Справа № 953/3593/25
н/п 1-кп/953/733/25
"11" листопада 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, яке внесене 08.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025222130000003, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 42025222130000003 від 08.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 14.11.2025.
У судове засідання 11.11.2025 з'явились прокурор, обвинувачений та його захисник.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнути відповідальність, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання (до восьми років) та усвідомлення обмежень можливості застосування ст. 75 КК України (не застосовується до корупційних правопорушень); обвинувачений обізнаний про осіб ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і усвідомлення конструкції правопорушення, яке тісно пов'язано з особами (учасниками правопорушення) створює ризик вчинення дій особисто або із залученням сторонніх осіб, спрямований на незаконний вплив на свідків з метою надання необхідних показів в майбутньому; вчинення інших правопорушень, враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення і модель поведінки обвинуваченого, зокрема у Салтівському районному суді м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12023221170004289 від 13.12.2023 за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 354, ч. 1 ст. 209 КК України. Так до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, яку останні сплатив і 17.05.2024 був звільнений зі слідчого ізолятора, однак 23.01.2025 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369-2 КК України (у цій справі), що свідчить про злочинну модель поведінки.
Обвинувачений та захисниця у судовому засіданні зазначили, що клопотання про продовження запобіжного заходу отримали і що таке можна розглядати.
Захисниця проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та про зменшення розміру застави, посилаючись на недоведеність ризиків. Вказувала, що обвинувачений не має на меті переховуватися, має постійне місце проживання в Україні; жодних даних, які б свідчили про наміри ОСОБА_5 ухилитися від суду прокурором не наводяться; ризик впливу на свідків може бути виправданим тільки на початкових стадіях процесу. Також просила розглянути можливість зменшення розміру застави, вказуючи, що визначений розмір є непомірним для обвинуваченого та його сім'ї, а тому просить зменшити розмір застави.
Обвинувачений проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. Вважає такий достатнім та пропорційним.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченому та часткового задоволенні клопотання сторони захисту про зміну розміру застави з таких підстав.
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ухвалою від 25.01.2025 обрав ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор", в межах строку досудового розслідування на 60 днів - до 23.03.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 454 200 грн.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 03.03.2025 ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 25.01.2025 в частині визначення розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 скасував. Визначив суму застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у розмірі 170 розмірів прожиткового мінімуму, встановлених для працездатних осіб, що дорівнює 514 760 грн.
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ухвалою від 20.03.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_5 , продовжив в межах досудового розслідування на строк до 23.04.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 514 760 грн.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_5 , продовжував, зокрема, до 14.11.2025, з можливістю внесення застави у розмірі 454 200 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" §58). Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів ("Ідалов проти Росії", "Гарицький проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Санкція частини 3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Також положення ст. 75 КК України не передбачають можливість застосування її положень у відповідній категорії справ, що може додатково підвищувати ризик переховування. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 .
Також суд, у контексті дослідження оцінки ризику переховування, враховує, що відносно ОСОБА_5 розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12023221170004289 від 13.12.2023 за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 354, ч. 1 ст. 209 КК України Салтівським районним судом м. Харкова, що також підвищує відповідний ризик, оскільки наразі наявні два кримінальних провадження стосовно обвинуваченого.
Під час встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На цей час жоден свідок не допитаний, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Також достатньо обґрунтованими є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований (є пенсіонером), обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
У цьому ж контексті суд враховує наявність кримінального провадження № 12023221170004289 від 13.12.2023 відносно ОСОБА_5 , яке розглядає Салтівський районний суд м. Харкова, яке було порушено до цього кримінального провадження, тобто наявність двох кримінальних проваджень щодо обвинуваченого. Зокрема ту обставин, що після внесення застави у згаданому кримінальному провадженні і звільненню із слідчого ізолятора обвинуваченого була затримано за підозрою у цій справі. А тому заперечення сторони захисту у вказаній частині визнаються необґрунтованими.
Суд вважає, що прокурор довів недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на цей час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який. До того ж, вжитим запобіжним заходом передбачено альтернативу у виді застави, чим обвинувачений може скористатись.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке є тяжкими кримінальним правопорушеннями, особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з встановленням альтернативи у виді застави.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, на чому наполягала сторона захисту, однак при оцінці можливості застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт у нічний час не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Щодо зменшення розміру застави
Суд ухвалою обвинуваченому продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 454 200 грн.
Суд, визначаючи розмір застави, ретельно дослідив обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу та вважав встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, з перебігом розгляду справи зменшується актуальність ризиків, які стали підставою застосування запобіжного заходу, а тому негативна процесуальна поведінка обвинуваченого меншою мірою здатна перешкодити встановленим судом ризикам, отже знижується і суворість запобіжного заходу.
Суд здійснює розгляд кримінального провадження по суті, досліджує докази у справі, тобто частина матеріалів кримінального провадження уже досліджені судом. Указане частково зменшило актуальність ризику впливу на провадження та припущення щодо ймовірного переховування особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з плином часу ризики, які існували на момент продовження застосування запобіжного заходу зменшилися, а тому вважає можливим зменшити розмір застави, визначений ухвалою суду і зменшити обвинуваченому розмір застави, яка визначена як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А тому суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту щодо зменшення розміру застави підлягає частковому задоволенню із визначенням його у розмірі 100 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням обставин інкримінованого йому правопорушення), що, на переконання суду, забезпечить баланс між суспільним та приватним інтересом. А тому у цій частині частково приймаються доводи сторони захисту.
При цьому, у разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в цьому конкретному випадку суд дійшов переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним покладених судом обов'язків у справі.
Доводи захисту щодо наявності в обвинуваченого хворої доньки, яка потребує сторонньої допомоги суд відхиляє, оскільки стороною захисту не надано доказів того, що остання потребує такої допомоги. Крім того, суд звертає увагу, що в останньої є матір - ОСОБА_8 , дружина обвинуваченого, яка може надавати допомогу доньці. Докази зворотного сторона захисту не надала.
Будь-яких інших обставин, які б вказували, що продовжений захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , на цьому етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та стороною захисту не доведено.
Інших даних про неможливість ОСОБА_5 перебувати під вартою в умовах СІЗО, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
З урахуванням викладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисника частковому задоволенню.
Керуючись ст. 7, 177, 178, 182, 194, 370 - 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави задовольнити частково.
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 42025222130000003 від 08.01.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до 09 січня 2026 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі 302 800 грн (триста дві тисячі вісімсот), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/3593/25 н/п 1-кп/953/733/25) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає - м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Встановити строк дії ухвали до 09 січня 2026 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 11.11.2025.
Суддя ОСОБА_9