Справа № 639/1073/25 Головуючий суддя І інстанції Василенко О. Я.
Провадження № 22-ц/818/4052/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
11 листопада 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року по справі № 639/1073/25 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого (Новобаварського) районного суду м. Харкова з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2025 цивільну справу № 639/1073/25 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 передано для розгляду до Комінтернівського районного суду м. Харкова за підсудністю за місцем реєстрації відповідача, оскільки було встановлено, що позов не пов'язаний із захистом прав споживачів.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07.05.2025 у справі №639/1073/25 ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2025 залишена без змін. Апеляційний суд підтвердив, що між сторонами виникли правовідносини, які не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
25.04.2025 набрав чинності Закон України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» відповідно до якого, зокрема, змінено найменування Жовтневого районного суду м. Харкова на Новобаварський районний суд міста Харкова, Комінтернівського районного суду міста Харкова на Слобідський районний суд міста Харкова.
26.05.2025 цивільна справа №639/1073/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 надійшла до Слобідського районного суд міста Харкова.
Ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 27.05.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін для усунення недоліків - сплати судового збору за подачу позову, шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору або докази звільнення від сплати такого та докази спричинення моральної шкоди.
Позивачу було роз'яснено, що у разі невиконання ним зазначених вимог ухвали в наданий строк, заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
03.06.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що у спірних правовідносинах він був споживачем послуг, вважає, що його права як споживача були порушені та він не має сплачувати судовий збір на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів».
Ухвалою Слобідського районного суду м.Харкова від 06 червня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить зазначену ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду.
Скарга мотивовано тим, що суд першої інстанції допустив звужене тлумачення споживчих відносин і дійшов помилкового висновку, що Закон №1023-ХІІ не поширюється на спірні правовідносини.
Вказує, що суд передчасно вдався до встановлення обставин, які мають значення для справи. Рішення про повернення позовної заяви фактично базується на попередній оцінці судом характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи.
Вважає, що на стадії відкриття провадження суд міг давати оцінку аргументам позову виключно в аспекті формальної відповідності зазначеної позивачем нормативно-правової кваліфікації обставин положенням законів, якими регламентуються питання сплати судового збору. Така оцінка не повинна підміняти собою перевірку доводів позивача по суті спору. За іншого тлумачення процесуальних вимог буде важко розраховувати на неупередженість судового розгляду позову про захист прав споживачів, якщо вже на стадії відкриття провадження суд дійшов висновку про те, що його позов не пов'язаний з захистом прав споживачів.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про повернення заяви заявникові, оскарження якої передбачено п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду відповідає.
Суд першої інстанції свої висновки мотивував наступним.
Позивач не звертався до відповідача з пропозицією надання йому послуг.
Отже, позов не пов'язаний із захистом прав споживача, що також було встановлено Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2025 та підтверджено Постановою Харківського апеляційного суду від 07.05.2025.
Відтак позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 27.05.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодекс, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача кошти в сумі 1002 грн, інфляційні витрати в сумі 5580,96 грн, три проценти річних у сумі 1054,73 та в якості моральної шкоди 5001 грн.
Як вбачається з обґрунтування позовної заяви, наприкінці 2020 року позивач звернувся до брокера компанії «Траст Макворі Кепітал», який запропонував позивачеві фінансові послуги, а саме заробіток за рахунок торгів на фінансовій біржі. Брокер описував «Траст Макворі Кепітал» як поважну міжнародну фінансову організацію з багаторічною історією. Скориставшись довірливістю і некомпетентністю в питаннях фінансів та інвестицій позивача, брокер вказаної організації умовив вносити кошти на так званий «торговий рахунок». В період з 17.12.2020 по 04.03.2021 позивач вчинив декілька платежів на загальну суму понад 33000,00 грн. Ці платежі позивач вважав, і як його переконували брокери, були спрямовані га внесення коштів на «торговий рахунок» у цій організації. При цьому всі платежі відображались в особистому кабінеті позивача на веб-сайті «Траст Макворі Кепітал», що додатково переконувало позивача, що кошти дійсно зараховуються на його торговий рахунок. 27.07.2021 з коштів рахунку позивача в AT «Універсал Банк» було здійснено платіж у сумі 10002,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача - фізичної особи підприємця, призначення платежу: «за інформаційну послугу». З часом позивач зрозумів, що має справу із шахрайською схемою, йому стало відомо, що фінансової організації з такою назвою офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Від імені цієї «організації» на території України не виступає жоден легітимний суб'єкт господарської діяльності. У березні 2021 р. позивач подав заяву до відділу поліції N 1 Харківського РУП № З ГУНП в Харківській області стосовно вказаних подій. Зазначив, що особисто не знайомий з відповідачем, ніколи з ним не зустрічався і не спілкувався. У нього з відповідачем ніколи не було і немає дотепер жодних домовленостей (угод, договорів тощо). Жодних послуг відповідач йому не надавав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у даній справі було встановлено, що у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг, тому між сторонами виникли правовідносини, які не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Вказану постанову позивач у касаційном у порядку не оскаржував і вона дотепер є чинною.
Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 27 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору.
На виконання вимог ухвали 03.06.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що у спірних правовідносинах він був споживачем послуг, вважає, що його права як споживача були порушені та він не має сплачувати судовий збір на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів».
З огляду на те, що у даному випадку підставою позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є шахрайські дії, а не легальне надання послуг позивачу, у даному випадку на спірні правовідносини дійсно не поширюється Закон України «про захист прав споживачів», а позивач має сплачувати судовий збір за його подачу. Доводи скарги не знайшли своє підтвердження у матеріалах справи. Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо сплати судового збору при відкриття провадження у справі має законні підстави відповідно до найменшого стандарту доказування «на перший погляд» оцінювати зміст спірних правовідносин, наведені з цього приводу у скарзі заперечення є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
При цьому, позивачу роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, яка відповідатиме вимогам закону.
Тому колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року з передбачених ст. 375 ЦПК України підстав задоволенню не підлягає.
Колегія суддів відповідно до ч. 5 ст. 12, ст. 2 ЦПК України також зауважує, що позивач не позбавлений права разом з позовною заявкою звернутися до суду відповідно до ст. 136 ЦПК України з обґрунтованою відповідними доказами заявою про відстрочення або розстрочення судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З тих же підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381,382,384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Слобідського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді Ю.М.Мальований.
О.Ю.Тичкова.