Справа № 304/2691/24 Провадження № 1-кс/304/208/2025
05 листопада 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071020000005 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071020000005 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про накладення арешту на майно, що вилучене 01 січня 2025 року в ході тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2024 року, а саме автомобіль марки «BMW» моделі «530D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , який переміщений для подальшого зберігання на майданчик для паркування автомобілів ТУ БЕБ у Закарпатській області, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, а також Свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі запалювання до нього, що приєднані до матеріалів даного кримінального провадження.
Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів ТУ БЕБ проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за фактом виявлення 05 жовтня 2024 року спроби незаконного переміщення через державний кордон України громадянином Словаччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , легкового автомобіля марки «BMW» моделі «530D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 .
П'ятого жовтня 2024 року на митний пост «Вилок» Закарпатської митниці у напрямку «В'їзд» в Україну прибув легковий автомобіль марки «BMW» моделі «530 D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , під керуванням громадянина Словаччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатом митного контролю встановлено, що вказаний громадянин перемістив легковий автомобіль через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підставу для переміщення такого підроблених документів, а саме доручення від 03.10.2024 на право користування вказаним транспортним засобом.
Прокурор вказує, що за даним фактом 08 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_6 складено протокол про порушення митних правил № 0677/30500/24 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та направлено інформування №181 від 08 жовтня 2024 року на ТУ БЕБ у Закарпатській області щодо можливої наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 201-3 КК, на підставі чого 10 жовтня 2024 року органом досудового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за № 72024071020000005 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 201-4 КК України.
Також вказує, що легковий автомобіль марки «BMW» моделі «530D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , на підставі ст. 511 МК України, був тимчасово вилучений Закарпатською митницею за протоколом про порушення митних правил № 0677/30500/24 від 08 жовтня 2024 року, після чого 09 січня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду від 02 грудня 2024 року в Закарпатській митниці здійснено тимчасове вилучення вказаного автомобіля, свідоцтва про його реєстрацію та ключів запалювання, шляхом переміщення транспортного засобу на майданчик для паркування автомобілів ТУ БЕБ у Закарпатській області, що розташований за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145.
Десятого січня 2025 року наведені вище речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
За позицією прокурора, вилучене у ході тимчасового доступу до речей і документів майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину та підлягає спеціальній конфіскації, що має місце у даному випадку, а тому з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на таке майно. При цьому автомобіль необхідний для проведення транспортної товарознавчої експертизи, а відтак прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання ініціатор клопотання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити таке у повному обсязі.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів клопотання, 08 жовтня 2024 року до органу досудового розслідування надійшло повідомлення № 181 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, за яким 05 жовтня 2024 року о 16.23 год у зону митного контролю на ділянку «В'їзд» м/п Вилок прибув легковий автомобіль марки «BMW» моделі «530 D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , під керуванням громадянина Словаччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . При вивченні документів, наданих водієм до митного контролю автомобіля, працівниками митниці звернуто увагу на доручення від 03.10.2024, через що 07 жовтня 2024 року на адресу нотаріуса ОСОБА_7 направлено запит з метою підтвердження чи спростування факту легалізації та завірення ним доручення, однак згідно відповіді нотаріуса у його нотаріальній конторі не було засвідчено підпис ОСОБА_8 за номером 7540921/2024, підпис нотаріуса є підробленим, засвідчення підпису є підробкою. Вартість аналогічного автомобіля, згідно з даними мережі «Інтернет» становить 28 000 євро, що станом на 05.10.2024 складає 1 274 660, 80 грн.
Восьмого жовтня 2024 року головним державним інспектором відділу боротьби з контрабандою № 3 Управління боротьби з контрабандою Закарпатської митниці ОСОБА_9 відносно громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено протокол про порушення митних правил № 0677/30500/24 за ч. 1 ст. 483 МК України.
Десятого жовтня 2024 року органом досудового розслідування - відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері та сфері обігу підакцизних товарів підрозділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області за вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024071020000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України.
За інформацією начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 5009-2024 від 23 жовтня 2024 року автомобіль марки «BMW» моделі «530 D xdrive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, станом на 23 жовтня 2024 року за обліками даних Генерального секретаріату Інтерполу значиться викраденим, дата внесення до обліків 18.10.2024.
При цьому у письмових поясненнях 05 жовтня 2024 року ОСОБА_11 вказав, що автомобіль належить другу його дядька на ім'я ОСОБА_12 , який він ввозив на територію України задля сервісного обслуговування. Автомобіль мав залишити на території АЗС «ОККО» у селі Вилок Берегівського району та повернутися на територію Словацької Республіки у пішому порядку. Авто ж повинен був забрати чоловік на ім'я ОСОБА_13 (мобільний телефон НОМЕР_4 ) для здійснення сервісного обслуговування, після чого йому мали зателефонувати та повідомити, де і коли він зможе забрати автомобіль.
Також з матеріалів клопотання видно, що за протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09 січня 2025 року, проведеного органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді від 02 грудня 2024 року, було вилучено легковий автомобіль марки «BMW» моделі «530 D x drive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 ; ключ від автомобіля з р/н НОМЕР_2 ; технічний паспорт від автомобіля з реєстраційними номерами Словацької Республіки НОМЕР_5 .
Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_14 про визнання речовими доказами від 10 січня 2025 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024071020000005 від 10 жовтня 2024 року. Крім цього стосовно вилученого транспортного засобу органом досудового розслідування постановою від 10 січня 2025 року призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки транспортний засіб, а також інші вилучені під час тимчасового доступу речі та документи, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 10 січня 2025 року визнано речовим доказом, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 72024071020000005.
Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для нього з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
За наведених обставин клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071020000005 від 10 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході тимчасового доступу до речей і документів 09 січня 2025 року майно, а саме транспортний засіб марки «BMW» моделі «530d xDrive», кузов НОМЕР_1 , 2020 року випуску, р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , власником якого на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_15 ), та яким керував громадянин Словаччини ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі запалювання від транспортного засобу марки «BMW» моделі «530d xDrive», р/н Словацької Республіки НОМЕР_2 , заборонивши користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1