11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 902/536/24(902/227/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича
на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025
у справі № 902/536/24(902/227/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В.
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Центр", 2) ОСОБА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 2021/01/27 від 24.05.2021 та стягнення 3291100,78 грн, зобов'язання повернути майно та застосувати наслідки недійсності правочину
у межах справи № 902/536/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест"
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/356/24 за заявою "Оператор газотранспортної системи України" до "Газпостачінвест" про банкрутство.
Провадження у справі знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором є арбітражний керуючий Перепелиця В.В.
28.02.2025 до суду від ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ТОВ "Баварія Центр" та ОСОБА_1 з такими вимогами:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нового транспортного засобу №2021/01/27 від 24.05.2021, що був укладений між ТОВ "Баварія Центр", ТОВ "Газпостачінвест" та ОСОБА_1 ;
- з метою повернення майна до складу ліквідаційної маси ТОВ "Газпостачінвест" стягнути з ТОВ "Баварія Центр" на користь ТОВ "Газпостачінвест" 3 291 100,71 грн, з яких 1 964 430,00 грн в якості повернення отриманого за недійсним правочином, 1 105 309,12 грн - втрат від інфляції та 221 361,66 грн. 3% річних за неправомірне збереження грошових коштів.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 у справі №902/536/24(902/227/25) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Центр"; ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №2021/01/27 від 24.05.2021 та стягнення 3291100,78 грн, зобов'язання повернути майно та застосувати наслідки недійсності правочину.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.3216/25 від 18.07.2025) на рішення Господарського суд Вінницької області від 12.06.2025 у справі №902/536/24(902/227/25), в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 у справі №902/536/24(902/227/25) та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. задовольнити та визнати недійсним договору купівлі-продажу нового транспортного засобу № 2021/01/27 від 24.05.2021, що був укладений між ТОВ "Баварія Центр", ТОВ "Газпостачінвест" та ОСОБА_1 . З метою повернення майна до складу ліквідаційної маси ТОВ "Газпостачінвест" стягнути з ТОВ "Баварія Центр" на користь ТОВ "Газпостачінвест" 3291100,71 грн, з яких 1964430,00 грн - в якості повернення отриманого за недійсним правочином, 1105309,12 грн - втрат від інфляції та 221361,66 грн - 3% річних за неправомірне збереження грошових коштів. Стягнути з відповідачів судові витрати.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 рішення Господарського суду Вінницької області від 12 червня 2025 року у справі №902/536/24(902/227/25) залишено без змін.
До Верховного Суду від ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі №902/536/24(902/227/25) та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. задовольнити та визнати недійсним договору купівлі-продажу нового транспортного засобу № 2021/01/27 від 24.05.2021, що був укладений між ТОВ "Баварія Центр", ТОВ "Газпостачінвест" та ОСОБА_1 . З метою повернення майна до складу ліквідаційної маси ТОВ "Газпостачінвест" стягнути з ТОВ "Баварія Центр" на користь ТОВ "Газпостачінвест" 3291100,71 грн, з яких 1964430,00 грн - в якості повернення отриманого за недійсним правочином, 1105309,12 грн - втрат від інфляції та 221361,66 грн - 3% річних за неправомірне збереження грошових коштів. Стягнути з відповідачів судові витрати.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №902/536/24(902/227/25) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025.
23.10.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі №902/536/24(902/227/25), оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, перед-бачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
У касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, скаржником не обґрунтовано пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України належним чином.
Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому, скаржник зазначає, що апеляційний суд застосував закон, який не підлягає застосування, а саме ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а також вказує, що позов у даній справі заявлено з інших правових підстав та правових позицій Верховного Суду.
Водночас, викладені аргументи скаржника не підпадають під підставу касаційного оскарження, яку він вказує. Скаржником не наведено жодного висновку Верховного Суду, як для підтвердження викладених доводів.
Крім того, скаржник вказує, що суд допустив порушення, та не застосував норм закону, які підлягали застосування, а сапе п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України. При цьому, скаржник зазначає практику Верховного Суду, однак не зазначає, в чому наявні порушення судом першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень з врахуванням цієї практики.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.
Отже скаржник не дотримався вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Крім того, пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, вона підписана та подана через систему «Електронний Суд» від імені ТОВ "Газпостачінвест" ліквідатором Перепелицею В.В.
Згідно з частиною шостою статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З відповіді № 27808824 від 04.11.2025, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", юридична особа - ТОВ "Газпостачінвест" не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд". Перевірка здійснювалася за вказаним у касаційній скарзі кодом ЄДРПОУ: 41373835.
Про відсутність у ТОВ "Газпостачінвест" обов'язку зареєструвати електронний кабінет у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
-надати докази реєстрації ТОВ "Газпостачінвест" електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі №902/536/24(902/227/25) залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:
--надати докази реєстрації ТОВ "Газпостачінвест" електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Жуков