Справа № 307/2662/25
Провадження № 2/307/953/25
Закарпатської області
іменем України
11 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., за участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
І. Виклад позиції сторін.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) з вимогою про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 січня 2022 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Тересвянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області. Від даного шлюбу в них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сім'я між сторонами розпалась, та основний тягар по утриманню доньки лежить на позивачці, оскільки донька проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач відмовляється брати участь у фінансовому забезпеченні потреб доньки. Позивачка не має можливості самостійно утримувати дитину.
Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 500 гривень, щомісячно, до досягнення нею повноліття та просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правничої допомоги.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак долучила до позовної заяви заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком значиться відповідач у справі ОСОБА_2 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 21 липня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , та виховує її самостійно. ОСОБА_2 по місцю проживання відсутній, участі у вихованні дитини не приймає.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1ст. 184 СК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 31) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує майновий стан позивачки, яка проживає з неповнолітньою дитиною, та веде догляд за нею, встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також майновий стан відповідача, який не має постійного місця праці і заробіток якого носить нерегулярний мінливий характер.
Разом з цим, суд враховує, що відповідач має працездатний вік, не має на утриманні інших осіб, суд вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дітей слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, в розмірі 2 700 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, а в решті позову відмовити.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки, щомісячно, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 700 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 липня 2025 року, і до її повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дитину хоча б найнеобхіднішим.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В цілому, зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.
Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають до задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 3 000 грн. 00 коп. витрат за надання правничої допомоги.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 137, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265, Цивільного процесуального кодексу, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 липня 2025 року, і до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
В інших позовних вимогах - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя В.В. Ніточко