вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/13996/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 10.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 (повне рішення складено 29.07.2025)
у справі №910/13996/24 (суддя Котков О.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект»
до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24»
про стягнення грошових коштів,
Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 25 623 366,57 грн авансового платежу непокритого виконаними роботами частині, 3 557 694,68 грн інфляційного збільшення та 1 411 327,90 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору субпідряду №4127 від 28.12.2018 (далі за текстом - Договором), з урахуванням Додаткових угод до нього, в частині виконання робіт, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 25 623 366,57 грн авансового платежу непокритого виконаними роботами частині та 3 557 694,68 грн інфляційного збільшення, 1 411 327,90 грн 3% річних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
Господарський суд міста Києва рішенням від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 позов задовольнив повністю; стягнув з відповідача на користь позивача авансовий платіж у сумі 25 623 366,57 грн, інфляційні втрати у сумі 3 557 694,68 грн, 3 % річних у сумі 1 411 327,90 грн, судовий збір у сумі 367 108,67 грн.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для неповернення авансу у сумі 25 623 366,67 грн відповідно до Договору.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції з посиланням на відсутність доказів звернення відповідача до позивача відхилив доводи відповідача про те, що виконання зобов'язань відповідачем перебуває у прямій залежності від виконання зобов'язань позивачем щодо надання проектно-кошторисної документації, надання дозволу на виконання робіт та передачу будівельного майданчику, оскільки предметом розгляду справи №911/1550/20 було зобов'язання Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» передати Приватному акціонерному товариству «Спеціалізоване монтажне управління №24» проектно-кошторисну документацію, дозвіл на виконання робіт та будівельний майданчик.
За твердженням апелянта, зобов'язання між сторонами за Договором не припиненні, а тому відсутні підстави для повернення авансового платежу. Водночас відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що сума авансового платежу, яка підлягає поверненню становить 21 248 185,08 грн, про що свідчить лист позивача №05/1-6034 від 07.11.2023, разом з яким відповідачу надіслано акт звірки взаємних розрахунків, тоді як позивач вказав ціну позову 25 623 366,57 грн з урахуванням 10%, що утримуються згідно пункту 7.4.2 Договору. Відповідно розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є помилковим.
Також відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання про розгляд справи у закритому режимі та заяву про залучення третьої особи, про їх розгляд відповідачу стало відомо лише з тексту оскаржуваного рішення.
До апеляційної скарги відповідачем додано копію листа позивача від 07.11.2023 №05/1-6034 «Про підписання акта звірки взаєморозрахунків» та додаток до нього - акт звіряння взаємних розрахунків від 25.10.2023.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П..
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 залишив без руху.
Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 01.09.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 21.10.2025 на 12 год. 15 хв.; витребував матеріали справи №910/13996/24 з Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи №910/13996/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 18.09.2025.
Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти її задоволення, посилаючись на існування об'єктивних причин вважати, що зобов'язання за Договором припиненні неможливістю їх виконання, оскільки реалізація проєкту з реконструкції КС «Яготин», у тому числі обставин, встановлених судовими рішеннями у справах №910/5614/23, №910/5442/23, №910/7729/24, в межах Договору здійснювати неможливо, наразі на об'єкті будівельні роботи виконують треті особи. Позивач зазначає, що відповідач у порушення умов Договору не виконав зобов'язання з розроблення та погодження ПВР, наслідком чого стало прострочення виконання зобов'язань.
Щодо заявленої до стягнення суми, то договірна умова про утримання 10% є відкладальною у розумінні статті 212 ЦК України і такою умовою є введення об'єкта в експлуатацію. Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання щодо введення об'єкта в експлуатацію, у позивача відсутній обов'язок щодо сплати відповідачу 4 375 181,49 грн, а надані позивачем до апеляційної скарги докази не є первинними документами та не підтверджують доводи відповідача. Крім того, відповідач під час розгляду справи №910/13996/24 у суді першої інстанції не надавав такі докази.
Стосовно доводів відповідача про те, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання про розгляд справи у закритому режимі та заяву про залучення третьої особи, то, як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, суд першої інстанції розглянув такі клопотання на стадії підготовчого провадження. При цьому розгляд цих клопотань жодним чином не вплинуло на ухвалення оскаржуваного рішення.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.10.2025 продовжив строк розгляду справи №910/13996/24; оголосив перерву у розгляді справи №910/13996/24 до 10.11.2025 на 12 год. 00 хв.
Надана відповідачем до апеляційної скарги копія листа позивача від 07.11.2023 №05/1-6034 «Про підписання акта звірки взаєморозрахунків» та додаток до нього - акт звіряння взаємних розрахунків від 25.10.2023 не приймається до розгляду судом апеляційної інстанції з огляду на таке.
За приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об'єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 14.02.2023 у справі №910/7035/20.
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими особа обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідними вимогами, і саме на цю особу покладено обов'язок своєчасного подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16).
В порушення вищенаведеному відповідач не навів наявність об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасне подання таких доказі до суду першої інстанції.
У судовому засіданні 10.11.2025 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 10.11.2025 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.12.2018 між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Субпідрядник) укладений Договір, за умовами пункту 1.1 якого, Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з власних матеріалів та з використанням власного обладнання виконати роботи щодо об'єкту будівництва «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (Будівельні роботи та поточний ремонт), далі іменовані «роботи», а Підрядник - прийняти виконані роботи в строк та належним чином оформлені Субпідрядником роботи та оплатити їх на умовах Договору. Даний договір укладений на підставі Договору № 1810000270 від 10.10.2018 між Підрядником та Акціонерним товариством «Укртрансгаз», в особі філії «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи» АТ «Укртрансгаз» (далі - Замовник та/або АТ «Укртрансгаз») (т.1, а.с. 16-26).
Відповідно до пункту 1.2 Договору об'єкт будівництва «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (Будівельні роботи та поточний ремонт) розташований за адресою: Україна, Київська обл., Яготинський район, село Ничипорівка, вул. Богдана Хмельницького, будинок 40/5 (далі - Об'єкт).
Згідно з пунктом 1.3 Договору роботи передбачається виконувати в обсягах передбачених технічними і якісними характеристиками Об'єкта будівництва (Додаток № 1 до Договору). Основними складовими виконання робіт передбачено: підготовчі роботи, у тому числі роботи з підготовки території під будівництво; будівельні роботи; монтаж технологічного та допоміжного обладнання; роботи з пусконалагоджування змонтованого допоміжного обладнання; поставка матеріалів, допоміжного обладнання, конструкцій та виробів; забезпечення спільно з Замовником та Підрядником введення об'єкту в експлуатацію.
Графік виконання робіт (Додаток № 3), в якому визначається терміни виконання всіх видів (етапів та/або черг) робіт, передбачених цим Договором, підписується обома сторонами одночасно з укладенням цього Договору та є його невід'ємною частиною (пункт 1.5 Договору).
Ціна Договору визначена на підставі Договірної ціни (Додаток № 2 до Договору), що визначається на основі кошторисів, калькуляцій, розрахунків та є невід'ємною частиною Договору і становить 755 925 292,43 грн, у тому числі ПДВ 20% 125 987 548,74 грн (пункт 2.1 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що повний обсяг підготовчих робіт, будівельних робіт, робіт з монтажу технологічного та допоміжного обладнання і пусконалагоджування змонтованого обладнання має бути виконаний Субпідрядником до 31.07.2020, при виконанні сторонами Графіку виконання робіт, що є Додатком № 3 до договору.
Роботи виконуються Субпідрядником у відповідності до Графіку виконання робіт (Додаток № 3) (пункт 5.2 Договору).
Порушення Субпідрядником строку виконання робіт, зазначених у пункті 5.1 Договору, є простроченням виконання Субпідрядником робіт в цілому (пункт 5.3 Договору).
Виконані роботи приймаються щомісячно і в цілому (пункт 6.1 Договору).
Роботи в цілому приймаються після підписання Акта готовності Об'єкта до експлуатації у відповідності до вимог чинного законодавства та всією належним чином оформленою звітною та іншою документацією, визначеною Договором та Додатками до нього для всіх етапів (черг) робіт (пункт 6.2 Договору).
Акти, визначені даним розділом, складаються Субпідрядником. Підрядник підписує акти у випадку відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від субпідрядника (пункт 6.9 Договору).
У випадку виявлення зауважень Підрядник протягом 5 робочих днів з моменту отримання від Субпідрядника відповідних актів складає лист зауважень з аргументами та конкретизацією невідповідностей/недоліків та надає його субпідряднику для усунення зауважень (пункт 6.10 Договору).
Оплата виконаних Робіт здійснюється Підрядником на умовах, визначених розділом 7 Договору (пункт 7.1 Договору).
Оплата виконаних Робіт здійснюється Підрядником на умовах, викладених у пункті 7.4 Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Субпідрядника, вказаний у Договорі після підписання відповідних актів виконаних робіт (пункт 7.3 Договору).
Оплата робіт здійснюється у такому порядку: Підрядник здійснює авансування у розмірі 25 % від ціни Договору, що складає 188 981 323,11 грн, у тому числі ПДВ 20% - 31 496 887,19 грн протягом 10 календарних днів з моменту отримання від Субпідрядника оригіналів належним чином оформленого рахунку та безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу на суму 188 981 323,11 грн (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 Договору).
Оплату виконаних робіт Підрядник проводить проміжними платежами на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 в строк не пізніше 40 календарних днів згідно пункту 7.3 Договору за вирахуванням: - суми, що пропорційна відсотку раніше сплаченого авансу відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 Договору; - 10 % кожного акту виконаних робіт, що утримується підрядником до моменту введення об'єкта в експлуатацію (підпункт 7.4.2 пункту 7.4 Договору).
Остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом 40 календарних днів з моменту введення Об'єкта в експлуатацію відповідно до чинного законодавства та отримання Замовником сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом Об'єкта, або іншого документу чинного на момент його отримання в уповноваженому органі з питань архітектурно-будівельного контролю (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 Договору).
Згідно з пунктом 7.5 Договору у випадку якщо Субпідрядник не виконує або не належним чином виконує Договір, авансовий платіж, у непогашеній його виконаними Роботами частині, повертається Субпідрядником підряднику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Субпідрядником вимоги Підрядника у порядку передбаченому умовами банківської гарантії повернення авансового платежу. У разі невиконання Субпідрядником повернення авансового платежу у непогашеній його частині, Підрядник має право задовольнити свої вимоги за рахунок гарантії повернення авансового платежу.
Банківською гарантією повернення авансового платежу забезпечуються зобов'язання в частині повернення авансового платежу по Договору (пункт 7.9 Договору).
Договір є діючим до 31.12.2020, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання (пункт 16.2 Договору). Припинення Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору (пункт 16.3 Договору).
В подальшому між сторонами укладено ряд Додаткових угод.
Додатковою угодою №14 від 26.10.2020 (т.1, а.с. 42) сторони змінили та виклали у наступній редакції, зокрема, пункт 2.1 Договору: ціна Договору визначена на підставі Договірної ціни (Додаток № 2 до Договору), що визначається на основі кошторисів, калькуляцій, розрахунків та є невід'ємною частиною Договору і становить 143 897 373,69 грн, у тому числі ПДВ 20% 23 982 895,62 грн
Додатковою угодою №15 від 01.09.2021 сторони змінили та виклали у наступній редакції, зокрема, пункти 5.1, 16.2 Договору, а саме: повний обсяг робіт має бути виконаний Субпідрядником до 31.06.2022, при виконанні сторонами Графіку виконання робіт, що є Додатком № 3 до Договору. Договір є діючим до 31.12.2022, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання (т.1, а.с. 43).
На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу 65 000 000,00 грн авансу на виконання робіт за Договором, що підтверджується платіжними інструкціями №3253 від 25.04.2019, №3757 від 20.05.2019, №4839 від 13.06.2019, №6035 від 05.07.2019, №3 від 02.08.2019 (т.1, а.с. 44-48).
У свою чергу, відповідач на виконання умов Договору виконав роботи на суму 43 751 814,92 грн, що підтверджується актами виконаних робіт №№1-13 від 27.10.2020 за жовтень 2020 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 року (т.1, а.с. 76-110).
Позивач 30.12.2022 звернувся до відповідача із вимогою від 28.12.2022 №17-3735 про повернення протягом п'яти днів з моменту отримання вимоги коштів на суму 21 248 185,08 грн (т.1, а.с. 67-68).
У відповідь на вимогу позивача від 28.12.2022 №17-3735 відповідач відмовив у задоволенні вимоги, посилаючись на відсутність підстав для повернення авансового платежу, оскільки порядок повернення авансового платежу закріплено пунктом 7.5 Договору і передбачає повернення авансового платежу у порядку передбаченому умовами банківської гарантії, тоді як банківська гарантія не містить умову щодо повернення шляхом перерахунку коштів на банківські реквізити (т.1, а.с. 69).
20.03.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією №10-936 про повернення авансового платежу на суму 21 248 185,08 грн, сплачених як аванс (т.1, а.с. 70-72).
Спір виник через порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного та повного виконання робіт за Договором, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача на його користь 25 623 366,57 грн авансового платежу непокритого виконаними роботами частині. Крім того, позивач нарахував відповідачу 3 557 694,68 грн інфляційного збільшення, 1 411 327,90 грн 3% річних на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 3 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Згідно із статтею 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно із частинами 1, 2 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 5.1 Договору, у редакції Додаткової угоди №15 від 01.09.2021, сторони погодили, що повний обсяг робіт має бути виконаний Субпідрядником до 31.06.2022, при виконанні сторонами Графіку виконання робіт, що є Додатком № 3 до Договору.
Згідно із статтею 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Умовами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 Договору, у редакції Додаткової угоди №12 від 08.09.2020 сторони погодили, що Підрядник здійснює авансування (авансові платежі) у загальному розмірі 25% від ціни Договору. В разі зменшення Обсягів робіт за Договором, Підрядник має право сплачені кошти, що перевищують загальний розмір авансування від нових обсягів та ціни Договору, зарахувати за фактично виконані роботи на умовах Договору (т.1, а.с. 40).
Згідно з пунктом 7.9 Договору, у редакції Додаткової угоди №8 від 19.06.2019 (т.1, а.с. 36) банківською гарантією/гарантіями повернення авансового платежу на відповідну суму забезпечуються зобов'язання щодо повернення такого авансового платежу до Договору. Гарантія/гарантії мають бути безумовними та безвідкличними, діючими (такими, що вступили в силу) з моменту її/їх видачі без будь-яких застережень або обмежень щодо набрання нею/ними чинності. Субпідрядник погоджує з Підрядником зміст та форму банківської гарантії/гарантій. Строк дії наданої гарантії/гарантій не може бути меншим строку дії Договору.
Згідно з пунктом 7.5 Договору у випадку якщо Субпідрядник не виконує або не належним чином виконує Договір, авансовий платіж, у непогашеній його виконаними Роботами частині, повертається Субпідрядником підряднику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Субпідрядником вимоги Підрядника у порядку передбаченому умовами банківської гарантії повернення авансового платежу. У разі невиконання Субпідрядником повернення авансового платежу у непогашеній його частині, Підрядник має право задовольнити свої вимоги за рахунок гарантії повернення авансового платежу.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, ним на виконання умов Договору було надано наступні банківські гарантії: АТ «РВС Банк» № 6766-20Г від 22.10.2020 - забезпечення виконання зобов'язань за Договором; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 288 від 31.05.2019 - забезпечення повернення авансового платежу; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 320 від 31.05.2019 - забезпечення повернення авансового платежу; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 321 від 31.05.2019 - забезпечення повернення авансового платежу; АТ «КБ «Глобус» №11842/6 від 12.03.2019 - забезпечення повернення авансового платежу, строк дії яких неодноразово пролонгувався.
Позивач у позові зазначає, що відповідачем під час виконання умов Договору було допущено порушення виконання зобов'язань в частині розробки і погодження проєкту виконання робіт та строків виконання робіт, чим порушено пункт 5.1, підпункти 8.4.1, 8.4.4, 8.4.5, 8.4.8, 8.4.18, 8.4.20 пункту 8.4, пункт 12.1, підпункти 12.2.1, 12.2.2 пункту 12.2 Договору.
Умовами пункту 8.4 розділу 8 Договору визначені обов'язки Субпідрядника, у редакції Додаткової угоди №11 від 18.08.2020 (т.1, а.с. 39) Субпідрядник зобов'язаний своєчасно, у встановлені Графіком виконання Робіт (Додаток №3) строки належним чином виконувати свої зобов'язання за Договором; виконати Роботи у строк, в обсягах та в порядку, визначених умовами Договору та додатками до нього, з дотриманням вимог чинних нормативних актів України у сфері будівництва; забезпечити належну якість Робіт відповідно до умов Договору, технічних вимог, будівельних норм і правил та інших вимог чинного законодавства України; вести виконавчу документацію у відповідності до вимог Договору, чинних нормативних актів у сфері будівництва; передати Підряднику необхідний комплект виконавчої документації відповідно до Договору, чинних нормативних документів України у сфері будівництва та іншої документації, що підтверджує усі витрати Субпідрядника, включені в актах приймання-передачі виконавчих робіт; своїми силами та за свій рахунок забезпечити розробку та погодження Проєкту виконання робіт (ПВР) з керівництвом КС «Яготин» та Підрядником у повній відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Субпідрядник за умовами підпунктів 12.2.1, 12.2.2 пункту 12.2 Договору зобов'язаний виконувати будівельні роботи відповідно до вимог проєктно-кошторисної документації, Проєкту виконання робіт, Проєкту виконання підготовчих робіт будівельних норм та правил, інших чинних нормативних документів України у галузі будівництва. Субпідрядник на підставі виданої Підрядником проєктної документації, розробляє Проєкт виконаних робіт з забезпеченням виконання Робіт відповідно до вимог державних будівельних норм і погоджує його в зацікавлених (уповноважених) підприємствах, організаціях, установах, органах.
Позивач листом від 11.11.2020 №01/5-6610 (т.1, а.с. 49) просив відповідача надати ПВР та Технологічні картки.
Відповідач листом №370 від 16.11.2020 просив позивача надати проектну документацію на стадії «Р» для розробки ПВР по об'єкту «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (т.1, а.с. 50).
Листом від 24.12.2020 №01/5-7843 позивач повідомив відповідача про отримання Замовником Дозволу на початок будівництва будівельних робіт, що зареєстрований в ДАБІ 22.12.2020 за номером ІУ 0132012222527 у зв'язку із чим просив відповідача підготуватися до виконання умов Договору шляхом надіслання на погодження ПВР та Технологічні картки; оформлення допуска для виконання робіт на об'єктах АТ «Укртрансгаз» відповідно до СОУ 49.5-30019801-121:2014; початку мобілізації та облаштування буд.містечка (т.1, а.с. 51).
Позивач листом від 06.04.2021 №01/5-2096 просив відповідача розробити необхідну документацію (ПВР та Технологічні картки) та направити їх на затвердження позивачу (т.1, а.с. 52).
Листом від 20.05.2021 №01/5-3135 позивач запросив відповідача на нараду щодо статусу проєкту «Реконструкція КС «Яготин» та подальшого планування виконання робіт на майданчику, за участю позивача, Замовника - АТ «Укртрансгаз» та кінцевого користувача об'єктом - ТОВ «ОГТСУ» (т.1, а.с. 53).
Відповідач листом №127 від 24.05.2021 повідомив позивача про осіб, які прийматимуть участь на нараді (т.1, а.с. 54).
На підставі рішення робочої групи відповідач листом №133 від 04.06.2021 надіслав на адресу позивача сертифікати відповідності №UA.OC-01.0271-21, №UA.OC-01.0272-21 (т.1, а.с. 55).
Позивач листом від 09.06.2021 №01/5-36/2 направив відповідачу план-графік виконання робіт по об'єкту та просив відповідальним за виконання робіт: підготувати та надати на погодження відповідні ПВР, Технологічні картки та схеми виконання робіт; термін виконання до 30.06.2021; розмістити відповідні замовлення на матеріали та техніку, необхідні для виконання робіт; термін виконання до 30.06.2021; відповідальним за розробку проєктної документації: завершити розробку відповідних розділів та черг, і надати на розгляд та погодження до 30.06.2021 (т.1, а.с. 56).
Відповідач листом №251 від 05.10.2021 направив для підписання Додаткову угоду №15, якою внесено зміни в частині строків виконання робіт до 30.06.2022 та строку дії Договору до 31.12.2022. Також вказаним листом відповідач повідомив позивача про ненадання останнім кошторисної документації, розробленої на підставі проєкту «Робоча документація».
Листами від 06.07.2021 №01/5-4180, від 18.11.2021 №01/5-7637, від 15.12.2021 №01/5-8407, від 28.01.2022 №01/5-448 запрошував відповідача для взяття участі у нарадах (т.1, а.с. 57, 60, 61, 62).
Відповідач листом №30 від 02.02.2022 (т.1, а.с. 63) надіслав позивачу на погодження Проєкт виконання робіт.
Позивач листом від 04.02.2022 №01/5-728 (т.1, а.с. 64) повідомив відповідача про те, що наданий ним ПВР не може бути прийнятий та погоджений, оскільки інформація, надана у документі, носить загальний характер та не відображає конкретної послідовності дій, що необхідно вчинити для виконання робіт, відповідно до ситуації на майданчику. У ПВР та картках відсутні прив'язки до існуючого обладнання та місцевості.
Листом від 22.02.2022 №01/5-1143 позивач повідомив відповідача про готовність передати майданчик для початку виконання робіт з улаштування МГ ЄДК та Вузла Розгазування від існуючого охоронного крану А1 DN 100 (ПК 17+38,8) до існуючого охоронного крану Б1 DN 100 (ПК 7+00,0) з існуючим вузлом підключення (т.1, а.с. 66).
Позивач 30.12.2022 звернувся до відповідача із вимогою про повернення авансового платежу непогашеного виконаними роботами на суму 21 248 185,08 грн у зв'язку із закінченням строку виконання робіт (т.1, а.с. 67-68).
Відповідач листом №09.01/23-гп від 09.01.2023 відмовився повернути позивачу суму авансового платежу непогашеного виконаними роботами, посилаючись на відсутність підстав для його повернення, оскільки порядок повернення авансового платежу визначений положеннями пункту 7.5 Договору. Також відповідач зазначив, що порушення строків виконання робіт пов'язане із невиконанням позивачем свого зобов'язання з надання дозволу на виконання робіт.
20.03.2024 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення суми непокритої частини авансу виконаними роботами у розмірі 25 623 366,57 грн, у разі сплати утримання (10%) розмір заборгованості складатиме 21 248 185,08 грн (т.1, а.с. 71).
Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, оскільки основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Оцінка господарських операцій з надання послуг повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих робіт чи послуг у подальшій діяльності підприємства.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Отже, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов пункту 5.1 Договору, у редакції Додаткової угоди №15 від 01.09.2021, повний обсяг робіт у строк до 30.06.2022 не виконав. Останній акт виконаних робіт датований 27.10.2020, доказів виконання робіт з 28.10.2020 відповідачем суду не надано, як і не надано доказів погодження із позивачем Проєкту виконання робіт. Доказів протилежного матеріали даної справи не містять.
Згідно з пунктом 7.5 Договору у випадку якщо Субпідрядник не виконує або не належним чином виконує Договір, авансовий платіж, у непогашеній його виконаними Роботами частині, повертається Субпідрядником підряднику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Субпідрядником вимоги Підрядника у порядку передбаченому умовами банківської гарантії повернення авансового платежу. У разі невиконання Субпідрядником повернення авансового платежу у непогашеній його частині, Підрядник має право задовольнити свої вимоги за рахунок гарантії повернення авансового платежу.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
У постанові від 09.04.2020 у справі №910/4962/18 Верховний Суд вказав, що поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Отже, на думку Верховного Суду зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, виклала правову позицію, відповідно до якої за приписами статей 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки, згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 622 ЦК України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Отже, враховуючи порушення відповідачем умов Договору, закінчення строків виконання робіт за Договором, та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 25 623 366,57 грн авансового платежу непокритого виконаними роботами частині, у тому числі 4 375 181,49 грн утриманої суми на підставі підпункту 7.4.2 пункту 7.4 Договору у розмірі 10% від кожного акта виконаних робіт у зв'язку із тим, що Об'єкт в експлуатацію не введено. Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що сума авансового платежу, яка підлягає поверненню становить 21 248 185,08 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем до стягнення з відповідача заявлено 3 557 694,68 грн інфляційних втрат та 1 411 327,90 грн 3% річних за період з 11.01.2023 по 11.11.2024. За розрахунком суду апеляційної інстанції нарахування інфляційних втрат та 3% річних є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам закону.
Доводи відповідача про те, що виконання зобов'язань перебуває у прямій залежності від виконання зобов'язань позивачем щодо надання проектно-кошторисної документації, надання дозволу на виконання робіт та передачу будівельного майданчику, то слід зазначити, що відповідач, як Субпідрядник за Договором, має зобов'язання з повного виконання робіт до 30.06.2022. При цьому за умовами Договору на відповідача покладено обов'язки зі своєчасного, у встановлені Графіком виконання Робіт (Додаток №3) строки, належним чином виконання своїх зобов'язань за Договором; виконання Робіт у строк, в обсягах та в порядку, визначених умовами Договору та додатками до нього, з дотриманням вимог чинних нормативних актів України у сфері будівництва; забезпечення належної якості Робіт відповідно до умов Договору, технічних вимог, будівельних норм і правил та інших вимог чинного законодавства України; ведення виконавчої документації у відповідності до вимог Договору, чинних нормативних актів у сфері будівництва; передання Підряднику необхідного комплекту виконавчої документації відповідно до Договору, чинних нормативних документів України у сфері будівництва та іншої документації, що підтверджує усі витрати Субпідрядника, включені в актах приймання-передачі виконавчих робіт; забезпечення своїми силами та за свій рахунок розробки та погодження Проєкту виконання робіт (ПВР) з керівництвом КС «Яготин» та Підрядником у повній відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Субпідрядник на підставі виданої Підрядником проєктної документації, розробляє Проєкт виконаних робіт з забезпеченням виконання Робіт відповідно до вимог державних будівельних норм і погоджує його в зацікавлених (уповноважених) підприємствах, організаціях, установах, органах.
Тоді як у матеріалах даної справи відсутні докази погодження відповідачем Проєкту виконання робіт (ПВР) з керівництвом КС «Яготин» та позивачем, як Підрядником, у повній відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».
Поданий відповідачем до справи погоджений Проєкт виконання робіт стосується підготовчого періоду та заходів по безпечному виконанню робіт на території діючої компресорної станції.
Як вже зазначалось, позивач листом від 24.12.2020 №01/5-7843 повідомив відповідача про отримання Замовником Дозволу на початок будівництва будівельних робіт, що зареєстрований в ДАБІ 22.12.2020 за номером ІУ 0132012222527 у зв'язку із чим просив відповідача підготуватися до виконання умов Договору шляхом надіслання на погодження ПВР та Технологічних карток; оформлення допуска для виконання робіт на об'єктах АТ «Укртрансгаз» відповідно до СОУ 49.5-30019801-121:2014; початку мобілізації та облаштування буд.містечка (т.1, а.с. 51).
Листом від 22.02.2022 №01/5-1143 позивач повідомив відповідача про готовність передати майданчик для початку виконання робіт з улаштування МГ ЄДК та Вузла Розгазування від існуючого охоронного крану А1 DN 100 (ПК 17+38,8) до існуючого охоронного крану Б1 DN 100 (ПК 7+00,0) з існуючим вузлом підключення (т.1, а.с. 66).
Щодо обставин, встановлених Господарським судом Київської області під час розгляду справи №911/1550/20, то слід зазначити, що Господарський суд Київської області рішенням від 26.01.2021 у справі №911/1550/20 відмовив Приватному акціонерноу товариству «Спеціалізоване монтажне управління № 24» у задоволенні позову до Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» про зобов'язання відповідача надати позивачу: проектно-кошторисну документацію на виконання робіт у складі «Робочий проект» по об'єкту «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно договору субпідряду від 28.12.2018 № 4127; будівельний майданчик на виконання робіт по об'єкту «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно договору субпідряду від 28.12.2018 № 4127; дозвіл на виконання робіт по об'єкту «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (Будівельні роботи та поточний ремонт) згідно договору субпідряду від 28.12.2018 № 4127.
Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд Київської області дійшов висновку про те, що позивач звертаючись з даним позовом не довів настання строку виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позаяк їх виконання поставлено в залежності від інших зазначених вище обставин та не залежить лише від його волі, позаяк наявні підстави, які впливають на виконання відповідачем зобов'язання з передання позивачу всіх необхідних та передбачених умовами договору документів в галузі будівництва. Тобто, на час звернення позивача з вказаною позовною заявою до суду у відповідача не виник обов'язок та не настав строк щодо виконання своїх договірних зобов'язань, які позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати в судовому порядку. Доказів протилежного суду не надано.
Водночас у даній справі відповідачем не доведено, що незатвердження позивачем Проєкту виконання робіт сталося з вини саме позивача, оскільки позивач листом від 04.02.2022 №01/5-728 повідомив відповідача про те, що наданий ним ПВР не може бути прийнятий та погоджений, оскільки інформація, надана у документі, носить загальний характер та не відображає конкретної послідовності дій, що необхідно вчинити для виконання робіт, відповідно до ситуації на майданчику. У ПВР та картках відсутні прив'язки до існуючого обладнання та місцевості. Доказів коригування та приведення ПВР у відповідність вимогам законодавства у сфері будівництва, відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання про розгляд справи у закритому режимі та заяву про залучення третьої особи, то слід зазначити наступне.
Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про здійснення розгляду справи №910/13996/24 у закритому судовому засіданні, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, наведені відповідачем обставини не є тими обставинами, які в розумінні приписів статті 8 ГПК України є підставами для здійснення розгляду справи в закритому судовому засіданні. Також, враховуючи предмет спору та обґрунтування заявленого позивачем клопотання, суд не встановив достатніх та належних підстав для залучення до участі у справі АТ «Українська оборонна промисловість», оскільки рішення у даній справі не вплине на права або обов'язки вказаної особи.
За приписами частини 9 статті 8 ГПК України про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Водночас постановлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні не вимагається.
Так само за статтею 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4), тоді як постановлення ухвали про відмову у залученні третьої особи не вимагається.
Отже, наведені апелянтом доводи не можуть бути підставою для скасування правильно прийнятого рішення.
Доводи відповідача про можливість позивача відшкодувати суму авансового платежу непокритого виконаними роботами частині за рахунок банківських гарантій не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки матеріали даної справи не містять доказів пролонгації банківських гарантій: АТ «РВС Банк» № 6766-20Г від 22.10.2020; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 288 від 31.05.2019; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 320 від 31.05.2019; АТ «Банк Січ» №201303/ГР - 321 від 31.05.2019; АТ «КБ «Глобус» №11842/6 від 12.03.2019, строк дії яких закінчився, відносно чого сторони не заперечують, що унеможливлює відшкодування суми авансового платежу, заявленої до стягнення, за рахунок банківських гарантій.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління №24» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі №910/13996/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління №24».
4. Матеріали справи №910/13996/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 11.11.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова