10 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3670/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
до відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.01.2025 №112650004179 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за вислугу відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997, починаючи з 08.01.2025р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997, починаючи з 08.01.2025.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24).
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення про відмову в призначенні пенсії. Представником позивача зазначено про те, що рішенням від 15.01.2025 №112650004179 відповідач-2 протиправно відмовив в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зарахувавши до стажу період роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997.
Позивач вважає таке мотивування безпідставним та просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення.
18.06.2025 року до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому відповідач вказав, що до стажу позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону № 1788 на підставі записів трудових книжок серії НОМЕР_2 від 22.07.1988 та від серії НОМЕР_3 не зараховано періоди роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997 та з 24.02.1997 по 03,11.2003, з підстав не надання уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Порядку № 637, із зазначенням інформації про періоди роботи, що, зараховуються до спеціального стажу, займані посади, характер виконуваних робіт та відпустки без збереження заробітної плати.
Додатково відповідач-1 зазначив, що у період з 24.02.1997 по 03.11.2003 позивач працював у військовій частині НОМЕР_4 на посадах: слюсаря по ремонту котельного обладнання, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсаря-сантехніка, слюсаря з ремонту устаткування, слюсаря з ремонту устаткування готельних та пилопідготовчих цехів, які Списком № 583 не передбачені та відповідно не зараховуються до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років пункту "а" статті 55 Закону № 1788.
Тому відповідач-1 вважає, що права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону 1788, позивач не має, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 з урахуванням наявних документів, позивач набуде після досягнення 60-річного віку, з 08.08.2029.
20.06.2025 до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому відповідач вказав, що ОСОБА_1 08.01.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за вислугу років. За принципом екстериторіальності вона розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківської області.
За результатами розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 15.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач має право на пенсію за вислугу років при пільговому стажі - не менше 12 років 6 місяців, а він звернувся з заявою про призначення пенсії за вислугу років маючи пільговий стаж 12 років 4 місяці, тобто передчасно.
До стажу позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону № 1788, на підставі записів трудових книжок серії НОМЕР_2 від 22.07.1988 та від серії НОМЕР_5 , не зараховано періоди роботи з 21.02.1991 по13.01.1997 та з 24.02.1997 по 03.11.2003 з підстав не надання ОСОБА_1 уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Порядку № 637, із зазначенням інформації про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, займані посади, характер виконуваних робіт та відпустки без збереження заробітної плати.
З цих підстав відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
08.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, до якої, зокрема, додав копії трудових книжок серії НОМЕР_2 від 22.07.1988 та від серії НОМЕР_5 , а також довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників (а.с.62).
За принципом екстериторіальності вказана заява передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, яке, рішенням від 15.01.2025 №112650004179 відмовило у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років. В рішенні вказано:
- необхідний вік становить 55 років, вік заявника на дату звернення - 55 років 5 місяців 1 день, працює;
- необхідний страховий стаж становить не менше 30 років у чоловіків;
- страховий стаж заявника становить 36 років 10 місяців 12 днів;
- стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 12 років 4 місяці 4 дні.
Вказано, що відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах,
- за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, а саме Списком професій і посад локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583,
- після досягнення чоловіками 55 років і за наявності загального стажу роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
В оскаржуваному рішенні вказано, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Вказано, що статтею 7 Закону 1788 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботі, що дає право на цей вид пенсії. Пунктом 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення ненсії передбачено, що документами, які підтверджують, що особа не працює є копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб.
В рішенні від 15.01.2025 №112650004179 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вказало, що до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років враховано всі періоди згідно поданих документів. Вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дата, з якої він матиме право на пенсійну виплату - 08.08.2029 року згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.52).
Не погоджуючись з таким рішенням та з відмовою у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV від 09.07.2003, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із статте 8 Закону № 1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-П відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років, б) соціальні пенсії.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стаж і роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону №1788-ХП передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що позивач з 21.02.1991 по 13.01.1997 працював механіком рефрижераторного потягу в Каховському рефрижераторному вагонному депо. Даний факт додатково підтверджений довідкою від 13.03.1997 вих.№150. Цей запис в трудовій книжці є в наявності, виконаний належним чином, посилання на протилежне оскаржуване рішення не містить (а.с.57).
В своєму відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вказало, що всупереч вимог пункту 20 Порядку №637 позивач не надав уточнюючої довідки.
Натомість такої підстави для відмови в призначенні пенсії оскаржуване рішення не містить. В рішенні від 15.01.2025 №112650004179 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якості підстави для відмови в призначенні пенсії вказало, що у позивача взагалі відсутній необхідний спеціальний стаж, передбачений статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.52).
Відповідно до ст.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Оскаржуване рішення від 15.01.2025 №112650004179 не містить посилань на те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та висновок про необхідність подати уточнюючі довідки підприємства або його правонаступника в порядку ст.20 Порядку №637.
Суд звертає увагу сторін на те, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були подані особі в інший спосіб або вказані у відзиві в ході судового розгляду.
Приймаючи рішення за результатами розгляду заяви особи про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень, яким, у даному випадку, є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, повинен чітко вказати правові підстави та фактичні обставини в зв'язку з наявністю яких порушене особою питання не може бути задоволене. Особа зі змісту рішення повинна чітко зрозуміти які саме дії та на підставі якої норми вона повинна здійснити, для того, щоби її питання було вирішене для неї позитивно, або знати, які саме обставини, унормовані законодавчо, свідчать про відсутність у неї права на задоволення такої заяви.
Такого в даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено не було.
Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи (служби) є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Суд вважає, що відповідач прийняв протиправне, немотивоване рішення та безпідставно не врахував позивачеві до спеціального стажу період роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997 механіком рефрижераторного потягу в Каховському рефрижераторному вагонному депо, що призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років, а тому рішення про відмову у призначенні пенсії підлягає скасуванню.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано пільговий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, заява позивача від 08.01.2025 вважається не розглянутою по суті.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням визнаного судом спірного періоду роботи, та прийняти відповідне у даному випадку рішення.
При цьому суд вважає, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинне здійснити такі дії, оскільки саме воно порушило право позивача в цій частині, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як вказує позивач, а тому позовні вимоги належить задовольнити частково.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 986,44 грн (а.с.22), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо порушив права позивача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №112650004179 від 15.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 08.01.2025, та, врахувавши до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 21.02.1991 по 13.01.1997 на посаді механіка рефрижераторного потягу в Каховському рефрижераторному вагонному депо, прийняти відповідне рішення згідно правової позиції, викладеної у рішенні суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 986,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення виготовлене 10/11/2025.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)
відповідача-2 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА