11 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2907/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Плахов О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційна фірма "ВЛАСКО" (вх.№2164Х/1-43) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 (суддя Є.М. Жиляєв, повний текст складено 03.10.2025) у справі №922/2907/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" м. Харків,
про стягнення 76140,72 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", в якому просить суд з відповідача на свою користь пресс-форму на деталь корпус РМ 044,00.001 (комплект ТОМ 1206) у кількості 1 шт.
01.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" подано зустрічний позов до Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" про стягнення 76140,72 грн. У зустрічному позові викладено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" зустрічну позовну заяву та додані до неї документи.
До Східного апеляційного господарського суду 13.10.2025 в системі "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд:
1.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою на Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі № 922/2907/25.
2.Скасувати Ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2907/25 повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ" (юридична адреса: 61060, м . Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171, ЄДРПОУ 37385017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційна фірма "ВЛАСКО" (адреса Харківська обл., м. Харків, вул. Достаєвського, буд. 16, ЄДРПОУ 34326755) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. (шістнадцять тисяч гривень) 00 коп.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "РОТОРМАШ" (юридична адреса: 61060, м . Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171, ЄДРПОУ 37385017) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо- комерційна фірма "ВЛАСКО" (адреса Харківська обл., м. Харків, вул. Достаєвського, буд. 16, ЄДРПОУ 34326755) судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у разі відсутності електронного кабінету у учасника справи, ухвала суду направляється рекомендованим листом з повідомлення та повернення листа за закінченням терміну зберігання не є належним врученням Ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі №922/2907/25. Апелянт зазначає, що не реєстрація в електронному кабінеті ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" станом на 01.10.2025 не може бути підставою для відмови у продовженні строку на подання зустрічної позовної заяви.
Посилається на те, що адвокат Лихота Оксана Володимирівна зареєстрована в Електронному суді та з 15.09.2025 отримала доступ до справи, а тому ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" не порушило законодавство щодо не реєстрації Електронного кабінету, так як адвокат Лихота Оксана Володимирівна мала доступ до справи.
Наполягає, що строк на подання зустрічної позовної заяви повинен відраховуватись саме з 15.09.2025 - дня отримання доступу до справи № 922/2907/25, так як зі змісту ухвали не можливо зрозуміти зміст підстав позову та позовних вимог, навіть якщо розглядати дані обставини з позиції, що Ухвала була наявна в Єдиному реєстрі судових рішень.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 справу № 922/2907/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2907/25. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2907/25. Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2907/25 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12561 від 27.10.2025), в якій він вважає скаргу необґрунтованою та просить залишити ухвалу суду першої інстанції в силі. Зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2907/25 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" з підстав не надання обґрунтування поважних причин і обставин, пропуску процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову у встановлений ч. 1 ст. 180 ГПК України строк, ухвалена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В.
29.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2907/25.
03.11.2025 від ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" надійшли письмові пояснення (вх.№12808).
З матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", в якому просить суд з відповідача на свою користь пресс-форму на деталь корпус РМ 044,00.001 (комплект ТОМ 1206) у кількості 1 шт. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2025, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.09.2025 об 11:00 год.
Вказаною ухвалою також встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов, а також всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову; надіслати позивачу та третій особі копію відзиву та документи, долучені до нього, докази надіслання такого надати суду; Зобов'язано відповідача - ТОВ ВКФ "Власко" у строк 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали зареєструвати свій електронний кабінет, про що повідомити суд у відповідній заяві.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/2907/25 відкладено підготовче засідання на 14 жовтня 2025 року о 12:20год.
01.10.2025 через систему “Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" подано зустрічний позов за вх.№22734 від 30.09.2025 до Товариствв з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" про стягнення 76140,72 грн. У зустрічному позові викладено клопотання про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову.
Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви у справі №922/2907/25, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що заявником у клопотанні не зазначено та не обґрунтовано поважних причин, які призвели до неможливості заявнику реалізувати свої процесуальні права та обов'язки щодо пред'явлення зустрічного позову у строк, встановлений частиною першою статті 180 ГПК України та не подано доказів в підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову. Відтак, за даних обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічний позов ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" у даній справі поданий з порушенням вимог статті 180 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову, з огляду на таке.
Права та обов'язки учасників справи визначені в статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених статтею 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №910/2987/18 від 20.03.2019.
За приписами пункту 8 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025, зокрема, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" до Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Власко" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2907/25; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", яку підтверджено відомостями з ЄДРПОУ: 61009, м. Харків, вул. Достоєвсього, буд. 16, яка повернулась на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв'язку від 07.09.2025, в якій зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою". (трек-номер поштового відправлення 0610277150304).
Із цього приводу слід вказати, що відповідно до статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної діє, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Частиною одинадцятою цієї статті Кодексу унормовано, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Положеннями статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" (який є нормативним актом, що визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг) встановлено, що послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Ці Правила (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлюють, зокрема, окремі строки та процедури доставки, вручення та зберігання різних поштових відправлень, зокрема й рекомендованих листів з повідомленням про вручення та рекомендованих поштових відправлень з позначкою "Судова повістка", що відповідно, впливає на висновок про можливість отримання скаржником такого поштового відправлення, направленого судом за належною поштовою адресою, та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).
Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Відповідно до пункту 94 Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.
У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.
Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.
У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв'язку про доставку пошти оператор поштового зв'язку зобов'язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв'язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань (пункт 95 Правил).
Відповідно до пункту 99-2 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Отже Правила встановлюють окремі строки та процедури вручення рекомендованих листів та рекомендованих поштових відправлень з позначкою "Судова повістка".
Звідси, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Установлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах касаційної скарги підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).
Наведене спростовує доводи апелянта про належне вручення ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі №922/2907/25.
Крім того, вказана ухвала від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з частиною 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, перебіг строку на подання відзиву та зустрічного позову починається з наступного дня після настання події, яким зокрема є день вручення йому відповідного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, ухвала від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу з дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме - 07.09.2025.
Таким чином, враховуючи положення статей 113, 116, 165, 242 Господарського процесуального кодексу України, обчислення процесуального строку для подання зустрічного позову відповідачем почалося з наступного дня після проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме - 08.09.2025, а тому він міг подати відзив, а відтак і зустрічну позовну заяву в строк до 22.09.2025 включно.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" надійшла до господарського суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" лише 30.09.2025, тобто з пропуском строку встановленого судом.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За вимогами частин 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, при зверненні особи до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову відповідач посилався на 14.09.2025 адвокат Лихота Оксана Володимирівна подала заяву про надання доступу до справи №922/2907/25 та 15.09.2025 їй було надано доступ. Зазначає, що змістом позовної заяви Відповідач ознайомився 15.09.2025, та вважає, що строк на подання відзиву закінчується 30.09.2025, відповідно і строк на подання зустрічної позовної заяви.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що не зазначено та не обґрунтовано поважних причин, які призвели до неможливості заявнику реалізувати свої процесуальні права та обов'язки щодо пред'явлення зустрічного позову у строк, встановлений частиною першою статті 180 ГПК України та не подано доказів в підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову.
Відтак, за даних обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову слід відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю.
Судова колегія зауважує, що в поданих раніше представником відповідача документах, а саме в клопотанні про надання доступу до справи №922/2907/25 та клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач не вказував, що ним готується зустрічна позовна заява, не просив суд встановити чи продовжити йому строк на звернення із зустрічною позовною заявою, не повідомляв про обставини, які заважали йому звернутися із зустрічним позовом в межах встановлених процесуальним законом строків.
Отже, наведені вище обставини зумовлюють висновок про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову.
Щодо доводів апелянта стосовно того, що не реєстрація в електронному кабінеті ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" станом на 01.10.2025 не може бути підставою для відмови у продовженні строку на подання зустрічної позовної заяви, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції повернуто зустрічну позовну заяву саме у зв'язку із пропуском строку на її подання, а не з відсутністю реєстрації електронного кабінету у ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО".
При цьому судом першої інстанції правомірно констатовано, що у порушення встановленого судом строку, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Власко" не зареєструвало Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що суперечить вимогам процесуального законодавства.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі “Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява №36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі “Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007) (п.п. 32-33 рішення ЄСПЛ у справі “ТОВ Фріда» проти України» від 08.12.2016, заява №24003/07).
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія констатує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подання зустрічного позову спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на те, що зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву та за відсутності обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16).
Судова колегія також зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" не позбавлено права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах в окремому позовному провадженні.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, зокрема, апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко", викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі № 922/2907/25 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області 03.10.2025 у справі № 922/2907/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.В. Плахов