вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа№ 920/457/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.08.2025 (повний текст підписано 01.09.2025)
у справі №920/457/21 (головуючий суддя Джепа Ю.А., судді Жерьобкіна Є.А., Котельницька В.Л.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. у виконавчому провадженні №78174474
у справі №920/457/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І»
про стягнення 36 560 386,67 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 у справі №920/457/21 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Благовіщенська, буд. 32, кімната 7, код ЄДРПОУ 41333614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (49106, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49, код ЄДРПОУ 38114069) заборгованість за договором генерального підряду від 20.12.2018 № 2012-001 в сумі 31 411 503,60 грн (тридцять один мільйон чотириста одинадцять тисяч п'ятсот три гривні шістдесят копійок), три проценти річних в сумі 219 691,15 грн (двісті дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня п'ятнадцять копійок), збитки від інфляції в сумі 860 223,40 грн (вісімсот шістдесят тисяч двісті двадцять три гривні сорок копійок), пеню в сумі 927 818,16 грн (дев'ятсот двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень шістнадцять копійок), штраф в сумі 3 141 150,36 грн (три мільйона сто сорок одна тисяча сто п'ятдесят гривень тридцять шість копійок) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 548 405,80 грн (п'ятсот сорок вісім тисяч чотириста п'ять гривень вісімдесят копійок).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022.
Постановою Верховного Суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду Сумської області від 14.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі №920/457/21 залишено без змін.
30.06.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» надійшла до суду скарга б/н від 27.06.2025 (вх.№ 3707 від 30.06.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача, в якій просить зняти арешт, накладений на рахунок, що відкрито в АТ "Укргазбанк" IBAN НОМЕР_1 , постановою від 23.05.2025 в межах ВП №78174474.
07.08.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» подано до суду скаргу б/н від 07.08.2025 (вх.№4320 від 07.08.2025) на дії приватного виконавця з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні №78174474, в якій просить визнати неправомірними дії приватного виконавця Авторгова А.М. у виконавчому провадженні №78174474 щодо визначення вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Енерджі Солар І»; визнати недійсною оцінку майна ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І», оформлену звітом про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингюрсервіс» від 23.06.2025.
Також 07.08.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» подано до суду клопотання б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025), в якому просить суд зупинити передачу на реалізацію у межах виконавчого провадження майна ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» - сонячної електростанції, яка знаходиться за адресою: Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Набережна, буд. 55.
Ухвалою від 19.08.2025 постановлено повернути без розгляду скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 27.06.2025 (вх.№ 3707 від 30.06.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача; призначити судове засідання для розгляду скарги представника відповідача б/н від 07.08.2025 (вх.№4320 від 07.08.2025) на дії приватного виконавця з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні №78174474 та клопотання б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025) про зупинення передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження майна у справі № 920/457/21 на 26.08.2025, 11:00, яке провести за участю представника відповідача - Гринька К.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Мєльник О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
21.08.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» надійшла до суду скарга б/н від 20.08.2025 (вх.№ 4550, 4551 від 21.08.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача, в якій просить зняти арешт, накладений на рахунок, що відкрито в АТ "Укргазбанк" IBAN НОМЕР_1 , постановою від 23.05.2025 в межах ВП №78174474, у якій, крім іншого, заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на її подання та поновити відповідний строк.
Також при перевірці матеріалів справи судом встановлено, що від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» у доповнення клопотання б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025) подано до суду клопотання б/н від 13.08.2025 (вх.№3864 від 13.08.2025), в якому, доповнивши обгрунтування вимог, також просить суд зупинити передачу на реалізацію у межах виконавчого провадження майна ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» - сонячної електростанції, яка знаходиться за адресою: Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Набережна, буд. 55.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.08.2025 у справі №920/457/21 задоволено клопотання про поновлення строку на подання скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 20.08.2025 (вх.№ 4551 від 21.08.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача.
Відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 20.08.2025 (вх.№ 4550 від 21.08.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача.
Відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4320 від 07.08.2025) на дії приватного виконавця з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні №78174474.
Відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025) та б/н від 13.08.2025 (вх.№3864 від 13.08.2025) про зупинення передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження майна боржника у справі № 920/457/21.
Задовольняючи у задоволенні скарги, суд виходив з недоведеності та необґрунтованості її доводів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач 08.09.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.08.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
Скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 26.08.2025 р. у справі №920/457/21 в частині відмови в задоволенні скарги ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» від 20.08.2025 р. на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку Боржника у виконавчому провадженні №78174474.
Прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» від 20.08.2025 р. на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку Боржника у виконавчому провадженні №78174474 та скасувати арешт банківського рахунку.
Скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 26.08.2025 р. у справі №920/457/21 в частині відмови в задоволенні клопотання ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» про зупинення реалізації майна Боржника у виконавчому провадженні №78174474.
Прийняти нове рішення, яким зупинити виконавчі дії з реалізації майна ГГЕС у виконавчому провадженні №78174474.
Скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 26.08.2025 р. у справі №920/457/21 в частині відмови в задоволенні скарги ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» від 07.08.2025 р. на дії приватного виконавця з визначення вартості майна Боржника у виконавчому провадженні №78174474.
Прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» від 07.08.2025 р. на дії приватного виконавця з визначення вартості майна Боржника у виконавчому провадженні №78174474, а саме:
Визнати неправомірними дії приватного виконавця Авторгова А.М. у виконавчому провадженні №78174474 щодо визначення вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Енерджі Солар І».
Визнати недійсною оцінку майна ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І», оформлену звітом про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингюрсервіс» від 23.06.2025 р.
Апелянт не погоджується з прийнятою ухвалою, вважає її постановленою з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
Апелянт вказує про порушення, допущені оцінювачем під час проведення оцінки майна, та які визначені у рецензії на звіт.
Вказує на невірне визначення предмету оцінки, що мало результатом заниження вартості майна.
Посилається на те, що:
судом невірно оцінено обставини справи, та не з'ясовано підміну термінів оцінювачем майна та приватним виконавцем, зокрема те, що фактично проводилась оцінка майнового комплексу - сонячної електростанції, яка дає змогу провадити господарську діяльність, однак, формально, у звіті про оцінку майна та постанові виконавця про призначення оцінки, визначено базою оцінки «будівля, сонячна електростанція»;
проігноровано порушення приватним виконавцем вимог закону з неналежного визначення бази оцінки, а суб'єктом оціночної діяльності - порушено Національні стандарти оцінки № 1 та № 3, які визначають правила та методологію проведення оцінки майна, що прямо вплинуло на результати оцінки майна;
оцінювачем проведено оцінку обладнання сонячної електростанції у «вакуумі», так, ніби обладнання не є частиною майнового комплексу - сонячної електростанції, та не генерує дохід для власника;
до суду, як і до виконавця, подавався повний пакет документів, який підтверджує структурну інтеграцію всього майна, яке визначено об'єктом реалізації, як одного невід'ємного об'єкту - сонячної електростанції. Окрім цього, до суду та виконавцю подавалися документи, що підтверджують дохідність сонячної електростанції та генерації нею доходу від продажу електричної енергії.;
Таким чином, вважає, що визначення вартості майна повинно відбуватися виключно як майнового комплексу, а не окремого обладнання, яке не пов'язане між собою.
Апелянт не згоден з неприйняттям судом рецензії з підстав відсутності попередження оцінювача про кримінальну відповідальність, що не підтверджується ані судовою практикою з питань рецензування звітів про оцінку, ані спеціальним законом.
Судом не надано оцінки зауваженням представників Боржника щодо того, що незалежним оцінювачем при здійсненні складання звіту про оцінку майна Боржника, застосовувались комерційні пропозиції, складені Стягувачем - ТОВ «ЕДС-Інжиніринг», зокрема щодо вартості сонячних модулів потужністю 7.7 МВт., що свідчить про позапроцесуальне спілкування Стягувача та Оцінювача та заниження вартості майна Боржника, на підставі нерелевантних комерційних пропозицій особи, що заінтересована в занижені вартості майна.
В частині обґрунтування зняття арешту з банківського рахунку вказує на те, що:
Боржник не має змоги виплачувати податки, заробітну плату, охорону об'єкта з огляду на наявність арешту банківського рахунку.
Боржник виконує важливу роль у забезпеченні стабільності енергетичної системи Сумського регіону, особливо в умовах воєнного стану, коли об'єкти централізованої інфраструктури систематично зазнають ракетних атак з боку держави-агресора.
Згідно з наказом Міністерства енергетики України від 31.03.2025 р. №143, ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» віднесено до переліку підприємств, критично важливих для економіки та життєзабезпечення населення.
Перебої у його роботі становлять пряму загрозу енергетичній безпеці регіону та можуть спричинити суттєві соціально-економічні наслідки, зокрема - знеструмлення населених пунктів, зупинку підприємств та порушення роботи об'єктів критичної інфраструктури.
Наразі підприємство позбавлено можливості вільно користуватись своїми банківськими рахунками, що унеможливлює своєчасне виконання зобов'язань перед ключовими контрагентами, зокрема - перед НЕК «Укренерго» за договором надання послуг з диспетчерського управління та ТОВ «Явір-2005» за Договором про фізичну охорону сонячної електростанції. У разі несплати заборгованості НЕК «Укренерго» відповідно до чинного законодавства та умов договору має право вжити заходів до припинення участі підприємства у ринку електричної енергії, що фактично призведе до зупинки генерації.
Таким чином, повне блокування фінансових ресурсів ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І» не лише унеможливлює належне виконання судового рішення у межах виконавчого провадження, а й створює критичні ризики для безперебійного виробництва електроенергії, стабільного енергопостачання в регіоні та виконання державою життєво важливих функцій у період воєнного стану.
В частині зупинення торгів з реалізації майна боржника у виконавчому провадженні зазначає, що реалізація майна за такою заниженою оцінкою може призвести до неможливості відновлення положення товариства, що робить можливість ефективного судового захисту формальною (ефективний засіб захисту буде знівельований фактичним продажем майна).
Суд першої інстанції, відмовляючи у зупиненні реалізації майна, не врахував, що норми Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачають можливість такого зупинення у випадках, коли існує спір щодо правомірності визначення вартості майна, а реалізація цього майна створює ризик завдання боржнику невиправної шкоди.
У даній справі предметом торгів є єдиний виробничий актив Боржника - майновий комплекс - сонячна електрична станція, що генерує дохід. Його продаж за суттєво заниженою ціною фактично позбавить Боржника можливості відновлення прав навіть у разі подальшого задоволення скарги.
За таких обставин ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у зупиненні реалізації майна вважає необґрунтованою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.08.2025 у справі №920/457/21; витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/457/21, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2025.
З метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин, ухвалою від 06.10.2025 оголошено перерву у справі №920/457/21 на 27.10.2025.
До матеріалів справи представником позивача та приватним виконавцем подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні категорично заперечують доводи апелянта.
Явка представників сторін
Представники відповідача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, подані скарги задовольнити.
Представник позивача та приватний виконавець в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечували доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, просили її відхилити з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 27.10.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Щодо клопотання про поновлення строку на подання скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 20.08.2025 (вх.№ 4551 від 21.08.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача, суд дійшов висновку про його задоволення та поновлення відповідного строку з підстав, що викладені заявником, відповідно до положень ст. 119 ГПК України.
Щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 20.08.2025 (вх.№№ 4550 від 21.08.2025) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. щодо нескасування арешту банківського рахунку відповідача, судом встановлено наступне.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. від 23.05.2025 відкрито виконавче провадження №78174474 про примусове виконання наказу господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі №920/457/21. Окрім цього, постановою від 23.05.2025 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Боржника в межах суми звернення стягнення, зокрема, на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укргазбанк».
18.06.2025 боржником направлено до приватного виконавця заяву про скасування арешту банківського рахунку, накладеного постановою від 23.05.2025.
20.06.2025 боржником отримано відповідь на заяву, згідно якої приватним виконавцем відмовлено у скасуванні арешту банківського рахунку.
Боржник вважає, що зазначений арешт унеможливлює належне здійснення операційної діяльності станції (виплату заробітної плати працівникам, що порушує вимоги трудового законодавства та призводить до грубого обмеження соціальних прав; своєчасну сплату податків та обов'язкових платежів, що загрожує застосуванням фінансових санкцій і призводить до порушення податкового законодавства; виконання зобов'язань перед господарськими контрагентами, що спричиняє порушення договірної дисципліни, виникнення штрафів, репутаційні втрати та загострення фінансового стану підприємства; добровільне виконання судового рішення у справі №920/457/2 у межах виконавчого провадження №78174474), тому у поданій до суду скарзі просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відмови у задоволенні заяви боржника про зняття арешту та зняти арешт з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Енерджі Солар І», що відкрито в АТ «Укргазбанк» IBAN НОМЕР_1 , в національній валюті гривні, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. від 23.05.2025 в межах ВП №78174474.
В обгрунтування вимог скаржник посилається, зокрема, на положення ст. 34, 48 та 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також приписи ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати №95 від 01.07.1949, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, ст. 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
Щодо скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4320 від 07.08.2025) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні №78174474 судом встановлено наступне.
Боржник просить визнати неправомірними дії приватного виконавця Авторгова А.М. у виконавчому провадженні №78174474 щодо визначення вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Енерджі Солар І» та визнати недійсною оцінку майна ТОВ «Глобал Грін Енерджі Солар І», оформлену звітом про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингюрсервіс» від 23.06.2025.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що результати оцінки майна є недостовірними, оскільки ринкова вартість сонячної електростанції була занижена через методологічні порушення оцінювача; рецензування Звіту Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання «Українське товариство оцінювачів» від 04.08.2025 підтвердило наявність істотних недоліків, що вплинули на достовірність результатів оцінки (неповна ідентифікація об'єкта, неправильний вибір підходів, відсутність необхідної інформації); приватний виконавець неправильно визначив предмет оцінки, зобов'язавши оцінити лише майно та обладнання, замість цілісного майнового комплексу, що генерує дохід, що призвело до застосування неправильної методики і заниження вартості; оцінювачем необґрунтовано не застосовано дохідний підхід, хоча сонячна електростанція функціонує як дохідогенеруючий комплекс, що суперечить Національним стандартам оцінки №1 та №3; неправильно визначено базу оцінки; фактичні дані щодо доступу до об'єкта викладені неправдиво, що стало підставою для невключення частини обладнання до складу предмета оцінки та викривлення вартості; порушення виконавця та оцінювача призводять до суттєвих збитків боржника, оскільки реалізація електростанції за заниженою ціною може позбавити боржника доходу.
Щодо клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025) та б/н від 13.08.2025 (вх.№3864 від 13.08.2025) про зупинення передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження майна боржника у справі № 920/457/21, суд виходив з того, що у чинному ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду першої інстанції повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам скарги, поданої до суду першої інстанції, у якій Боржник вважає, що арешт банківського рахунку унеможливлює належне здійснення операційної діяльності станції (виплату заробітної плати працівникам, що порушує вимоги трудового законодавства та призводить до грубого обмеження соціальних прав; своєчасну сплату податків та обов'язкових платежів, що загрожує застосуванням фінансових санкцій і призводить до порушення податкового законодавства; виконання зобов'язань перед господарськими контрагентами, що спричиняє порушення договірної дисципліни, виникнення штрафів, репутаційні втрати та загострення фінансового стану підприємства; добровільне виконання судового рішення у справі №920/457/2 у межах виконавчого провадження №78174474), тому у поданій до суду скарзі просить визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відмови у задоволенні заяви боржника про зняття арешту та зняти арешт з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Енерджі Солар І», що відкрито в АТ «Укргазбанк» IBAN НОМЕР_1 , в національній валюті гривні, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. від 23.05.2025 в межах ВП №78174474.
Відповідно до частини третьої статті 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
З гідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, боржником до скарги було додано Довідку АБ "УКРГАЗБАНК" №5- 303/18/473/2025 від 27.05.2025, якою останній повідомляє, що ТОВ "ГГЕ СОЛАР І" відкрито поточний рахунок (дата відкриття рахунку 20.05.2019): НОМЕР_1 (валюта рахунку: гривня, євро).
Доказів того, що банком було визначено статус коштів і рахунка як такого, на кошти на якому заборонено накладення арешту, та повідомлено виконавця про цільове призначення коштів на рахунку й повернення його постанови без виконання, скаржником ані суду першої інстанції ані апеляційному суду не надано.
Відповідно до положень пп. 2 п. 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ: юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тобто чинним законодавством прямо передбачено право боржника здійснювати видаткові операції з поточних рахунків для виплати заробітної плати, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, приватним виконавцем в додаткових поясненнях на апеляційну скаргу від 13.10.2025 зазначено, що з дати відкриття виконавчого провадження 23.05.2025 по 13.10.2025 з рахунків боржника загалом стягнуто лише 479 049,56 грн (підтверджується випискою по рахунку, долученою до пояснень), що спростовує твердження боржника про його значну прибутковість.
В ході апеляційного розгляду, на запит приватного виконавця надійшла відповідь АБ «Укргазбанк» №БТ-12716 від 30.09.2025 на вимогу приватного виконавця щодо надання інформації про рух коштів та операцій, проведених на користь чи за дорученням боржника на його рахунку відкритому в АБ «Укргазбанк», та на кошти на якому накладався арешт приватним виконавцем.
З зазначеної відповіді вбачається, що боржником з зазначеного рахунку безперешкодно сплачується заробітна плата, податки та збори.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги відповідача в цій частині.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що апелянт вважає дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна на підставі Звіту про незалежну оцінку ТОВ «Консалтингюрсервіс» є неправомірними, оскільки:
1. Результати оцінки майна є недостовірними, оскільки ринкова вартість сонячної електростанції була занижена через численні методологічні порушення оцінювача.
2. Рецензування Звіту підтвердило наявність істотних недоліків, що вплинули на достовірність результатів оцінки (неповна ідентифікація об'єкта, неправильний вибір підходів, відсутність необхідної інформації).
3. Приватний виконавець неправильно визначив предмет оцінки, зобов'язавши оцінити лише майно та обладнання, замість цілісного майнового комплексу (ЦМК), що генерує дохід. Це призвело до застосування неправильної методики і заниження вартості.
4. Оцінювачем необґрунтовано не застосовано дохідний підхід, хоча сонячна електростанція функціонує як доходогенеруючий комплекс, що суперечить Національним стандартам оцінки №1 та №3.
5. Неправильно визначено базу оцінки - оцінка проведена нібито для застави, а не примусового продажу в межах виконавчого провадження, що не відповідає меті оцінки, поставленій виконавцем.
6. Фактичні дані щодо доступу до об'єкта викладені неправдиво, що стало підставою для невключення частини обладнання до складу предмета оцінки та викривлення вартості.
7. Порушення виконавця та оцінювача призводять до суттєвих збитків боржника, оскільки реалізація електростанції за заниженою ціною може позбавити боржника доходу.
Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення).
Відповідно до частини шостої цієї ж статті, у разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари, тощо);
2) об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Таким чином законодавством про виконавче провадження не передбачена реалізація майна боржника як цілісного майнового комплексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно належне боржнику: будівля, сонячна електростанція потужністю 5,7 МВТ, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3493481.5048629.20240618.64.0000.59, РНОНМ: 2977393059040, складається з: -будівля ЗПК, А-1 площею 12,1 кв.м.; - господарська будівля, Б-1 загальною площею 13,9 кв.м.; - вбиральня, В; - столи ФЕМ (фотоелектричних модулів)-768 шт. з компонентами, ФЕМ, а саме: сонячний ФЕМ АС-320МН/120S - 6814 шт., сонячний ФЕМ АС-325МН/120S - 4508 шт., сонячний ФЕМ АС-360МН/120V - 11202 шт., інвертор Sunny Tripower Core2 STP 110-60 - 48 шт.; - КТП (8 шт), I-IV, VII-X; - КТП власних потреб (1шт), V; - РП10кВ, VI; - Пост охорони (2 шт), ПО RRP-4HLFDOM5P; - Огорожа, 1-5, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Охтирський р., м. Тростянець, вул. Набережна, буд. 55.
Відповідно і визначення вартості майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання здійснювалось щодо вищевказаного об'єкту нерухомого майна. Таким чином, доводи скаржника про те, що приватним виконавцем неправильно визначено предмет оцінки, є такими, що не ґрунтуються на законі.
Дійсно, відповідно до Національного стандарту №1, об'єктом оцінки у формі цілісного майнового комплексу є об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Тобто, згідно з визначенням поняття цілісного майнового комплексу, оцінювачу необхідно оцінювати весь комплекс будівель та споруд як єдиного комплексу за методом дисконтування грошового потоку.
Проте цілісний майновий комплекс не був об'єктом звернення стягнення, й відповідно, не був об'єктом оцінки, тому доводи скарги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.
Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе ідповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» не звертався до приватного виконавця з заявою щодо проведення рецензування, а здійснив рецензування звіту поза межами виконавчого провадження. При цьому, всупереч вимогам статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», рецензенти не попереджались виконавцем про кримінальну відповідальність за недостовірне чи необ'єктивне проведення рецензування.
Твердження боржника щодо зауважень під час огляду об'єкту оцінки стосовно недопуску до всіх приміщень, судом відхиляються, оскільки матеріалами справи не підтверджується недопуск оцінювача до критично важливої чи значної за обсягом частини об'єкта, зауваження мають формальний характер.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до викладеного у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 442/6491/17 правового висновку відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
Наступні зауваження рецензентів не впливають на достовірність результатів оцінки майна, як то: відсутність загального алгоритму оцінки з описом підходів та методів оцінки щодо кожного виду майна, або, що використання фактичної орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка була проіндексована оцінювачем від дати заключення договорів до дати оцінки на індекс споживчих цін за цей період (слід зазначити, що суб'єктом оціночної діяльності оцінювалося право користування земельною ділянкою); також те, що в якості аналогів оцінювачем використані дані комерційних пропозицій на поставку сонячних модулів загальною потужністю 7,7 мВт, хоча в ідентифікації об'єкта оцінки, в його найменуванні вказане: "сонячна електростанція потужністю 5,7 мВт", тощо.
Крім того, оцінювачем, при проведенні оцінки вартості об'єкту речових прав, прийнято до уваги вартість всіх складових об'єкту речових прав, в тому числі вартість 48 шт інверторів Sunny Tripower Core 2 STP 110-60 та фотоелектричних модулів загальною потужністю 7,7 МВт, що на 0,0217 МВт (або 21,7 кВт) більше ніж застосовано на об'єкті речових прав.
Як доводить приватний виконавець, що не спростовано апелянтом, 5,7 мВт це потужність по інвенторам, 7,7 мВт - це потужність по сонячним модулям. Якщо оцінювач проведе коригування на різницю в потужності, то вартість об'єкта оцінка ще більше зменшиться.
Ринок сонячних панелей досить динамічно розвивається. Сонячні панелі, які виготовлялися майже 5 років є морально застарілими, а на сьогодні потужність сонячних панелей в два рази виросла при тому, що вартість одної такої сонячної панелі коштує дешевше. Подібне майно використовувалось в контексті потужності Ватт, які може генерувати один сонячний модуль.
Рецензенти зазначають, що застосовані у якості аналогів п'ять пропозицій з продажу сонячних панелей не враховують вартість їх монтажу, хоча ці витрати складають суттєву частку у відновній вартості подібного майна.
Відповідно до п. 8 стандарту 9 бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів ; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
У той же час, судом враховано, що метою оцінки є визначення його вартості для цілей виконавчого провадження, тобто реалізації майна і у даному випадку монтаж панелей не потрібен.
За таких обставин, рецензування звіту є неналежним, а тому не може бути прийнятий судом.
Отже, оцінку майна у виконавчому провадженні виконано з використанням порівняльного та витратного підходів, що відповідає Національним стандартам оцінки. Відмова від застосування дохідного підходу є правомірною, оскільки в умовах виконавчого провадження мета оцінки - визначення вартості майна для реалізації на електронних торгах, а не оцінка бізнесу як такого.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про ненадання доказів на підтвердження того, що дії виконавця щодо оцінки майна не відповідали положенням частин першої - третьої, п'ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, у своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.08.2021 у справі №461/4240/17, зі змісту норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Залучивши суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна, виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, визначив ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.
Також судом враховано, що початкова чи оціночна вартість майна є стартовою ціною, за якою майно передається на реалізацію й формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Перевіривши доводи боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4320 від 07.08.2025) на дії приватного виконавця з визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні №7817447, з чим погоджується колегія суддів.
Щодо клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» б/н від 07.08.2025 (вх.№4323/25 від 12.08.2025) та б/н від 13.08.2025 (вх.№3864 від 13.08.2025) про зупинення передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження майна боржника у справі № 920/457/21, суд виходив з того, що у чинному ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.
Апелянтом також було подано суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення реалізації майна боржника до завершення розгляду скарги боржника щодо дій приватного виконавця з визначення вартості майна.
З приваоду поданих клопотань колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Подані боржником (апелянтом) клопотання за своєю суттю є прихованими заявами про забезпечення позову, при цьому колегія суддів звертає увагу про недопустимість забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Положення статей 136-146 ГПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 339- 343 ГПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
З урахуванням приписів статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», електронний аукціон, призначений в межах виконання рішення суду, є таким, що проводиться уповноваженою державою особою і саме від імені держави.
Стосовно норми про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, на яку посилається скаржник, то слід зазначити, що зазначений захід забезпечення позову може бути застосований виключно у позовному провадженні у випадку оскарження несудового (квазісудового) виконавчого документа, такого як наприклад, виконавчий напис нотаріуса.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №752/26606/18 зазначив, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії, рішення виконавця шляхом зупинення реалізації майна, оскільки вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця.
У даному випадку суд не має правових підстав для задоволення клопотань боржника про зупинення передачі на реалізацію у межах виконавчого провадження майна боржника у справі № 920/457/21 при розгляді скарг на дії приватного виконавця, фактично використовуючи норми забезпечення позову або будь-які інші аналогічні. Вказані повноваження суду не передбачено Розділом VI ГПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень".
З огляду на викладене клопотання боржника (апелянта) в цій частині також підлягають відхиленню як необгрунтовані.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні поданих боржником скарг та клопотання..
Доводи апелянта про прийняття господарським судом ухвали з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним встановленням обставин, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваній ухвалі висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при постановленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарг та клопотання, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні скарг та клопотання.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.08.2025 у справі №920/457/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.08.2025 у справі №920/457/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ЕНЕРДЖІ СОЛАР І».
4. Матеріали справи №920/457/21 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 11.11.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко