справа № 380/14183/25
11 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Алекслегно» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Алекслегно» ЄДРПОУ 32638942, місце проживання: 79069, м. Львів, вул. Нестора Літописця, буд. 3-А (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51 (далі відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову №ОПШ044630 від 02.07.2025 Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 гривень до Приватного Підприємства “Алекслегно».
Ухвалою від 14.07.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування до ПП «Алекслегно» адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн передбаченого абз.6 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за виконання міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без визначених ст.53 Закону документів. Зазначає, що порушення виникли внаслідок невикористання ОСОБА_1 , водієм ПП «Алекслегно», цифрового тахографа на належному позивачу автомобілі під час здійснення міжнародних перевезень вантажів. Позивач зазначає, що не несе відповідальності за порушення користування тахографом водієм, відтак вважає оскаржувану постанову протиправною.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що постанова винесена з порушеннями вимог чинного законодавства та без належного дослідження всіх обставин. Наголошує, що у водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, на момент перевірки має бути в наявності чинна особиста картка водія, де він повинен використовувати її у відповідному слоті цифрового тахографа кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та надавати уповноваженим посадовим особам роздруківку даних роботи тахографа, яка повинна містити без виключення всі дані режиму праці та відпочинку водія за визначений період який передбачено в ЄУТР, разом з цим водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Зазначає, що відсутність заповненої роздруківки даних роботи тахографа (наявність інформації на паперовому носії про роботу і відпочинок водія) або бланка підтвердження діяльності водія (у разі не здійснення водієм перевезень або виконання ним іншої роботи), яка передбачена ЄУТР та Інструкцією № 385, свідчить про те, що фіксування режиму праці та відпочинку водія здійснюється неналежним чином. Невикористання особистої картки водія унеможливлює здійснення роздруку інформації про режим праці та відпочинку водія, який керував транспортним засобом за такий період. Отже, позивачем порушено вимоги законодавства про автомобільний транспорт.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 19.05.2025 №НР 000501 відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , обладнаного цифровим тахографом, який належить автомобільному перевізнику ПП «Алексленго», під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював міжнародні перевезення вантажів відповідно до Міжнародної транспортної накладної (CMR) № 20052025/5 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та стандартів щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, габаритно-ваговий контроль.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.05.2025 №ОАР 017524 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким встановлено порушення статті 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час здійснення міжнародних перевезень вантажів перевізник не забезпечив умови праці та відпочинку водієві згідно з вимогами ЄУТР, а саме відсутня інформація на паперовому носії про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 з 21.05.25 11год. 44 хв. по 23.05.25 09 год 24 хв., а також відсутній бланк підтвердження діяльності за даний період чим порушено статтю 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» частини 1 абзацу 6 Виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів визначених статті 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
На підставі акта перевірки, відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України у Львівській області винесено постанову від 02.07.2025 про застосування адміністративного - господарського штрафу № ОПШ 044630 від 02.07.2025 року, за частиною 1 абзацом 6 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до якої постановлено стягнути з ПП «Алексленго» адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2344-III.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі -Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.
На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв'язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб'єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов'язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.
Надалі Міністерством транспорту та зв'язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 (далі Положення № 340).
Режим праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340. Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Згідно п. 1.3 наведеного Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно до п. 6.1. Положення № 340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Згідно пункту 6.4. Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців. Отже, оскільки транспортний засіб позивача обладнаний аналоговим тахографом, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі необхідну документацію, тобто реєстраційні листки режиму праці та відпочинку (тахокарти) або бланк підтвердження діяльності (у разі не здійснення водієм вантажних перевезень).
Форма бланку підтвердження діяльності чітко визначена та передбачена чинним законодавством. Згідно додатку 4 Положення № 340 бланк підтвердження заповнюється перевізником і водієм. Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 встановлює вимоги щодо установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах.
Відтак, вимоги Інструкції є обов'язковими до виконання перевізниками за умови обладнання транспортного засобу тахографом. Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух». Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Згідно з пунктом 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно з пунктом 3.6 Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
У відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями. Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 т. Крім того, 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.03.2025 8 заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Шоста поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху. Отже, під час перевірки водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.
Так, водій, який виконує вантажні перевезення відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення №385, а у випадку обладнання транспортного засобу тахографом ще й Інструкції №385, має бути забезпечений перевізником усіма необхідними документами. Варто зазначити, що п. 6.4 Положення №340 чітко вказано, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Отже, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.
За частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, який у складі колегії Касаційного адміністративного суду у справі № 816/124/17 від 10.05.2019 дійшов правового висновку стосовно необхідності надання до контролюючого органу реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що наведеними законодавчими та підзаконними нормативними правовими актами встановлено, що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. До того ж, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
При цьому, законодавець виклав статтю 53 Закону таким чином, що включив у її зміст на ряду із іншими документами також вимогу роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд встановив, що відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , обладнаного цифровим тахографом, який належить автомобільному перевізнику ПП «Алексленго», під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював міжнародні перевезення вантажів відповідно до Міжнародної транспортної накладної (CMR) № 20052025/5 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та стандартів щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, габаритно-ваговий контроль.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.05.2025 №ОАР 017524 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким встановлено порушення статті 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час здійснення міжнародних перевезень вантажів перевізник не забезпечив умови праці та відпочинку водієві згідно з вимогами ЄУТР, а саме відсутня інформація на паперовому носії про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 з 21.05.25 11 год 44 хв по 23.05.25 09 год 24 хв., а також відсутній бланк підтвердження діяльності за даний період чим порушено статтю 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» частини 1 абзацу 6 Виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів визначених статті 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує обставини щодо відсутності інформації на паперовому носії про роботу та відпочинок водія ОСОБА_2 з 21.05.25 11 год 44 хв по 23.05.25 09 год 24 хв., а також відсутність бланку підтвердження діяльності за даний період. Доказів протилежного у матеріалах справи не міститься.
З огляду на викладене вище суд резюмує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено порушення частини першої абзацу шостого статті 60 «Про автомобільний транспорт».
Однак, позивач, зазначає, що ПП «Алексленго» не несе відповідальності за порушення користування тахографом водієм, суд вказує наступне.
У відповідності до статті 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 цього Закону.
При цьому Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
Так, абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що суб'єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
Суд зазначає, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, від 01.02.2024 у справі № 600/3906/22-а, у справі №560/14768/23 від 11.04.2025.
Отже, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ044630 від 02.07.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 гривень до Приватного Підприємства “Алекслегно» є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмови в повному обсязі.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Алекслегно» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.