11 листопада 2025 рокуСправа № 160/539/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати противною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в сумі 45637,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 18.02.2016 до 12.06.2017 позивачу не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. На звернення позивача про нарахування та виплату індексації за вказаний період відповідач повідомив про відсутність бюджетних асигнувань для виплати індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки. Позивач вважає, що має право на індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 до 12.06.2017, обчислену із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, в сумі 45637,04 грн.
Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2024 в порядку усунення недоліків до суду надійшла подана у встановлений строк заява позивача з доданими до неї документами.
Ухвалою від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача докази, які постановлено надати у строк для подання відзиву.
У відзиві військової частини НОМЕР_1 , який надійшов до суду 16.02.2024, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, вказав, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до цього Порядку підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди вказаним Порядком не передбачено. Виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на такі цілі. У 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. У зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2, відповідно до яких, у зв'язку з внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Враховуючи підвищення розміру щомісячної премії військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44 (зі змінами) та значним підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям, індексація з 01.01.2016 військовослужбовцям частини не нараховувалась та не виплачувалась. Підстави для визнання дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення протиправними відсутні, оскільки командування військової частини відповідно до Інструкції № 260 виконувало роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2. Повноваження щодо обчислення індексації, в тому числі щодо визначення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, відповідно до положень Порядку № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» покладаються на військову частину НОМЕР_1 . Тому підстави для зобов'язання відповідача здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням конкретного місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) відсутні. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки військову службу у військовій частині НОМЕР_1 позивач проходила до 29.05.2017 та на заяву позивача від 10.02.2023 було надано відповідь 14.03.2023. До відзиву було додано витребувані судом докази.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.12.2018, виданого ОСОБА_3 .
Зміна прізвища позивача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » після державної реєстрації шлюбу 24.09.2021 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 06.01.2023 Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків).
З матеріалів справи встановлено, що позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до наказу № 117 від 12.06.2017 була переведена до військової частини НОМЕР_4 , про що містяться записи у бланках особового рахунку військовослужбовця.
Позивач звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою від 10.02.2023, у якій просила нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.20216 до 12.06.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
На заяву позивача від 10.02.2023 листом військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 № 440 повідомлено, зокрема, що військова частина є бюджетною організацією, матеріальні цінності якої перебувають у державній власності. Джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів є Державний бюджет України, яким з 2016 року до березня 2018 року не було передбачено асигнувань на індексацію грошового забезпечення. Грошове забезпечення, в тому числі індексація, виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з виданою військовою частиною НОМЕР_1 довідкою-розрахунком індексації № 423/41 від 06.02.2024 ОСОБА_3 у період січень 2016 року - березень 2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася. Сума індексації за квітень 2017 року становить 75,20 грн, травень 2017 року - 165,03 грн, червень 2017 року (до 12.06.2017) - 66,01 грн. Базовим місяцем для обчислення індексації визначено вересень 2016 року.
Щодо строку звернення до суду з цією позовною заявою суд зазначає таке.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 18.07.2022 (до внесення змін Законом № 2352-IX від 01.07.2022), було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон № 2352-IX від 01.07.2022, яким частини першу і другу вказаної статті викладено у новій редакції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до пункту 1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У постанові від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23 Верховний Суд зазначив, що відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Спір щодо нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Беручи до уваги спірний період, за який позивач просить здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення (з 18.02.2016 до 12.06.2017), позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим адміністративними позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ (далі Закон № 2011-XІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 3 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII):
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (частина перша статті 2 Закону № 1282-XII).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII в редакції до 01.01.2016: індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.1016 - 103 відсотка.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 282-XII).
Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (стаття 10 Закону № 1282-XII).
Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону № 1282-XII).
Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (застосовується з 01.12.2015, далі Постанова № 1013) установлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, з встановленням з 01.12.2015 у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) (пунктом 4 Постанови № 1013).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078, в редакції чинній з 01.01.2016).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078;
- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення;
- оплата праці, у тому числі грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає;
- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків;
- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078:
- в редакції з 01.12.2015: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку № 1078:
- в редакції з 01.12.2015: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу;
- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий пункту 5 Порядку № 1078).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).
Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції з 01.12.2015).
Внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013: з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу (службу); Порядок № 1078 не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищуються тарифна ставка (оклад).
Отже, з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
Не застосування в подальшому терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
З аналізу Постанови № 1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вбачається, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
При цьому, посадові оклади військовослужбовців встановлюються постановами Кабінету Міністрів України.
На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.
Застосування наведених норм права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
У період з січня 2016 року до березня 2017 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та невиплачувалася. За період з 01.04.2017 до 12.06.2017 індексацію нараховано із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - вересень 2016 року.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на те, що в межах спірних правовідносин відповідачем нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 із застосуванням базового місяця січня 2008 року не проведена, та у суду відсутні підстави вважати, що, проводячи нарахування та виплату зазначеної індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду у цій справі, відповідач безпідставно зменшить розмір такої індексації, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити доплату конкретно визначеної суми індексації грошового забезпечення за вказаний період є передчасними та задоволенню не підлягають.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог в частині обрання способу захисту порушеного права позивача.
Відповідно до п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, докази понесення ним інших судових витрат у справі відсутні, у зв'язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2016 до 12.06.2017 включно із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Повний текст рішення складено 11.11.2025.
Суддя В.В. Рянська