м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/6717/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про розстрочення виконання судового рішення в справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням суду від 16.09.2025 адміністративний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 10056,92 грн. (десять тисяч п'ятдесят шість гривень 92 копійки).
20.10.2025 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців шляхом сплати суми податкового боргу частинами по 839 грн щомісячно.
Заява мотивована тим, що з початку повномасштабного вторгнення відповідач опинилася у скрутному матеріальному становищі. Крім того, на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей з інвалідністю, що підтверджується консультативним висновком та рішенням лікарсько-консультативної комісії. Заявнику з дітьми довелося переїхати в безпечне місце та будувати життя заново. Тому, у зв'язку з труднощами не має можливості одноразово сплатити всю суму одразу, так як це позбавить її та її дітей будь-яких засобів до існування. Вказані обставини підтверджуються відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07.10.2025, за період з січня 2024 року по серпень 2025 року; консультативним висновком спеціаліста; рішенням лікарсько-консультативної комісії при КНП "ВОДКЛ ВОР"; посвідченням дитини з інвалідністю; свідоцтвами про народження дітей.
Відповідач зазначає, що не заперечує проти виконання рішення суду та має намір погасити зазначену суму добровільно.
Ухвалою суду від 03.11.2025 заяву призначено розгляду у судовому засіданні.
Представником позивача подано заперечення на заяву, в яких зазначено, що заява не містить чіткого обґрунтування та достатніх підстав для розстрочення виконання рішення суду, а також до заяви не додано доказів, які б підтверджували наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення.
Представником відповідача подано заяву про проведення судового засідання без участі відповідача та її представника.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно із положеннями частина 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про розстрочення виконання судового рішення без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Визначаючись щодо ініційованого позивачем питання про розстрочення виконання судового рішення, суд виходить із наступного.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частиною п'ятою статті 378 КАС України також визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Заяви про розстрочення виконання судового рішення у цій справі обґрунтована тим, що відповідач опинилася у скрутному матеріальному становищі, на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей з інвалідністю, що підтверджується консультативним висновком та рішенням лікарсько-консультативної комісії. Заявнику з дітьми довелося переїхати в безпечне місце та будувати життя заново. Тому, у зв'язку з труднощами не має можливості одноразово сплатити всю суму одразу, так як це позбавить її та її дітей будь-яких засобів до існування.
Суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, наявність надзвичайних непереборних подій тощо.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
При цьому, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площині процесуального права.
Так, досліджуючи зміст усіх наданих доказів в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, суд вважає, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду в цій справі, оскільки у відповідача відсутня можливість швидко погасити податкову заборгованість.
Крім цього, суд враховує, що відповідач не ухиляється від виконання рішення, а шукає способи погашення заборгованості. Така поведінка є виявом добросовісності намірів відповідача щодо виконання своїх зобов'язань щодо сплати податкової заборгованості.
Поряд з тим розстрочення виконання рішення суду не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану боржника.
При цьому суд зауважує, що за наявності наведених обставин та бажанням відповідача виконувати судове рішення його примусове виконання не буде свідчити про те, що судове рішення буде виконано швидше ніж при його розстрочці, встановленої судом.
Слід зазначити, що при задоволенні заяви про розстрочення судового рішення не будуть порушені інтереси жодної із зацікавлених сторін та буде дотримано пропорційного балансу щодо необхідності виконання судового рішення та його фактичного виконання.
Враховуючи наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/6717/25, та відсутність у відповідача можливості сплатити податкову заборгованість у сумі 10056,92 грн. одним платежем, суд робить висновок про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Виходячи з наведеного, заяву відповідача слід задовольнити частково та розстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/6717/25 строком на 10 місяців з дня постановлення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/6717/25 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10056,92 грн на 10 (десять) місяців, шляхом щомісячної сплати 1005,70 (одна тисяча п'ять гривень 70 копійок) грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна