Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1701/2025 Справа № 641/8654/25
11 листопада 2025 року
Слобідський районний суд міста Харкова у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001190 від 09.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
установив:
У провадженні слідчого відділення ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001190 від 09.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2025 приблизно о 15:40 год., ОСОБА_5 разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 розпивали алкогольні напої в приміщенні кафе «у Фаріда», за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 1, де зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_10 , з яким у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, який переріс у потасовку, яка відбувалась на вулиці поблизу приміщення «Магазин-кафе», розташованого за вказаною вище адресою. В ході конфлікту у ОСОБА_5 на підґрунті неприязних відносин, обумовлених вживанням алкогольних напоїв, виник злочинний намір, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ОСОБА_5 з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли раптово, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , правою рукою дістав з чохла, який був на ремені штанів, ніж та під час моменту, коли ОСОБА_10 намагався від нього втекти та сховатися в приміщенні «Магазин- кафе», перебуваючи позаду потерпілого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого злочинного діяння та бажаючи діяти саме таким чином, розуміючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_10 , наніс останньому один удар остіром ножа, в область підколінної ямки лівої ноги. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 . 09.11.2025 ОСОБА_10 , на місці скоєння злочину помер.
Причиною смерті ОСОБА_11 , згідно з довідкою про причину смерті смерть потерпілого ОСОБА_10 настала в результаті крововтрати.
09.11.2025 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Слідчий звернувся 10.11.2025 до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , у клопотанні вказує по існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може: вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі (п.1); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування (п.3); як військовослужбовець військової служби, під загрозою тяжкості покарання, усвідомлюючи невідворотність покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, зможе переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п.5).
В судовому засіданні 10.11.2025 була оголошена перерва.
В судовому засіданні 11.11.2025 прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість доводів прокурора про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки його підзахисний ОСОБА_5 не заперечує обставини справи та факт вчинення ним кримінального правопорушення, має намір співпрацювати зі слідством. Вказував, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки. Просив обрати тимчасовий захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або у якості альтернативи визначити мінімальну суму застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом «а» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) проголошено, що нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними вході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 09.11.2025 за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 1, приміщення кафе-магазину на території Кінного ринку; протоколом огляду місця події від 09.11.2025 на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 1, на території Кінного ринку; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 09.11.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2025, протоколом пред'явлення відеозапису для перегляду від 09.11.2025; довідкою про причину смерті ОСОБА_10 від 10.11.2025.
При цьому, на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, питання допустимості доказів, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази є об'єктивно достатніми для твердження про можливе вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, а тому вважає підтвердженим факт наявності обґрунтованої підозри.
Стосовно доводів клопотання в частині наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від органів досудового слідства та суду. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення ймовірності визнання вини особи з висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
Вивченням відомостей про особу підозрюваного встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 одружений (шлюб зареєстрований у червні 2025 року), має постійне місце проживання, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, а також непрацездатних осіб. Проте зазначених відомостей не достатньо для висновку про наявність міцних соціальних зв'язків, тому суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого впливу підозрюваного на свідків та потерпілих, слідчий суддя вважає його актуальним з огляду на те, що підозрюваному відомі свідки та потерпілі, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому. При цьому, слідчий суддя зазначає, що під впливом розуміється не тільки негативний вплив, а саме залякування, примушування, погрози, але й вмовляння, прохання, підкуп тощо.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний проходить службу на посаді гранатометника 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 і, у випадку переховування від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з самовільним залишенням військової частини або місця служби.
Таким чином, розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вважає підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, викладені вище обставини, за яких слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, свідчать також про те, що їх неможливо буде запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стосовно строку дії запобіжного заходу, слідчий суддя визначає його в межах, встановлених ст. 197 КПК України, на час досудового розслідування з моменту затримання, а саме з 15 год 55 хв 09.11.2025.
Слідий суддя врахувала аргументи, які наводилися захисником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 , проте в даному конкретному випадку слідчий суддя дійшла переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень по справі. Обставини, що підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на час розгляду клопотання не стороною захисту не спростовані.
Суд не визначає розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , так як відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.177,178,182,183,193,194,196,197,206,211,372,376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене начальником Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001190 від 09.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 07.01.2026.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання 09.11.2025 об 15 год 55 хв.
Строк дії ухвали до 07.01.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали проголошено 11.11.2025 о 16.00.
Слідчий суддя ОСОБА_1