Справа №: 486/1981/25 Провадження № 2/486/1369/2025
про повернення позовної заяви
06 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.10.2025 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» залишено без руху. Запропоновано позивачу доплатити судовий збір за подання позову у відповідності до кількості позовних вимог з представленням відповідних документів.
Також зобов'язано надати докази, які підтверджують факт отримання та користування відповідачем ОСОБА_1 кредитними коштами за договорами №8423692 від 20.12.2024, №73241736 від 20.10.2024, укладеними між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються за договором №2225031 від 05.02.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси».
Позивачу надано 10 днів для усунення вказаних недоліків.
Копія ухвали була отримана позивачем в підсистемі «Електронний суд» 21.10.2025 року.
27.10.2025 року через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника позивача, в якій він обґрунтував причини сплати судового збору за одну позовну вимогу.
Будь-яких доказів на виконання ухвали суду до заяви не додано.
В заяві представником позивача зазначено, що ним подано одну позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за п'ятьма договорами, пов'язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: всі правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України. Отже, ТОВ «ФК«ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою, підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Вважає, що об'єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів. Разом із тим, представник позивача зазначив, що в разі, якщо суд дійде висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за п'ятьма договорами ускладнює вирішення справи, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені ним у заяві про усунення недоліків - не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність доплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак, позивачем на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження доплати ним судового збору, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.1 ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Зі змісту ст.6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна з вимог про стягнення заборгованості по окремим кредитним договорам є самостійною вимогою.
Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою не відповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.
Щодо посилань представника позивача на те, що суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за двома договорами.
Згідно з ч. 1, 2 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Разом з тим, до заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором позики та кредитним договором не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 188 ЦПК України, оскільки заборгованість відповідача зумовлена різними підставами виникнення (з різних договорів), доказово не пов'язаними між собою, такі вимоги не є основними та похідними, а є самостійними позовними вимогами за кожним окремо договором. Правильність вирішення позовних вимог за одним договором не залежить від правильності вирішення позовних вимог за іншим договором і навпаки.
Крім цього, згідно ч. 6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Роз'єднання позовних вимог це право суду, а не обов'язок, а дотримання правил об'єднання позовних вимог це обов'язок позивача.
Таким чином, станом на 06.11.2025 недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем в повному обсязі не усунуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 5 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
За таких обставин враховуючи, що позивачем не виконані вимоги про усунення недоліків, а саме не доплачено судовий збір за подання позову до суду у відповідності до кількості позовних вимог, не надано доказів обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також, які підтверджують факт отримання та користування відповідачем кредитними коштами за договорами, вважаю, на підставі ч. 3 ст.185 ЦПК України позов підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами вважати неподаною і повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.О. Волощук