Справа №522/739/25
Провадження №1-кс/522/953/25
10 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про покладення обов'язків на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Веселе Веселівського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 369-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
Приморським районним судом м. Одеси розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024150020001722 від 18.09.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про покладення обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи клопотання наступним.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 03.04.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/4733/24) частково задоволено клопотання слідчого та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2024.
Вказаною ухвалою визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в сумі 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 12112000 гривень, та покладено обов'язки передбачені, ч. 5 ст 194 КПК України, а саме:
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.05.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/7053/24) частково задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2024.
Вказаною ухвалою визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в сумі 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 10 598 000 гривень, покладені обов'язки що визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.07.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/8470/24) частково задоволено клопотання адвоката та зменшено підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.05.2024, 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 10 598 000 грн, до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 908 400 грн.
Визначено - у разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з під варти та покласти обов'язки, що зазначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024.
У зв'язку із внесенням застави ОСОБА_4 02.07.2024 звільнено з-під варти.
Водночас, строк дії згаданої вище ухвали слідчого судді, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід - закінчився.
Після внесення суми застави, фактично застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який є безстроковим запобіжним заходом, оскільки закон не передбачає необхідності його продовження.
Однак, відповідно до частини 7 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосуваннязапобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Як зазначає прокурор, станом на теперішній час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від суду.
Тобто, обвинувачений маючи значний досвід співпраці з представниками правоохоронних органів, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно з відкритими даними не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Наведені вище обставини, а також можливість ОСОБА_4 вільно перетинати державний кордон України, дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу обвинуваченого на таких осіб.
Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, ОСОБА_4 має можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання у суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Таким чином, необхідність покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обумовлюється вже застосованим до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжним заходом у вигляді застави та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необгрунтованість.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 03.04.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/4733/24) частково задоволено клопотання слідчого та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2024.
Вказаною ухвалою визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в сумі 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 12 112 000 гривень, та покладено обов'язки передбачені, ч. 5 ст 194 КПК України, а саме:
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.05.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/7053/24) частково задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2024.
Вказаною ухвалою визначено розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України в сумі 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 10 598 000 гривень, покладені обов'язки що визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 01.07.2024 (справа № 947/10284/24, провадження № 1 - кс/947/8470/24) частково задоволено клопотання адвоката та зменшено підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 24.05.2024, 3500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 10 598 000 грн, до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі - 908 400 грн.
Визначено - у разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з під варти та покласти обов'язки, що зазначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 03.04.2024.
У зв'язку із внесенням застави ОСОБА_4 02.07.2024 звільнено з-під варти.
В свою чергу, строк вищевказаних обов'язків, покладених слідчим суддею на ОСОБА_4 , закінчився.
Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Тобто, за приписами ст. 182 КПК України застава є безстроковим запобіжним заходом; закон не передбачає необхідності її продовження (на відміну, наприклад, від тримання під вартою або домашнього арешту);
Не маючи «каральної» природи, застава виконує забезпечувальну функцію до закінчення судового розгляду і є «стимулом» для належної поведінки особи, що притягається до кримінальної відповідальності, однак не засуджена.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії" (Panchenko v. Russia), § 106, "Летельє проти Франції", п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
З обвинувального акту і доданих до нього матеріалів вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.
Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини: може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182, 200, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про покладення обов'язків на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 369-2 КК України, задовольнити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці,обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
?повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, рахувати з моменту проголошення ухвали, тобто з 10.11.2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1