Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2025 року Справа№200/6356/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, за участі третіх осіб - Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (надалі - відповідач), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства охорони здоров'я України та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про:
- визнання протиправним та скасування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" № ЦО-18120/1 від 11 липня 2025 року як такого, що було прийняте з порушенням процедури, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичному стану здоров'я позивача ОСОБА_1 ;
- зобов'язання забезпечити поновлення соціальних, пенсійних та інших виплат, що пов'язані зі статусом особи з інвалідністю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" № ЦО-18120/1 від 11 липня 2025 року прийняте з грубим порушенням прав позивача, що призвело до припинення виплати пенсії по інвалідності, та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 за № 1338, а саме положень пунктів 12, 29 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення оцінювання повсякденного функціонування, чим порушено його право бути присутнім під час проведення оцінювання, залучити уповноваженого представника. Також помилковим є твердження у спірному рішенні про те, що позивач не є особою з інвалідністю з 20.03.2023. Предметом перегляду обґрунтованості рішення МСЕК було рішення з 20.03.2023, яким позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Водночас, зазначені вище рішення МСЕК, у тому числі № 2339 від 09.10.2024, яким встановлено ІІ групу інвалідності, і яке не було скасоване, не було предметом перегляду. Отже, відповідач перевіряючи рішення МСЕК за 20.03.2023, надав оцінку також іншому рішенню, яке не були предметом перевірки. Крім того, позивач зазначає, що станом на час прийняття спірного рішення (11.07.2025 року) позивачка не була працівником правоохоронних органів (органу прокуратури) або державним службовцем, оскільки 26.05.2025 року ОСОБА_1 була звільнена за власним бажанням із роботи в органах прокуратури, а тому на неї не розповсюджуються вимоги вищевказаного рішення РНБО. За таких умов позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відзив з боку відповідача до суду не надходив.
15 вересня 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в яких представник зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії по інвалідності є сукупність обставин визначених законодавством України, які дають право на призначення самого виду пенсії, а саме: наявність страхового стажу визначеного ст. 32 Закону № 1058; наявність рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи про групу інвалідності, її причини, час настання та строк встановлення за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб; відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у спосіб, який визначений Порядком 22-1.
29 жовтня 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Міністерства охорони здоров'я України, в яких представник зазначив, що на підставі листів ДБР від 24 жовтня 2024 року № 10-2-02-01-26687 та від 06 листопада 2024 року № 10-2-02-01-27449, МОЗ доручило Центральній МСЕК перевірити обґрунтованість рішень щодо ряду осіб відповідно доданих переліків осіб до вищезазначених листів (в обох з них - ОСОБА_1 ). Участь особи у перевірці передбачається лише у випадках, коли експертна команда визнає наявні медичні документи недостатніми чи сумнівними для визначення групи інвалідності, а отже, твердження позивачки про нібито незаконність перегляду її інвалідності без особистої участі є безпідставним.
У відповідь на пояснення третьої особи - Міністерства охорони здоров'я України представник позивача зазначає, що в п. 6.1. оскаржуваного Рішення «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено - «0». В п. 6.2. оскаржуваного Рішення «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено - «0». Тобто відсутні підстави для ініціювання та проведення перевірки та обґрунтованість скасування рішень про встановлення інвалідності позивачці. Тому, в даному конкретному випадку посилання МОЗ на листи ДБР від 24 жовтня 2024 року № 10-2-02-01-26687 та від 06 листопада 2024 року № 10-2-02-01-27449, як підставу для ініціювання та проведення перевірки та обґрунтованість скасування рішень про встановлення інвалідності ОСОБА_1 , є незаконним. МОЗ у своїх поясненнях невірно тлумачить норми підпункту 2 пункту 8 зазначеного Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (у редакції, чинній з 01 січня 2025 року), який містить чітку вказівку на обов'язкове повідомлення особи відносно якої провадиться повторне оцінювання.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , з 15.05.2009 року по 29.05.2025 року працювала в органах прокуратури.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 20.03.2023 року серії 12 ААВ №740397 позивачу встановлено третю групу інвалідності дитинства до 1 квітня 2025 року.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 19.09.2024 року серії 12 ААГ №605993 позивачу встановлено другу групу інвалідності до 1 жовтня 2026 року.
05.08.2025 позивач засобами поштового зв'язку отримала Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико - соціальної експертної комісії від 11.07.2025 № ЦО-18120/1 від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.
На підставі п.6.1 та п.6.2 Рішення підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці вказано 0.
За п.7 Рішення датами перевірки вказано з 10.07.2025 по 00.01.1900, а згідно з п.8 - дата проведення повторного оцінювання 11.07.2025.
Як слідує з п.8.3 Рішення «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи» вказано - 0.
Пункт 9 Рішення «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» містить наступне обґрунтування: За представленими медичними документами основне захворювання зі сторони опорно рухової системи та її наслідки, а також супутня патологія призводить до незначних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, особа не є інвалідом з 20.03.2023. Підстава: Наказ Кабміна України №1317 від 03.12.2009.
Згідно із пунктом 10.2. Рішення «Рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці»: Так.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон №875-ХІІ).
На підставі частин 1-2 статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
За положеннями частини 2 статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзацах 4, 8 частини 1 статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. З Закону № 875-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації до 01 січня 2025 року визначалася Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (надалі - Положення).
Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.
Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561), яка була чинна на дату встановлення інвалідності.
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку наявності підстав для прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Положення №1338).
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Пунктом 3 Постанови КМУ №1338 установлено, що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України Про військовий обов'язок та військову службу та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.
Згідно п.6 та 7 Положення №1338 оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ.
Керівник Центру оцінювання функціонального стану особи визначається МОЗ.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, затверджується керівником Центру оцінювання функціонального стану особи.
До такого переліку можуть включатися лікарі, які здійснюють медичну практику в сфері охорони здоров'я, які є працівниками закладів охорони здоров'я державної форми власності. Отримання пропозицій щодо включення лікарів, які є працівниками інших закладів охорони здоров'я державної форми власності, до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, здійснюється шляхом надсилання офіційних листів від закладів охорони здоров'я державної форми власності до Центру оцінювання функціонального стану особи. Лікарі, які є працівниками закладів охорони здоров'я державної форми власності включаються до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, за їх згодою.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, підлягає оновленню не менш як один раз на рік.
Склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.
За наявності технічної можливості склад експертних команд формується з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до пп.2 п. 8 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Згідно п. 51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Суд зауважує, що Закон № 4170-IX установив, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності, а документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є зокрема видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Як вже зазначалось, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 20.03.2023 року серії 12 ААВ №740397 позивачу встановлено третю групу інвалідності дитинства до 1 квітня 2025 року.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 19.09.2024 року серії 12 ААГ №605993 позивачу встановлено другу групу інвалідності до 1 жовтня 2026 року.
Згідно витягу експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення МСЕК, підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення зазначено 0.
У поясненнях МОЗ зазначено, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, є листи ДБР № 10-2-02-01-26687 від 24.10.2024 та №10-2-02-01-27449 від 06.11.2024 року.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем не подано до суду відзиву на адміністративний позов, а також документів, на підставі яких проведено перевірку обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності позивачеві.
Поміж тим, суд також враховує, що відповідачем не подані, а матеріали справи не містять доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення, про кримінальне правопорушення за фактом встановлення позивачу групи інвалідності, ведення ДБР досудового розслідування у такому кримінальному провадженні, тощо.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до пункту 17 Порядку №1338 оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив): лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи; головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.
Згідно з пунктом 24 Порядку №1338 після отримання закладом охорони здоров'я електронного направлення в електронній системі таке направлення розглядається адміністратором закладу охорони здоров'я (далі - адміністратор), який є уповноваженою особою закладу охорони здоров'я, в якому створено експертну команду. У закладі охорони здоров'я може бути уповноважено кількох осіб для виконання функцій адміністратора.
А відповідно до абзацу п'ятого пункту 27 Порядку №1338 підставами для повернення адміністратором документів на доопрацювання є невідповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (Офіційний вісник України, 2024 р., № 107, ст. 6782).
Однак, суду не надано доказів направлення позивача з метою проведення обстеження, розгляду такого направлення адміністратором закладу охорони здоров'я, тощо.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність у спірних відносинах підстав для проведення відповідачем перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, передбачено обов'язок експертної команди повідомити особу про проведення повторного оцінювання на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Проте, матеріали справи не містять доказів завчасного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання.
Суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Також суд звертає увагу на те, що прийняття спірного рішення без урахування стану здоров'я позивача, без дослідження характеру захворювання та наявних медичних документів, суперечить вимогам зазначеного вище Положення.
Водночас, суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
Отже, перевірка правомірності встановлення позивачу групи інвалідності входить до повноважень відповідача, однак останній прийняв рішення про позбавлення позивача такого статусу, фактично без врахування медичних критеріїв.
Підсумовуючи вищевикладене суд наголошує, що у контексті спірних відносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності прийнятого рішення, оскільки за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" № ЦО-18120/1 від 11 липня 2025 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача забезпечити позивачці поновлення соціальних, пенсійних та інших виплат, що пов'язані зі статусом особи з інвалідністю, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду даної справи відповідач заперечує наявність у позивача інвалідності, а підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії по інвалідності є сукупність обставин визначених законодавством України, які дають право на призначення самого виду пенсії, а саме: наявність страхового стажу визначеного ст. 32 Закону № 1058; наявність рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи про групу інвалідності, її причини, час настання та строк встановлення за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб; відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у спосіб, який визначений Порядком 22-1.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
З урахуванням наведеного, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., з відповідача підлягає стягненню 775,17 грн.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, за участі третіх осіб - Міністерства охорони здоров'я України, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико - соціальної експертної комісії від 11.07.2025 за № ЦО-18120/1 прийняте щодо ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України Центр оцінювання функціонального стану особи (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1а, код ЄДРПОУ 03191673).
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України Центр оцінювання функціонального стану особи (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1а, код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) гривень 17 копійок.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко