м. Вінниця
06 листопада 2025 р. Справа № 120/13192/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зокрема у спосіб надання документу, який підтверджує доплату судового збору в сумі 8301,84 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Представник позивача 31.10.2025 подав заяву про виконання зазначеної ухвали суду, у якій просить відстрочити сплату судового збору до завершення розгляду справи, посилаючись на відсутність у військової частини НОМЕР_2 коштів на оплату судового збору. При цьому просить врахувати, що військова частина вжила необхідних заходів для отримання додаткового фінансування, направивши до вищестоящого командування відповідний запит. У разі незадоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, представник позивача на підставі положень статті 121 КАС України просить продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи заявлені позивачем клопотання, суд зазначає таке.
Питання звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як видно зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 в пунктах 44, 45, 47, 48 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
В даному випадку про відстрочення сплати судового збору клопоче орган державної влади.
Відтак суд зауважує, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів з державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Беручи до уваги, що юридична особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є безумовною підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічні висновки, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Однак, у поданій заяві, окрім посилання на недостатність фінансування військової частини та скрутне матеріальне становище, викликане режимом воєнного стану в Україні, позивачем не наведено та не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Так, позивач долучає до заяви про відстрочення сплати судового збору лист від 26.09.2025 року на адресу командира військової частини НОМЕР_3 та командира військової частини НОМЕР_4 , в якому викладено прохання посприяти у виділенні додаткового фінансування на сплату судових зборів згідно поданої заявки військової частини НОМЕР_1 по стягненню грошових коштів на користь держави згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування» від 03.07.2025 № 55.
Проте, позивачем не долучено до клопотання будь - яких відомостей станом на 30.10.2025 року щодо розгляду зазначено листа.
В свою чергу суд критично оцінює як доказ вжиття відповідних заходів лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.10.2025 року про вжиття Міністерством оборони заходів щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення відповідних потреб, оскільки, по - перше, у згаданому листі йдеться про порушення питання перед Міністерством фінансів України щодо збільшення видатків на виконання рішень судів з окремих питань виплати грошового забезпечення та індексації військовослужбовцям Збройних Сил України у 2024 році, а по - друге, такі заходи вчинялися ще в жовтні 2024 року, що не може свідчити про їх актуальність станом на жовтень 2025 року.
Крім того, представник позивача в заяві про відстрочення сплати судового збору посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 09040/2276/18 та вказує на те, що військова частина (як роботодавець) сплачує військовослужбовцю (як працівнику) грошове забезпечення, працівник та роботодавець наділяються трудовими правами та обов'язками, то позивач має право на відстрочення сплати судового збору на певний строк, оскільки вищевказані обставини мають ознаки трудових правовідносин, тобто предметом цього позову є трудові відносини.
Втім, суд критично оцінює посилання представника позивача про можливість застосування до спірних правовідносин положень п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки ініційований позивачем в межах цієї справи спір не має ознак трудового та не стосується захисту трудових прав, а пов'язаний зі стягнення з відповідача коштів за зверненням суб'єкта владних повноважень.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи відхилення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та з метою забезпечення права особи на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ч. 6 ст. 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи зазначене, доходжу висновку про необхідність продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви у спосіб надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 8301,84 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк виконання ухвали суду від 20.10.2025 на 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна