Справа № 180/573/22
Провадження № 1-кп/0182/205/2025
Іменем України
06.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12022041330000025 від 14.01.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої (доставленої під вартою) - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор до суду подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , яке підтримала в судовому засіданні, зазначивши про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились, не зникли та полягають в тому, що обвинувачена може переховуватися від органів суду, впливати на свідків які ще недопитані судом або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у разі визнання винуватою ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна і це може стимулювати обвинувачену до втечі. Крім того обвинувачена офіційно не працевлаштована, на утриманні нікого не має, що може спонукати її до вчинення нових корисливих злочинів. Тому вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_3 .
3.Обвинувачена заперечила щодо заявленого прокурором клопотання та просила змінити запобіжний захід на домашній арешт. Зазначила, що від суду вона не ухилялась, а була в лікарні, крім того на свідків чи потерпілих вона ніколи не тиснула. У неї є співмешканець та син, зобов'язується з'являтись до суду за кожною вимогою.
4.Захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу, зазначивши, що клопотання прокурора необґрунтоване, ризики недоведені. Крім того, тиснути на ключових свідків ОСОБА_3 не зможе, бо свідки утримуються під вартою. Також ОСОБА_3 має проблеми зі здоров'ям, тому просить змінити запобіжний захід на більш м'який.
5.Прокурор заперечила щодо клопотання сторони захисту та підтримала своє раніше заявлене клопотання.
6.Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
7.У відповідності до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
8.Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний/обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
9.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого або свідка у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
10.За змістом закону, тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
11.При вирішенні питання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені даною статтею, зокрема вік обвинуваченої, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину, в якому обвинувачується особа та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
12.Суд, надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення зазначає, що наведені прокурором у письмовому клопотанні та надалі підтримані у судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
13.Суд при вирішенні клопотання прокурора враховує, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжкого злочину, за який чинним законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про її особу, репутацію, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність законних джерел доходів, її стан здоров'я. Також враховується наявність обґрунтованої підозри, при цьому із врахуванням, що на даній стадії судового провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинні вирішуватись під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що можлива причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з огляду на те, що стороною захисту заперечується даний факт. У даному випадку суд дійшов висновку, що є достатньо даних вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачена може вчиняти дії, спрямовані на уникнення явки за викликами суду та переховуватись від суду, чинити тиск на недопитаних судом потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
14.Розглянувши також заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу, суд звертає увагу на відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також свідчили про зміну обстановки, що, у своїй сукупності, давало б суду підстави вважати, що обрання обвинуваченій ОСОБА_3 на даному етапі розгляду кримінального провадженні більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку, оскільки будь-яких нових відомостей та доказів стороною захисту суду не надано. Заяви про те, що обвинувачена раніше хворіла на тяжке захворювання та має родину, у даному випадку не знайшли будь-яких підтверджень та у сукупності з іншими обставинами не є настільки значущими, щоб могли б вплинути на поведінку обвинуваченої та знизити існуючи ризики.
15.Будь-яких обставин щодо існування перешкод у застосуванні до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено, а стороною захисту не доведено та не повідомлено.
16.З огляду на наведене, з метою забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків та враховуючи тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення, у разі визнання її винною у вчиненні такого злочину, беручи до уваги доведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, при цьому судовий розгляд кримінального провадження не завершено, суд приходить до переконання, що шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - домашнього арешту, як просить сторона захисту, неможливо запобігти наведеним ризикам.
17.Відтак, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, суд вважає, що слід продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченій раніше у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Тому у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити задовольнивши клопотання прокурора.
18.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.
Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2. Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
3. Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 03 січня 2026 року включно, із можливістю внесення застави для ОСОБА_3 у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.
4. У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на неї покладаються такі обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6. Роз'яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 10.11.2025.
Суддя: ОСОБА_1