Справа № 725/7060/25
Провадження № 2/727/2915/25
(повне)
05 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді - Бойко М.Є.,
за участю секретаря - Васківчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2025 року позивач звернувся до Чернівецького районного суду м. Чернівці з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №352507 від 09.10.2018 року .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №352507. Відповідно до індивідуальної частини цього договору ТОВ «Авентус Україна" надало відповідачу позику в сумі 4000,00 грн.
12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором №352507 від 09.10.2018 року.
Відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 16 160,00 грн, яка складається з: 4000,00 - грн. основний борг, 2160,00 - грн. борг за процентами, 10 000,00 грн. борг за пенею і штрафами.
Також, у зв'язку із непогашенням відповідачем боргу за кредитним договором № 352507 від 28.09.2018 позивачем здійснено нарахування згідно ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних та індексу інфляції на суму заборгованості у таких розмірах: сума інфляційних втрат за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 3 533, 62 грн., сума 3% річних за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 1455,73 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором №352507 від 09.10.2018 у загальному розмірі 21 149,35 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 25.08.2025 року справу за позовом ТОВ "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 жовтня 2025 року в справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив провести судове засідання без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи рекомендованими повідомленнями, які були надіслані за зареєстрованим його місцем проживання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 28.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна " та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 352507.
Відповідно до індивідуальної частини договору № 352507 про надання фінансового кредиту від 28.09.2018 відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65 % річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. Сукупна вартість кредиту складає 100,30% від суми кредиту (у процентному виразі) або 4012,00 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти за користування кредитом 0,30 % від суми кредиту або 12,00 грн. у грошовому виразі. Строк дії договору 30 днів. Кредит надається шляхом перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта. Договір укладений в електронній формі та підписано електронно-цифровим підписом відповідача. (а.с.21-23).
12 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна" було укладено договір факторингу № 1. Згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнту за плату на умовах, визначених договором (а.с.17-19).
12.04.2018 укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_2 за договором про надання фінансового кредиту № 352507 від 28.09.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія" від 25.07.2024 № 55-к «Про зміну назви «ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія" з 25.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (а.с.24)
Відповідно до розрахунку заборгованості (станом на дату відступлення вимоги) заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором становила 16 160,00 грн, та складається з: 4000,00 грн сума основного боргу, 2160,00 грн сума боргу за процентами, 10 000,00 грн сума боргу за пенею і штрафами.
Відповідно до п.5 ч.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За положеннями ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В силу ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом - то ТОВ «Він Фінанс» вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства щодо позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно розрахунку наданого позивачем, через непогашення відповідачем суми боргу за кредитним договором № 352507 від 28.09.2018, позивачем здійснено нарахування згідно ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних та індексу інфляції на суму заборгованості у таких розмірах: сума інфляційних втрат за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 3 533, 62 грн., сума 3% річних за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 1455,73 грн.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши надані матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також, враховуючи, що відповідач не виконує своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором й, відповідно, не надав суду доказів на спростування вказаного, а також не заперечував щодо розміру заборгованості, приходить до висновку, що позов ТОВ «Він Фінанс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. на користь позивача ТОВ «Він Фінанс» суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Саме такого висновку дійшла Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.
Судом встановлено, що 22.03.2024 між Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено договір про надання правової допомоги № 33.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав копію договору № 33 від 22.03.2024, в якому міститься детальний опис робіт; копію акта підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 5000 грн.
Вимог щодо заперечення, зменшення цих витрат або про їх неспівмірність відповідачем не заявлялось.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, вищезаначене, позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Крім цього, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,00 грн.
Враховуючи викладене, та на підставі ст.10, 11, 12, 13, 83, 89, 137, 141, 209, 211, 258, 259, 265, 280-284, 362 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) заборгованість за кредитним договором N? 352507 від 09.10.2018 року у загальному розмірі 21 149,35 грн., яка складається з: суми заборгованості 16 160,00 грн., суми інфляційних втрат - 3 533,62 грн., суми 3% річних - 1 455,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДР 38750239) судовий збір в сумі 2422,40 грн. та понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Бойко М.Є.