вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"11" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1053/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрія Качура,
розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши матеріали заяви на предмет їх відповідності нормам Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про направлення матеріалів заяви за підсудністю, з огляду на наступне.
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Згідно з положеннями статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Відповідно до частини 13 статті 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Згідно з частиною 1 статті 8 КУзПБ, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Таким чином, для розгляду справ про неплатоспроможність встановлена виключна підсудність за місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
КУзПБ не визначає терміну "місце проживання фізичної особи".
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене визначення є місцем проживання в приватно - правовому розумінні.
Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено наступне:
- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Відповідно до пункту 1 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (п. 3 Порядку).
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (п. 4 Порядку).
Відповідно до пункту 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Тож, враховуючи те, що КУзПБ не визначає термін "місце проживання фізичної особи", у даному випадку для визначення підсудності розгляду справи про неплатоспроможності фізичної особи, яка не є підприємцем, слід застосовувати положення частину 3 статті 27 ГПК України.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ГПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Частиною 6 статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" також встановлено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Відповідно до п. 2 Розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" витяг з реєстру територіальної громади - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу. Статтею 26 вказаного Закону регламентовано порядок видачі витягу із реєстру територіальної громади.
Таким чином, декларування та реєстрації громадянином України свого місця проживання є його обов'язком, а не правом. Доказами такої реєстрації, яка була здійснена до 01.12.2021 - дня набрання чинності Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", є відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади, а після 01.12.2021 - витяг з реєстру територіальної громади.
Згідно з поданим до господарського суду представницею ОСОБА_1 адвокатом Савченко Людмилою Василівною Витягом з реєстру територіальної громади від 27.10.2025, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Аналогічні відомості містяться у паспорті громадянина України ОСОБА_1 .
Отже, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади про її місце проживання (перебування), а тому подана заява, відповідно до вимог статті 8 КУзПБ, статей 27, 30 ГПК України підсудна господарському суду за місцезнаходженням боржника.
Судом при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ураховано, що заявником надано довідку від 26 серпня 2022 року №6341-700145562* про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої фактичним місцем проживання/перебування заявника є: АДРЕСА_3 .
Отже боржник фізична особа ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
Указана інформація та довідка від 26 серпня 2022 року про взяття заявника на облік як внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання такої особи та надає їй процесуальне право звертатися до суду, територіальна підсудність якого поширюється на місце проживання, яке зазначено у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.09.2019 у справі №753/20939/17, від 01.05.2024 у справі №297/2195/22, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Проте, як і з врахуванням відомостей з Витягу з реєстру територіальної громади, так і довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, дана заява відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Харківської області.
Згідно з приписами статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись статтями 27, 29, 31, 232, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї додатки передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області (майдан Свободи, 5/1, Харків, Харківська область, 61000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку передбаченому статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Андрій КАЧУР