11 листопада 2025 року м. Київ справа №320/21927/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСТ СІСТЕМ» до Київської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСТ СІСТЕМ» до Київської митниці, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000219/2 від 20.12.2023;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/001179.
Ухвалою суду від 06.06.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем подано до суду заперечення на таку відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2023 позивачем було подано до відділу митного оформлення №1 митного поста «Західний» Київської митниці електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA100100455302U0 (надалі - МД №23UA100100455302U0), для митного оформлення імпортованої партії товару:
ТОВАР №1: Батарейки циліндричні, лужні, діоксид-марганцеві, напругою 1.5В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300132705 (2 pcs) - 2400 упак. (4800 шт.);
Е301536002 (2 pcs) - 198 упак. (396 шт.);
Е303320500 (2 pcs) - 1200 упак. (2400 шт.);
Е303321601 (2 pcs) - 960 упак. (1920 шт.);
Е303321801 (4 pcs) - 960 упак. (3840 шт.);
Е303322401 (4 pcs) - 4800 упак. (19200 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: CN; ціна товару - 9211,02 дол. США; код УКТЗЕД: 8506101100 (надалі - товар №1).
ТОВАР №2: Батарейки циліндричні, лужні, діоксид-марганцеві, напругою 1.5В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300133003 (2 pcs) - 2400 упак. (4800 шт.);
Е302283300 (12 pcs) - 5300 упак. (63600 шт.);
Е303328001 (8 pcs) - 240 упак. (1920 шт.);
Е303341900 (10 pcs) - 2400 упак. (2400 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: SG; ціна товару - 21894,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506101100 (надалі - товар №2).
ТОВАР №3: Батарейки циліндричні, лужні, діоксид-марганцеві, напругою 1.5В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е303328502 (6 pcs) - 600 упак. (3600 шт.);
Е303329202 (10 pcs) - 3240 упак. (32400шт.);
Е303330401 (8 pcs) - 480 упак. (3840шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: ID; ціна товару - 8315,34 дол. США; код УКТЗЕД: 8506101100 (надалі - товар №3).
ТОВАР №4: Батарейки циліндричні, лужні, діоксид-марганцеві, напругою 1.5В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300781302 - 500 шт;
Е302306903 (2 pcs) - 480 упак. (960 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: US; ціна товару - 997,20 дол. США; код УКТЗЕД: 8506101100 (надалі - товар №4).
ТОВАР №5: Батарейки діоксид-марганцеві, лужні, прямокутні «крона», напругою 9В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300127704 - 960 шт;
напругою 1.5В Е301536502 (2 pcs) - 50 упак. (100 шт.);
Е301536602 (2 pcs) - 1500 упак. (3000 шт.)
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: CN; ціна товару - 1189,40 дол. США; код УКТЗЕД: 8506101800 (надалі - товар №5).
ТОВАР №6: Батарейки кнопкові, срібно-цинкові, напругою 1.55В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е301537003 - 50 шт;
E301537503 - 50 шт;
Е301538303 - 50 шт;
Е301538604- 100 шт;
Е301538804- 100 шт;
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: JP; ціна товару - 167,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506400000 (надалі - товар №6).
ТОВАР №7: Батарейки кнопкові, срібно-цинкові, напругою 1.55В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка Е301538904 - 200 шт;
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: СН; ціна товару - 114,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506400000 (надалі - товар №7).
ТОВАР №8: Батарейки кнопкові, срібно-цинкові, напругою 1.55В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е301537803 - 50 шт;
Е301539004 - 200 шт;
Е301539203 - 200 шт;
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: US; ціна товару - 242,50 дол. США; код УКТЗЕД: 8506400000 (надалі - товар №8).
ТОВАР №9: Батарейки літієві, циліндричні, напругою 3В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка Е300783703 (2 pcs) - 2700 упак. (5400 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: CN; ціна товару - 5967,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506501000 (надалі - товар №9).
ТОВАР №10: Батарейки літієві, циліндричні, напругою 3В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка Е300776304 - 60 шт;
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: ID; ціна товару - 117,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506501000 (надалі - товар №10).
ТОВАР №11: Батарейки літієві, циліндричні, напругою 3В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300777803 - 120 шт;
E300779403 - 30 шт;
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: US; ціна товару - 636,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506501000 (надалі - товар №11).
ТОВАР №12: Батарейки літієві, кнопкові, напругою 3В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300830304 (2 pcs) - 140 упак. (280 шт.);
Е300844104 - 420 шт;
Е301021303 - 15960 шт;
Е302699700 (5 pcs) - 160 упак. (800 шт.);
Е302699800 (5 pcs) - 1200 упак. (6000 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: CN; ціна товару - 7905,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506503000 (надалі - товар №12).
ТОВАР №13: Батарейки літієві, кнопкові, напругою 3В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е300830705 (2 pcs) - 700 упак. (1400 шт.);
Е300844003 - 560 шт;
Е300844203 - 280 шт;
Е300844303 - 560 шт;
Е301319302 (2 pcs) - 420 упак. (840 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: ID; ціна товару - 2921,80 дол. США; код УКТЗЕД: 8506503000 (надалі - товар №13).
ТОВАР №14: Батарейки кнопкові, повітряно-цинкові, напругою 1.45В, які не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка Е301431603 (8 pcs) - 1200 упак. (9600 шт.);
Торгівельна марка: ENERGIZER; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: GB; ціна товару - 3132,00 дол. США; код УКТЗЕД: 8506600000 (надалі - товар №14).
ТОВАР №15: Батарейки сольові, циліндричні, напругою 1.5В, не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка 638749 (2 pcs) - 480 упак. (960 шт.);
Торговельна марка: EVEREADY; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: CN; ціна товару - 321,60 дол. США; код УКТЗЕД: 8506808000 (надалі - товар №15).
ТОВАР №16: Батарейки сольові, циліндричні, напругою 1.5В, не призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі:
Батарейка
Е301768801 (4 pcs) - 3600 упак. (14400 шт.);
Е301773500 (4 pcs) - 4800 упак. (19200 шт.);
637087 (2 pcs) - 240 упак. (480 шт.);
Торговельна марка: EVEREADY; Виробник: Energizer Trading LTD; Країна виробництва: ID; ціна товару - 4593,60 дол. США; код УКТЗЕД: 8506808000 (надалі - товар №16).
Також, в МД №23UA100100455302U0 було заявлено:
Країна, що торгує / країна виробництва: GB (графа 11).
Відомості про вартість: 2514256,91 грн. (графа 12).
Умови поставки: FCA PL Chelm (графа 20).
Валюта і загальна сума за рахунком: 67724,46 USD (графа 22).
Обмінний курс: 37,0211 (графа 23).
Загальна сума товару №1-№16 згідно із графою 42 вказаної МД №23UA100100455302U0 визначена за ціною договору у сумі 67724,46 дол. США (9211,02 дол. США (товар №1) + 21894,00 дол. США (товар №2) + 8315,34 дол. США (товар №3) + 997,20 дол. США (товар №4) + 1189,40 дол. США (товар №5) + 167,00 дол. США (товар №6) + 114,00 дол. США (товар №7) + 242,50 дол. США (товар №8) + 5967,00 дол. США (товар №9) + 117,00 дол. США (товар №10) + 636,00 дол. США (товар №11) + 7905,00 дол. США (товар №12) + 2921,80 дол. США (товар №13) + 3132,00 дол. США (товар №14) + 321,60 дол. США (товар №15) + 4593,60 дол. США (товар № 16).
Крім того, разом з митною декларацією №23UA100100455302U0 позивачем було подано митному органу документи (графа 44 МД):
1) рахунок-фактуру (інвойс) №8170848800 від 06.12.2023 (код документа 0380);
2) автотранспортну накладну (CMR) №1412/К4 від 14.12.2023 (код документа 0730);
3) декларацію про походження №8170848800 від 06.12.2023 (код документа 0862);
4) книжку CARNET TIR DX85519570 від 14.12.2023 (код документа 0952);
5) рахунок на оплату №396 від 18.12.2023 (код документа 3004);
6) довідку вих. №18/12/23-2 від 18.12.2023 (код документа 3007);
7) прайс-лист б/н від 06.12.2023 (код документа 3014);
8) дистриб'юторську угоду (зовнішньоекономічний договір, контракт) №1-2023 від 28.06.2023 (код документа m4104);
9) договір №03/08/ДСГЛ про надання послуг по декларуванню товарів від 03.08.2022 (код документа m4207);
10) договір транспортного експедирування №01/09/2020/6 від 01.09.2020 (код документа m4301);
11) лист ТОВ «ДІСТ СІСТЕМ» №31/0323-02 від 31.03.2023 (код документа 9000);
12) копію митної декларації країни відправлення №23PL361010E3072341 від 07.12.2023 (код документа 9610);
13) копію митної декларації країни відправлення №23PL361010E3072475 від 07.12.2023 (код документа 9610).
18.12.2023 від Київської митниці до позивача надійшло електронне повідомлення №1530338, в якому зазначено, що надані декларантом при митному оформленні митної декларації від 18.12.2023 №UA100100/2023/455302 документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті та містять розбіжності.
19.12.2023, у відповідь на вказане вище повідомлення, позивачем додатково надано відповідачу документи:
1) Прайс-листа б.н від 06.12.2023;
2) Зовнішньоекономічний договір від 28.06.2023 №1-2023 укладений між Енерджайзер Трейдінг Лімітед та ТОВ «Діст Сістем»;
3) Договір 01/09/2020/6 від 01.09.2020 укладений між ТОВ «Діст Сістем» та ТОВ «Профпостачгруп».
20.12.2023 митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100000/2023/000219/2, з графи 33 якого вбачається, що причинами через які заявлену декларантом митну вартість імпортованих товарів, не може бути визначена за основним методом - ціною договору є:
- неподання декларантом всіх запрошених документів;
- відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості.
Митну вартість визначено митним органом за резервним методом.
Також, митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2023/001179, з підстав невірного розрахунку митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2023 №UА100000/2023/000219/2.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо визначених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.
Як вказує відповідач, до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортно-експедиторське обслуговування від 18.12.2023 №18/12/23-2 та рахунок про транспортні витрати від 18.12.2023 №396, які видані ТОВ «Профпостачгруп». Однак, згідно автотранспортної накладної CMR від 14.12.2023 №1412/К4 перевізником товару є «TRANS ATLAS». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.
Разом з тим, на думку суду, надані до митного оформлення: рахунок на оплату №396 від 18.12.2023 та довідка ТОВ «ПРОФПОСТАЧГРУП» вих. №18/12/23-2 від 18.12.2023 підтверджують числові значення складових митної вартості в частині транспортних витрат за перевезення вантажу за поставкою по маршруту Польша, Хелм - Україна, Ягодин-26 км за митною територією України у сумі 7022,92 грн.
Як вбачається з наданого до митного оформлення Договору транспортного експедирування №01/09/2020/6 від 01.09.2020, ТОВ «ПРОФПОСТАЧГРУП» (експедитор) зобов'язується за дорученням та за рахунок позивача виконати чи організувати або забезпечити виконання транспортно-експедиторських послуг, що пов'язанні з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу.
Також, відповідно до пп. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Договору №01/09/2020/6 від 01.09.2020 транспортний експедитор за дорученням Замовника фрахтує національні, іноземні судна та залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14.
Відтак, надані відповідачу під час митного оформлення документи: рахунок на оплату №396 від 18.12.2023 та довідка ТОВ «ПРОФПОСТАЧГРУП» вих. №18/12/23-2 від 18.12.2023 є належними та допустимими доказами підтвердження розміру транспортних витрат на перевезення вантажу позивача за митною декларацією №23UA100100455302U0.
В свою чергу, оплата позивачем наданих ТОВ «ПРОФПОСТАЧГРУП» транспортно-експедиційних послуг згідно рахунку на оплату №396 від 18.12.2023 за переведення вантажу по маршруту Польша, Хелм - Україна, Ягодин підтверджується платіжною інструкцією AT «СЕНС БАНК» №5372 від 22.12.2023.
Відповідач вказує, що прайс-лист від 06.12.2023 не містить терміну дії та всього асортименту продукції продавця, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994).
Як вбачається з наданого до митного оформлення прайс-листа, в ньому зазначено термін дії - грудень 2023 року. Він виданий на широкий асортимент товару, який продавець пропонує до продажу, містить ціну, одиниці виміру (штуки, упаковки) та умови поставки, тощо. Також, всі відомості зазначені в прайс-листі повністю кореспондуються з відомостями зазначеним в інвойсі №8170848800 від 06.12.2023.
Крім того, прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. За наявності його у декларанта прайс-лист може прийматись митним органом лише як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.
Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Також, Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №815/1780/17 вказує, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Відтак, твердження відповідача і в цій частині є безпідставними.
Відповідач вказує, що відповідно графи 2 митної декларації від 18.12.2023 №UA100100/2023/455302 відправником є «ASSA SP.Z.O.O.», в той час як у копії декларації країни відправлення відправником вказано «ENERGIZER CENTRAL EUROPE».
Разом з тим, відповідно до умов дистриб'юторської угоди (контракту) №1-2023 від 28.06.2023 товар поставляється на умовах FCA Хелм, Польща, тому відправником товару є польський склад продавця - ASSA SRZ.O.O., що знаходиться в м. Хелм.
Однак, експортне оформлення товару здійснював продавець, тому відправником у декларації країни відправлення вказано «ENERGIZER CENTRAL EUROPE». Це також вбачається з інвойсу №8170848800 від 06.12.2023, де вказано, що для митних цілей товари підлягають експорту з території Польща, відправник «ENERGIZER CENTRAL EUROPE».
Крім того, митна декларація країни відправлення не відноситься до обов'язкового переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а тому не є документом, що підтверджує митну вартість імпортованого товару.
Відтак, твердження відповідача в цій частині є необґрунтованим.
Відповідач вказує, що зовнішньоекономічний договір від 28.06.2023 № l-2023 надано до митного оформлення в електронному вигляді неналежної якості, у зв'язку з чим відсутня можливість ознайомитися з його змістом. Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що дистриб'юторську угоду (контракт) від 28.06.2023 №1-2023 було надану митному органу у якості, яка дозволяла йому ознайомитись з її змістом.
Крім того, як вбачається з електронного повідомлення митного органу №1530338 про витребування у позивача додаткових документів, митний орган не витребовував у позивача зовнішньоекономічний договір від 28.06.2023 №1-2023 належної якості, а отже жодних сумнівів у митного органу щодо змісту договору не було.
Як наслідок, зазначені доводи митного органу є безпідставними.
Також, у контексті доводів відповідача, суд звертає увагу на те, що позивачем до митного оформлення було надано довідка ТОВ «ПРОФПОСТАЧГРУП» вих. №18/12/23-2 від 18.12.2023, з якої вбачається, що навантажувальні роботи входять у вартість перевезення.
Тому, твердження відповідача про те, що декларантом не включено до ціни витрати на навантажувальні роботи не відповідають дійсності.
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується із обов'язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).
Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.
Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.
Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.
Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішеннях про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСТ СІСТЕМ» до Київської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000219/2 від 20.12.2023.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2023/001179.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.