11 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3706/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу без виклику сторін адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави до Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Піщанобрідської сільської рад Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади;
- зобов'язати Піщанобрідську сільську раду Новоукраїнського район Кіровоградської області відповідно до вимог чинного законодавств України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка і Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади.
В обґрунтування правових підстав звернення до суду прокурор зазначив, що має місце порушення інтересів держави, оскільки відповідачем не вживаються передбачені законом заходи для оновлення нормативної грошової оцінки земель 5 населених пунктів, розташованих на території Піщанобрідської територіальної громади, у зв'язку з чим, місцевий бюджет втрачає кошти (зокрема у вигляді земельного податку та орендної плати за землю), які надходили б у більшому розмірі у разі актуалізації (оновлення) нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та могли бути використані на задоволення потреб громади. Необхідність захисту інтересів держави прокурором у даних спірних правовідносинах полягає у необхідності захисту економічних інтересів держави, частиною яких є стале та належне функціонування місцевого самоврядування, дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства, місцевої громади та її жителів. Піщанобрідська територіальна громада відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покликана захищати права територіальної громади, а останні порушуються внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків вказаним органом місцевого самоврядування, що свідчить про необхідні, достатні і обґрунтовані підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій сфері. Оскільки нормативна грошова оцінка земель населених пунктів Піщанобрідської територіальної громади, що була затверджена раніше, на даний час втратила свою актуальність, тому відповідач зобов'язаний проводити нормативну грошову оцінку земель не рідше, ніж один раз на 5-7 років (щодо земель населених пунктів).
Ухвалою судді від 09.06.2025 позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог, яких зазначає, що доводи прокурора про те, що непроведення актуалізації нормативної грошової оцінки земель призводить до не наповнення відповідного бюджету є безпідставними та не ґрунтуються на нормах податкового та земельного законодавства. Представник стверджує, що позивачем не надано жодних доказів недоплати будь-ким з орендарів орендної плати та/або земельного податку за договорами оренди землі, укладених із Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області. Натомість, як вказує адвокат, позивач наголошує на нібито на бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає в невжитті заходів до оновлення (актуалізації) нормативної грошової оцінки земель п'яти населених пунктів, що не відповідає фактичних обставинам справи. Не погоджуючись із такими доводами позивача, адвокат зазначає, що Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області прийнято рішення № 1530 від 24.06.2025 «Про забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на території громади». Також листом № 01-28/148/1 від 14.07.2025 фінансовим відділом Ради повідомлено, що бюджетом Піщанобрідської сільської територіальної громади на 2025 рік, затвердженим рішенням від 18.12.2024 № 1492 по КПКВКМБ 0117130 «Здійснення заходів із землеустрою» передбачено кошти в сумі 100000 грн, зокрема на проведення нормативної грошової оцінки земель. Також, представник відповідача зазначає, що наявним у матеріалах справи листом від 17.04.2025 № 01-22/159/8 Піщанобрідською сільською радою повідомлено, що при внесенні змін до бюджету територіальної громади на 2025 рік питання щодо виділення коштів на проведення грошової оцінки населених пунктів буде розглянуто на черговій сесії. Таким чином, представник відповідача наголошує на тому, що відповідачем вжито всіх належних заходів щодо актуалізації нормативної грошової оцінки земель відповідних населених пунктів Піщанобрідської територіальної громади, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому наголосив, що при подачі позовної заяви до Кіровоградського окружного адміністративного суду прокурором наведено обставини, які свідчать, що Піщанобрідською сільською радою не вжито заходів щодо проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади. Так, за даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на січень 2025 року) оновлення нормативної грошової оцінки земель потребує п'ять населених пунктів Піщанобрідської сільської територіальної громади (рік останнього проведення - 2012). Вищевказане, як на переконання позивача, свідчить про те, що Піщанобрідською сільською радою не вживаються заходи до оновлення (актуалізації) нормативної грошової оцінки земель п'яти населених пунктів, а саме: сіл Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка.
Щодо протиправної бездіяльності відповідача, то позивач звертає увагу на те, що хоч останній і подав разом з відзивом рішення Піщанобрідської сільської ради № 1530 від 24.06.2025 "Про забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на території громади", однак провадження у цій справі судом відкрито 09.06.2025 року. Вищевказане свідчить про те, що лише після подачі до суду позовної заяви прокурором, Піщанобрідською сільською радою розпочато вжиття заходів стосовно проведення нормативної грошової оцінки земель сіл Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка. Водночас, протягом тривалого проміжку часу (5-7 років) сільська рада недотримувалась відповідних норм законодавства, що потягло за собою недоотримання місцевим бюджетом коштів з орендної плати за землю. Додатково позивач зазначає, що відповідачем до відзиву на позов надано довідку Піщанобрідської сільської ради № 01-28/148/1 від 14.07.2025 про те, що бюджетом Піщанобрідської сільської ради на 2025 рік передбачено 100000 грн на проведення нормативної грошової оцінки. Однак, рішення Піщанобрідської сільської ради про затвердження бюджету на 2025 рік (із відповідними змінами), які висвітлені на офіційному сайті сільської ради, будь-яких положень стосовно фінансування проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка не містить. А тому, вказане, як на переконання позивача, вкотре підтверджує те, що Піщанобрідська сільська рада не вживає належних заходів стосовно забезпечення проведення нормативної грошової оцінки. Відтак, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача суду подані заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначає, що твердження прокурора щодо невжиття Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело не ненадходження коштів до місцевого бюджету є беззмістовними та необґрунтованими. Стверджує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву такі доводи спростовано положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та абзацу 2 пункту 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220. Так, адвокат наголошує, що за змістом вищевказаних законодавчих норм, у разі відсутності на відповідний рік нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, для визначення розміру земельного податку та орендної плати земель використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до норм податкового законодавства. Проте, без урахування наведеного, прокурор повторно стверджує про порушення інтересів держави щодо ненадходження плати за землю. Крім того, прокурор не наводить жодних мотивів відхилення вищезазначених норм Податкового кодексу України та Типового договору оренди землі в частині їх застосування до спірних правовідносин. Доводи прокурора, наведені як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив є неспроможними, адже суперечать нормам матеріального права, які мають бути достеменно відомі прокурору. Відтак, представник відповідача наголошує у відмові у задоволенні позову.
У період 18.06.2025, з 23.06.2025 по 04.07.2025, з 23.07.2025 по 25.07.2025, з 11.08.2025 по 29.08.2025 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку перебуванням у відпустці.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд, -
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 села Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка увійшли до складу Піщанобрідської територіальної громади.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки сіл Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне затверджено рішенням Глинянської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області №99 від 29.12.2012 (а.с.21).
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки сіл Олексіївка та Кирилівка затверджено рішенням Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області №176 від 11.12.2012 (а.с.20).
Позивач стверджує, що нормативна грошова оцінка земель вищевказаних населених пунктів Піщанобрідської територіальної громади, що була затверджена вищезазначеними рішеннями рад, на даний час, втратила свою актуальність, оскільки має проводитися не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років (щодо земель населених пунктів).
За даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на січень 2025 року) оновлення нормативної грошової оцінки земель потребує п?ять населених пунктів Піщанобрідської сільської територіальної громади (рік останнього проведення - 2012).
Питання проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є надзвичайно важливим та актуальним, оскільки покликане вирішити питання наповнення місцевих бюджетів та покращити економічну стабільність територіальних громад.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політки на підтримку децентралізації влади», уведеного в дію указом Президента України від 29.04.2021 №180/2021 поставлено завдання проведення нормативної грошової оцінки з метою подальшого внесення даних до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.
Крім того, проведення повторної нормативної грошової оцінки земель населених пунктів включено до Програми економічного та соціального розвиту Кіровоградської області на 2024 рік, затвердженої розпорядженням начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації від 21.12.2023 №1398-р (п. 16 р. 1 Розвиток аграрного сектору та земельних відносин).
Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Піщанобрідської сільської ради із запитом №53-1654ВИХ-25 від 26.03.2024 про надання відомостей про причини тривалого невжиття сільською радою заходів щодо оновлення нормативної грошової оцінки населених пунктів Червона Поляна, Якимівка, Глиняне, Міжколодяжне, Новоглиняне, Олексіївка, Кирилівка, Микільське, Сміливе; надати копії рішень Піщанобрідської сільської ради, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель на території вищевказаних населених пунктів; вказати чи планується сільською радою вжиття заходів щодо приведення нормативної грошової оцінки земель на території населених пунктів Червона Поляна, Якимівка, Глиняне, Міжколодяжне, Новоглиняне, Олексіївка, Кирилівка, Микільське, Сміливе у відповідність до норм ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» (а.с.16-19).
Листом від 22.04.2025 Піщанобрідська сільська рада повідомила Новоукраїнську окружну прокуратуру, що на оновлення грошової оцінки населених пунктів у 2022-2025 роках кошти не виділялись. При внесені змін до бюджету Піщанобрідської сільської територіальної громади на 2025 рік питання щодо виділення коштів на проведення грошової оцінки населених пунктів буде розглянуто на черговій сесії (а.с.19).
Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо не проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно із частиною 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У позовній заяві керівником Кропивницької окружної прокуратури обґрунтовано, що порушення інтересів держави та необхідність їх захисту полягає у необхідності дотримання підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою. Натомість відповідачем не вживаються передбачені законом заходи для оновлення нормативної грошової оцінки земель 15 населених пунктів, розташованих на території Соколівської територіальної громади, у зв'язку з чим, місцевий бюджет втрачає кошти (зокрема у вигляді земельного податку та орендної плати за землю), які надходили б у більшому розмірі у разі актуалізації (оновлення) нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та могли бути використані на задоволення потреб громади.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
З огляду на частину 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно із частинами 1, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а її своєчасне оновлення позитивно впливає на дохідну частину місцевого бюджету.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором у позовній заяві обґрунтовано наявність інтересів держави на захист яких подано відповідну позовну заяву.
При цьому, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах оскаржується бездіяльність органу місцевого самоврядування, який повноважний представляти інтереси Соколівської територіальної громади, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом як самостійний позивач. При цьому. Під час розгляду справи, судом встановлено, що прокурором дотримано законодавчо встановленої процедури звернення до суду, зокрема вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Правові засади проведення оцінки земель визначені Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі за текстом Закон №1378).
У розумінні статті 1 Закону №1378, дата оцінки земельної ділянки дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки дата, вказана в технічній документації; нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 3 Закону №1378 визначено, що об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Згідно з частиною 5 статті 5 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Статтею 13 Закону №1378 унормовано випадки за яких є обов'язковим проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Так, частиною 1 статті 13 Закону №1378 визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки); визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
Відповідно до частин 1-3 ст.15 Закону №1378 підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
З огляду на частини 1-3 статті 18 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що законодавцем унормовано періодичність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. При цьому не дотримання такої періодичності свідчить про бездіяльність щодо проведення нормативної грошової оцінки земель.
Так, Піщанобрідською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області прийнято рішення №1530 від 24.06.2025 «Про забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на території громади» (а.с.40).
Підпунктом 1.1 пункту 1 даного рішення доручено начальнику земельних відносин, комунальної власності, інфраструктури, житлово-комунального господарства, надзвичайних ситуацій та цивільного захисту винести на розгляд сесії проект рішення щодо виготовлення технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земель населених пунктів с. Глиняне, с. Новоглиняне, с. Міжколодяжне, с. Олексіївка, с. Кирилівка, с. Миколаївка, с. Новопетрівка, с. Перчунове, с. Сміливе, с. Червона Поляна, с. Якимівка, с. Микільське.
Підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного рішення начальнику фінансового відділу Сільської ради доручено внести пропозиції щодо джерел фінансування виготовлення технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земель (а.с.40).
Листом №01-28/148/1 від 14.07.2025 фінансовим відділом Ради повідомлено, що бюджетом Піщанобрідської сільської територіальної громади на 2025 рік, затвердженим рішенням від 18.12.2024 № 1492 по КПКВКМБ 0117130 «Здійснення заходів із землеустрою» передбачено кошти в сумі 100000 грн, зокрема на проведення нормативної грошової оцінки земель (а.с.41).
Прийняття вказаного рішення відбулось після відкриття провадження у даній справі, і станом на день вирішення справи по суті, відсутні докази щодо затвердження грошової оцінки земель населених пунктів.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що законодавцем унормовано періодичність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. При цьому не дотримання такої періодичності свідчить про бездіяльність щодо проведення нормативної грошової оцінки земель.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не дотримано законодавчо встановленої періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (пров. С. Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах Держави до Піщанобрідської сільської ради Кіровоградської області (вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037, ЄДРПОУ 04365810) задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Піщанобрідської сільської рад Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не проведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка та Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади.
Зобов'язати Піщанобрідську сільську раду Новоукраїнського район Кіровоградської області відповідно до вимог чинного законодавств України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Олексіївка і Кирилівка на території Піщанобрідської територіальної громади.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК