11 листопада 2025 рокуСправа №160/28081/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.09.2025 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України виходячи із заробітної плати за 2018- 2020 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, оскільки їй було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а згодом переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку позивачки, показник середньої заробітної плати підлягає обрахунку за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, у зв'язку із чим звернулась із вказаним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції у розмірі 1211,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 отримано позивачем на його електронну адресу, про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.
08.10.2025 до суду надійшла заява: про усунення недоліків, а саме сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та уточнена позовна заява.
Ухвалою від 09.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 09.10.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
24.10.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески. Чинним законодавством передбачено застосування середньої заробітної плати за попередні три роки виключно при зверненні за призначенням пенсії, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено. В свою чергу, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірними та вчиненими виключно в межах чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до 09.08.2021 отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
За заявою позивачки від 10.08.2021 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Середній заробіток обрахований за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Тобто, після призначення позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» змін у розрахунку середнього заробітку для обчислення пенсії не відбулось, пенсійний орган застосував середній заробіток за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Не погодившись із застосованим показником середньої заробітної плати, позивачка 28.08.2025 звернулась до пенсійного органу із питання її пенсійного забезпечення.
Листом від 26.09.2025 за вих. №47049-35945/Г-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачку, зокрема, про те, що пенсійний орган при призначені їй пенсії за віком застосував середній заробіток за три попередні роки, тобто за 2014-2016 роки, у розмірі 3764,40 грн.
Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивачка звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Статтею 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Статтею 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 9 Закону №1058 передбачено такі види пенсійних виплат: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на зміст наведеної норми, пенсія за вислугу років, яка позивачу була призначена з 10.08.2021 до переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058, цим Законом не передбачалась.
Отже, цілком можливо стверджувати, що вперше за призначення пенсії, яка передбачена нормами Закону №1058, позивач звернувся у 2021 році, з огляду на що, при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2021 рік) згідно із частиною другою статті 40 цього Закону.
Верховний Суд України від 29.11.2016 у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у постановах від 22.02.2018 у справі №К/9901/16/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 висловили правову позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи із того, що у 2021 році позивачу вперше призначено пенсію, яка передбачена Законом №1058, її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020 роки), що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком (2021 рік).
Водночас, виходячи із заявлених позовних вимог, суд зазначає, що саме діями відповідача, а не відмовою порушуються права позивача, оскільки відповідачем (діями) нараховувалось та виплачувалось пенсійне забезпечення позивачу із невірним застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2014-2016 роки.
Отже, враховуючи, що позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону №1058-IV, суд робить висновок про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії при її призначенні позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 02.10.2025.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 139, 243-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України виходячи із заробітної плати за 2018- 2020 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез