23.06.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2289/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Бистров Д.А., представник;
від відповідача: Зарвій Р.Л., представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" на рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2024 року (повний текст складено 07.10.2024 року) у справі №908/2289/23 (суддя Черкаський В.І.)
за заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО"
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак"
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача:
1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІМНЕТ"
3. Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НАСТАШКА"
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП"
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛО - МЕЛІТОПОЛЬ"
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-УКРАЇНА"
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНА ГРУП ЛТД"
9. Фізична особа-підприємець Пєхотін Андрій Васильович
10. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
11. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТ АЛЬЯНС"
12. Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНАЙ 10"
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАДІЗ ХХІ"
14. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "РІСТ"
15. Запорізьке державне підприємство "РАДІОПРИЛАД"
16. Акціонерне товариство "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ"
17. Товариство з обмеженою відповідальністю "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР"
18. Приватне підприємство фірма "ЕЛІТА"
19. Фізична особа-підприємець Коренвайн Вячеслав Володимирович
20. Головне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Міськводоканал" Пологівської міської ради
про визнання правочинів недійсними,-
31.01.2024 року до системи "Електронний суд" від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" надійшла заява від 31.01.2024 року (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024 року) про визнання правочинів недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ, в якій ліквідатор, з урахуванням заяви від 21.02.2024 року, просив:
1) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
2) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
3) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
4) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
5) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
6) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями)
7) Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (зі змінами та доповненнями).
Заявник вважає, що спірні договори є фраудаторними та фіктивними угодами, оскільки направлені на ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від виконання зобов'язань перед кредиторами.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2024 року у цій справі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.01.2024 року (вх. № 2329/08-08/24 від 31.01.2024 року) з урахуванням заяви від 21.02.2024 року (вх. № 4181/08-08/24 від 21.02.2024 року) задоволено.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" із змінами та доповненнями.
Рішення суду мотивовано наступними доводами:
- у період 27.07.2022 року по 15.08.2022 року загальна сума, що надійшла за оспорюваними правочинами відчуження прав вимоги склала 4 102 035,89 грн., а повинно було надійти 4 386 800,11 грн., надійшло на 284 764,22 грн. менше;
- з урахуванням часткової сплати новим кредитором на користь первісного кредитора передбачених платежів, підстави для визнання договорів фіктивними відсутні;
- заявником не надано суду належних доказів укладення оспорюваних правочинів із заінтересованою у розумінні чинного законодавства особою.
- є доведеним, що боржника вчинив відчуження прав вимоги за спірними правочинами за заниженою ціною, внаслідок виконання цих правочинів стало недостатньо його майна для виконання зобовязання перед кредиторами.
Посилаючись на приписи ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, яка саме ринкова вартість права вимоги була на момент укладення з апелянтом оскаржуваних договорів. На думку відповідача така вартість може підтверджуватися звітом суб'єкта оціночної діяльності або висновком Торгово-промислової палати, з якого можливо ознайомитися з "ринковими цінами".
Апелянтом з відкритих джерел наведено інформацію, що підтверджує відступлення права вимоги за цінами, що нижче за номінал.
Скаржник вказує, що вартість права вимоги визначена з врахуванням особливостей господарської діяльності боржника. Ціна договорів відступлення права вимоги за ціною нижчою, ніж номінальна, обумовлена насамперед, ліквідністю активу та строком реалізації такої вимоги у судовому або позасудовому порядку, який може тривати значний проміжок час.
Звертає увагу, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 було введено в Україні воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що обумовило постійне знецінення національної валюти, руйнування економіки та погіршення економічного стану по країні, що в свою чергу зменшує попит на ринку з придбання права вимоги за номінальну вартість.
Апелянтом наведено обґрунтування розрахунків за договорами відступлення права вимоги, що фактично підтверджує незначну рентабельність, яка становить різницю між реальною ціною та номінальною сумою, яка набута.
Звертає увагу апеляційного суду, що у заяві представника ТОВ "ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО" арбітражного керуючого Забродіна О.М. та оскаржуваному рішенні вказано лише вимоги щодо визнання недійсними правочинів, без застосування наслідків їх недійсності, що є неефективним способом захисту порушених прав та інтересів.
Позивач згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що спірні правочини були укладені із заінтересованою особою. Так, беззаперечною є заінтересованість ТОВ "Інтер Козак" до боржника через ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пов'язані як між собою, так і з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
За доводами позивача, боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Позивач вважає, що укладені боржником оскаржувані правочини не мали під собою очевидної економічної мети, оскільки грошові кошти, отримані ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО", в тому числі, від відступлення дебіторської заборгованості, виводилися пов'язаним особам, зокрема, шляхом виплати дивідендів, оплати фінансової допомоги та за іншими договорами.
Позивач звертає увагу, що умови всіх оспорюваних договорів містять пункти 5.3.7, за умовами яких на боржника також покладений обов'язок сплатити штраф у розмірі 20 або 30% за повернення права вимоги від нового кредитора первісному кредитору.
На переконання позивача, зазначена конструкція договору із покладення штрафних санкцій на первісного кредитора свідчить про те, що боржник ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО" безоплатно взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.04.2025 року на 09:45 год.
У судовому засіданні 21.04.2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.06.2025 року о 10:15 год.
У судовому засіданні 23.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2 від 22.07.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 3 353 614 грн 87 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 2 012 168 грн. 92 коп.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023 року.
Встановлено, що новим кредитором за договором сплачено:
- 27.07.2022 року 1 000 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с. 155);
- 02.08.2022 року 1 012 168 грн. 79 коп. (т.3, а.с. 155);
- 05.08.2022 року - 200 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с.156).
Загальна сплачена сума складає 2 212 168, 79 грн. Переплата за вищевказаним договором складає 200 000, 00 грн.
22.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 4 від 22.07.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 1 095 143 грн 76 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 657 086 грн. 26 коп.
Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023 року.
Новим кредитором за договором сплачено 27.07.2022 року - 200 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с.155). Загальна сплачена сума складає 200 000 грн. 00 коп. Недоплата за вищевказаним договором складає 457 086, 26 грн.
22.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 687 363 грн 50 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 412 415, 10 грн.
Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023 року.
Новим кредитором за договором сплачено:
- 02.08.2022 року - 200 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с. 155);
- 05.08.2022 року - 100 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с. 156);
- 01.09.2022 року - 80 000 грн.00 коп. (т.3, а.с.159) призначення: повернення надлишково зарахованих коштів по договору про відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 року. Загальна сплачена сума складає 220 000 грн. 00 коп. Недоплата за вищевказаним договором складає 192 415, 10 грн.
22.07.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 6 від 22.07.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 558 110 грн 17 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 334 866 грн. 10 коп.
Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 22.07.2023 року.
Новим кредитором за договором сплачено 02.08.2022 року 234 866 грн. 10 коп. (т.3, а.с. 155). Загальна сплачена сума складає 234 866 грн.10 коп. Недоплата за вищевказаним договором складає 100 000 грн. 00 коп.
04.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 7 від 04.08.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 300 768 грн 20 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 180 460 грн. 92 коп.
Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 04.08.2024 року.
Новим кредитором за договором сплачено 05.08.2022 року 180 000 грн 00 коп. (т.3, а.с. 156). Загальна сплачена сума складає 180 000 грн. 00 коп. Недоплата за вищевказаним договором складає 460 грн.92 коп.
04.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 року.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 109 802 грн. 81 коп.
Згідно із пунктами 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 31.12.2024 року.
Новим кредитором за договром сплачено:
- 05.08.2022 року - 100 000 грн. 00 коп. (т.3, а.с. 156);
- 01.09.2022 року - 19 999 грн. 00 коп. (т.3, а.с.159) призначення: повернення надлишково зарахованих коштів по договору про відступлення права вимоги № 12 від 04.08.2022 року.
Загальна сплачена сума складає 80 001 грн. 00 коп. Недоплата за вищевказаним договором складає 29 801 грн. 81 коп.
11.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 21 від 11.08.2022 року. За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 1 126 714 грн. 96 коп.
Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 680 000 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.4 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, в момент підписання сторонами цього договору. Первісний кредитор з дня укладення цього договору зобов'язаний передати письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору. Первісний кредитор має право повернути собі право вимоги до боржника у порядку, передбаченому розділом 5 договору. У разі повернення права вимоги первісному кредитору новий кредитор має право вимагати обов'язків, первісним кредитором, вказаних у розділі 5 даного договору.
Відповідно до пункту 3.3 договору строк сплати за відступлення права вимоги визначений до 31.12.2025 року.
Новим кредитором за договором сплачено 15.08.2022 року - 875 000 грн 00 коп. (т.3, а.с. 157). Загальна сплачена сума складає 875 000 грн. 00 коп. Переплата за вищевказаним договором складає 195 000 грн. 00 коп.
Отже, є встановленим, що новим кредитором виконувались належним чином і в передбачений строк зобов'язання за оспорюваними у даній справі договорами.
Згідно матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 року відкрито провадження у справі № 908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО".
Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.
Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" від 31.07.2023 року № 71105.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 року у справі № 908/2289/30 також визнано грошові вимоги ПАТ "Запоріжжяобленерго" до боржника у розмірі 8 500 382 грн 74 коп. основного боргу, 20 645 грн 85 коп. пені.
При винесенні ухвали від 26.07.2023 року суд встановив, що між ПАТ "Запоріжжяобленерго" (надалі - кредитор, оператор системи розподілу) та ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (надалі - боржник, постачальник) було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.12.2018 року № 12 (надалі - договір) (з подальшими змінами та доповненнями).
Постачальником за період з листопада 2021 року по травень 2022 року отримано послуги з розподілу електричної енергії, обсяги яких визначено в актах прийняття-передавання послуг з розподілу (електрична енергія) за договором за вказаний період, які підписані обома сторонами.
Судом встановлено, що боржник неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо оплати за послуги з розподілу електричної енергії за договором за листопад 2021 року - травень 2022 року.
Станом на 11.07.2023 року сума заборгованості боржника перед кредитором становить 8 521 028 грн. 57 коп., з яких: 8 500 382 грн. 74 коп. - основний борг, 20 645 грн.83 коп. - пеня.
В силу ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Приписами ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині другій статті 15 Цивільного кодексу України.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України у логічно смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
За змістом ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 року у справі № 904/7905/16 наведено висновок щодо можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених, в тому числі, нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів, з огляду на те, що законодавство про банкрутство є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 року у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 року у справі № 910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021 року у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 року у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 року у справі № 904/2979/20 тощо.
Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямований на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника.
Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права.
Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.
Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. Висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).
Відповідно до ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення. Особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.
Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (висновки, сформовані у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 року у справі № 904/7905/16).
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається “про людське око», таким критеріям відповідати не може.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника.
Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів акцентує увагу на наступному:
Господарський суд, визнаючи недійсними спірні договори відступлення права вимоги, зазначив, що боржник здійснив відчуження майнових прав, що виникли на підставі Основних договорів за ціною, нижчою від ринкової, за умови, що внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог, закрема кредитора - ВАТ "Запоріжжяобеленерго".
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, одним із боржників по договору відступлення права вимоги (№4 від 22.07.2022 року) є ЗДП "РАДІОПРИЛАД", відносно якого господарським судом Запорізької області ухвалою від 31.07.2009 року по справі №26/48/09 відкрито провадження у справі про банкрутство і на даний час триває процедура розпорядження майном, що свідчить про низьку платоспроможність вказаного підприємства.
ТОВ "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР", який також є одним із боржників за відступленим договором (№6 від 22.07.2022 року), місцезнаходженням якого є територія, яка входила до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 року, за яким вся територія Кушугумського району Запорізької області з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року була територією активних бойових дій, а наразі перебуває у переліку територій можливих бойових дій.
При цьому, рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 року по справі №908/1961/22 встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРІМНЕТ" укладено договір відступлення права вимоги від 24.06.2022 року за вимогою до ТОВ "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР".
Господарський суд констатував, що оскільки право вимоги до ТОВ "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР" було вже передано 24.06.2022 року, а відповідно таке право не могло бути передано ТОВ "Інтер Козак".
Отже, враховуючи зазначене, ТОВ "Інтер Козак", перерахувавши грошові кошти за договором відступлення права вимоги від 22.07.2022 року за №6 на рахунок ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО", не отримав очікуваного результату та зазнав фінансових збитків.
Щодо договору відступлення, за яким боржником є Головне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Міськводоканал" Пологівської міської ради (№21 від 11.08.2022 року), судом встановлено, що підприємство зареєстровано за адресою: вулиця Робоча, буд. 4, м. Пологи, а основні виробничі потужності знаходяться у Пологівському районі, Запорізької області. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 року, вся територія Пологівського району Запрорізької області з 03.03.2022 року по теперішній день є тимчасово окупованою територією.
Тобто, виробничі потужності Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Міськводоканал" Пологівської міської ради знаходяться на тимчасово окупованій території.
Теж саме стосується і боржника ТОВ "НВО "РІСТ" (договір №2 від 22.07.2022 року). Так, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затверджених наказом №309 від 22.12.2022 року, за яким вся територія Запорізької області, до якого включено місто Вільнянськ, де перебувають основні виробничі потужності виробника, з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року було територією активних бойових дій, а наразі перебуває у переліку територій можливих бойових дій.
Оскільки виробничі потужності ТОВ "НВО "РІСТ" знаходяться у зоні 40 км від ліній бойового зіткнення, зазначене враховано сторонами під час формування ціни відступлення прав вимоги.
Відповідно до позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду менша за номінал ціна продажу права вимоги може бути зумовлена низькою ліквідністю такого права вимоги, тобто низькою імовірністю задоволення такої вимоги, зокрема, через наявність спору щодо такої вимоги або складний фінансовий стан боржника за вимогою, що відступається, а у процедурі банкрутства боржника за вимогою - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів або недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення. (постанови від 19 та 26 січня 2022 року у справах № 766/10404/19 та № 761/41749/19, від 08 червня 2022 року у справі № 723/779/20).
Узагальнюючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд при ухваленні оскаржуваного у даній справі рішення від 19.06.2024 року, не надав оцінку тому, що за умов, які склалися і вказані вище, за оспорюваними договорами боржник отримав реальну та значну суму, отже, поповнив свої грошові активи.
Натомість, наявність у ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" права вимоги до боржників за спірними договорами на суму 7 294 653, 18 грн не свідчить, що боржник у цій справі мав би реальну можливість на отримання такої суми від боржників за сумнівної платоспроможності останніх, з урахуванням обєктивних обмежень господарської діяльності вказаних вище підприємств, які повязані з військовою агресією з 24.02.2022 року та втратою ними значних активів з огляду на їх знаходження на окупованій території та в зоні можливих бойових дій.
При цьому, колегія суддів ще раз звертає увагу, що рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.2023 року по справі №908/1961/22 встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРІМНЕТ" укладено договір відступлення права вимоги від 24.06.2022 року. Господарський суд у справі №908/1961/22 констатував, що оскільки право вимоги до ТОВ "КУШУГУМСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР" було вже передано 24.06.2022 року, то, відповідно, таке право не могло бути передано ТОВ "Інтер Козак".
Отже, враховуючи зазначене, ТОВ "Інтер Козак" перерахувало грошові кошти за договором відступлення права вимоги від 22.07.2022 року №6 на рахунок ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО", при цьому саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" діяло недобросовісно по відношенню до відповідача, переуступивши право вимоги, яке вже було відступлено.
За договором відступлення права вимоги № 5 від 22.07.2022 року під час розгляду справи №910/10597/22 в господарському суді міста Києва було встановлено, що АТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" 23.11.2022 року перерахувало на рахунок ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" загалом 687 363 грн. 50 коп.
Отже, фактично АТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" виконало зобов'язаня перед ТОВ "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО", а право вимоги у ТОВ "Інтер Козак" не виникло через те, що ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО" вчасно не повідомило боржника про укладення договору відступлення права вимоги.
Таким чином, ТОВ "ВЕК "ПАЛІВЕНЕРГО" внаслідок укладання згаданого договору відступлення права вимоги отримало грошові кошти від ТОВ "Інтер Козак" та за основним договором від АТ "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ", що в свою чергу зумовлює необхідність додаткових витрат для апелянта у цій справі.
Також в апеляційній скарзі апелянтом проаналізовано формування ціни продажу відступлення прав вимоги (дебіторська заборгованість), які виставлені на продаж та розміщені на біржових майданчиках та знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет і містять інформацію щодо ціни.
На ці твердження та пояснення представник арбітражного керуючого не надав обгрунтованих заперечень.
Між тим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника та звертає увагу на те, що судом було перевірено посилання https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20221003-75639/ на платформі PROZOROПРОДАЖІ щодо повторного аукціону з продажу майна ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", до якого увійшла дебіторська заборгованість до контрагентів на загальну суму 36 348 147,20 грн.
Стартова ціна лоту 36 348147,20 грн. Лот проДано за 25 080 221,57 грн, що на 11 267 925,6 грн. нижче за номінальну вартість.
За посиланням https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20230516-15514/ на платформі PROZOROПРОДАЖІ наприкінці 2022 року пройшов другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ "Об'єднана торгівельна мережа", до складу якого увійшла дебіторська заборгованість до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Санко" (код ЄДРПОУ 32589251) за договором переведення боргу № 27/12/18-4 від 27.12.2018 року у розмірі 59 553 148, 00 грн та дебіторська заборгованість за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.08.2013 року у справі 520/1464/13-ц, про стягнення заборгованості у розмірі 114 850, 00 грн з ОСОБА_7 .
Стартова ціна лоту 19 332 430, 92 грн Лот продано за 579 972,93 грн, що на 59 088 025 грн. нижче за номінальну вартість.
За посиланням https://prozorro.sale/auction/GFD001-UA-20230307-15825/ на платформі PROZOROПРОДАЖІ на початку 2023 року пройшов аукціон з продажу права вимоги за договором про відкриття кредитної лінії №12-В/13/182/КЛ-КБ від 19.04.2013 року, укладеним із юридичною особою, із забезпеченням та дебіторська заборгованість за РКО Т182-013016838 на загальну суму 682 853 073, 95 грн.
Стартова ціна лоту 682 853 073, 95 грн. Лот продано за 129 742 084,05 грн, що на 553 110 990 грн нижче за номінальну вартість.
За посиланням https://sale.uub.com.ua/auction/BRD001-UA-20240806-75603 на платформі Української Універсальної Біржі здійснюється продаж права вимоги у ТОВ "МІК" заборгованості в загальному розмірі 8 585 045,29 грн. (що включена до реєстру вимог кредиторів у справі №904/11028/15 про банкрутство ТОВ "МІК" згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2017 року у справі №904/11028/15, а саме: 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення; 8 582 289,29 грн. - 4 черга задоволення).
Другий аукціон оголошено за стартовою ціною 5 151 027, 17 грн, що нижче за номінальну вартість на 3 434 018, 12 грн.
За посиланням https://sale.uub.com.ua/auction/BRD001-UA-20230818-00700 на платформі Української Універсальної Біржі здійснюється продаж права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "КВАЗАР-99" (розмір статутного капіталу 95 907 400,00 грн) на суму: 68 624 278 грн. 07 коп. Право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ АГРОІНВЕСТ" на суму: 16 545 171 грн 00 коп за стартовою ціною 11 194 343, 74 грн, що також нижче за номінальну вартість.
Отже, здійснення продажу права вимоги, яке формується ринком, у більшості випадків здійснюється з дисконтом, що зумовлено ліквідністю активу та можливістю не зазнати збитки придбавши права вимоги.
Водночас, арбітражним керуючим не доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що вартість укладенних договорів про відступлення права вимоги, які оспорюються у цій справі, була нижча від ринкових цін.
Між тим, за текстом апеляційної скарги скаржником у даній справі доведено, що сума укладення оспорюваних договорів відступлення права вимоги відповідала ринковим цінам.
Колегія суддів звертає увагу також на таке:
Наявність підстав для визнання недійсним (фраудаторним) договору, укладеного боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), суди встановлюють відповідно до норм матеріального та процесуального права шляхом дослідження правової природи договору (а не лише його назви), аналізу змісту та умов укладеного договору зі встановленням фактичних обставин та здійсненням на їх підставі висновками щодо застосування відповідних норм законодавства у кожній конкретній справі.
За змістом вказаної норми підстави, закріплені в ній, вказують визначальним критерієм недійсності правочинів боржника негативні наслідки виконання боржником/прийняття ним на себе майнових зобов'язань, що вимагає економіко-правової оцінки дій боржника, що призвели до зменшення його активів (приховування майна) та неплатоспроможності.
Тобто, "недійсність" за ст.42 КУзПБ перш за все пов'язується з оцінкою дій боржника, виконання яких мало негативні наслідки для боржника у вигляді зменшення його майнових активів та неплатоспроможності, а метою застосування наведених положень є відповідні, визначені законом (зокрема, ч.3 ст. 42 КУзПБ та ст.216 ЦК України) наслідки у вигляді повернення майна боржника у ліквідаційну масу задля унеможливлення для боржника зловживати своїми правами та вчиняти дії на шкоду кредиторам.
З метою проведення наведеної оцінки дій боржника слід виходити з того, що правочини, що вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Відтак, обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, яка передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
У цих висновках колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 24.07.2019 року у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18 та від 20.05.2020 року у справі № 922/1903/18 тощо.
Таким чином, враховуючи майновий стан боржників за відступленими майновими правами, додаткові витрати на стягнення суми заборгованості, інфляційні ризики, невизначений час добровільного виконання зобов'язання боржником, ціна договору відступлення права вимоги за спірними договорами є економічно обґрунтованою, відповідає практиці, що склалась між суб'єктами господарювання та відповідає тривалості можливого звернення стягнення на відповідну заборгованість у судовому порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.09.2020 року у справі № 923/1297/14 зазначив, що з огляду на сферу регулювання Кодексу з процедур банкрутства загалом і за змістом означеної норми ст. 42, яка є спеціальною по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
З огляду на те, що в своїй заяві ліквідатор обґрунтовував підстави недійсності оспорюваних договорів і спеціальними нормами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, і загальними нормами ст. 234 Цивільного кодексу України, то, відповідно, суд розглядав ці підстави комплексно.
Враховуючи виконання сторонами умов оспорюваних договорів про відступлення права вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів фіктивним.
В той же час колегія суддів не поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що враховуючи положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги ліквідатора є правомірними, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" здійснило відчуження майнових прав, що виникли на підставі Основних договорів, за ціною, нижчою від ринкової, за умови, що внаслідок їх виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог, зокрема кредитора - ВАТ "Запоріжжяобленерго".
На думку колегії суддів ці висновки суду апелянт під час апеляційного перегляду справи спростував.
Суд в оскаржуваному рішенні не надав оцінку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що після укладення кожного з спірних договорів у боржника не залишилось активів, за рахунок яких можливо було б здійснити погашення вимог кредиторів, в тому числі і вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Доводи арбітражного керуючого про те, що оспорювані договори порушують права боржника, який став неплатоспроможним внаслідок такого відступлення, що дійсною метою відступлення прав вимоги було не задоволення вимог кредиторів, а виведення активів шляхом передачі майнових прав іншій юридичній особі, підтвердження відповідними доказами у справі не знайшли.
За викладеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви ліквідатора та визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 22.07.2022 року за №№2,4, 5,6, від 04.08.2022 року за №7,12, від 11.08.2022 року за №21.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи, неналежно оцінив докази у справі та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ліквідатора боржника.
В зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в заявленні вимог ліквідатора боржника.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО".
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2024 року у справі №908/2289/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (пр. Соборний, буд. 180, оф. 410, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 38563752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (вул. Дніпровські пороги, буд. 10
9, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 44848575) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 47 236 грн. 80 коп. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11.11.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков