Справа № 472/597/25
Провадження №2/472/409/25
11 листопада 2025 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Маслюк А.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час прийняття спадщини,
19 травня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час прийняття спадщини.
В позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Вознесенського району Миколаївської області помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його смерть була зареєстрована 05 грудня 2023 року Веселинівським відділом ДРАЦС у Вознесенському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса).
Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та, зокрема, право на земельну ділянку площею 6,47 га з кадастровим номером 4821755500:01:000:0235, належно його батькові - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності якого було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 097776, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області.
За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, а тому право на спадкування після його смерті отримали спадкоємці за законом.
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дружини у померлого не було, батьки померли раніше, інших осіб, які б мали право на спадкування після ОСОБА_5 за законом у першу чергу немає.
На час смерті спадкодавця - ОСОБА_5 , разом з ним постійно проживав його син - ОСОБА_2 .
Останній вважав, що прийняв спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті батька, а тому до нотаріуса окремо з заявою про прийняття спадщини за законом не звертався. Натомість інші діти спадкодавця з померлим не проживали й до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини не зверталися.
В травні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області - Франкевич І.М. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно.
Разом з тим, нотаріус йому повідомила, що не може завести спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_5 , оскільки спадкоємцем не надано доказів прийняття спадщини, а саме факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що надала позивачу роз'яснення за вих. №99/01-16 від 08.05.2025 р. та повідомила про необхідність звернення до суду.
Зважаючи на те, що позивач не може підтвердити факт постійного проживання разом з спадкодавцем (батьком) - ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав, з позовною заявою про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
23 вересня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити.
Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Але до суду від начальника відділу з юридичних питань та взаємодії з правоохоронними органами Веселинівського селищної ради Андрія Стаднічук надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника та визнання позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлені через оголошення, опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України та направлено на їх адресу судову кореспонденцію, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_5 добре знає, оскільки вони є односельчанами. Крім того зазначила, що спочатку батько й син проживали в АДРЕСА_1 . Після продажу будинку ОСОБА_7 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 переїхали проживати до іншого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 доглядав свого батька ОСОБА_5 , вели спільне господарство.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що добре знає сім'ю ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_5 . Крім того зазначив, що ОСОБА_2 доглядав за своїм батьком ОСОБА_5 . В 2023 році вони придбали будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а будинок, в якому проживали за адресою: АДРЕСА_1 , продали ОСОБА_9 . Також зазначив, що син ОСОБА_2 доглядав свого хворого батька ОСОБА_5 під час спільного з ним проживання.
Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Вознесенського району Миколаївської області помер батько позивача ОСОБА_5 , смерть якого була зареєстрована 05 грудня 2023 року Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південенного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом № 299 /а.с. 12/.
Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли, в силу вимог ст. 1218 ЦК України, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, право на земельну ділянку площею 6.47 га з кадастровим номером 4821755500:01:000:0235, яка належала його батькові - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності якого було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 097776, виданим 03.09.2004 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області /а.с.15/.
Статтею 1220 ЦК України визначено, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_5 за життя заповіту не склав, а тому право на спадкування отримали спадкоємці першої черги за законом, а саме син - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_4 . Інших осіб, які б мали право успадкувати після смерті ОСОБА_5 за законом у першу чергу, не встановлено.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1). У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, (ч. 3).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , ОСОБА_10 (рос.мов.) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі "батько" зазначено - ОСОБА_11 (рос. мов.), в графі "мати" зазначено - ОСОБА_12 (рос. мов.).
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_13 (рос. мов.) народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі "батько" зазначено - ОСОБА_11 (рос. мов.), в графі "мати" зазначено - ОСОБА_12 (рос. мов).
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 , ОСОБА_14 (рос. мов.) народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі "батько" зазначено - ОСОБА_11 (рос. мов.), в графі "мати" зазначено - ОСОБА_12 (рос. мов).
Виходячи з наведеного підтверджується родинний зв'язок батько ОСОБА_5 - сини: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Позивач заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини в шестимісячний строк не подавав, оскільки на момент смерті батька він постійно проживав з ним у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В травні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М. з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак під час пред'явлення документів нотаріусом було встановлено, що неможливо встановити в безспірному порядку факт прийняття спадщини шляхом проживання спадкоємця за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, з тієї ж причини неможливо встановити коло спадкоємців, прийнявши спадщину, що підтверджується довідкою-роз'ясненням № 99/01-16 від 08.05.2025 року /а.с11/.
За такого, позивач був змушений звернутися до суду, при цьому обравши способом захисту свого спадкового права встановлення в судовому порядку факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на день його смерті. Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Судом було витребувано від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М. інформаційну довідку про наявність/відсутність спадкової справи заведеної за фактом смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Михайлівка Вознесенського району Миколаївської області.
15.07.2025 року до суду надійшла інформація від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М., що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не була заведена, шо підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №81769397.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
П. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає.
З аналізу наведених норм вбачається, що під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється саме факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 19.05.2021 р. ухваленій у справі № 937/10434/19-ц; у Постанові від 27.02.2019 р. ухваленій у справі № 471/601/17; у Постанові від 10.04.2020 р. ухваленій у справі №355/832/17.
Факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 , крім показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- витягами старости Токарівського старостинського округу Веселинівської селищної ради №27572-02/03-05-2024 від 17.05.2024 року, де зазначено що з місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 з 07.11.2014 року по 08.08.2023 р. За цією адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 14.11.2014 року по 08.08.2023 р.; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,з 22.03.2011 року по 08.08.2023 р.; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 07.12.2006 по 08.08.2023 р.; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 28.03.2008 року по 08.08.2023 р.; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , з 21.05.2018 року по 08.08.2023 р.; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , з 07.12.2006 року по 08.08.2023 р.; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , з 06.12.2006 року по 08.08.2023 р. /а.с.13/;
- довідкою Зеленівського старостинського округу Вознесенського району Миколаївської області Веселинівської селищної ради № 748 від 11.11.2024 року, видана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , в тім, що дійсно його батько, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_5 за даною адресою проживав без реєстрації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 14);
Враховуючи те, що позивач постійно проживав на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка, Веселинівського району Миколаївської області, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 11-13, 19, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , уродженець м. Даугавпілс, Латвія, разом із спадкодавцем - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 11 листопада 2025 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський