вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа № 910/12035/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Нестеров Е.Г.
від відповідача-1: Калачик В.В. (у режимі відеоконференції)
від відповідача-2: Калачик В.В. (у режимі відеоконференції)
від відповідача-3: Калачик В.В. (у режимі відеоконференції)
від відповідача-4: Калачик В.В. (у режимі відеоконференції)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КОМІНБАНК"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2025)
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (суддя Привалов А.І.)
у справі № 910/12035/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Акціонерного товариства "КОМІНБАНК"
до:
1. ОСОБА_1 (відповідач-1);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ПРОМІНВЕСТ" (відповідач-2);
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ-2009" (відповідач-3);
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП АЛДИ" (відповідач-4),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКО",
про стягнення 56 001 808,59 грн та звернення стягнення на предмет застави
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У вересні 2025 року Акціонерне товариство "КОМІНБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК ПРОМІНВЕСТ" (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ-2009" (відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП АЛДИ" (відповідач-4) про солідарне стягнення 56 001 808,59 грн та звернення стягнення на предмет застави.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами як поручителями взятих на себе зобов'язань за генеральним кредитним договором № 70/22 від 29.07.2022 та додатковим договором № 70/22-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії за програмою "Доступні кредити 5-7-9" від 29.07.2022.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
Разом із позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все нерухоме, рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову, та корпоративні права у товариствах, яке належить ОСОБА_1 , у межах суми позову 56 001 808,59 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі;
- накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК ПРОМІНВЕСТ", які знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову, та корпоративні права у товариствах, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК ПРОМІНВЕСТ", у межах суми позову 56 001 808,59 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі;
- накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ-2009", які знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову, та корпоративні права у товариствах, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ-2009", у межах суми позову 56 001 808,59 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі;
- накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПП АЛДИ", які знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову, та корпоративні права у товариствах, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПП АЛДИ", у межах суми позову 56 001 808,59 грн до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач послався на те, що враховуючи майновий характер спору, заходи у вигляді арешту майна та грошових коштів відповідачів у межах суми заявлених позовних вимог є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25 відмовлено Акціонерному товариству "КОМІНБАНК" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалу суду мотивовано тим, що саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25, Акціонерне товариство "КОМІНБАНК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 2, 13, 136, 137, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
При цьому скаржник посилається на те, що враховуючи відсутність інформації про майновий стан відповідачів (відсутність інформації про банківські рахунки, розмір коштів на вказаних рахунках), у даному випадку існує вірогідність того, що відповідачі можуть у будь-який момент розпорядитися належним їм майном, зокрема й частками у товариствах, що їм належать. За умови неможливості встановити обставину достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу та знаходяться/обліковуються на всіх його рахунках в усіх банківських установах, з метою забезпечення позову про стягнення суми позову є необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти відповідача, так і на його майно в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто в межах різниці між сумами позову та арештованих грошових коштів (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.10.2025 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 задоволено заяву адвоката Калачика Володимира Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25; відкладено розгляд апеляційної скарги на 27.10.2025 о 10:20.
Позиції учасників справи
ОСОБА_1 подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на те, що у випадку, коли кредитне зобов'язання вже забезпечене заставою, повторне накладення арештів є надлишковим і порушує принцип співмірності.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 27.10.2025 взяли участь представник позивача (в залі суду) та представник відповідачів (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника третьої особи.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України.
Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Із цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, обов'язок із доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
Заяву Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" про забезпечення позову обґрунтовано тим, що з огляду на відсутність інформації про майновий стан відповідачів (відсутність інформації про банківські рахунки, розмір коштів на вказаних рахунках), існує вірогідність того, що відповідачі можуть у будь-який момент розпорядитись належним їм майном, зокрема й частками у товариствах, що їм належать.
У той же час, за доводами позивача, в разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржники матимуть безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у них грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що про обставини, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Разом із тим, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, заявник жодними належними та допустимими доказами не довів, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів у межах суми позовних вимог може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, а відтак, правомірною є відмова у забезпеченні позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25 є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 у справі № 910/12035/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Владимиренко С.В. з 28.10.2025 по 30.10.2025 (включно) у відпустці, а судді Ходаківської І.П. - з 28.10.2025 по 09.11.2025 (включно) на лікарняному, повна постанова складена та підписана - 10.11.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко