Постанова від 03.11.2025 по справі 11/5025/1265/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року Справа № 11/5025/1265/12 (495/5193/18)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кордас Ж.А.;

ліквідатора - арбітражний керуючий Капличний А.М.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився;

відповідача-3 - Бедексєєва В.Л. (в режимі відеокнференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року (повний текст складено 09.07.2025) у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) (суддя Крамар С.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича

до ОСОБА_2

до ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя"

про витребування будівель та споруд бази відпочинку "Поділля"

в межах справи №11/5025/1265/12

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області

до Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.07.2025 (з урахуванням ухвали суду від 28.07.2025 про виправлення описки) у справі № 11/5025/1265/12 (495/5193/18) позов Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" про витребування будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" в межах справи №11/5025/1265/12 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання банкрутом, задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292):

- 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку, що складаються з котеджу відпочинку літ."А" загальною площею 316,1 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 13248151103 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- незавершене будівництво літ."А", готовність 10%, заг. площа 322,87кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 630886551103 за адресою АДРЕСА_2 ).

Витребувано від ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292) 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1352,4кв.м., що складається з котеджу відпочинку літ."А" загальною площею 316,1кв.м., коттедж "Ш" заг. площею 318,4кв.м., їдальня "Ч" заг. площею 663,1кв.м., душова "Ф" заг. площею 29,4кв.м., вбиральня "Ц" заг. площею 25,4кв.м., торгівельні павільйони "Щ", "Ю", "Я", торгівельні павільйони "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", адміністративна будівля "Б", альтанка "У", сміттєзбиральник "Х", споруди №1-5, 8-12 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 13248151103 за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, "Поділля" база відпочинку (район "Центральний").

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" (вул. Лісна, 77, м.Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700; код ЄДРПОУ 41437846) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292) 28/100 та 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Felicita", що складається з котеджу відпочинку літ."А" загальною площею 316,1кв.м., котедж "Ш" заг. площею 319,1кв.м., їдальня "Ч" заг. площею 663,1 кв.м., душова літ."Ф", вбиральня літ."Ц", "1Ч", літній бар (навіс) літ."1Х", котедж для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1Ц", споруди №1, 4, 12, 20, 21 - ворота, №3, 15 - хвіртка, №8-9 - пожежна ємкість, №10-водопровід, №11-каналізація, №13, 14, 18 - огорожа, №16, 17 - оглядовий колодязь, I - покриття загальною площею 1298,3кв.м., літ."У", "1Я", "2А", "2В", "2Г" - альтанки, літ. "Б" - адміністративна будівля, літ."Х" сміттєзбиральник, літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф" - торгівельні павільйони, літ."1А", "1Є", "ІЖ", "13", "ІЙ", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю" - будинки відпочинку, літ."2Б" - сарай - будівлі тимчасового характеру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1089857851103 за адресою Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, 100г).

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292) 5 085,87 грн (п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 87 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292) 5 085,87 грн (п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 87 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмежею відповідальністю "Море Щастя" (вул. Лісна, 77, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700; код ЄДРПОУ 41437846) на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (вул. Грушевського, буд.1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000; код ЄДРПОУ 00902292) 5 085,87 грн (п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 87 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про витребування від ОСОБА_1 на користь ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку, незавершеного будівництва літ."А" та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18). Призначено справу №11/5025/1265/12(495/5193/18) до розгляду на 03 листопада 2025 року об 11:00 год.

Також не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_2 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про витребування від ОСОБА_2 на користь ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 поновлено ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18). Призначено справу №11/5025/1265/12(495/5193/18) до розгляду на 03 листопада 2025 року об 11:00 год. Об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.07.2025 у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18).

Також не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Море Щастя" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині позовних вимог про витребування від ТОВ "Море Щастя" на користь ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" 28/100 та 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Felicita" та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18). Призначено справу №11/5025/1265/12(495/5193/18) до розгляду на 03 листопада 2025 року об 11:00 год. Об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Море Щастя" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.07.2025 у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Разом з апеляційними скаргами відповідачами подані клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Так, ОСОБА_2 у клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи просить суд:

1. Поновити ОСОБА_2 строк на звернення з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №11/5025/1265/12 (495/5193/18), пропущений з поважних причин.

2. Призначити у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи збудовані (створені) об'єкти, що є предметом витребування від ОСОБА_2 , після вибуття з власності ВАТ "Красилівське РТП", та чи є вони новими об'єктами нерухомості з будівельно-технічної точки зору, навіть якщо розташовані на тому ж місці або мають подібні габарити?

- Чи втратили об'єкти, що є предметом витребування від ОСОБА_2 , свої первинні технічні характеристики, внаслідок чого не можуть вважатися тим самим (ідентичним) майном, що раніше належало ВАТ "Красилівське РТП"?

- Чи можливо ідентифікувати об'єкти, які раніше належали ВАТ "Красилівське РТП", серед існуючих споруд, які витребовуються від ОСОБА_2 ?

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що предметом позову у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) є витребування на користь ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" від ОСОБА_2 : 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1352,4 кв.м.

В той же час, після вибуття майна з володіння ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" у 2005 році, розташовані на земельній ділянці бази відпочинку "Поділля" об'єкти нерухомості були знесені, деякі перебудовані, а деякі замінені новими будівлями.

В результаті таких змін первісні об'єкти втратили свою індивідуальність, фізичні характеристики та ідентичність, а отже - припинили існувати в натурі як індивідуально визначені речі. За таких обставин вони не можуть бути об'єктом витребування у розумінні статей 387-388 ЦК України.

Таким чином, на думку відповідача-1, у позові ВАТ "Красилівське РТП" фактично йдеться про витребування новостворених об'єктів, які ніколи не перебували у його власності, та вартість яких є несумірною із тими об'єктами, якими воно володіло до 2005 року.

Заявник вказує, що призначення судової експертизи у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) має на меті встановлення обставин, що є ключовими для належного розгляду спору, зокрема: чи є об'єкти, що належали позивачу, тотожними тим, які нині перебувають у власності відповідачів; чи можуть вважатися об'єкти, на які посилається позивач, такими, що були знищені; чи набули витребувані об'єкти ознак новозбудованого майна; чи перебували витребувані об'єкти у власності позивача на момент їх вибуття.

Щодо поважності причин пропуску строку на звернення із даним клопотанням, відповідач-1 вказує, що не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції не з власної вини, а через відсутність фактичної інформації про такий розгляд, тобто з підстав, що не залежали від неї.

ОСОБА_1 у клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи просить суд:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18), пропущений з поважних причин.

- Чи існує технічна тотожність між об'єктами нерухомого майна, які на праві власності належали ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" (відповідно до схематичного плану Б/В "Поділля" станом на 10.06.1998 року), та об'єктами, які є предметом витребування в межах даної справи?

- Чи є об'єкти, які витребовуються, новоствореним майном, тобто таким, що було збудовано (створено) після вибуття з власності ВАТ "Красилівське РТП" та не зберігає характеристик (розмірів, обсягів, конструктивних елементів, функціонального призначення), притаманних первісним об'єктам?

- Чи є споруда, зазначена літерою "4-1" на схематичному плані земельної ділянки громадянського будинку бази відпочинку "Felicita", тією самою спорудою, що позначена під номером "1" на схематичному плані бази відпочинку «Поділля» станом на 10.06.1998 року?

- Чи є споруда, зазначена літерою "4-1" на схематичному плані земельної ділянки громадянського будинку бази відпочинку "Felicita", новозбудованою спорудою, яка збудована на тому ж місці та з тими самими розмірами, що й споруда, позначена під номером "1" на схематичному плані бази відпочинку "Поділля" станом на 10.06.1998 року?

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що у межах даної справи позивач - ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" звертається до суду з вимогою про витребування об'єктів нерухомого майна, які, за його твердженням, нібито належали йому раніше. Водночас, заявник вказує, що з моменту вибуття з володіння ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" витребуваного майна, а саме після 2005 року, розташовані на земельній ділянці Б/B "Поділля" споруди були знищені та новозбудовані, реконструйовані.

Метою призначення судової експертизи у межах справи №11/5025/1265/12 (495/5193/18) є встановлення фактів, які мають принципове значення для правильного вирішення спору, оскільки такі факти дозволять визначити: чи існує тотожність об'єктів, які належали позивачу з об'єктами, які належать відповідачам у справі; чи можливо вважати об'єкти, які належали позивачу знищеними; чи можливо вважати об'єкти, які витребовуються новозбудованим майном; чи належали об'єкти, які витребовуються позивачу.

Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки впливають на ідентифікацію об'єктів, що є предметом витребування, та на правовий режим відповідного нерухомого майна.

Щодо поважності причин пропуску строку на звернення із даним клопотанням, відповідач-2 вказує, що про справу №11/5025/1265/12(495/5193/18) апелянту стало відомо лише після отримання оскаржуваного рішення. При цьому наголошує, що їй надсилались та відповідно нею не отримувались ані повістки про виклик до суду, ані будь-які інші процесуальні документи (в тому числі й примірник позовної заяви).

З огляду на викладене, ОСОБА_1 не мала можливості своєчасно дізнатися про поданий проти неї позов та реалізувати своє право на захист, що було зумовлено як процесуальними порушеннями щодо належного повідомлення, так і об'єктивними обставинами форс-мажорного характеру, пов'язаними з воєнним станом та вимушеним виїздом за кордон.

ТОВ "Море Щастя" у клопотанні про призначення судової будівельно-технічної експертизи просить суд:

1. Поновити ТОВ "Море Щастя" строк для звернення з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18), який пропущено з поважних причин.

- Чи зберегли об'єкти нерухомого майна, що є предметом витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя", конструктивні, технічні та планувальні характеристики (розміри, площу, об'єм, поверховість, конфігурацію, тип матеріалів, елементи конструкції, внутрішнє зонування, інженерні системи), які були притаманні об'єктам, що належали ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" згідно зі схематичним планом бази відпочинку "Поділля" станом на 10.06.1998 року?

- Чи відповідає розміщення, кількість, структура та геометрія існуючих споруд, які є предметом витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" конфігурації забудови бази відпочинку "Поділля", зображеної на схематичному плані 1998 року? Якщо є розбіжності - у чому саме вони полягають (у площі, формі, кількості, поверховості тощо)?

- Чи відповідають технічні характеристики споруд, що є предметом витребування, критеріям "новоствореного майна", тобто - таких, що були збудовані після вибуття первісних об'єктів з власності ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", за новими проектними рішеннями та/або з істотною зміною об'єкта?

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що для з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, ТОВ "Море Щастя" вважає за необхідне встановити, чи є майно (будівлі та споруди), яке є предметом спору, тим самим майном, що раніше належало позивачу, чи воно є новоствореним (новозбудованим), тобто таким, що виникло внаслідок реконструкції, перепланування або нового будівництва, здійсненого після вибуття майна з володіння позивача.

Беручи до уваги вищезазначене, для об'єктивного визначення характеру спірного майна, його ідентичності або відмінностей від майна позивача, необхідно отримати докази, які можуть бути здобуті лише шляхом проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Щодо поважності причин пропуску строку на звернення із даним клопотанням, відповідач-3 вказує, що розгляд справи №11/5025/1265/12(495/5193/18) судом першої інстанції здійснювався за відсутності ТОВ "Море Щастя", у зв'язку з тим, що його не було повідомлено належним чином про розгляд даної справи (не надсилались, ані повістки про виклик до суду, ані будь-які інші процесуальні документи, не було навіть повідомлено про те, що його залучено до справи у якості відповідача), а відтак відповідач був позбавлений можливості звернутись із даним клопотанням до Господарського суду Хмельницької області.

Також відповідачами разом з апеляційними скаргами подано заяви про застосування строків позовної давності, в яких просять суд поновити їм ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Море Щастя") строк для звернення з заявою про застосування строку позовної давності у справі № 11/5025/1265/12(495/5193/18), який пропущено з поважних причин; застосувати наслідки спливу строку позовної давності у даній справі.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення із даними заявами, відповідачі вказують на те, що не були обізнані про справу, а тому не мали можливості подати заяву про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції.

25.10.2025 від представника позивача до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Море Щастя" про поновлення строків для подання заяви про застосування строків позовної давності та про застосування строків позовної давності у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18); а 28.10.2025 - про відмову у задоволенні клопотання Клименко А.К., ОСОБА_2 та ТОВ "Море Щастя" про призначення у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) судової будівельно - технічної експертизи.

30.10.2025 від представника позивача до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшли письмові пояснення на апеляційні скарги відповідачів, в яких вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

В судове засідання представникивідповідачів - 1 ,2 не з'явилися.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція відповідачів 1,2 викладена безпосередньо у розглядуваних апеляційних скаргах, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів 1,2.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача-3 повністю підтримав клопотання про призначення експертизи та заяву про застосування строків позовної давності; представники позивача проти вказаних клопотань та заяв заперечили, підтримали доводи, викладені в клопотаннях від 25.10.2025 та від 28.10.2025.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання відповідачів про призначення судової експертизи, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до положень частини 3 статті 98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вирішуючи питання призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 14 ГПК України).

Згідно статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Отже, головною умовою призначення експертизи - є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Як вбачається, позовні вимоги стосуються витребування майна із чужого незаконного володіння, у зв'язку із чим відповідачі повинні довести не наявність проведених ними реконструкцій та добудов до будівель Бази відпочинку "Поділля", а наявність правомірного вибуття із власності ВАТ "Красиліваське РТП" бази відпочинку "Поділля" на їх користь.

Отже, призначення у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) будівельно - технічної експертизи не забезпечить нових доказів для справи, оскільки для даної категорії справ головними доказами є доведення правомірності вибуття із власності ВАТ "Красилівське РТП" бази відпочинку "Поділля".

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції наголошує, що ГПК України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертатися з клопотанням про призначення експертизи до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що з огляду на предмет та підстави позову, відповідачі не були позбавлені можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів у справі, однак як свідчать наявні матеріли справи таким правом останні не скористалися.

При цьому, клопотання відповідачів про призначення судової експертизи не було обґрунтовано неможливістю подання висновку експерта, виконаного на їх замовлення.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі та, відповідно, відмову у задоволенні вказаних клопотань відповідачів.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача-3 повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та письмових поясненнях на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2012 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", м.Красилів Хмельницької області за ознаками, передбаченими ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 визнано банкрутом ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", відкрито ліквідаційну процедуру у даній справі та призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Капличного А.М. Ухвалами суду строк ліквідаційної процедури по справі №11/5025/1265/12 неодноразово продовжувався.

07.06.2018 Відкрите акціонерне товариство "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А.М. звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ПП "Поділля", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Олімпія-О", Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просило суд визнати за ВАТ "Красилівське РТП" право власності на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", що складається з: котеджу для відпочинку літ."А", загальною площею 316,1 кв.м., адміністративної будівлі літ."Б", котеджу для відпочинку літ."Ш", загальною площею 319,1 кв. м., їдальні літ."Ч", загальною площею 663,1 кв.м., душової літ."Ф", загальною площею 29,4 кв.м., вбиральні літ."Ц","1Ч", літнього бару (навісу) "1Х", котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1Ц", споруд №1,4,12, 20,21 - ворота, №13,14,18 - огорожа, №16,17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв.м., літ."Щ", Ю", "Я", "1М", "1Н", "1О", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф" - торгівельні павільйони, літ."1А", "1Є", "1Ж", "1З", "1И", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю" - будинки відпочинку, літ."2Б" - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: вул. Приморська,100, смт.Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області (Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, база відпочинку "Поділля", район Центральний) та Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, б/н).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2021, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2024, в задоволенні позовних вимог ВАТ "Красилівське РТП", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного А.М. відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 касаційну скаргу ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича задоволено частково, скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2021 та постанову Одеського апеляційного суду від 29.03.2024, матеріали справи №495/5193/18 передано до Господарського суду Хмельницької області, на розгляді якого перебуває справа №11/5025/1265/12 про банкрутство ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", м. Красилів в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича до: 1) Приватного підприємства "Поділля"; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О"; 5) Затоківської селищної ради про визнання права власності до розгляду в межах справи за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області до ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання банкрутом; відкрито провадження у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Оцінивши категорію даного спору та його складність, з метою повного та всестороннього розгляду справи, необхідністю з'ясування всіх її обставин, за клопотанням позивача, ухвалою від 05.03.2025 судом здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №11/5025/1265/12(495/5193/18) за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 26.03.2025, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, відповідно до ст.ст. 48, 182, 183, Господарським судом Хмельницької області задоволено клопотанням позивача та залучено співвідповідачами у справі - ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Море Щастя".

Ухвалою від 08.04.2025, занесеною до протоколу судового засідання, у підготовчому засіданні судом задоволено заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить суд витребувати в Приватного підприємства "Поділля", в ОСОБА_2 , в ОСОБА_3 , в Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О", в ОСОБА_1 , в Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" на користь Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно - транспортне підприємство" будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", що складається з: котеджу для відпочинку літ."А", загальною площею 316,1 кв.м.; адміністративної будівлі літ. "Б"; котеджу для відпочинку літ."Ш", загальної площею 319,1 кв.м.; їдальні літ."Ч", загальною площею 663,1 кв.м.; душової літ."Ф" загальною площею 29,4 кв.м.; вбиральні літ."Ц", "1Ч"; літнього бару (навісу) "1Х"; котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1Ц"; споруд №1,4,12,20,21 - ворота, №13,14,18 - огорожа, №16,17, - оглядовий колодязь, І- покриття, 1298,3 кв. м.; літ. "Щ" , "Ю", "Я", "1 М", "1 Н", "1 О", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф" - торговельні павільйони, літ."1А", "1Е", "1Ж", "13", "1И", "1І", "1К", "1 Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю" - будинки відпочинку, літ."2Б" - сарай, будівлі тимчасового характеру, що знаходяться за адресою: вул. Приморська,100, смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, (вул. Приморська,100-г, смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області; Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, база відпочинку "Поділля" (район Центральний), та Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н)".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) на 30 днів. За клопотанням позивача позовні вимоги ВАТ "Красилівське РТП" до ОСОБА_3 , Приватного підприємства "Поділля", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-О" та Затоківської селищної ради Білгород - Дністровської міської ради у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) залишено без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Капличний А.М. звернувся до суду з вказаним позовом з метою захисту інтересів банкрута, а саме: виявлення та повернення майна банкрута для формування ліквідаційної маси, посилаючись на те, що треті особи шляхом злочинних дій заволоділи майном банкрута, а саме цілісним майновим комплексом - базою відпочинку "Поділля".

Обгрунтовуючи позовні вимоги, арбітражний керуючий Капличний А.М. зазначає, що вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у кримінальній справі №1-88/2010 від 16.12.2010 встановлено факт незаконного відчуження майна ВАТ "Красилівське РТП", а отже, на його думку, і факт того, що майно (база відпочинку) вибуло з володіння власника майна ВАТ "Красилівське РТП" поза його волею.

В подальшому, спірне майно було неодноразово відчужено, проте численними судовими рішеннями встановлено, що комплекс будівель та споруд бв "Поділля" є майном ВАТ "Красилівське РТП", процес приватизації якого не завершений.

Також позивач вказує, що в травні 2021 за даними Державного земельного кадастру під експлуатацію та обслуговування бази відпочинку "Поділля" було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:027:0048 площею 1,1122 га з місцем розташування Одеська область, м. Білгород- Дністровський, смт. Затока Центральний район.

Згідно інформаційної довідки №417249858 від 11.03.2025, сформованої за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:027:0048 розміщуються будівлі та споруди бази відпочинку "Felicita". Опис незавершеного будівництва будівель та споруд бази відпочинку "Felicita" у складі: котедж для відпочинку літ."А", загальною площею 316,1 кв.м., котедж для відпочинку літ."Ш" заг площею 319,1 кв.м., їдальня літ."Ч" заг. площею 663,1 кв.м., душова літ. "Ф", вбиральні літ."Ц", "Ч", літній бар (навіс) "Х", котедж для відпочинку (незавершене будівництво), літ."Щ", споруди №1.4.12.20.21-ворота, №3,15-хвіртка, №8,9-пожежна ємкість, №10-водопровід, №11-каналізація, №13,14,18 - огорожа, №16,17 - оглядовий колодязь, 1-покриття загальною площею 1298,3кв.м., літ."У", "1Я", "2А", "2В", "2Г" - альтанки, літ."Б" - адміністративна будівля, літ."Х" - сміттєзбірник, літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф" - торгівельні павільйони, літ. "1А", "1Є", "1Ж", "1З", "1И", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю" - будинок відпочинку, літ. "2Б" - сарай - будівлі тимчасового характеру. Зазначена адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська,100-г. Власником значиться ТОВ "Море щастя" (код ЄДРПОУ 41437846).

Підставами виникнення права власності ТОВ "Море Щастя" на 28/100 є акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 09.11.2017 приватним нотаріусом, а на 72/100 - акт приймання - передачі нерухомого майна до статутного капіталу, серія та номер: 1174, 1175, виданий 06.07.2017 приватним нотаріусом. Державна реєстрація прав здійснювалась виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області зі створення реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна: 1089857851103 16.11.2017. Тобто, ТОВ "Море Щастя" отримало право власності на базу відпочинку "Поділля" в якості вкладу до статутного капіталу.

В подальшому, база відпочинку "Поділля" була перейменована в базу відпочинку "Felicita" з присвоєнням нового реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна та нової адреси, а саме замість смт. Затока, вул. Приморська, 100 стало смт. Затока, вул. Приморська, 100-г. Тобто, було додано букву "Г" до АДРЕСА_4 . (Хоча, в мережі інтернет на загально доступних сайтах база відпочинку "Felicita" запрошує до себе на відпочинок саме за адресою смт.Затока, вул.Приморська,100).

Позивач вважає, що база відпочинку "Felicita" та база відпочинку "Поділля" є одним і тим самим об'єктом оскільки розміщені на одній і тій самій земельній ділянці.

Вказує, що в реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 13248151103 - комплекс будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою:

АДРЕСА_5 за Клименко Анжелікою Костянтинівною (котедж відпочинку літ. "А" загальною площею 316,1 кв.м);

- 72/100 за ОСОБА_2 (котедж для відпочинку літ. "А", загальною площею 316,1 кв.м., котедж для відпочинку літ."Ш" заг площею 318,4 кв.м., їдальня літ."Ч" заг. площею 663,1 кв.м., душова літ."Ф", вбиральні літ."Ц", літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "1О", "1П", "1Р", - торгівельні павільйони, літ."Б" - адміністративна будівля, літ."У" - альтанки, літ."Х" - сміттєзбірник, споруди №1-5, 8-12), що майже ідентично відповідає тому майно, що було внесено у статутний капітал ТОВ "Море щастя".

Позивач звертає увагу на те, що право власності на нерухоме майно бази відпочинку "Поділля" літ."А" загальною площею 316,1 кв.м одночасно зареєстровано за ТОВ "Море щастя", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що через постійні неправомірні реєстраційні дії щодо зміни власників бази відпочинку "Поділля" позивач не має можливості належним чином володіти своїм майном, ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капличного Анатолія Миколайовича звернулося до суду з відповідним позовом за захистом, на його думку, порушеного права.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв'язку з цим, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 75 ГПК учасники справи звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на обставини щодо відсутності законних підстав набуття відповідачами у справі у власність спірних об'єктів будівель та споруд Бази відпочинку "Поділля". Ці фактичні обставини встановлені судовими рішеннями у справах №1-88/2010 (вирок Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2010), №2-2070/2005р, №7/6960, №2/3515/11, №1505/8575/2012, №822/4801/15, №916/580/15-г, №822/3474/14, №495/7453/14, №916/1041/16, №495/7872/16-ц, які набрали законної сили, відтак не потребують повторного доведення під час розгляду даного і є преюдиційними.

Наказом Представництва Фонду Державного майна України в Красилівському районі №55 від 27.09.1995 "Про видачу дозволу на приватизацію майна Красилівського комунального ремонтно-транспортного підприємства, яке відноситься до районної комунальної власності і підлягає перетворенню у відкрите акціонерне товариство" видано дозвіл на приватизацію майна об'єкту комунальної власності районної ради - Красилівське РТП.

Відкрите акціонерне товариство "Красилівське ремонтно - транспортне підприємство" засновано відповідно до наказу Представництва Фонду державного майна України у Красилівському районі від 27.12.1995 №76 "Про створення відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство". Відповідно до наказу №80 від 29.12.1995 Представництва Фонду Державного майна України в Красилівському районі затверджено План приватизації майна Красилівського РТІ. Наказом №62 від 18.04.1998 "Про повторно утворений план розміщення акцій плану приватизації АТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" затверджено повторно уточнений план розміщення акцій позивача. ВАТ "Красилівське РТП" 31.07.1998 зареєструвало у Красилівській РДА статут в новій редакції.

Управління економіки Красилівської РДА листом №35 від 12.07.2007 повідомило ВАТ "Красилівське РТП" про те, що згідно плану приватизації ВАТ "Красилівське РТП" всього випущено акцій - 2 507 449, підлягало пільговому продажу - 1 981 670 акцій, продажу за приватизаційні майнові сертифікати - 226 000 акцій, продажу пакетом акцій 299 779 акцій. Відповідно до уточненого плану розміщення акцій ВАТ "Красилівське РТП" непроданими залишились 499 496 акцій, що становить 19,92% статутного фонду. Тому процес приватизації підприємства до сьогодні ще не завершено. ВАТ "Красилівське РТП" за період з 2003 по 2006 за дозволом на відчуження основних засобів, в т.ч. об?єктів нерухомості, до органу приватизації не зверталось.

Ці обставини встановлені в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 у справі №7/6960.

Згідно листа голови Красилівської районної ради від 05.09.2006 №230-01/16 Красилівська районна рада є розпорядником частки акцій ВАТ "Красилівське ремонтно транспортне підприємство" у кількості 499 496 штук, що становить 19,92% у статутному фонді товариства.

Згідно копії плану земельної ділянки б/в "Поділля" від 10.06.1998 база відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" розміщувалася на земельній ділянці площею 11 892 кв.м, в тому числі під забудовою: 2 286 кв.м., під двором - 9 606 кв.м., кількість будівель - 28, з них основних - 19 шт., службових - 9 шт., а саме: 1- столова, 2 - адміністративний корпус, 3- 6 - будинки відпочинку, 7-19 - будинки відпочинку, 20 - альтанка (бесідка), 21 - сміттєзбирач, 22 - душові, 23 - туалет, 24 - склад, 25 - підсобна будівля, 26 - більярдна, 27-28 - будинки відпочинку.

18.05.1982 КП "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" складено План бази відпочинку "Поділля", з якого вбачається конфігурація відведеної земельної ділянки та планування бази, а також загальна кількість будівель та споруд бази - всього 23шт.

12.12.1982 комісією у складі головного інженера Красилівського РТП Сень В.Я., інженера-енергетика Санджулі В.А., інженера по т/б Мартинюк В.К., інженера-будівельника Клец А.В. складено Акт про те, що на відведеній Затоківською селищною радою земельній ділянці площею 1,2га була побудована база відпочинку "Поділля".

Відповідно до наказу ВАТ "Красилівське РТП" №39 від 11.06.1999 створено та зареєстровано як юридичну особу Дочірнє підприємство "База відпочинку "Поділля" смт. Затока, Одеської області (Білгород-Дністровським міськвиконкомом зроблено запис 07.06.1999 у журналі реєстраційних справ №04056799Ю0010157 про видачу Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - Дочірнє підприємство "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП". Місцезнаходження Україна, Одеська область, смт. Затока, вул. Приморська,100).

03.01.2000 між ВАТ "Красилівське РТП" (орендодавець) та Дочірнім підприємством "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" (орендар) укладений договір оренди, на підставі якого орендодавець передав орендарю в користування на умовах оренди з 01.01.2000 по 31.12.2010 основні засоби, серед яких будівлі бази відпочинку балансовою вартістю 999 742,12 грн.

На виконання розпорядження Затоківської селищної ради від 27.04.2000 №28 27.04.2001 проведено інвентаризацію земель, на яких знаходилися будівлі і споруди Дочірнього підприємства "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" на території Затоківської селищної ради, що підтверджується актом від 27.04.2000, яким було рекомендовано Затоківській селищній раді надати в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку, яка знаходиться в оренді (Складено Акт від 27.04.2001).

Відповідно до довідки Затоківського селищного голови (вих.№613-01/04-6 від 29.05.2001) по земельно-обліковим документам на території Затоківської селищної ради в користуванні під базою відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" нараховується 1,112 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку під базою "Поділля".

Рішенням Затоківської селищної ради №1074 від 12.02.2002 затверджений Акт інвентаризації земельної ділянки площею 1,112 га від 27.04.2001, Дочірньому підприємству "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 9 років земельну ділянку площею 1,112 га забудованих земель, на яких знаходяться в оренді будівлі та споруди, які використовуються під розміщення бази відпочинку "Поділля" у Центральному курортному районі смт.Затока.

04.06.2002 між Затоківською селищною радою (орендодавець) та ДП "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 11120 кв.м. під розміщення бази відпочинку "Поділля" строком на дев'ять років, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Старченко В.Ф., зареєстрований в реєстрі за №1901.

Відповідно до довідки ВАТ "Красилівське РТП" від 04.10.2004 база відпочинку "Поділля", розташована в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, знаходиться на балансі ВАТ "Красилівське РТП". Залишкова вартість будівель станом на 01.10.2004 становить 237 485,13 грн та складається з: їдальні, адміністративного корпусу, 17 будинків відпочинку, бесідки (альтанки), сміттєзбірника, душової, туалету.

12.12.2002 між ВАТ "Красилівське РТП" (орендодавець) та ПП "Поділля" (орендар) укладений договір оренди №9/12, згідно якого орендар передав у тимчасове володіння та користування строком на 25 років цілісний майновий комплекс - база відпочинку "Поділля", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , склад якого визначено в акті приймання-передачі майна, і складає: будівлі залишковою вартістю 204 660,71 грн.

Пунктом 7.1.3 договору оренди передбачено право орендаря самостійно за власний рахунок здійснювати капітальний ремонт майна, що орендується. Протягом терміну оренди витрати на такий ремонт повинні відшкодовуватися Орендодавцем або відноситися в рахунок орендних платежів.

28.02.2003 між Дочірнім підприємством "База відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське РТП" та ПП "Поділля" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки №10/12 згідно якого суборендар взяв у тимчасове дострокове володіння та користування земельну ділянку площею 11120 кв.м., розташовану у Центральному курортному районі смт. Затока, яка використовується під розміщення бази відпочинку "Поділля" (розділ 1. договору).

30.06.2004 між ПП "Поділля" (орендодавець) та приватним підприємцем Терещенко І.М. укладено договір суборенди бази відпочинку.

За умовами договору (п.1) орендодавець передав у володіння та користування майно бази відпочинку, що знаходиться по вул. Приморській, 100 смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для використання за прямим призначенням - бази відпочинку.

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2010 у справі №1-88/2010 визнано винними голову правління ВАТ "Красилівське РТП" Місюру Івана Григоровича та його сина ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Зокрема, вироком суду було встановлено, що ОСОБА_5 (голова правління ВАТ "Красилівське РТП"), будучи наділеним адміністративно-господарськими функціями, порушив вимоги п.12 Статуту ВАТ "Красилівське РТП", зловживаючи своїм посадовим становищем, всупереч інтересів служби, передав згідно договору оренди №9/12 від 12.12.2002, приватному підприємству "Поділля", директором і засновником якого був його син ОСОБА_4 , в тимчасове користування строком на 25 років, цілісний майновий комплекс база відпочинку "Поділля", введений в експлуатацію 12.12.1982, загальною вартістю 88 243,00 грн.

Вироком встановлено, що 14.05.2003 голова правління ВАТ "Красилівське РТП" ОСОБА_5 , без згоди правління товариства, зловживаючи своїм посадовим становищем, згідно листа №218 від 14.05.2003 дав згоду ПП "Поділля" на проведення за рахунок ПП "Поділля" капітального ремонту з переобладнання бази відпочинку "Поділля" в АДРЕСА_2 .

В подальшому, за згодою ОСОБА_5 , директор ПП "Поділля" Місюра Геннадій Іванович, склав завідомо недійсний договір підряду №б/н від 03.06.2003 про проведення капітального ремонту, згідно якого фіктивне підприємство "Пілот-1" в особі підставного директора ОСОБА_6 зобов'язалось провести будівельні роботи по капітальному ремонту і реконструкції бази відпочинку "Поділля".

25.10.2004 голова правління ВАТ "Красилівське РТП" Місюра І.Г. разом із директором ПП "Поділля" Місюрою Г.І. склали і підписали недійсний акт приймання-передачі виконаних робіт без номера та дати, згідно якого підприємство ВАТ "Красилівське РТП" прийняло у ПП "Поділля" виконані ремонтні роботи на базі відпочинку "Поділля", вартістю 199 189,20 грн, на якому ОСОБА_4 поставив печатку ПП "Поділля".

Зазначеним вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області встановлено, що 05 квітня 2005 невстановлена особа, за попередньою згодою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , подала до Білгород-Дністровського міськрайонного суду позовну заяву в особі фіктивного директора ПП "Поділля" ОСОБА_7 про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Бази відпочинку "Поділля" з тих мотивів, що ВАТ "Красилівське РТП" не провело розрахунку за виконані на Базі відпочинку "Поділля" ремонтні роботи на суму 199 189,20грн.

Відповідно до довідки від 04.10.2004 ВАТ "Красилівське РТП" база відпочинку "Поділля" знаходилася на балансі ВАТ "Красилівське РТП", залишкова вартість будівель станом на 01.10.2004 становила 237 485,13грн та складалася з: їдальні, адміністративного корпусу, 17 будинків відпочинку, бесідки (альтанка), сміттєзбірника, душової, туалету.

Вироком встановлено, що голова правління ВАТ "Красилівське РТП" Місюра І.Г., зловживаючи своїм посадовим становищем всупереч інтересів служби, 29.08.2005 (дата реєстрації бази відпочинку "Поділля" за ПП "Поділля") допустив безоплатну передачу ПП "Поділля" цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Поділля", розташованої по вул. Приморській 100, Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною вартістю 88 243,00гривень, чим завдав ВАТ "Красилівське РТП" тяжкі наслідки.

Крім цього, ОСОБА_5 в акті №1 приймання виконаних підрядних робіт ПП "Поділля" за серпень 2003, в графі "прийняв замовник", поставив свій підпис і печатку ВАТ "Красилівське РТП", що не відповідає дійсності, так як вказана інформація є неправдивою, в дійсності ПП "Поділля" не здійснювало ремонт та будівництво нових об?єктів бази відпочинку.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 у справі №2-2070/2005 за позовом ОСОБА_7 , Приватного підприємства "Поділля" до ВАТ "Красилівське РТП" визнано право власності Приватного підприємства "Поділля" м.Київ на комплекс будівель та споруд Бази відпочинку "Поділля", що складається з: котедж для відпочинку літ."А", будиночки відпочинку дерев'яні літ."В-Є", будиночки відпочинку шиферні літ."Ж-К", будиночки відпочинку шиферні літ."Л-О", будиночки відпочинку шиферні літ."П-Т", альтанка літ."У", душова літ."Ф", вбиральня літ."Ц", адміністративний будинок літ."Б", їдальня літ."Ч", сміттєзбиральник літ."Х", споруди 1-11, розташовані в АДРЕСА_2 . В задоволені позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.11.2005 у справі №2-2070/2005 виправлено описку допущену в рішенні суду від 06.04.2005, виклавши п.1 резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: "Визнати право власності Приватного підприємства "Поділля" (01067, м.Київ, вул.Магнітогорська 1/308, Код ОКПО 32222956) на комплекс будівель і споруджень бази відпочинку "Поділля", що складається з: котедж для відпочинку літ."А", будиночки відпочинку дерев?яні літ."В-Є", будиночок відпочинку шиферні літ."Ж-К", будиночок відпочинку шиферні літ."Л-О", будиночки відпочинку шиферні літ."П-Т", альтанка літ."У", кам?яної душової літ."Ф", кам?яної вбиральні літ."Ц", адміністративного будинку літ."Б", їдальні літ."Ч", сміттєзбиральник літ."Х", споруджень №№1-11, розташованого в Одеській області, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, Центральний район, вул.Приморська".

Як вбачається з Реєстру прав власності на нерухоме майно №10555709 від 04.05.2006 на підставі рішення від 06.04.2005 та ухвали від 17.11.2005 Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі №2/2070/2005 було проведено реєстрацію права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" в Одеській області, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, "Поділля" база відпочинку (район "Центральний") за Приватним підприємством "Поділля" (реєстраційний номер: 11876654).

Опис об'єкта:

- літ. "А" котедж для відпочинку площею 316,1 кв.м.вартістю 98256грн.

- літ. "Ф" душова площею 29,4 кв.м., вартістю 10016грн.

-літ. "Ц" вбиральня вартістю 7147грн.

- літ. "Ч" Їдальня площею 663,1 кв.м. вартістю 95422грн.

- літ. "Б" адміністративна будівля вартістю 6111грн.

-літ. "Г" будинок відпочинку вартістю 4177грн.

-літ. "Д" будинок відпочинку вартістю 3464грн.

-літ. "Є" будинок відпочинку вартістю 3464грн.

-літ. "Ж" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "З" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "К" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "Л" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "Н" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "О" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "П" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "Р" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "С" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "Т" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ. "У" альтанка вартістю 536грн.

-літ. "Х" сміттєзбиральник вартістю 674грн.

-літ. "И" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

-літ."І" будинок відпочинку вартістю 2519грн.

- споруди вартістю 2253грн.

Загальна площа - 1008,6кв.м.

Загальна вартість нерухомого майна - 271444,00грн.

Самовільно прибудованого: площа (стоїть прочерк).

В примітках зазначено літ. "Ф" душова, літ."Ц" вбиральня".

10.05.2006 між Приватним підприємством "Поділля" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Емос" укладено договір купівлі-продажу, за яким ПП "Поділля" продало, а ТОВ "Емос" купило комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" район "Центральний" в смт.Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, у складі: котедж для відпочинку літ."А" заг. площею 316,1 кв.м., будівель душової літ."Ф", вбиральні літ."Ц", їдальня літ."Ч", адміністративна будівля літ."Б", будиночки відпочинку літ."В", "Г", "Д", "Е", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", "П", "Р", "С", "Т", "И", "I", альтанка літ."У", сміттєзбиральник літ."Х", №1-11 споруд, розташованих на земельній ділянці , площею 11120 кв.м.

Пунктом 1 договору передбачено, що комплекс будівель та споруд Бази відпочинку "Поділля" належить ПП "Поділля" на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 у справі №2-2070/2005 та ухвали від 17.11.2005 в цій же справі. Реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 11876654. Продаж вчинено за 271 444,00грн (п. 2 договору).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 у справі №2-2070/2005 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005 у справі №2-2070/2005 скасовано. Провадження у справі №2-2070/2005 закрито. Докази оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 у справі №2-2070/2005 матеріали справи не містять.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 у справі №7/6960 за позовом ВАТ "Красилівське РТП" до ПП "Поділля" та ТОВ "Емос", залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012, визнано недійсним договір оренди №9/12 від 12.12.2002, укладений між ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" та ПП "Поділля", а також визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" (Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул.Приморська,100) від 10.05.2006, укладений між ПП "Поділля" та ТОВ "Емос", посвідчений 10.05.2006 державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В. та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006.

Господарським судом Хмельницької області у рішенні від 05.05.2011 встановлено, що договір оренди від 12.12.2002 був укладений з порушенням вимог ч.4 ст.12 Закну України "Про приватизацію державного майна".

Судом було враховано, що згідно вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16.12.2010, колишній голова правління ВАТ "Красилівське РТП" ОСОБА_8 зловживав своїм службовим становищем всупереч інтересам товариства, 29.08.2005 (дата реєстрації права власності за ПП "Поділля") допустив безоплатну передачу ПП "Поділля" цілісного майнового комплексу - бази відпочинку "Поділля", що знаходиться на вул. Приморській, 100, Білгород-Дністровського району Одеської області, загальною вартістю 88 243грн, чим спричинив ВАТ "Красилівське РТІ" тяжкі наслідки та визнав свою вину у вчиненому злочині, а колишній директор ПП "Поділля" ОСОБА_9 , не заперечуючи своєї вини в інкримінованому йому звинуваченні, підтвердив факт несплати вартості бази відпочинку ВАТ "Красилівське РТІІ" при визнанні права власності за ПП "Поділля" на вказану базу відпочинку, що підтверджує зловмисну домовленість представника однієї сторони з другою стороною.

Судом враховано, що згідно ст. 658 ЦК України, якою передбачено право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. А договір купівлі-продажу бази відпочинку "Поділля", був укладений 10.05.2006 між ПП "Поділля" та ТОВ "Емос" всупереч вимог ст.658 ЦК України.

При цьому судом враховано, що станом на 12.07.2007 процес приватизації підприємства не завершено та непроданими залишились 499 496 акцій, що становить 19,92 статутного фонду, тобто укладення договорів суттєво вплинуло на права та інтереси інших учасників товариства.

При винесенні рішення у справі №7/6960 судом встановлено, що договори оренди №9/12 від 12.12.2002 та купівлі-продажу від 10.05.2006 укладались між членами родини, тобто - пов'язаними особами: з однієї сторони батько ОСОБА_8 - орендодавець, голова правління ВАТ "Красилівське РТП", з іншої сторони - син ОСОБА_9 - орендар, директор ПП "Поділля", та дружина ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - засновник та власник ТОВ "Емос", що свідчить про недобросовісність сторін при укладенні договорів.

У постанові Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі №7/6960 зазначено, що господарський суд Хмельницької області, ухвалюючи рішення від 05.05.2011 у справі №7/6960, правомірно взяв до увагу вирок від 16.12.2010 у справі №1-88/2010 Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Також Вищим господарським судом України враховано, що спірні договори укладались між членами родини, що свідчить про обізнаність сторін про неправомірність набуття ПП "Поділля" права власності на спірне нерухоме майно, що підтверджено вказаним вище вироком, в якому також зазначено про підробку документів, які свідчили про здійснену реконструкцію бази відпочинку "Поділля" на визначену вказаними особами суму.

Згідно наявного в матеріалах кримінальної справи №1-88/2010 щодо обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочині передбаченому ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України щодо відчуження з власності ВАТ "Красилівське РТП" бази відпочинку "Поділля", висновку судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.07.2007, загальна ринкова вартість бази відпочинку "Поділля", розташованої в смт.Затока (район "Центральний"), міста Білгорода-Дністровського, Одеської області, станом на час проведення дослідження, складає: 1001143 грн.

Встановити ринкову вартість кожної будівлі та споруди, що розташовані на базі відпочинку "Поділля", не визнається за можливе, так як вони, на час проведення дослідження, є складовою частиною цілісного майнового комплексу і не можуть бути відділені в самостійні об?єкти господарювання і відповідно не мають окремої ринкової вартості в складі майнового комплексу бази відпочинку.

Згідно наданих на дослідження документів встановлено, що на території бази відпочинку "Поділля", в період з листопада 2004 (дозвіл на виконання БМР від 09.11.2004 №54) по березень 2005 (Акт державної технічної комісії о готовності закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, від 15.03.2005), був побудований трьохповерховий котедж для відпочинку (інв. літ."А").

Встановити ринкову вартість котеджу для відпочинку літ."А", можливо тільки після відокремлення даної будівлі від майнового комплексу "Поділля" в окремий об?єкт господарювання з можливістю самостійного надання санаторно-курортних послуг або при здачі його в оренду.

Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №1091 від 23.06.2010, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191, ч. 5, ст. 366 ч. 2 КК України дійсна вартість будівель і споруд, розміщених на базі відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_4 на час передачі в оренду ПП "Поділля" 12.12.2002, з врахуванням незадовільного стану, становить 88243 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, у період розгляду Господарським судом Хмельницької області справи №7/6960, за договором купівлі-продажу від 10.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальності "Емос" здійснило відчуження права власності на цілісний майновий комплекс Бази відпочинку "Поділля" ОСОБА_2 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2011 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "Емос" про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.03.2011 та визнання права власності.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 у справі №2-3515/11 частково задоволено апеляційну скаргу ВАТ "Красилівське РТП". Скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 та прийнято нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ТОВ "Емос" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.03.2011 дійсним та визнання права власності на базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - відмовлено.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 11.10.2012 у справі №1505/8575/2012 за ОСОБА_2 визнано право власності на: самочинно збудовані приміщення триповерхового котеджу загальною площею 318,4 м.кв. літера "Ш" та торгівельні павільйони літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П" та "1Р", які знаходяться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт Затока, Центральний район, база відпочинку "Поділля".

У рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі №1505/8575/2012 від 11.10.2012 зазначено, що згідно технічного звіту за серпень 2012 триповерховий котедж літера "Ш" та торгівельні павільйони літ. "Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П" та "1Р" знаходяться у доброму технічному стані, їх будівництво відповідає вимогам санітарних норм та правил, вимогам по пожежній безпеці.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 задоволено апеляційну скаргу Білгород-Дністровської прокуратури, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі №1505/8575/2012 від 11.10.2012 скасовано. Прийнято нове - рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради та ПП "Поділля" відмовлено.

Як вбачається із рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 11.10.2012 та рішення апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013 у справі №1505/8575/2012, мала місце зміна адреси комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля", а саме: з адреси: АДРЕСА_2 на адресу: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний район, база відпочинку "Поділля".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі №822/4801/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, задоволено позов ВАТ "Красилівське РТП" до реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України м. Київ про державну реєстрацію права власності (з відкриття розділу) індексний номер 20807110 від 25.04.2015 за ТОВ "Олімпія-О", код ЄДРПОУ 33624621 на котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію права власності (з відкриття розділу) індексний номер 548726 від 25.02.2015 за ОСОБА_2 на комплекс будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які знаходяться за адресою:

АДРЕСА_2 скасувати запис про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку Поділля, які знаходяться за адресою Одеська область, м. Білгород - Дністровський, смт. Затока, "Поділля" база відпочинку (район "Центральний") зареєстрований за ОСОБА_2 .

Зобов'язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області скасувати запис про право власності на котедж для відпочинку, ідальню, літній бар (навіс), які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 зареєстроване за ТОВ "Олімпія-О".

Скасовуючи рішення про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" № НОМЕР_3 ( ОСОБА_2 ) Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі №822/4801/15 від 09.12.2015 та Хмельницький окружний адміністративний суд в постанові від 13.10.2015 встановили, що правовстановлюючі документи, на підставі яких державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 комплекс будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", це рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 у справі №2-3515 та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі №1505/8575/2012 від 11.10.2012, є скасованими рішенням апеляційного суду Одеської області.

Правовстановлюючі документи, на підставі яких державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Олімпія-О" комплексу будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які складаються з котеджу для відпочинку, їдальні, літнього бару (навіс) - рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі №916/580/15-г, є скасованим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2015.

Отже, на час розгляду спору були відсутні будь-які правові підстави для існування у Державному реєстрі речових прав записів про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" та про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Олімпія-О" на комплекс будівель та котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс) Бази відпочинку "Поділля".

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі №16/580/15-г скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2015 у справі №916/580/15-г, яким було задоволено позов ТОВ "Олімпія-О" до ПП "Поділля" про визнання права власності на котедж для відпочинку літ."Ш", площею 319,1 кв.м, їдальню літ."Ч", площею 663,1 кв. м, літній бар (навіс) літ. "1Х", площею 275,10 кв.м, що розташовані за - адресою: 67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, б/н, яке виникло із договору купівлі - продажу від 04.11.2014.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, Одеський апеляційний господарський суд у постанові від 07.07.2015 у справі №916/580/15-г зазначив, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норму ч. 1 ст. 392 ЦК України, оскільки позов про визнання права власності може бути поданий виключно власником майна з метою усунення невизначеності у відносинах з особами, які не визнають чи оспорюють право власності позивача, а не з метою набуття права власності за рішенням суду. ТОВ "Олімпія-О" не було та не є власником спірного майна, тому відсутні законні підстави для визнання його права власності на це майно за нормою ч.1 ст.392 ЦК України. У ТОВ "Олімпія-О" немає правовстановлюючого документа (титула) на нерухоме майно у складі бази відпочинку "Поділля", оскільки договір від 04.11.2014 є неукладеним, отже підставою виникнення будь-яких прав і обов?язків, у тому числі права власності на майно, слугувати не спроможний.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право власності №24304745 від 16.07.2014, відповідно до якого ПП "Поділля" є власником будівель та споруд бази відпочинку "Поділля", загальною площею 1298,3 кв.м., що розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул.Приморська, будинок б/н.

Апеляційним судом враховано, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №822/3474/14, крім іншого, визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №24304745, видане 16.07.2014 реєстраційною службою Білгород-Дністровського районного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт.Затока, вул.Приморська, будинок б/н; зобов'язано реєстраційну службу Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Поділля", проведену за №408367151103, на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, будинок б/н.

Отже, судом встановлено, що ПП "Поділля" не є особою, яка правомірно набула право власності на нерухоме майно.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №822/3474/14 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2014. Визнано протиправною та скасовано реєстрацію декларації про готовність об?єкта до експлуатації №ОД142141000529 від 10.04.2014, проведену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Визнано протиправним та скасовано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно №24304745, видане 16.07.2014 реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд. б/н.

Цим апеляційним судом встановлено, що 10.04.2014 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєстровано за №ОД142141000529 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію бази відпочинку "Поділля": будівництво спального котеджу літ "Ш", літнього бару (навіс) літ."IX", туалету літ."1Ч" за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 594 кв. м.

16.07.2014, на підставі декларації державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Алексєєнко В.А., видано Свідоцтво про право власності №24304745 на нерухоме майно, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд.б/н, загальною площею 1298,3 кв.м.

На підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності державним реєстратором Алексєєнко В.А. 16.07.2014 здійснено державну реєстрацію права власності ПП "Поділля" на будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля", які знаходяться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, буд.б/н, загальною площею 1298,3 кв.м. що складається з котеджу для відпочинку літ."А", загальною площею 316,1 кв. м.; котеджу для відпочинку літ."Ш", загальної площею 319,1 кв.м.; їдальні літ."Ч", загальною площею 663,1 кв. м.; душової літ."Ф"; вбиральні літ."Ц", "1Ч"; літнього бару (навісу) "1Х"; котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1"; споруд №1,4,12,20,21 - ворота, №13,14,18 - огорожа, №16,17 - оглядовий колодязь, І - покриття, 1298,3 кв.м.; літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "ІС", "ІІ", "1У", "ІФ" - торговельні павільйони, літ."1А", "1Є", "1Ж", "13", "1Й", "1І", "1К", "1Л", "ІШ", "1Щ", "1Ю" - будинки відпочинку, літ "2Б" - сарай, будівлі тимчасового характеру.

Скасовуючи Свідоцтво про право власності №4304745 від 16.07.2014 на нерухоме майно апеляційний суд встановив, що станом, як на день подання та реєстрації декларації про початок будівництва, так і станом на дату подання та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на реконструкцію бази відпочинку "Поділля", право третьої особи - ПП "Поділля" на користування земельною ділянкою згідно вищевказаного договору оренди від 05.10.2005 припинено відповідно до норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", оскільки державну реєстрацію здійснено на підставі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.12.2012 за №№36577361, 36577653 спірних об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_2 .

Як вбачається з даних витягів, державна реєстрація здійснювалась на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 у цивільній справі №2-3515 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Емос", яким визнано дійсним договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" від 10.03.2011.

В подальшому, рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2011 скасовано та в позові ОСОБА_2 до ТОВ "Емос" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.03.2011 дійсним та визнання права власності за нею на вищевказаний комплекс з відповідними будівлями, відмовлено.

Проте, незважаючи на скасування вказаного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду, запис із Єдиного державного реєстру про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не вилучено.

Крім того, рішенням Господарського суду Хмельницької області №7/6960 від 05.05.2011 у справі за позовом ВАТ "Красилівське РТП" до ПП "Поділля" та ТОВ "Емос", позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними: договір оренди №є9/12 від 12.12.2002, укладений між ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" та ПП "Поділля", договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" АДРЕСА_2 від 10.05.2006, укладений між ПП "Поділля" та ТОВ "ЕМОС", посвідчений державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області І.В. Кушнір та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006.

Таким чином, вищевказаним судовим рішенням встановлено факт належності ВАТ "Красилівське РТП" окремого майна бази відпочинку.

Вінницьким апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.04.2015 у справі №822/3474/14 зазначено, що відсутність права на землю у ПП "Поділля" та існуючий запис про право власності на одні і ті ж об'єкти нерухомого майна у Єдиному державному реєстрі за іншою особою без доказів його відчуження, свідчить про протиправність реєстрації спірної декларації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, видачі свідоцтва і реєстрації права власності реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Алексєєнко В.А. видано Свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 на нерухоме майно: будівлі та споруди бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1298,3 кв.м., до якого включено крім зазначених вище трьох - загальною площею 594 кв.м. зареєстрованих на підставі декларації про готовність об?єкта до експлуатації, на інші об?єкти нерухомого майна за тією ж адресою відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 у цивільній справі №2-2070/2005, яким визнано право власності ПП "Поділля" на комплекс будівель і споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у АДРЕСА_2 за позовом ОСОБА_7 та ПП "Поділля" до ВАТ "Красилівське РТП", яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007 скасовано, а провадження у цивільній справі закрито.

Судом зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їхобтяженнями.

З огляду на те, що попередня державна реєстрація за такими ж об'єктами нерухомого майна частково уже була здійснена за фізичною особою ОСОБА_2 , то державним реєстратором Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції протиправно здійснено державну реєстрацію на такі ж об'єкти за ПП "Поділля" без відповідного рішення суду з цього приводу або ж нотаріально-посвідченого цивільно-правового договору про відчуження такого майна.

Таким чином, фактично на даний момент у державному реєстрі зареєстроване право власності на одне і те ж нерухоме майно за трьома власниками: за фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та за ПП "Поділля".

Також судом апеляційної інстанції враховано, що інспекцією ДАБК в Одеській області не перевірено достовірність даних, внесених представником ПП "Поділля" до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки на дату початку будівельних робіт такі об'єкти нерухомого майна уже фактично існували; були внесені відомості про право власності до Єдиного державного реєстру за іншою особою, а договір оренди земельної ділянки був припинений в силу закону.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2014 у справі №495/7452/14-к задоволено позов ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання права власності на котедж для відпочинку літ."А", заг. площею 316,1 кв.м. розашований за адресою АДРЕСА_2 . Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали від позивачів за договором позики 15 000,00дол. США, а котедж для відпочинку літ."А", заг. площею 316,1 кв.м. розташований за адресою АДРЕСА_2 передали в забезпечення своїх зобов'язань.

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.11.2014 у справі №495/7453/14-к встановлено, що котедж для відпочинку літ."А", заг. площею 316,1 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2 , становить 28/100 часток в цілому комплексу будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 31.03.2016 у справі №495/7453/14 зазначені судові рішення були скасовані та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

При цьому, апеляційним судом зазначено, що позивачем подано суду першої інстанції неправдиві відомості про існування чинних судових рішень, які стали підставою прийняття оскаржуваного заочного та додаткового рішень. Отже суд першої інстанції необґрунтовано визначив, що котедж для відпочинку літ."А", заг. площею 316,1 кв.м., розташований за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку "Поділля", належить ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Отже, виходячи із встановлених вище судами преюдиційних фактичних обставин, пов'язаності осіб, причетних до безоплатної передачі Приватному підприємству "Поділля" цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Поділля", вчинення дій щодо перереєстрації окремих об'єктів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідними особами вчинялись систематичні дії щодо створення видимості добросовісного набуття права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" для створення перешкод справжньому власнику - позивачу і унеможливлення витребування ним свого майна із неправомірного володіння інших осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був і є власником комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля".

Зокрема, численними судовими рішеннями, прийнятими за позовом ВАТ "Красилівське РТП", підтверджується факт перебування у його власності спірного майна. Лише власник (яким був і є ВАТ "Красилівське РТП") міг підтвердити порушення його прав, як власника майна, при поданні позовних заяв і винесенні рішень, які набрали законної сили. Доказів того, що база відпочинку перебувала у власності інших осіб, а не була створена і не перебувала у власності ВАТ "Красилівське РТП" матеріали справи не містять, а сторонами надано не було.

Переобладнання цих споруд чи зміна їх поштових адрес, з метою присвоєння чужого майна та створення видимості добросовісності його набуття іншими особами, не може бути підставою для позбавлення власника права володіння своїм майном та належного судового захисту.

Також судом враховується, що відповідачами не подано належних доказів будівництва окремих будівель і споруд бази відпочинку, не подано доказів набуття ними права власності на ці будівлі і споруди у спосіб, який не суперечить законодавству та встановленому законодавством порядку.

Щодо вимог позивача про витребування майна судом враховується, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обгрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. (Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19). Тобто у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У відповідності до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем визначено у статті 400 Цивільного кодексу України. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Статтею 330 Цивільного кодексу визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту ст. 388 Цивільного кодексу України вбачається, що вирішальним для виникнення права витребування майна у добросовісного власника є встановлення факту волевиявлення (волі) власника на вибуття такого майна з володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як встановлено судами обох інстанцій, зокрема, вироком від 16.10.2010 у справі №1-88/2010, голова правління ВАТ "Красилівське РТП" Місюра І.Г., зловживаючи своїм посадовим становищем всупереч інтересів служби, 29.08.2005 (дата реєстрації бази відпочинку "Поділля" за ПП "Поділля") допустив безоплатну передачу Приватному підприємству "Поділля" цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Поділля", розташованої по вул. Приморській 100, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Подальші правочини, вчинені Приватним підприємством "Поділля" і іншими особами щодо відчуження бази відпочинку, до оформлення права власності за відповідачами у даній справі, не можна вважати такими, що вчинені з первісного волевиявлення власника - ВАТ "Красилівське РТП".

Із матеріалів даної справи суд також не вбачає наявності волі Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" на вибуття з його володіння витребовуваного майна.

Право ВАТ "Красилівське РТП", як власника спірного майна, не може бути обмеженим обставинами вчинення щодо його майна численних угод з відчуження, реєстрації, перереєстрації і зміни поштової адреси, оскільки дійсний власник, право власності якого не припинено, не був ані стороною цих угод, ані учасником судового розгляду щодо виконання цих угод. ВАТ "Красилівське РТП" не може бути позбавлений права на витребування свого майна в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України.

У матеріалах справи також відсутні докази добросовісності набуття відповідачами права власності на майнового комплексу бази відпочинку "Поділля".

Зазначеними вище судовими рішеннями встановлено неправомірність вибуття цілісного майнового комплексу бази відпочинку "Поділля" із володіння і користування Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", а відповідачі у даній справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ "Море щастя" набули право власності на окремі будівлі та споруди бази відпочинку без достатньої правової підстави, чим було порушено охоронювані законом права та інтереси позивача і територіальної громади Красилівського району Хмельницької області, оскільки процес приватизації акціонерного товариства не завершено.

Судом також береться до уваги, що за змістом частини 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" із змінами від 20.12.2001, які діяли на момент укладення угод із спірним майном у грудні 2002 року, з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації; стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п?ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частин другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні" в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Ці обставини були враховані при винесенні рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011 у справі №7/6960, постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі №822/3474/14.

Щодо обставин проведення робіт з реконструкції спірного майна та обставини державної реєстрації поділу спірного майна, то судом враховуються висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (статей 331, 388 Цивільного кодексу України), викладені у постановах від 10.05.2018 у справі №29/5005/6381/2011, від 05.02.2020 у справі №Б-50/232-09, від 27.02.2020 у справі №5013/458/11.

У вказаних справах Верховний Суд зазначав, що об'єкти нерухомого майна, створені внаслідок формального поділу іншого(-их) об'єкту/об'єктів, не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України. Також не є новоствореним об'єктом об'єкт нерухомого майна, створений з прив'язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статі 331 ЦК України визначено особливості набуття права власності на нерухоме майно, а зокрема, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що кожному індивідуально визначеному об?єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше присвоюється реєстраційний номер, який є індивідуальним, не повторюється но всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Крім того, частиною 1 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі: 1) знищення об'єкта нерухомого майна; 2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; 3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва.

Тобто, реєстраційний номер нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, в той час як новоствореному об'єкту нерухомого майна присвоюється свій власний індивідуальний номер.

Однією з передбачених статтями 346, 349 Цивільного кодексу України підстав припинення права власності на нерухоме майно є знищення майна.

У висновках Верховного Суду щодо застосування статті 349 Цивільного кодексу України, викладених в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 та від 17.01.2019 у справі №708/254/18, зазначено, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статті 349 Цивільного кодексу України є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

В результаті дослідження матеріалів справи апеляційним господарським судом не виявлено будь-яких доказів, які б підтверджували, що спірні приміщення є фактично знищеними.

Жодна зі змін у характеристиках спірного майна та жоден з технічних паспортів, які наявні в матеріалах витребовуваних реєстраційних справ на нерухоме майно, не є доказом знищення майна ВАТ "Красилівське РТП", припинення його фактичного існування в натурі. Також у матеріалах справи відсутні докази звернення власників спірних приміщень щодо припинення права власності через знищення майна, що є однією із обов'язкових підстав для суду вважати, що спірні приміщення знищені.

Обставинами, які були встановлені наявними у даній справі судовими рішеннями не підтверджується те, що спірне майно перестало існувати в натурі або було знищено.

Також відповідачі не надали доказів понесення будь-яких витрат на здійснення реконструкції та покращень будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" в смт. Затока, м. Білгород - Дністровський, Одеська область, в тому числі витрат для створення нових приміщень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що об'єкти нерухомого майна, створені внаслідок формального поділу іншого(-их) об'єкту/об'єктів, не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України. Також не є новоствореним об'єктом об'єкт нерухомого майна, створений з прив'язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Враховуючи, що матеріали даної справи не містять доказів будівництва на території бази відпочинку об'єктів іншими особами, судом береться до уваги, що відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, всі будівельні роботи на території бази відпочинку "Поділля" та дії з можливої реконструкції будь-яких будівель та споруд на цій базі проведено всупереч інтересам власника та вимог законодавства.

Оцінюючи наявний у матеріалах кримінальної справи №1-88/2010 щодо обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, щодо відчуження з власності ВАТ "Красилівське РТП" бази відпочинку "Поділля", висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.07.2007, судом апеляційної інстанції береться до уваги, що згідно наданих експерту на дослідження документів встановлено, що на території бази відпочинку "Поділля", в період з листопада 2004 (дозвіл на виконання БМР від 09.11.2004 №54) по березень 2005 (Акт державної технічної комісії до готовності закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, від 15.03.2005) був побудований трьохповерховий котедж для відпочинку (інв. літ."А").

Однак, як вбачається з Реєстру прав власності на нерухоме майно №10555709 від 04.05.2006, на підставі рішення від 06.04.2005 та ухвали від 17.11.2005 Білгород-Дністровського міськрайонного суду у справі №2/2070/2005 було проведено реєстрацію права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" в АДРЕСА_2 ) за Приватним підприємством "Поділля" (реєстраційний номер: 11876654).

Згідно Опису об'єкта у графі "Самовільно прибудованого: площа" стоїть прочерк.

Тобто, Опис не містить інформації про самовільне будівництво у охоплений висновком експерта період (листопад 2004 по березень 2005).

Крім того, котедж для відпочинку літ."А" не є відокремленим від майнового комплексу "Поділля" в окремий об'єкт господарювання з можливістю самостійного надання санаторно-курортних послуг або при здачі його в оренду.

Суд вважає, що викладені у розділі "Характеристика конструктивних елементів споруд" висновку судової будівельно-технічної експертизи №1091 від 23.06.2010, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, по згаданій вище кримінальній справі, зміни в конструктивних елементах споруд не є підтвердженням права власності на ці споруди інших осіб, а визначення вартості майна бази відпочинку не впливає на право вимоги позивача у даній справі.

Згідно поданих позивачем до матеріалів справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- №43224307 від 03.09.2015: 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Поділля" належали ОСОБА_2 та 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку складаються з котеджу відпочинку літ."А", заг. площею 316,1 кв.м. належали ОСОБА_3 за договором дарування від 26.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Чухрай Т.Ю. Білгород-Дністровського міського нотаріального округу за реєстр. Nє337;

- №43228269 від 03.09.2015: зареєстровано право власності за ТОВ "Олімпія-О" на котедж для відпочинку, їдальню, літній бар (навіс), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25.03.2015 Nє916/580/15-г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 625443951103).

Згідно договору купівлі-продажу від 07.12.2016 ОСОБА_13 продав та передав у власність, а ОСОБА_14 купив та прийняв у власність 72/100 (сімдесят дві сотих) часток будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", незавершеного будівництва, готовністю 95%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються в цілому з: котеджу для відпочинку літ."А", їдальні літ."Ч", будинку відпочинку літ."Ш", адміністративної будівлі літ."Б", альтанок літ."У", "1Я", "2А", "2В", "2Г", душової літ."Ф", сміттєзбірнику літ."Х", вбиралень літ."Ц", "1Ч", торговельних павільйонів ліг."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф", будинків відпочинку літ. "1А", "1Б", "1В", "1Г", "1Д", "1Е", "1Є", "1Ж", "13", "И", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "Щ", "1Ю", літнього бару (навісу) літ."1Х", котеджу для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1Ц", сараю літ."2Б", споруд №1,3,4,8-21, на земельній ділянці площею 1,1122 га, кадастровий номер: 5110300000:02:027:0048.

З матеріалів реєстраційної справи №1089857851103 вбачається, що право власності на цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Поділля" виникло на підставі актів приймання - передачі нерухомого майна засновниками своїх часток до статутного капіталу ТОВ "Море щастя".

Як вбачається із протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ "Море щастя" від 05.07.2017 прийнято рішення створити ТОВ "Море Щастя", сформувати статутний капітал ТОВ "Море щастя" з вкладу ОСОБА_14 у вигляді 72/100 часток будівель та споруд бази відпочинку "Поділля", які розташовані по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:027:0048 у складі: їдальня літ."Ч", будинку відпочинку літ."Ш", адміністративна будівля літ."Б", альтанки літ."У", "1Я", "2А", "2В", "2Г", душової літ."Ф", сміттєзбірник літ."Х", вбиральні літ."Ц", "1Ч", торговельні павільйони літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "1С", "1Е", "1У", "1Ф", будинки відпочинку літ."1А", "1Б", "1В", "ІГ", "1Д", "1Е", "1Є", "1Ж", "13", "1И", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю", літній бар (навіс) літ."1Х", котедж для відпочинку (незавершене будівництво літ. "1Ц", сарай літ. "2Б", споруди 1, 3, 4, 8, 21.

Згідно Акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Море щастя" від 06.07.2017 засновник товариства ОСОБА_14 передав, а Товариство прийняло до Статутного капіталу 72/100 часток будівель та споруд бази відпочинку "Поділля", незавершене будівництво 95%, які розташовані по АДРЕСА_2 на земельній ділянці із каластровим номером - 5110300000:02:027:0048, вартість нерухомого майна становить - 270 739,4 грн.

Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 25.07.2017 за реєстр.№1353 ОСОБА_15 , як співвласник у праві спільної часткової власності на будівлі та спруди бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " незавершеного будівництва, готовністю 95%, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , власник 28/100 часток будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", заявила, що їй відомо про передачу співвласником ОСОБА_14 належних йому 72/100 часток будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " незавершеного будівництва готовністю 95% в статутний капітал ТОВ "Море щастя" (код ЄДРПОУ 41437846), як внесок. Цією заявою ОСОБА_15 надала згоду ОСОБА_14 на передачу в статутний капітал ТОВ "Море Щастя" належні йому 72/100 часток будівель та споруд бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " незавершеного будівництва готовністю 95%, а також надала згоду на зміну назви бази відпочинку "Поділля" на нову назву - База відпочинку "Felicita".

Згідно протоколу №3 установчих зборів засновників ТОВ "Море щастя" від 09.11.2017 прийнято рішення збільшити статутний капітал товариства шляхом внесення ОСОБА_15 вкладу у вигляді 28/100 часток будівлі та споруди бази відпочинку "Felicita" у складі: котеджу для відпочинку під літ."А", який розташований по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером - 5110300000:02:027:0048.

Рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Море щастя" від 09.11.2017 (протокол №3) прийнято до учасників ТОВ "Море Щастя" ОСОБА_15 з внеском до статутного капіталу у вигляді 28/100 часток будівель та споруд бази відпочинку "Felicita" у складі: котедж для відпочинку під літ."А", який розташований по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:027:0048.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що передача ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прав на базу відпочинку "Поділля" до статутного капіталу ТОВ "Море Щастя" була здійснена після прийняття судових рішень у справах №1-88/2010, №2-2070/2005, №7/6960, №2-3515/11, №1505/8575/12, №495/7453/14, що достовірно було відомо вказаним особам, оскільки зазначені судові рішення наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Матеріали справи містять довіреність ОСОБА_14 від 25.09.2017, видану на ім'я ОСОБА_9 , якою ОСОБА_14 доручив ОСОБА_9 вчиняти від його імені визнані довіреністю дії.

Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_14 , як засновник ТОВ "Море Щастя" є пов'язаним з ОСОБА_9 , особою, яка спільно із своїм батьком ОСОБА_8 , незаконно вивела із власності позивача Базу відпочинку "Поділля" в смт. Затока. У цій довіреності вказано адресу місця реєстрації ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ), ту саму, що і у відповідача по справі - ОСОБА_2 . Це також підтверджує пов'язаність ОСОБА_2 з ОСОБА_9 , а отже і з ТОВ "Море Щастя".

Судом також враховується, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 14.04.2025, зареєстровано:

- за ОСОБА_1 28/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку, що складаються з котеджу відпочинку літ "А" загальною площею 316,1 кв.м. (реєстраційний номер об'екта нерухомого майна - 13248151103 за адресою АДРЕСА_2 ; незавершене будівництво літ."А", готовність 10%, заг. площа 322,87кв.м, ( АДРЕСА_2 б реєстраційний номер об'екта нерухомого майна - 630886551103 за адресою АДРЕСА_2 ).

- за ОСОБА_2 : 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 1352,4 кв.м., що складається з котеджу відпочинку літ."А" загальною площею 316,1 кв.м., коттедж "Ш" заг. площею 318,4 кв.м., їдальня "Ч" заг. площею 663,1 кв.м., душова "Ф" заг. площею 29,4 кв.м., вбиральня "Ц" заг площею 25,4кв.м., торгівельні павільйони "Щ", "Ю", "Я", торгівельні павільйони "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", адміністративна будівля "Б", альтанка "У", сміттєзбиральник "Х", споруди №1-5, 8-12. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 13248151103 за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "Поділля" база відпочинку (район "Центральний");

- за Товариством з обмежею відповідальністю "Море Щастя": 28/100 та 72/100 часток комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Felicita", що складається з котеджу відпочинку літ."А" загальною площею 316,1 кв.м., коттедж "Ш" заг. площею 319,1 кв.м., їдальня "Ч" заг. площею 663,1 кв.м., душова літ."Ф", вбиральня літ."Ц", "1Ч", літній бар (навіс) літ."1Х", котедж для відпочинку (незавершене будівництво) літ."1Ц", споруди №1,4,12,20,21 - ворота, №3,15 - хвіртка, №8-9 - пожежна ємкість, №10 - водопровід, №11 - каналізація, №13,14,18 - огорожа, №16,17 - оглядовий колодязь, I - покриття загальною площею 1298,3кв.м., літ."У", "1Я", "2А", "2В", "2Г" - альтанки, літ."Б" - адміністративна будівля, літ."Х" сміттєзбиральник, літ."Щ", "Ю", "Я", "1М", "1Н", "10", "1П", "1Р", "1С", "1Т", "1У", "1Ф" - торгівельні павільйони, літ."1А", "1Є", "ІЖ", "13", "ІЙ", "1І", "1К", "1Л", "1Ш", "1Щ", "1Ю" - будинки відпочинку, літ."2Б" - сарай - будівлі тимчасового характеру (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1089857851103 за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 100г).

Тобто, на даний час у державному реєстрі зареєстровано право власності на одні і ті ж будівлі та споруди бази відпочинку "Поділля" за трьома власниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ "Море Щастя".

Щодо зміни поштової адреси майна, що витребовується позивачем судом враховується, що:

- згідно довідки виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 19.05.2014 №822/01-29/6оу база відпочинку має поштову адресу: АДРЕСА_2 ;

- згідно довідки Виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 14.12.2016 б/н база відпочинку "Поділля" має поштову адресу: АДРЕСА_2 . Раніше надана поштова адреса базі відпочинку "Поділля" - АДРЕСА_2 скасована та виключена зі списків поштових адрес смт. Затока.

- згідно довідки виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 19.12.2016 б/н 28/11 часток та 72/100 часток будівель та споруд бази відпочинку присвоєно нову назву. Будівлі та споруди бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розташовані в АДРЕСА_2 .

Як вже зазначалося вище, заявою, посвідченою приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу 25.07.2017 за реєстр.№1353, ОСОБА_15 , як співвласник у праві спільної часткової власності на будівлі та споруди бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " незавершеного будівництва, надала свою згоду, зокрема, на зміну назви бази відпочинку "Поділля" на нову назву - База відпочинку "Felicita".

Також з протоколу №3 установчих зборів засновників ТОВ "Море щастя" від 09.11.2017 вбачається збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення ОСОБА_15 вкладу у вигляді 28/100 часток будівлі та споруди бази відпочинку "Felicita" у складі: котеджу для відпочинку під літ."А", який розташований по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером - 5110300000:02:027:0048.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що база відпочинку "Поділля" та база відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:027:0048.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, зважаючи на те, що база відпочинку "Поділля" вибула із власності позивача поза його волею, що встановлено судовими рішеннями у справах №1-88/2010 (вирок Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2010), №2-2070/2005р, №7/6960, №2/3515/11, №1505/8575/2012, №822/4801/15, №916/580/15-г, №822/3474/14, №495/7453/14-і, №916/1041/16, №495/7872/16-ц, які набрали законної сили, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності правових підстав для витребування від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Море Щастя" у власність ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" спірного нерухомого майна.

Щодо заяв відповідачів про застосування строку позовної давності.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення ч. 3 ст. 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується.

Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Близькі за змістом правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.10.2020 у справі №509/3589/16-ц, від 04.09.2019 у справі №311/380/16-ц, від 13.11.2019 у справі 496/4057/16-ц, від 04.12.2019 у справі №761/11035/14-ц, від 06.05.2020 у справі №607/14527/15-ц, від 02.10.2019 у справі №175/5093/15-ц.

В силу приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Тобто, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію, а також переглядає в апеляційному порядку законність винесення судових актів, прийнятих місцевими господарськими судами, в межах доводів апеляційної скарги, які були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №367/2259/15 (провадження № 14-333цс18)).

Суд апеляційної інстанції вправі прийняти до розгляду заяву про застосування позовної давності лише за умови, що відповідач у справі не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про день та час судового розгляду справи, чи у разі інших поважних причин, які об'єктивно позбавляли особу зробити в суді першої інстанції таку заяву, внаслідок чого було порушено принцип процесуальної рівності сторін (близький за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №756/8056/19).

Водночас, судом враховано висновки Верховного Суду викладені в постанові від 27.05.2021 у справі №911/4923/14, за якими згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

Аналогічний висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №200/11343/14-ц.

Таким чином, умовою для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції, є неналежне (без дотримання вимог процесуального законодавства) повідомлення його сторони про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції.

Як вбачається, апелянти, обгрунтовуючи клопотання про поновлення строків для подання заяви про застосування строків позовної давності, посилаються на те, що суд першої інстанції не направляв на адреси відповідачів судових повісток, а відповідачі не знали про наявність даного судового процесу, внаслідок чого всі були позбавлені можливості подати заяву про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, всі судові рішення у даній справі направлялись судом першої інстанції за адресами, які зазначені скаржниками в поданих ними апеляційних скаргах, а саме:

- ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_8 ;

- ТОВ "Море щастя" за адресою: 7770, Одеська область, Білгород - Дністровський район, вул. Лісна, 77.

Однак, вказані відправлення поверталися на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" (далі - Правила), рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 Правил, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються і у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №752/5040/19 зазначено, що повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, від 12.02.2019 у справі №906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №814/1469/17, від 01.04.2021 у справі №826/20408/14, від 09.07.2020 у справі №751/4890/19, від 10.11.2021 у справі №756/2137/20.

Отже, суд першої інстанції вжив усіх можливих заходів щодо належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи.

Крім того, згідно із ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті четвертої цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Як вбачається, всі ухвали місцевого господарського суду у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Частина 1 ст. 13 ГПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України".

Таким чином, відповідачі не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про розгляд справи як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданим йому процесуальними правами.

Щодо обізнаності про судовий процес у справі №11/5025/1265/12(495/5193/18) ОСОБА_2 , то колегія суддів також зазначає, що остання визначена позивачем в якості відповідача з дня звернення з позовними вимогами до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області і була обізнана про справу №495/5193/18, одним із підтвердженням чого є її заява від 08.06.2018 про відмову ВАТ "Красилівське РТП" у відкритті провадження по справі №495/5193/18, яка наявна в матеріалах справи.

Безпідставними є також доводи Клименко А.К. про те, що через постійні обстріли Білгород - Дністровського району, вона була змушена виїхати з території України, оскільки з відмітки на закордонному паспорті вбачається перетин кордону Молдови лише 27.03.2025 в дві сторони, тобто на виїзд та в'їзд.

Також колегією суддів береться до уваги те, що позивачем направлялись за належними адресами:

- ТОВ "Море Щастя" копія позовної заяви з додатками, клопотання про уточнення позовних вимог від 12.05.2025 (т. 5, а.с. 136, 138-139, т. 7, а.с. 129);

- ОСОБА_2 заява про зміну предмету позову від 07.04.2025 (т. 5, а.с. 150);

- Клименко А.К. копія позовної заяви з додатками, заява про зміну предмету позову від 07.04.2025, клопотання про уточнення позовних вимог від 12.05.2025 (т. 5, а.с. 137-139, 149, т. 7, а.с. 128).

Крім того колегія суддів зауважує, що частиною 6 ст. 6 ГПК України імперативно закріплений обов'язок юридичних осіб зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судові інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційнокомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 6 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Отже, відповідно до вимог ГПК України, ТОВ "Море Щастя", як юридична особа, зобов'язане було зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

Однак, всупереч вимог вказаного Закону електронний кабінет в ЄСІТС ТОВ "Море Щастя" було зареєстровано лише 28.08.2025.

Отже, суд першої інстанції вжив всіх процесуальних заходів щодо належного повідомлення відповідачів про всі судові засідання, а також щодо отримання відповідачами процесуальних документів по справі та доказів, які обґрунтовують позовні вимоги.

Натомість, відповідачами у своїх апеляційних скаргах не наведено жодної поважної причини, яка б спростовувала відомості, наявні в матеріалах справи, та надала можливість поновити пропущені строки для подання тих чи інших клопотань.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги те, що суд першої інстанції вжив належних та необхідних заходів для повідомлення відповідачів про судовий розгляд даної справи, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для розгляду заяв скаржників про застосування позовної давності, зробленої на стадії апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Море Щастя" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року у справі №11/5025/1265/12 (495/5193/18) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "10" листопада 2025 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Саврій В.А.

Попередній документ

131687402

Наступний документ

131687404

Інформація про рішення:

№ рішення:	131687403
№ справи:	11/5025/1265/12
Дата рішення:	03.11.2025
Дата публікації:	12.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (03.11.2025)
Дата надходження:	01.08.2025
Предмет позову:	витребування будівель та споруд бази відпочинку "Поділля"

Розклад засідань:

Минулі засідання (33)

14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
14.11.2025 22:15	Господарський суд Хмельницької області
04.03.2020 12:00	Господарський суд Хмельницької області
05.08.2020 14:30	Господарський суд Хмельницької області
16.06.2021 11:00	Господарський суд Хмельницької області
28.09.2021 10:30	Господарський суд Хмельницької області
25.01.2022 10:30	Господарський суд Хмельницької області
12.10.2022 10:00	Господарський суд Хмельницької області
09.03.2023 11:30	Господарський суд Хмельницької області
20.06.2023 11:00	Господарський суд Хмельницької області
11.10.2023 10:30	Господарський суд Хмельницької області
01.11.2023 12:00	Господарський суд Хмельницької області
14.02.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
21.05.2024 11:30	Господарський суд Хмельницької області
16.10.2024 10:30	Господарський суд Хмельницької області
28.01.2025 10:30	Господарський суд Хмельницької області
28.01.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.02.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
05.03.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
26.03.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
08.04.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
23.04.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
30.04.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
13.05.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
26.05.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області
02.06.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
24.06.2025 14:30	Господарський суд Хмельницької області
03.07.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
03.11.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд