ЄУН 337/5905/25
1-кс/337/449/2025
11 листопада 2025 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , адвоката - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. м.Запоріжжя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, військовослужбовця ЗСУ, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
На даний час слідчим відділом ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.11.2024 за №62024080100007318 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України (дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану).
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №47 від 06.09.2023 військовослужбовця за мобілізацією, солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та він вважається таким, що приступив до виконання обов'язків військової служби.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період (ведення воєнного стану), достовірно знаючи обов'язки, передбачені чинним законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за таких обставинах.
Так, 16.05.2024у пункті дислокації першої піхотної роти ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 радіотелефоніст 2 піхотного взводу 1 піхотної роти, солдат ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від військової служби, не повернувся у розташування військової частини із медичного обстеження, обов'язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв, незаконно перебуваючи за межами місця служби до його затримання співробітниками НПУ 09.11.2025.
09.11.2025 фактично о 11.00год ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України.
10.11.2025 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
11.11.2025 слідчий СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Вказане кримінальне правопорушення підозрюваний вчинив в умовах воєнного стану, не повернувся до місця дислокації підрозділів військової частини для несення військової служби та фактично тривалий час переховувався. Така поведінка підозрюваного є свідомою. Крім того, свідки є колишніми однослужбовцями підозрюваного, йому відоме місце їх перебування. Слідчий вважає, що вказані обставини свідчать про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, як ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші більш м'які запобіжні заходи за вищевказаних обставин не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам. Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст.408 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просять його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили. Адвокат зазначив, що наведені ризики недоведеними. Жодних обставин, які б вказували на те, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, немає. Останній добровільно повернувся на службу та проходить її в іншій військовій частині. Тому підстав для тримання його під вартою немає.
Підозрюваний також пояснив, що він дійсно 16.05.2024 після медичного обстеження не повернувся до місця дислокації військової частини через стан здоров'я та відмову командування направити його на лікування. Але в подальшому він через резерв + перевівся до іншої військової частини НОМЕР_2 , а після цього до НОМЕР_3 , де зараз проходить військову службу. Він намагався вирішити питання зняття його з розшуку як СЗЧ через командування військових частин, але чомусь воно залишилось не вирішеним. Він не відмовляється від проходження військової служби та готовий повернутись до неї.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.
Відповідно до ст.3,8 Конституції України, ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ст.176,177,ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК).
Так, за приписами ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини, додані до клопотання на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, в ході якого встановлена причетність ОСОБА_5 до цього кримінального правопорушення та його у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у його вчиненні.
При цьому, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
В даному випадку, слідчий суддя вважає, що клопотання містить достатньо даних для висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, і така вірогідність є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Також слідчий суддя вважає встановленим та доведеним наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином і за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років.
Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце мешкання в м.Запоріжжі, відомостей про наявність у нього стійких соціальних зав'язків, будь-яких джерел доходу та утриманців не має. За змістом підозри, будучи військовослужбовцем ЗСУ, ОСОБА_5 свідомо самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 16.05.2024 з метою ухилення від військової служби. При цьому, за військовим квитком ОСОБА_5 11.01.2025 був зарахований до військової частини НОМЕР_2 , а 14.03.2025 - до військової частини НОМЕР_3 . Однак за повідомленням вказаної військової частини ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину 16.09.2025 і до моменту його затримання співробітниками поліції 09.11.2025 обов'язки військової служби не виконував.
Вказані обставини в сукупності свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків жодними доказами прокурором не доведені.
Також слідчий суддя у відповідності до ст.178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, дані про його особу, стан здоров'я, ризик продовження протиправної поведінки.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам, які є достатньо високими.
Крім того, на неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вказують і норми ч.8 ст.176 КПК України, які передбачають застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 КК України, виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, сукупність вищевказаних обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Таким чином, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, який повинен обчислюватись з моменту його фактичного затримання - 09.11.2025.
Разом з тим, слідчий суддя виходить з того, що за ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
В даному випадку слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 242240,00грн., з покладанням на підозрюваного у випадку внесення вказаної суми застави обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого слід задовольнити.
Керуючись ст.2,176-178,182,183,184,194,196,197 КПК України,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк до 60 днів, тобто до 06 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави в сумі 242240,00грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 копійок), яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена на депозитний рахунок суду (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час; 2) не відлучатися із м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
11.11.2025