11 листопада 2025 року Справа №160/34223/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/34223/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/34223/24.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі №160/34223/24, в якій просить суд:
- постановити ухвалу в адміністративній справі №160/34223/24, згідно з якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №160/34223/24 в частині: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на посадах в митних органах з 14.08.1992 по 01.07.2013 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2024 року про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, із врахуванням довідок, виданих Дніпровською митницею від 10.12.2024 №7.5-22/78 та від 10.12.2024 №7.5-22/79, та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні».
Вказана заява обґрунтована тим, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №160/34223/24 згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 залишено без змін та набрало законної сили 08.10.2025. ОСОБА_1 14.10.2025 звернулась засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України №ВЕБ-02001-Ф-С-25-233863 (зареєстроване 15.10.2025 за вх. №12769/Ф-0200-25) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з проханням виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №160/34223/24. У відповідь на вказане звернення Позивач отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.10.2025 №13902-12769/Ф-02/8-0200/25, згідно з яким повідомлено, що виконання судового рішення буде проведено в найближчий час. За таких умов, на даний час відсутня можливість надати детальну інформацію щодо виконання вищезазначеного судового рішення. Відтак, рішення є невиконаним, а отже, наявні підстави для встановлення судового контролю за його виконанням.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, виходить з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №160/34223/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.12.2024 №047150026237 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на посадах в митних органах з 14.08.1992 по 01.07.2013.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 грудня 2024 року про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII, із врахуванням довідок, виданих Дніпровською митницею від 10.12.2024 №7.5-22/78 та від 10.12.2024 №7.5-22/79, та з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №160/34223/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 р. в адміністративній справі №160/34223/24 - залишено без змін.
Таким чином, рішення набрало законної сили 08.10.2025.
Суд зазначає, що відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду від 03.11.2025, адміністративна справа №160/34223/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, направлена 17.03.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду та станом на 03.11.2025 справа №160/34223/24 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
При цьому, суд враховує ч. 3 ст. 382 КАС України, відповідно до якої, якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили, інформації щодо зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження судом не встановлено, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності матеріалів судової справи.
Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Відтак, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 382 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, враховуючи те, що в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
На підставі викладеного, оцінивши докази долучені до заяви про встановлення судового контролю, враховуючи доводи відповідача, викладені в листі 28.10.2025, а також зважаючи на відсутність доказів, які б підтверджували виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №160/34223/24, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/34223/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №160/34223/24 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №160/34223/24 протягом 1 (одного) місяця з дня постановлення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна