Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1689/2025 Справа № 641/8622/25
11 листопада 2025 року м.Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001184 від 07.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До суду надійшло вищевказане клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду місця події від 07.11.2025 майно, а саме: фрагмент листа паперу з нашаруванням клейкої речовини, який було поміщено до паперового пакету засвідченого підписами учасників слідчої дії.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що 07.11.2025 до ЧЧ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126/1 невстановленою особою скоєно крадіжку генератору "Дексан", чим спричинено майнову шкоду в особливо великих розмірах ТОВ "УКРНЕЙМС ДАТАЦЕНТР".
За вказаним фактом 07.11.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150001184, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
07.11.2025 року слідчим в присутності понятих в період часу з по 13 год 16 хв проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, 12 год 55 хв проїзд Афанасія Фірсова, буд. 7. В ході проведення огляду за вище вказаною адресою було виявлено та вилучено фрагмент листа паперу з нашаруванням клейкої речовини, який було поміщено до паперового пакету засвідченого підписами учасників слідчої дії.
08.11.2025 постановою слідчого СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 вилучений в ході огляду місця події від 07.11.2025 року фрагмент листа паперу з нашаруванням клейкої речовини, який було поміщено до паперового пакету засвідченого підписами учасників слідчої дії - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025221150001184 від 07.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий вважає що вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини у кримінальному провадженні, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання про арешт майна підтримали та просили його задовольнити.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку слідчого судді, є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження та проведення експертного дослідження.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події 07.11.2025 року майно, а саме: фрагмент листа паперу з нашаруванням клейкої речовини, який було поміщено до паперового пакету засвідченого підписами учасників слідчої дії.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1