про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/10304/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав того, що клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду в частині вимог щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 у по 02 листопада 2024 року залишено без задоволення та повернуто позовну заяву.
Оцінюючи дане клопотання, суд зазначає наступне.
Предметом спору є визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 02 листопада 2024 року не в повному обсязі.
Одночасно із позовом подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи подану заяву, представниця позивача зазначала, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а тому, на її думку, строк звернення позивача до суду підлягає поновленню. Окрім того, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією проти України, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За наведених обставин представниця позивача вважає, що слід поновити строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, відповідно до положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19 липня 2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Водночас 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року, у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Суд зауважує, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Отже, Верховний Суд в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19 липня 2022 року застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Так, спірним у даній справі є ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 по 02 листопада 2024 року.
При цьому, довідкою про фактично отримане грошове забезпечення № 1025/139/12/256/пс від 27 лютого 2025 року підтверджується те, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 по 02 листопада 2024 року.
Також суд зауважує, що позивачем отримано грошовий атестат 02.11.2024 р.
Відповідно, позивач при звільненні з військової служби та отриманні грошового атестату мав би бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені, а тому саме з цього часу слід здійснювати обчислення тримісячного строку звернення до суду, який закінчився 03 лютого 2025 року та, навіть за умови обчислення строку звернення до суду з 27.02.2025 р., такий є пропущеним 24.07.2025 р.
При цьому, у поданій заяві представниця позивача, не заперечуючи факт отримання ОСОБА_1 при звільненні з військової служби грошового атестату, посилається на те, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущено.
Суд такі аргументи не приймає, адже, як зазначено вище, строк звернення до суду пропущено.
Більш того, слід зазначити, що у справі №120/6217/25 позивачка зверталась із аналогічними вимогами та зазначала про ті самі підстави пропуску строку звернення до суду.
Однак, ухвалою від 21.05.2025 р. заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року, повернуто особі, що її подала.
Дана ухвала позивачем не оскаржена, відповідно, набрала законної сили, отже факт пропуску строку звернення до суду із заявленими позивачем вимогами встановлено судовим рішенням.
За таких обставин слід дійти висновку, що причини наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними , відповідно, ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду в частині, що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року, адже звільнення позивача мало місце 02 листопада 2024 року, натомість, до суду з даним позовом представниця позивача звернулася лише 27 липня 2025 року.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, якщо підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строків, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, зважаючи, що вказані позивачем у заяві про поновлення строків визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовільнити.
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна