Справа № 127/20393/24
Провадження № 22-ц/801/2140/2025
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.
Доповідач:Ковальчук О. В.
10 листопада 2025 рокуСправа № 127/20393/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Берегового О. Ю.,
розглянувши цивільну справу, без повідомлення її учасників, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 06 серпня 2025 року у м. Вінниці суддею цього суду Волошиним С.В, дата складання повного тексту судового рішення не відома,
У червні 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта»), ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.09.2023 року близько 20:20 год. ОСОБА_2 , поруч з будинком АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 , і рухаючись по тротуару, не був уважний, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті вчиненого ОСОБА_2 ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено ним вимоги п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Такі ж обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 432906 від 18.09.2023 року, складеного відносно ОСОБА_2 за порушення вимог п.2.10.а ПДР України.
16.10.2023 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області справу № 127/29720/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-4 КУпАП та справу № 127/29723/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об'єднано в одне провадження і присвоєно єдиний номер судової справи - 127/29720/23.
Під час розгляду судом зазначеної справи, позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі- МТСБУ) щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням належного йому автомобіля. З МТСБУ надійшло повідомлення про те, шо транспортний засіб «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований у ПАТ «НАСК «Оранта», куди позивач звернувся з відповідною заявою про відшкодування витрат на ремонт автомобіля. Після огляду автомобіля спеціалістом ПАТ «НАСК «Оранта» і прийняття відповідної заяви листом від 09.11.2023 року позивачу було запропоновано додати до заяви постанову суду про притягнення до відповідальності винного в ДТП водія, яка набрала законної сили. Позивачем було надано таку постанову суду на адресу ПАТ «НСК «Оранта», проте останнє відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування.
22.01.2024 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області провадження у справі № 127/29720/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП закрито, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Як вказував позивач, в результаті даної ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_2 , йому було заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у пошкодженні належного йому автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 .
Загальний розмір матеріальної шкоди визначено у висновку експерта № 57Е-05/2024 транспортно-товарознавчої експертизи від 22.05.2024 року, складеного судовим експертом ПП ЕНДЦ «Екпертиза» Івасиком М.С., відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , 2015 року випуску, внаслідок події, яка мала місце 18.09.2023 року, становить 9 624, 83 грн.
На виконання договірних зобов'язань із страхувальником автомобіля марки «Renault Megan», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач на час ДТП, страховою компанією ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_1 не було визначено і виплачено у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування.
Позивач зазначив, що саме страхова компанія ПАТ «НАСК «Оранта» повинна нести тягар відповідальності за заподіяння матеріальної шкоди з вини страхувальника у розмірі, встановленому у висновку експерта, а саме - 9 624, 83 грн, так як вказана сума не перевищує ліміт відповідальності страхової компанії за страховим полісом.
Позивач також вказав, що крім матеріальної шкоди йому даною пригодою було заподіяно значну моральну шкоду.
За таких обставин, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20 000 грн, стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» вартість ремонтно-відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля у сумі 9 624, 83 грн, а також сягнути солідарно із відповідачів судові витрати.
06.08.2025 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області вищевказаний позов задоволено частково. Стягнено з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 вартість ремонтно-відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , в сумі 9 624, 83 грн та 503,38 грн судового збору. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 15 000 грн та 503,38 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, ПАТ «НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що позивач не надав жодного доказу вини ОСОБА_2 у заподіяні шкоди позивачу, яка полягала у пошкодженні належного йому автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 .
При цьому, вказує, що позивачем не заявлялось клопотань про призначення додаткових експертиз та не викликались свідки, які б могли підтвердити, що саме автомобіль «Renault Megan», під керуванням ОСОБА_2 , здійснив наїзд на автомобіль «Dacia Sandero», який належить позивачу.
Між тим, апелянт зауважує, що відповідно до п. 5 договору страхування, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «НАСК «Оранта», розмір франшизи складає 1500 грн. В той час, як франшиза це та сума збитку, що не відшкодовується страховиком.
Також представник ПАТ «НАСК «Оранта» наголошує, що розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок події, яка мала місце 18.09.2023 року, був проведений включно із врахуванням сум ПДВ, що, на думку скаржника, є незаконно та неправомірно.
Разом з тим, на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду змінити з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає цим вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Dacia Sandero, д.н.з НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 11).
Власником автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 59).
22.01.2024 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/29720/23 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-4, 124 КУпАП закрито, у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП (т. 1 а.с. 12, т. 2 а.с. 171 - 172).
Із тексу вказаної постанови, вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 432906 від 18.09.2023 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 432905 від 18.09.2023 року, водій ОСОБА_2 18.09.2023 року до 20.20 год. по вул. Ю.Смірнова/1-й пров. Український, 23/6, м. Вінниця, керуючи транспортним засобом «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 13.1 ПДР України. Крім того, водій ОСОБА_2 , 18.09.2023 до 20.20 год. по вул. Ю.Смірнрова/1-й пров. Український, 23/6, м. Вінниця, керуючи транспортним засобом «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП.
У письмових поясненнях, які додані до вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_2 , зокрема, зазначив, що після дзвінка поліції він відразу повернувся до місця події, так як не почув як зачепив автомобіль «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 98).
З висновку експерта № СЕ-19/102-23/19905-ІТ від 12.12.2023 року (том 2 а.с. 4-16) вбачається, що зовнішнім візуальним оглядом автомобіля «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено, що основні пошкодження автомобіля сконцентровані в передній правій (боковій) частині автомобіля. Переднє праве крило має пошкодження у вигляді двох подряпин лакофарбованого покриття та нашарування речовини наближеного до чорного кольору, які проходять під різними кутами відносно слідчосприймаючої поверхні. На передньому правому крилі наявне нашарування речовин наближеного до чорного кольору, Права частина переднього бампера автомобіля Dacia Sandero має пошкодження у вигляді незначних подряпин лакофарбованого покриття та нашарування речовин наближеного до чорного кольору, які проходять під різними кутами відносно слідосприймаючої поверхні. Виявлені під час огляду пошкодження на автомобілі Dacia Sandero могли виникнути під час контактування із будь-яким транспортним засобом, або іншим слідоутворюючим предметом, форма і розмір виступаючих частин якого знаходиться на приблизно однаковій відстані від поверхні дорожнього покриття, та відповідно до особливостей конфігурацій може співпадати з виявленими пошкодженнями автомобіля Dacia Sandero.
Зовнішнім візуальним оглядом автомобіля Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено, що основні пошкодження автомобіля сконцентровані в лівій задній боковій частині автомобіля. Арка заднього лівого колеса ближче до задньої лівої дверки має пошкодження у вигляді незначних подряпин. В верхній частині даний подряпин наявне відшарування лакового покриття із нерівними (ламаними) краями. Торцева частина арки заднього лівого колеса має пошкодження лакофарбованого покриття у вигляді сколів та відшарування фарби. Виявлені пошкодження на автомобілі Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , подряпини та відшарування лакофарбованого покриття розташовані в його боковій задній лівій частині, утворення яких можливе внаслідок ковзного дотичного контактування із слідоутворюючим предметом. Виявлені під час огляду пошкодження на автомобілі Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , могли виникнути під час контактування із будь-яким транспортним засобом, або іншим слідоутворюючим предметом, форма і розмір виступаючих частин якого знаходиться на приблизно однаковій відстані від поверхні дорожнього покриття, та відповідно до особливостей конфігурації може співпадати з виявленими пошкодженнями автомобіля Renault Megane.
В заданій дорожній обстановці, при умові що автомобіль Dacia Sandero, будучи припаркованим, отримав пошкодження внаслідок контактування із автомобілем Renault Megane, дії водія автомобіля Renault Megane ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
В заданій дорожній обстановці, при умові, що автомобіль Dacia Sandero, будучи припаркованим, отримав пошкодження внаслідок контактування із автомобілем Renault Megane, в діях водія Dacia Sandero ОСОБА_1 невідповідностей вимог Правил дорожнього руху не вбачається.
За даними з сайту МТСБУ щодо перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, станом на 18.09.2023 року цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN-код, НОМЕР_6 , забезпечена полісом № АТ 3845491, укладеним зі страховиком ПАТ «НАСК «Оранта» (т. 1 а.с. 55, зворот а.с. 82).
02.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування, яка сталася 18.09.2023 року за участі водія ОСОБА_2 (т.1 а.с. 50).
02.10.2023 року було складено протокол (акт) огляду транспортного засобу «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 (т.1 а.с. 51).
Листом від 09.11.2023 року № 09-02-22/8913 ПАТ НАСК «Оранта» повідомило позивача про необхідність надання у страховій справі № 23-02-98791 постанови суду щодо притягнення до відповідальності винного в ДТП водія у вчиненні адміністративного правопорушення, що набрала законної сили (том 1 зворот а.с. 52).
12.06.2024 року ПАТ НАСК «Оранта» надіслало лист ОСОБА_1 за № 09-22-22/6649 щодо виплати страхового відшкодування, в якому зазначено, що цивільно правову відповідальність водія транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_5 , було застраховано в НАСК «Оранта» згідно з полісом № АТ 3845491 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.03.2023 року. Оскільки матеріалами справи не підтверджено вину водія транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_5 у заподіянні шкоди власнику транспортного засобу Dacia Solenza, д.н.з. НОМЕР_2 , НАСК «Оранта» не має правових підстав для виплати стразового відшкодування (том 1 зворот а.с. 52).
Як вбачається із висновку експерта № 57Е-05/2024 від 22.05.2024 року вартість матеріального збитку (шкоди), завданого автомобілю марки «Dacia Sandero», 2015 року випуску, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_1 , яке мало місце в АДРЕСА_2 , 18.09.2023 року біля 20:20 год., станом на день проведення дослідження складає: 9 624, 83 грн (том 1 а.с. 13 -19).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення № 127/29720/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-4, 124 КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, при цьому, оскільки висновком експерта № СЕ-19/102-23/19905-ІТ від 12.12.2023 року встановлена невідповідність дій ОСОБА_2 правилам дорожнього руху, а саме вимог п.10.1, 13.1, суд вважав доведеним той факт, що спричинення позивачу шкоди знаходиться у причинному зв'язку з неправомірними діями відповідача.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу шкоди, внаслідок ДТП, яка відбулась 18.09.2023 року, яку необхідно стягнути із ПАТ НАСК «Оранта», яке є страховиком винуватої особи, суд першої інстанції керувався висновком експерта № 57Е-05/2024 від 22.05.2024 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку (шкоди), завданого автомобілю марки «Dacia Sandero», власником якого є ОСОБА_1 , становить 9 624, 83 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із ПАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 вартості ремонтно-відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля марки «Dacia Sandero», д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 9 624, 83 грн.
Апеляційний суд частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961-ІV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону № 1961-ІV).
Як визначено п. 35.1 ст. 35 Закону № 1961-ІV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів із дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Пунктами 36.1, 36.2, 36.4 ст. 36 Закону № 1961-ІV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування із особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплатити) та виплатити його. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатити страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
У разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 988 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , у зв'язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення не є підставою для звільнення його від цивільно-правової відповідальності, а вина відповідача в такому випадку встановлюється на загальних засадах, визначених цивільним законодавством, що і було зроблено судом у даній справі.
У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».
У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року в справі № 465/674/19 вказано, що тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Колегія суддів звертає увагу, що ні ОСОБА_2 , ні його страховик ПАТ «НАСК «Оранта» не надали суду докази, які б доводили невинуватість ОСОБА_2 у ДТП.
При цьому, в матеріалах справи міститься висновок експерта № СЕ-19/102-23/19905-ІТ від 12.12.2023 року, яким встановлена невідповідність дій ОСОБА_2 правилам дорожнього руху, а саме вимогам п.10.1, 13.1.
За таких обставин, встановивши на підставі допустимих, належних та достатніх доказів факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу, який належить позивачу, з матеріальними збитками, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із страховика ОСОБА_2 шкоди, завданої позивачу, внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_2 .
При цьому, як вже встановлено судом, відповідно до висновку № 57Е-05/2024 від 22.05.2024 року вартість матеріального збитку (шкоди), завданого автомобілю марки «Dacia Sandero», 2015 року випуску, колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_1 , яке мало місце в м. Вінниці по вул. Ю.Смірнрова/1-й пров. Український, 23/6, 18.09.2023 року біля 20:20 год., станом на день проведення дослідження складає 9 624, 83 грн.
Стосовно доводів апеляційної скарги про зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ та вирахування франшизи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У таких випадках суду слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 523/5890/15-ц, від 28 лютого 2018 року у справі № 757/22706/15-ц.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів проведення ремонту автомобіля у виконавця, що є платником ПДВ, та страхове відшкодування підлягає стягненню безпосередньо на його рахунок, страховик не може бути примушений до сплати ПДВ.
При цьому, колегія суддів зауважу, що позивач не позбавлений можливості, у разі проведення фактичних ремонтних робіт, звернутися до страхової компанії про достягнення суми страхового відшкодування
Отже, оскільки розмір відновлювального ремонту визначений у висновку експерта зі збільшенням на розмір ПДВ, вказана сума підлягає зменшенню на суму ПДВ в розмірі 20 %, що становить 7 699, 87 грн.
Разом з тим, відповідно до положень п. 77 ст. 1 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Згідно із ч. 4 ст. 94 Закону України «Про страхування» у разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як визначено ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума франшизи має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_5 , забезпечена полісом № АТ 3845491, укладеним зі страховиком ПАТ «НАСК «Оранта». Ліміт відповідальності за заподіяння матеріальної шкоди становив 160 000,00 грн, франшиза - 1 500 грн (том 1 зворот а.с. 81).
Таким чином, оскільки винуватцем у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18.09.2023 року, є водій транспортного засобу марки Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_2 , тому сума франшизи може бути компенсована позивачу особою, відповідальною за завдані збитки, тобто ОСОБА_2 , проте такі вимоги позивачем не заявлялися.
Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повинен був стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача страхову виплату в межах встановленого у страховому полісі страхового відшкодування із вирахуванням розміру франшизи, тобто сума матеріального збитку повинна бути зменшена на розмір франшизи та складає 6 199, 87 грн.
Однак, наведеного суд першої інстанції не врахував, що слугує підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення в частині визначеного розміру відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню із ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача, шляхом його зменшення.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Разом з тим, як визначено ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню із відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача, зменшено, то, відповідно, пропорція розміру задоволених позовних вимог також зменшилась та становить 64,41 %.
Отже, розмір стягнутого з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 судового збору за подачу позовної заяви належить зменшити з 503, 38 грн до 324, 22 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, у зв'язку із частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 646, 59 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року змінити, зокрема зменшити розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) вартості ремонтно-відновлюваних робіт пошкодженого автомобіля марки «Dacia Sandero», державний номерний знак НОМЕР_2 , з 9 624, 83 грн до 6 199, 87, а також зменшити розмір стягнутого з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, з 503, 38 грн до 324, 22 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 646, 59 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: Т. Б. Сало
О. Ю. Береговий