08.10.2025 Справа №607/17214/25 Провадження №3/607/6579/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №4 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416255 від 08 серпня 2025 року, 08 серпня 2025 року об 00 год. 00 хв. по вул. Академіка Корольова, 5, в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Хюндай Соната», державний номерний знак НОМЕР_1 , та вживав алкоголь після вчинення ДТП, яка відбулася 08 серпня 2025 року о 00 год. 30 хв. в селі Байківці по вул. Корольова, 5, за його участі, що підтверджується тестом 01417, результат огляду становить 0,60% проміле, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.10. Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, суду пояснив, що ДТП відбулося в нічну пору доби. Власником транспортного засобу, яким він керував був ОСОБА_2 , він йому зателефонував, повідомив про подію, однак останній сказав їхати додому. Зранку вони планували знайти власника пошкодженого автомобіля та вирішити питання про відшкодування збитків. Коли приїхав додому алкоголь не вживав.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показав, що ОСОБА_1 брав у нього в оренду автомобіль. У нічний час доби, точної дати і часу не пригадує, водій зателефонував та повідомив про ДТП, однак свідок йому сказав їхати додому, що питання він самостійно «закриє» зранку. На даний час питання відшкодування збитків вирішується, автомобіль ще досі в ремонті.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП додані: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416255 від 08 серпня 2025 року; результати газоаналізатора ALCOTEST тест № 1417 із показником 0,60 ‰; електронний рапорт повідомлення на лінію 102 від 08 серпня 2025 року; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по страві про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА № 272549 від 08 серпня 2025 року; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416237 від 08 серпня 2025 року; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416219 від 08 серпня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 08 серпня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_4 від 08 серпня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_5 від 08 серпня 2025 року; копія акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 серпня 2025 року о 11 год. 55 хв.; копія свідоцтва про повірку та копія сертифіката; матеріали відеозаписів.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.10.є ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Частиною четвертою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння закріплений у КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрована в Мінюсті України 10 листопада 2015 року № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11 листопада 2015 за № 1413/27858) (далі - Інструкція) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17 грудня 2008 року № 1103) (далі - Порядок).
Згідно п. 6 розділу І. Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. п. 3, 4 розділу ІІІ, п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 8 розділу II Інструкції на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається направлення, форма якого наведена в додатку 1 Інструкції.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
16 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX, яким змінено редакцію частини другої статті 266 КУпАП наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення». Тож після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора, нагрудної камери чи іншого технічного засобу відеозапису.
На відео записі з місця вчинення адміністративного правопорушення, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416255 від 08 серпня 2025 року, зафіксована тільки розмова ОСОБА_1 та працівників поліції щодо ДТП, обставин, за яких вона мала місце, підписання документів. Водночас відсутня відео фіксація процедури проходження огляду на стан сп'яніння стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як і докази неможливості проведення поліцейським такої відео фіксації та залучення ним двох свідків задля підтвердження законності проведеної процедури огляду на стан сп'яніння.
Відтак, має місце порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а тому є неналежним та недопустимим доказом результат газоаналізатора ALCOTEST тест № 1417 із показником 0,60 ‰ та інші матеріали, які зібрані поліцейськими без відео фіксації, а у випадку неможливості проведення такої, за відсутності двох свідків.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Письмові пояснення ОСОБА_1 від 08 серпня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_4 від 08 серпня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_5 від 08 серпня 2025 року висвітлюють обставини, які підтверджують подію ДТП, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності визнається.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним алкоголю одразу після ДТП, а відсутність фіксації належним чином проведеної процедури огляду на стан сп'яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчить про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом.
Щодо рапорту працівника поліції, як доказу вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення суд зазначає, що у ньому викладені обставини вчиненого правопорушення, проте, відповідно до правового висновку, висловленого ВС у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших належних доказів підтвердження вчинення правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що достатніх, належних і допустимих доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
За таких обставинах, дослідивши всі зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
При цьому, ЄСПЛ у справі «Алленеде Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП відносно останнього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 130, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416255 від 08 серпня 2025 року - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Герчаківська О.Я.