Справа № 766/15402/25
н/п 2/766/12976/25
про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: не зазначено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності,-
встановив:
08 жовтня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, у якому просив визнати право власності за позивачем на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 67,1 кв.м., жилою площею 45,6 кв.м.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 року передана судді Булах Є.М. 09.10.2025 року.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
За інформацією отриманою судом 10.10.2025 року з Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 13.10.2025 року, відповідач зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 не значиться.
За інформацією отриманою судом 14.10.2025 року з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 15.10.2025 року, місце реєстрації відповідача встановити не надається можливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Рішенням ВРП від 30.05.2023 року №566/0/15-23 змінено підсудність з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:
Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;
Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, Херсонського міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.
Враховуючи Рішення ВРП про зміну підсудності з розгляду судових справ та приписи ст. 30 ЦПК України дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області
Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Всупереч вказаним вимогам, позивач не заявляє позовних вимог до відповідача, у зв'язку із чим не зрозуміло у чому саме полягає невизнання, порушення чи оспорювання права позивача саме цим відповідачем.
Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Тож позивачу необхідно конкретизувати з яких саме підстав його право порушено цим відповідачем.
За ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального закону доказів на підтвердження ухилення саме відповідача від здійснення дій пов'язаних із реєстрацією права власності суду не надано.
Також рекомендується надати позивачу відомості про наявність та/або відсутність зареєстрованих обтяжень щодо об'єкту нерухомості, а також відповідність на теперішній час характеристик об'єкта нерухомості набутих у власність характеристикам об'єкта нерухомості зазначених у позовних вимогах.
Зазначити обставини із посиланням на докази, що підтверджують зміст позовних вимог, можливість здійснення технічної оцінки об'єкту нерухомості станом на час звернення до суду із позовом.
Крім того, у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем зазначено ціну позову, яка вочевидь не відповідає дійсній вартості майна відносно якого ставиться питання про визнання права власності. Суддя зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивач, звернувся до суду із позовною вимогою про визнання права власності на домоволодіння.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Як вбачається із матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем не здійснено оцінку нерухомого майна домоволодіння.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості домоволодіння актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про його вартість та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028, 00 х 5).
У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло, земельних ділянок у м. Олешки Херсонської області та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимоги майнового характеру у розмірі 15 140, 00 грн..
Тобто, за вирахуванням 1 211,20 грн. сплачених за платіжною інструкцією № 864 від 19.02.2025 року загальна сума судового збору за позовними вимогами має складати 13 928,80 грн., який позивачу необхідно сплатити за подання позовної заяви про визнання права власності.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак, звертаючись до суду через підсистему «Електронний суд», позивачем не надано доказів на підтвердження виконання приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За викладених обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
З огляду на викладене позивачу необхідно визначити ціну позову; доплатити судовий збір у разі необхідності; надати докази на підтвердження заявлених вимог шляхом викладення позовної заяви у новій редакції та усунути інші недоліки означені судом в цій ухвалі з дотриманням приписів ст. 177 ЦПК України.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.
Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, але не пізніше дати призначення підготовчого судового засідання.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах