Справа № 747/553/25
Провадження № 2/747/273/25
іменем України
11.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтований тим, що 28.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1401-1123. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 7 500 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15, 00 % від суми кредиту, знижена ставка % в день - 1, 20 % в день, стандартна % ставка - 1, 50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме - отримала кредитні кошти і не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснень причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Крім того, відповідач в загальній кількості 6 разів оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. Відповідач всупереч умовам укладеного кредитного договору порушила його умови і не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем. Станом на 02.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 42 060, 00 грн, а саме - прострочена заборгованість за кредитом - 7 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 33 435, 00 грн, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1 125,00 грн. Але кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме - часткового списання позичальнику заборгованості за нарахованими процентами та комісією в загальній сумі 4 560, 00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості в сумі 37 500 грн.
Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме - прострочену заборгованість за кредитом - 7 500 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами -30 000 грн, що разом становить 37 500 грн, які просить стягнути з відповідача разом з понесеними судовими витратами по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Талалаївського районного суду від 09 жовтня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 11 листопада 2025 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України справу розглядати з повідомленням сторін, про що учасники справи повідомлені належним чином.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, матеріали справи містять розписку про вручення відповідачу судового виклику. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, відзив на позов не поданий. Тому розгляд справи проводиться на підставі наявних у справі доказів. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що 28.05.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1401-1123 продукту «НА ВСЕ», відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит для задоволення особистих потреб сумі 7500 грн на строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15, 00 % від суми кредиту, знижена ставка % в день - 1, 20 % в день, стандартна % ставка - 1, 50 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором С 5896 (а.с. 12-21). Довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтверджується факт перерахування 28.05.2024 року коштів в сумі 7 500 грн на платіжну картку, належну відповідачці, на виконання умов вищевказаного Договору (а.с. 38). У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем станом на 02.09.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 42 060, 00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи (а.с.39-41) Як зазначено у позові, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання позичальнику заборгованості за нарахованими процентами.
При вирішенні справи судом застосовуються наступні норми права.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. За приписами статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону «Про електронну комерцію».
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведена наявність грошового зобов'язання відповідача перед позивачем, яке ним не виконується, та за невиконання якого настає цивільно-правова відповідальність, передбачена наведеними законодавчими нормами. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1401-1123. Даний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, він відповідає всім вимогам законодавства щодо укладення договорів. У суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договору, зокрема і з розміром відсотків, який буде нараховуватися, тобто прийняла всі умови договору, отримала позику в сумі 7 500 грн, але взяті на себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула. Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості, яка пред'явлена позивачем до стягнення з відповідачки в сумі 37 500 грн.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно платіжної інструкції № 1553 від 25.09.2025 року позивачем було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору. Оскільки позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263- 265, 268, 274, 279, 354 - 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором № 1401-1123 від 28.05.2024 року в сумі 37 500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя Л.В.Тіщенко