Справа № 638/11848/25
Провадження № 2/638/5607/25
11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої АО.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №26827-06/2024 від 20.06.2024 у розмірі 28900,00 грн.
07.11.2025 надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю спорку, оскільки відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 15.07.2025 року провадження по вищевказаній справі відкрито.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Так, предмет позову - це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача.
Верховний Суд в постанові від 23.12.2020 року по справі №522/8782/16-ц зазначає, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Також, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) конкретизовано, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Тобто, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Представник позивача зазначає, що на даний мент відсутній предмет спору, проте відомостей про те, що заборгованість відповідача була відсутня станом на час подання позовної заяви суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, що не позбавляє представника позивача права звернутись повторно з даним клопотання з наданням суду відомостей, що предмет позову не існував на час пред'явлення позову.
Керуючись п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.В.Невеніцин