30 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/6288/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
представник позивача - Йосипчук О.С.;
представник відповідача - Лягера А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕСТАС" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОТЕСТАС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державна податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації та зобов'язання вчинити дії, а саме:
визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДПС України №3765/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК від 14.07.2025 року;
зобов'язати Державну податкову службу України надати індивідуальну податкову консультацію по суті запиту з урахуванням позиції Позивача;
судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснює придбання і переробку тютюнової сировини, у зв'язку з чим подало до податкового органу заяву про реєстрацію обладнання, а саме - верстат для нанесення марок акцизного податку ВМАП, який було самостійно виготовлено підприємством, відповідно до технічного завдання, розробленого інженерно-технічним підрозділом. Означений верстат було введено товариством в експлуатацію Актом ведення в експлуатацію від 24.03.2025 року. Позивач вказує на те, що ДПС України відмовила у реєстрації цього верстата шляхом внесення відомостей про означене обладнання, яке використовується для виробництва тютюнових виробів, з огляду на те, що товариство не надало документів, зокрема договору, у тому числі зовнішньо-економічного, що засвідчує набуття обладнання для виготовлення або обробки тютюну, сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у власність. Враховуючи те, що товариство вказаний договір не могло надати, а документи, які свідчать про самостійне виготовлення верстату податковий орган приймати відмовився, то позивач звернувся до відповідача із зверненням про надання індивідуальної податкової консультації. Позивач вказує на те, що в індивідуальній податковій консультації ДПС України веснувала, що можливість використання суб'єктами господарювання самостійно виготовленого обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, крім нікотиновмісних продуктів для орального застосування Законом №3817 не передбачена. Позивач вказує на те, що весь зміст оскаржуваної податкоовї консультації зводиться до свавільного цитування п. 1 та п. 11 ст. 38 закону №3817 зіз змісту якого, замість пояснень про перелік документів, якими формуються відомості про спеціальне обладнання для занесення його до Єдиного реєстру обладнання, ДПА України стверджувала, що Закон №3817 забороняє використовувати та відповідно реєструвати у Єдиному реєстрі обладнання спеціальне обладнання, яке набуте товариством не на похідних підставах, а на первісних підставах - шляхом самостійного виготовлення. Позивач вважає оскаржувану податкову консультацію протиправною, оскільки така не містить запитуваних відомостей про практичне застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації обладнання, що використовується для виробництва тютюнових виробів - виробником тютюнових виробів, а за таких обставин, ця індивідуальна податкова консультація свою функцію, передбачену ст. 52 ПК України не виконала, з огляду на що виникли обставини для її оскарження у судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
15.08.2025 року відповідачем подано до суду відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач, зокрема вказує на те, що спірна індивідуальна податкова консультація містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу. При цьому, інше (суб'єктивне) розуміння платником змісту тієї чи іншої норми, невиправданість висновків індивідуальної податкової консультації не свідчить про неправильність висновків контролюючого органу і не є підставою для визнання такої податкової консультації протиправною. У зв'язку з чим, незгода позивача зі змістом наданої консультацією не є підставою для її скасування.
21.08.2025 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зокрема зазначає, що відмова у реєстрації обладнання через самостійне виготовлення або посилання на піднормативний акт є неправомірним обмеженням законних прав платника податків та порушення принципу правової визначеності.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.06.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Потестас" (далі - позивач, ТОВ "Потестас" звернулося до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України) із зверненям щодо отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації обладнання, що використовується для виробництва тютюнових виробів - виробником тютюнових виробів.
У зверненні Товариство повідомляє, що здійснює господарську діяльність, пов'язану з обробкою тютюну, та подало до податкового органу заяву про реєстрацію обладнання, саме - верстат для нанесення марок акцизного податку, який було самостійно виготовлений Товариством, розроблений інженерно-технічним підрозділом та введений в експлуатацію актом введення.
У зверненні Товариством зазначено, що на практиці суб'єкти господарювання можуть використовувати обладнання, яке виготовлене ним самостійно, пройшло випробування, введене в експлуатацію та поставлено на облік як основні засоби виробництва.
Це обладнання є повноцінним об'єктом реєстрації і відповідно підлягає внесенню у реєстр обладнання, що використовується для виробництва тютюнових виробів.
Як зазначено у зверненні, для реєстрації обладнання для виробництва тютюнових виробів в Єдиному реєстрі обладнання, Товариством у поданій до ДПС заяві про реєстрацію обладнання, до складу пакету документів було додано інформацію, що таке обладнання самостійно ним виготовлене.
Рішенням ДПС України від 09.04.2025 року Товариству було відмовлено у внесенні відомостей про зазначене вище обладнання, яке використовується для виробництва тютюнових виробів, з огляду на те, що Товариством до заяви про реєстрацію обладнання не додано договір (контракт), що засвідчує набуття обладнання для виготовлення або обробки тютюну, сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у власність.
Відтак, товариство звернулось до відповідача з такими питаннями:
1. Яким чином має здійснюватися державна реєстрація обладнання, яке виготовлене самостійно на виробничих потужностях Товариства?
2. Які документи є достатніми для підтвердження походження, технічних характеристик та введення такого обладнання в експлуатацію?
3. Чи передбачено типовий або рекомендований перелік документів, які подаються до ДПС у випадку реєстрації обладнання власного виготовлення?
4. Чи повинна така техніка мати серійний номер, технічний паспорт або інші технічні характеристики, визначені підприємством?
5. Чи існують особливості реєстрації обладнання, яке виготовлене самостійно, якщо воно використовується безпосередньо у виробництві тютюнових виробів?
За результатами розгляду вказаного звернення, ДПС України надала позивачу ІПК за №3765/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК від 14.07.2025 року, в якій зазначено про те, що ст. 38 Закон №3817 та Наказом Міністерством фінансів від 26.03.2025 року №174 передбачена можливість зазначення у Заяві відомостей тільки про обладнання, набуття права власності на яке відбулося внаслідок його ввезення на митну територію України, або придбання у інших суб'єктів господарювання, або укладення договору оренди такого обладнання, позики, іншого права користування.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної ІПК, суд керується наступним.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 ст. 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Пунктом 52.2 ст. 52 ПК України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно із пунктом 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Положеннями ст. 53 ПК України встановлено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Отже, податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку: 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Тож, з наведеного слідує, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його правомірної поведінки у визначеному колі податкових правовідносин, яка не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування, тобто, офіційне розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
При цьому, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є опис питань, що порушуються платником податків, обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Головним є те, що індивідуальна податкова консультація має все ж таки надати відповідь на поставлені у запиті платника податків питання щодо офіційного тлумачення норм законодавства з питань оподаткування, адже такий запит надсилається до податкового органу з практичною метою, а не просто має в собі містити загальні посилання на ПК України чи частково відповідати на поставлені питання.
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що позивач звернувся до відповідача за отриманням індивідуальної податкової консультації в письмовій формі.
Суд зазначає, що метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Податкова консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
Щодо порушеного позивачем питання у зверненні на отримання податкової консультації, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:
Єдиний реєстр обладнання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що забезпечує збір, накопичення, захист, облік, відображення, обробку реєстрових даних та надання реєстрової інформації про перелік обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (п. 27 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (п. 85 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817).
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону № 3817 відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, крім нікотиновмісних продуктів для орального застосування, яке ввозиться на митну територію України, зберігається та/або використовується на митній території України, підлягають внесенню до Єдиного реєстру обладнання.
До обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів відносяться:
1) автоматизовані машини (механізми), призначені для: підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини; нарізання тютюнового листя для подальшого використання у виробництві тютюнових виробів; виробництва відновленого тютюну; виробництва фільтрів для сигарет, сигаретних гільз; виробництва тютюнових виробів шляхом вкладення тютюнового листя або тютюнової суміші в сигаретний папір або цигаркові гільзи, або листи тютюну з подальшим формуванням тютюнових виробів; пакування визначеної кількості тютюнових виробів у пачки відповідного формату шляхом розподілення єдиного потоку на порції визначеної кількості, вкладання таких порцій у заготовку пачки та фінального формування пачки з визначеною кількістю тютюнових виробів;
2) автоматизовані машини (механізми) - обладнання з електричним чи неелектричним нагріванням для обробки матеріалів шляхом зміни температури та механічні пристрої, що використовуються для промислового виробництва люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну чи його замінників (нарізання, змішування, формування люлькового тютюну, махорки, тютюновмісних сумішей для кальянів, фінальне формування пачки (упаковки) тютюну чи махорки для смоктання, жування, нюхання чи вдихання без горіння шляхом нагрівання);
3) автоматизовані машини (механізми), призначені для нанесення марок акцизного податку/графічних елементів електронних марок акцизного податку на пачки відповідного формату.
Згідно із ч. 4 ст. 38 Закону № 3817 внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання здійснює посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:
1) за результатами прийнятого рішення про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання;
2) за результатами розгляду заяви заявника (власника або користувача обладнання) про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання;
3) за результатами прийнятого рішення про виключення відомостей про обладнання
для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва
тютюнових виробів з Єдиного реєстру обладнання;
4) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно із частиною п'ятою ст. 38 Закону № 3817 Єдиний реєстр обладнання містить, зокрема, такі відомості:
номер (за наявності) і дата договору (контракту), у тому числі зовнішньоекономічного, що засвідчує передачу/набуття у власність обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (дата у форматі ДДММРРРР);
номер (за наявності) і дата договору (контракту), у тому числі зовнішньоекономічного, що засвідчує набуття в оренду (найм), позику, інше право користування обладнанням для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів або передачу в оренду (найм), позику, інше право користування власного обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів іншому суб'єкту господарювання (дата у форматі ДДММРРРР);
реєстраційні номери обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;
вид обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, найменування його виробника,
модель та серійний номер (за наявності) такого обладнання.
Згідно із частиною восьмою ст. 38 Закону № 3817 заява про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та копії документів, що подаються разом із заявою, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заявах про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, та документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Частиною 10 ст. 38 Закону № 3817 визначено перелік відомостей, які зазначаються у заяві про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, серед яких:
відомості про власника (співвласників) обладнання;
відомості про користувача обладнання (у разі передачі обладнання в користування);
реквізити (номер і дата) митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснювалося ввезення обладнання на митну територію України (дата у форматі ДДММРРРР);
реквізити (номер (за наявності) і дата) договору (контракту), у тому числі зовнішньоекономічного, що засвідчує набуття обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у власність (дата у форматі ДДММРРРР);
реквізити (номер (за наявності) і дата) договору (контракту), у тому числі зовнішньоекономічного, що засвідчує набуття обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в оренду (найм), позику, інше право користування (дата у форматі ДДММРРРР);
реквізити (номер (за наявності) і дата) договору, що засвідчує факт передачі власного обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в оренду (найм), позику, інше право користування іншому суб'єкту господарювання (дата у форматі ДДММРРРР);
вид обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, найменування його виробника, модель та серійний номер (за наявності) такого обладнання.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону № 3817 до заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання додаються копії документів, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України, право власності на таке обладнання або право користування таким обладнанням (для обладнання, власником якого є нерезидент України).
Статтею 38 Закону № 3817 визначено вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені у заяві про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру.
Наказом Міністерства фінансів України від 26 березня 2025 року № 174 «Про затвердження форм заяв про внесення відомостей обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, порядку їх заповнення та форми витягу з Єдиного реєстру обладнання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2025 року за № 632/44038 затверджено, зокрема: форма заяви про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання (далі - Заява).
Порядок заповнення форм заяв про внесення відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання (далі - Порядок).
Згідно із п. 2 розділу ІІ «Загальні вимоги до заповнення заяви про внесення відомостей про обладнання до Єдиного реєстру обладнання» Порядку у розділі ІІ «Відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» Заяви зазначаються відомості про кожну окрему одиницю обладнання відповідно до видів, визначених в абзацах другому - десятому частини першої ст. 38 Закону № 3817.
У п. 1 «Інформація про обладнання» розділу II «Відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» Заяви окремими рядками вказується інформація про кожну окрему одиницю обладнання, яке вноситься до Єдиного реєстру обладнання.
У графі 7 п. 1 розділу ІІ «Відомості про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» Заяви шляхом проставляння арабської цифри окремими рядками до кожної окремої одиниці обладнання зазначаються ознаки видів документів, що підтверджують набуття права власності / право користування обладнанням:
митна декларація / аркуш коригування, на підставі яких здійснювалося ввезення обладнання на митну територію України - 1;
договір (контракт), у тому числі зовнішньоекономічний, що засвідчує набуття обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у власність - 2;
договір (контракт), у тому числі зовнішньоекономічний, що засвідчує набуття обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в оренду (найм), позику, інше право користування -3;
договір, що засвідчує факт передачі власного обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в оренду (найм), позику, інше право користування іншому суб'єкту господарювання - 4;
документ, що засвідчує право власності або право користування об'єктом нерухомого майна (його частиною) / приміщенням (його частиною), в якому розміщено обладнання (у разі якщо обладнання розміщено за іншою адресою, ніж місце виробництва тютюнових виробів) - 5.
Статтею 38 Закону № 3817 та Порядком передбачена можливість зазначення у Заяві відомостей тільки про обладнання, набуття права власності на яке відбулося внаслідок його ввезення на митну територію України, або придбання у інших суб'єктів господарювання, або укладання договору (контракту) оренди (найму) такого обладнання, позики, іншого права користування.
Відповідно можливість використання суб'єктами господарювання самостійно виготовленого обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, Законом № 3817 не передбачена.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС серед обраних Товариством видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 відсутні види діяльності з виробництва будь-яких машин, верстатів.
Що стосується посилань представника позивача на норми ст. 331 Цивільного Кодексу України (право позивача використовувати у своїй діяльності майно, законно набуте на первісних підставах), то суд зазначає, що Закон № 3817 є спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, але не виключно, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):
1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Отже, податкова консультація може бути недійсною лише з підстави її суперечності нормам або відповідного податку чи збору, оскільки ПК України, як підставу для визнання недійсною податкової консультації, чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 826/6714/17, від 11.12.2024 у справі № 826/10529/18, від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16, від 27.09.2023 у справі № 804/4524/17, від 17.04.2018 у справі № 826/2032/16, від 22.10.2019 у справі № 520/10111/18, від 29.05.2020 № 807/1650/16, від 03.12.2020 №805/112/16-а, від 13.09.2021 № 816/1510/16.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі №280/810/22 висловив наступну правову позицію (пізніше вона була підтримана у постанові від 27.12.2023 у справі №520/1287/22): системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом
змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2025 у справі №520/16669/23 висловив аналогічну позицію: «Відповідно, скасування ІПК у справі №520/24920/21 і надання в подальшому нової ІПК з урахуванням висновків суду у такій справі, не може врегульовувати дії контролюючого органу по іншому, ніж це передбачено в законодавстві. Як вже зазначалось, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Отже, спірна індивідуальна податкова консультація містить чітке обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, а висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства не суперечить нормам Кодексу. При цьому, інше (суб'єктивне) розуміння платником змісту тієї чи іншої норми, невиправданість висновків індивідуальної податкової консультації не свідчить про неправильність висновків контролюючого органу і не є підставою для визнання такої податкової консультації протиправною. У зв'язку з чим, незгода позивача зі змістом наданої консультацією не є підставою для її скасування.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування оскаржуваної індивідуальної податкової консультації від 14.07.2025 року за №3765/ІПН/99-00-09-04-03 ІПК.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі наведеного та керуючись ст. 139, 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕСТАС" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.2025 року.
СуддяС.А. Гебеш