Справа № 302/1531/25 Провадження № 3/302/601/25
11.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
15 жовтня 2025 року близько 03:50 години, встановлено, що ОСОБА_1 мав намір здійснити спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, поза пунктами пропуску через державний кордон, та був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на ок. н. п. Торунь (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про його дату час та місце повідомлявся шляхом спрямування SMS повідомлення на номер мобільного телефону, який був ним зазначений в заяві, якою він повідомлений про розгляд справи в Міжгірському районному суді Закарпатської області.
За частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Як наголосив ЄСПЛ у рішенні «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності притягуваного з огляду на його інформованість про судовий розгляд та відсутність даних щодо поважності причин неявки в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в статті 251 КУпАП.
Суд, відповідно до положень статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно статті 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами у їх взаємозв'язку, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 15.10.2025 року серії ЗхРУ № 356777;
- рапортом інспектора прикордонної служби.
Надані докази є належними та допустимими, зібрані з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про порушення порядку їх збирання. Притягуваним не спростовано відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. У сукупності зазначені докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП, а також його вину у порушенні вимог статей 9 та 12 Закону України «Про державний кордон України».
Щодо наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час складання протоколу, про те, що він нібито прямував у гості до племінниці, яка проживає в Закарпатській області, слід зазначити, що такі твердження мають загальний характер, не містять конкретних даних родички, а також не підтверджені жодними доказами. Незважаючи на належне повідомлення про дату та час розгляду справи і можливість подати на їх підтвердження відповідні документи чи інші дані, ОСОБА_1 цього не зробив. За таких обставин наведені ним пояснення не спростовують установлених доказами фактичних даних і не впливають на оцінку судом складу адміністративного правопорушення, а тому не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності. Відтак вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вважається доведеною.
За вчинення правопорушення за частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи обставини справи, особу притягуваного, з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статтею 204-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню в межах санкції вказаної статті.
Керуючись частиною 1 статті 204-1, статтею 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень (три тисячі чотириста гривень).
В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення ОСОБА_2 копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 6800,00 гривень (шість тисяч вісімсот гривень).
Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA208999980313020106000007423, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень та 60 копійок).
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач - ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Пухальський С. В.