Справа №337/5839/25
Номер провадження 2/337/3122/2025
10 листопада 2025 рокум. Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Бредун Д.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
05 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ганюкова В.Д. звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати орган опіки та піклування, особі служби у справах дітей Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді УДМС України в Запорізькій області, щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, повідомлено, що місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана територія на теперішній час є тимчасово окупованою.
Згідно відповіді №1986651 від 10.11.2025, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб з 29.07.2022, згідно довідки №2301-5001936019 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ст.4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Таким чином, відповідач, який є особою, зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем свого перебування в АДРЕСА_2 , має право відповідно до зазначених вище вимог закону за зареєстрованою адресою отримувати судові повістки, копії документів, брати участь у судових засіданнях та інше, тобто реалізовувати принцип безперешкодного доступу до правосуддя, який визнається міжнародним співтовариством як фундаментальний згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 14 ).
Оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 по справі є АДРЕСА_2 , відповідно до якого територіальна підсудність - Олександрівського районного суду м.Запоріжжя, а підсудність даного позову визначається за правилами ст. 27 ЦПК України, тому справа не є підсудною Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.
Згідно ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд, до якого направлено позовну заяву з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, не допускаючи спору про підсудність справ між судами, суддя вважає за необхідне направити матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за підсудністю до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 353 ЦПК України, суддя -
Матеріали цивільної справи №337/5839/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - передати за підсудністю до Олександрівського районного суду м.Запоріжжя.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Д.С.Бредун