11 листопада 2025 року м. Київ справа №320/14932/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.05.2023 № 8882/24-13;
- зобов'язати Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у Київській області повернути ОСОБА_1 податкову знижку у розмірі 42 706, 82 грн.
Ухвалою суду від 02.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на відсутності обставин порушення ним вимог законодавства у межах спірних правовідносин.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2022 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, у якій задекларовано право на включення до податкової знижки витрати у сумі 42 706, 82 грн, у зв'язку зі сплатою на користь вітчизняного закладу освіти коштів на загальну суму 237 260, 01 грн, разом з пакетом документів, а саме: паспортом, довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру та реєстраційним номером облікової картки платника податків декларанта; договором із навчальним закладом з додатками; платіжними дорученням та квитанціями про оплату за навчання; даними про доходи декларанта; реквізитами банківського рахунку.
30 липня 2023 року Головним управлінням ДПС у Київській області була проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік ОСОБА_1 , якою встановлено завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету.
26 травня 2023 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 8882/24-13, яким встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. 14.1.170 п. 14.1. ст. 14 ПК України та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб , задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 42 706, 82 грн.
01 вересня 2023 року представником позивача було отримано копію акту камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.09.2023 № 5198/10-36-2413/ НОМЕР_1 та копію прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 № 8882/24-13.
Так, відповідно до акту камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 30.03.2023 № 5198/10-36-2413/ НОМЕР_1 , «за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік встановлено, що у гр. ОСОБА_1 відсутні законодавчі підстави для включення до податкової знижки суми витрат, сплачених за навчання на користь вітчизняних закладів освіти, так як неможливо встановити члена сім'ї першого ступеня споріднення, відсутні копії договору № 2020_1_10 від 03.09.2018, вказаного в квитанціях про сплату за освітні послуги. Також, згідно наданих квитанцій неможливо встановити сплату за освітні послуги платника податку, так як відповідно до п.1.2 наданого Договору № 2020_1_10 від 10.07.2020 плата за навчання включає в себе проведення уроків відповідно до чинної освітньої програми, групу продовженого дня, харчування, забезпечення Учня підручниками, робочими зошитами, відповідними копіями та багатогодинними екскурсіями (окрім екскурсій на повний день). Також п. 2.2 Договору №2020_1 10 від 10.07.2020 передбачено визначення вартості навчання в гривнях відповідно до офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України станом на дату виставлення рахунку на оплату Послуг за відповідний період. Копії вказаних рахунків відсутні».
У зв'язку із чим, сума податку, що підлягає поверненню з бюджету ОСОБА_1 була визначена відповідачем як 0, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому законодавець чітко розмежовує правову природу та процедуру проведення документальних позапланових виїзної та невиїзної перевірок.
Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відтак, нормами ПК України чітко встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.
Як вже зазначалось, 30 березня 2023 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 ,, за результатом якої складено акт від 30.03 2023 року № 5198/10-36-24-13/3162414137.
При цьому, згідно з матеріалами зазначеного акта, контролюючий орган проводив перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2021 рік. Однак, як зазначено безпосередньо в самому акті перевірки від 30.03.2023 № 5198/10-36-24-13/ НОМЕР_1 , під час перевірки були використані наступні документи: Декларація про майновий стан і доходи за 2021 рік; Відомості з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманий податок за 2021 рік ОСОБА_1 ; Копія паспорта та реєстраційного номера облікової картки ОСОБА_1 ; Копія довідки про внесення відомостей до ЄДДР ОСОБА_1 ; Копія довідки про реквізити банківського рахунку ОСОБА_1 ; Копія Договору про надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти № 2020_1_10 від 10.07 2020: Копія додатку №2020_1_10 від 01.07.2021 до Договору № 2020_1_10 від 10.07.2020; Копія довідки про заробітну плату ОСОБА_1 ; Копії квитанцій від 05.01.2021, 01.02.2021, 01.03.2021, 01.04.2021, 15.05.2021, 02.06.2021, 03.08.2021, 04.10.2021, 01.11.2021. 02.12.2021 про сплату за освітні послуги згідно з Договором №2020 1 10 від 03.09.2018.
Також, зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що податковим органом було здійснено перевірку та аналіз не лише декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, а й змісту договору про надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти від 10.07.2020 №2020_1_10.
Наведений вище перелік документів, які були використані контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки, відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки.
Проведення камеральної перевірки позивача було б правомірним у випадку, коли предметом перевірки було б лише податкова декларація про майновий стан і доходи, подана за 2021 рік, однак, податковим органом в межах перевірки також використано договір та квитанції, здійснено аналіз наведеної у них інформації.
Водночас, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення, чого відповідачем зроблено не було, оформлення та направлення позивачу вказаних документів не відбувалося.
Наведена обставина свідчить про те, що відповідач порушив встановлений ПК України порядок призначення та проведення документальної перевірки, провівши останню у вигляді камеральної перевірки.
Тож, посилання відповідача на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
За наведеного суд доходить висновку про те, що у даному випадку контролюючий орган, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов'язання за звітний період, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, та, що внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, наведені у тексті акта камеральної перевірки висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є необґрунтованими.
Як наслідок вказаний акт камеральної перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм ПК України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не є правомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.
Вищевикладене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 06.11.2018 у справі № 826/1041/18, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, від 29.04.2021 у справі № 320/6192/19.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання зобов'язати ДПС України в особі відокремленого підрозділу - ГУ ДПС у Київській області, повернути позивачу податкову знижку у розмірі 42 706, 82 грн, суд вважає їх безпідставними, оскільки така знижка фактично була вилучена у позивача саме шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідно, внаслідок його скасування у судовому порядку, така знижка буде автоматично повернута позивачу, що виключає необхідність окремого зобов'язання контролюючого органу вчинити дії щодо її повернення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем, у тексті позовної заяви, було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.05.2023 № 8882/24-13.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.