вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/7638/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Шапрана В.В.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.10.2025:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 (повний текст складено 28.11.2024)
у справі № 910/7638/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція Столичного округу
про зобов'язання усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянки,
Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулась Солом'янська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянки по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 за координатами 50.2428, 30.2754.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянки по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 за координатами 50.2428, 30.2754.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на користь Київської міської прокуратури 3 028,00 грн судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" 13.12.2024 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Приймаючи оскаржуване рішення місцевим господарським судом не було враховано:
- відповідач використовує лише частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 площею 1,2 га за адресою м. Київ, проммайданчик між вулицями Медова та Сигнальна, для складування посипальних, зворотних та будівельних матеріалів, що була виділена виконавчим комітетом Залізничої районної ради народних депутатів м. Києва на підставі рішення від 03.04.1989 "Про відвід земельної ділянки Шляховій дільниці Залізничого району м. Києва "Київшляхуправління". В осінньо=зимовий період вказана земельна ділянка також використовується для тимчасового накопичення снігу, зібраного з вуличнодорожньої мережі;
- чи дійсно відібрані зразки грунту, результатами дослідження яких встановлено забруднення та засмічення земельної ділянки, були відібрані саме у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017;
- докази у даній справі, а саме протокол огляду від 16.03.2023, протокол огляду журналів від 17.03.2023, протокол огляду "Безпечне місто" від 09.02.2024, протокол огляду від 25.04.2024, графічні матеріали отриманні у рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42022100000000159 від 28.04.2022, отримані з порушенням порядку, встановленого Кримінального процесуального кодексу України.
Позиції інших учасників справи.
27.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому відповідач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволені апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.12.2024 справу № 910/7638/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сітайло Л.Г., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7638/24.
Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24 до надходження до суду матеріалів справи.
09.01.2025 матеріали справи № 910/7638/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24, справу № 910/7638/24 призначено до розгляду на 27 лютого 2025 року о 10 год 45 хв.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 24.02.2025 по 28.02.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справу № 910/7638/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Шапрана В.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24, розгляд справи призначено на 17.04.2025 об 11 год 00 хв в режимі відеоконференції.
У зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. з 14.04.2025 по 17.04.2025, розгляд справи у призначений час не відбувся.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Шапрана В.В., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24, розгляд справи призначено на 29.05.2025 об 11 год 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/7638/24 відкладено на 09 липня 2025 року о 09 год 40 хв.
У судових засіданнях 09.07.2025 та 17.09.2025 Північним апеляційним господарським судом оголошувались перерви до 17.09.2025 та 15.10.2025 відповідно.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 15.10.2025 з'явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду шляхом направлення на електронні адреси ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 про відкладення розгляду справи.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.
Прокурор та представник позивача 1 у судовому засіданні просили апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просили залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва у ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28.04.2022 установлено факт наявності несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва площею 8,43 га перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач).
У межах вищевказаного кримінального провадження № 42022100000000159 від 28.04.2022 Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» (далі - відповідач) посилається на право використання вказаної земельної ділянки на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва від 03.04.1989 № 112 «Про відвід земельної ділянки Шляховій дільниці Залізничного району м. Києва «Київшляхуправління».
16.03.2023 проведено огляд земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу та за участі заступника начальника Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва».
За результатами вказаного огляду встановлено, що земельна ділянка охороняється працівниками комунального підприємства, в'їзд на територію здійснюється через металеві ворота, на території розміщуються малі архітектурі споруди (вагончики), автомобільна техніка КП ШЕУ.
Під час огляду виявлено засмічення земельних ресурсів відходами та забруднення хімічними речовинами частини земельної ділянки шляхом накопичення та захоронення в ґрунті відходів різного морфологічного складу, а саме: металобрухту, твердих побутових відходів, відходів автомобільного транспорту, відходів пластику та відпрацьованих автомобільних шин.
Для обстеження території, фіксування засмічення та забруднення земельної ділянки було залучено спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу, якими проведено заміри території та площу засмічення, узято проби ґрунту.
Як вбачається з план-схеми обмірів, складеного за результатами участі у слідчих діях у кримінальному провадженню № 42022100000000159 від 28.04.2022, протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунту № 27-23, інформації Державної екологічної інспекції Столичного округу, наведеній у листі від 19.04.2023, накопичення та захоронення будівельних, промислових та твердих побутових відходів призвело до засмічення земельної ділянки відходами площею 0,2502 га, об'єм 23436,80 м3 та забруднення хімічними речовинами понад норму.
Крім того, відповідно до інформації Державної екологічної інспекції Столичного округу від 01.05.2023 та розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням та забруднення земельних ресурсів відходами, навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 278 582 688,00 грн.
Під час проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, зафіксованих протоколом огляду журналів від 17.03.2023, виявлено та вилучено рукописні журнали: «передача змін» за період 08.12.2020 по 11.03.2023; «вивіз стройматеріалів» за період 20.01.2022 -16.03.2023; «сніг ШЕУ» за період 14.02.2021-02.02.2023; «поступления» за період 04.06.2021 - 15.03.2023; «сніг (вокзал)» за період 11.01.2022 - 14.01.2023; «вивіз сміття» за період 08.05.2022 - 26.12.2022; «вивіз сміття» за період з 27.09.2021 - 07.05.2022; «вивіз сміття» за період 27.12.2022 - 15.03.2023; «вивіз сміття» за період 11.04.2021 - 26.09.2021, які містять інформацію, у тому числі, про дату, марку автомобіля, номер автомобіля, час заїзду і виїзду, назву сміття, тонни, звідки переміщається.
При цьому інформацією КП ШЕУ Солом'янського району м. Києва від 24.01.2024 та протоколом огляду комплексної системи відео моніторингу «Безпечне місце» від 09.02.2024 зафіксовано та підтверджено рух транспортних засобів комунального підприємства, які вказані у журналах у зазначений час та дати, на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017.
У подальшому, 25.04.2024 проведено повторний огляд за участю представника КП ШЕУ Солом'янського району м. Києва з залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції Столичного округу та Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва.
Протоколом огляду від 25.04.2024 зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці продовжують розміщуватись бетонні блоки, металеві конструкції, службовий транспорт КП ШЕУ Солом'янського району м. Києва.
Також на вказаній території за координатами 50.2428, 30.2754 наявний насип ґрунту з відходами будівництва та знесення.
Сертифікованим інженером-геодезистом Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин» Ігнатенком В.Д. (кваліфікаційний сертифікат інженера - геодезиста № 012537 від 06.02.2015) під час огляду виконано геодезичну зйомку з визначенням та позначенням на схемі площі засміченої території, яка складає 0,3821 га, що підтверджується технічним звітом щодо вишукувальних робіт при здійснення моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною, матеріалами топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельних ділянок за адресою: вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі міста Києва.
Відповідно до довідки від 25.04.2024 головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Пізнюря І.В., який брав участь у проведенні огляду території 25.04.2024, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 на вул. Кадетський Гай, Солом'янського р-н, м. Київ наявний неоднорідний шар ґрунту, який змішаний з відходами будівництва і знесення, який зсунутий у яр. Діяльність щодо розміщення відходів будівництва та знесення змішаних із шаром ґрунту і засипання цими відходами яру (захоронення) призвела до засмічення земель, що не відповідає вимогам статті 35 Закону України «Про охорону земель» та статті 40 Закону України «Про управління відходами».
Крім того, у межах кримінального провадження встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу в період з 15.11.2021 по 26.11.2021 проводився позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства комунальним підприємством на підставі звернення Марченка В.С. від 12.10.2021.
Під час вищевказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) спеціалістами інспекції встановлено порушення комунальним підприємством вимог законодавства у сфері поводження з відходами, зокрема, відсутність обліку відходів, на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів не складений спеціальний паспорт, допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, допускається змішування відходів, на основі матеріально-сировинних балансів виробництва відповідач не виявляє та не веде первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, не визначено склад і властивості відходів, що утворюються тощо.
За результатами проведеного заходу комунальному підприємству винесено припис про усунення порушень та накладено на відповідальну посадову особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також матеріали космічного знімання, надані листом Національного центру управління та випробувань космічних засобів №1215-4-24-2024 від 11.04.2024, свідчать, що сміттєзвалище тривалий час перебуває на вказаній земельній ділянці та збільшується у площі (супутникові фотознімки з 01.03.2000 по 16.03.2022,).
Таким чином, за твердженнями прокурора, відповідач протягом тривалого часу використовує земельну ділянку для захоронення відходів дорожнього будівництва та господарської діяльності, у належний стан шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища земельна ділянка не приведена, порушення земельного та природоохоронного законодавства не усунуто та продовжує мати місце, а притягнення до адміністративної відповідальності не стимулювало до усунення порушень.
Доводи відповідача зводяться до недоведеності вини відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази фіксування або переміщення відходів, а свідчать лише про переміщення автотранспорту відповідача його балансовою територією.
Крім того, відповідач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 не обліковується за ним, хоча її частина площею 1,2 га все таки використовується КП ШЕУ для складування будівельних, притрушуючих матеріалів, піскозмету, а в осінньо-зимовий період снігу на підставі рішення виконавчого комітету Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва від 03.04.1989 № 112.
Також відповідач вказав, що позовну вимогу щодо ліквідації сміттєзвалища на території за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 за координатами 50.2428, 30.2754 неможливо виконати силами відповідача, оскільки останній не має ні змоги, ні законних прав проводити будь-які роботи поза межами своєї балансової території за бюджетні кошти або за власні.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів Київської міської ради при поданні даного позову.
На позивача (Київську міську раду), як власника земельної ділянки, покладено обов'язок самостійно контролювати збереження земельних ділянок територіальної громади міста Києва, забезпечувати ефективне використання, контролювати стан збереження, а у випадку порушення права власності територіальної громади - невідкладно реагувати на порушення стану збереження земельної ділянки.
Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва скеровувався лист від 21.05.2024 на адресу Київської міської ради щодо наявності порушень природоохоронного законодавства при використанні комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва з попередженням, що у разі невжиття заходів судового захисту державних інтересів такі заходи будуть вжиті окружною прокуратурою.
Водночас, з відповіді Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.06.2024 № 077/3215, наданої за дорученням Київської міської ради, вбачається, шо будь-які належні заходи цивільно-правового характеру щодо захисту інтересів держави Київрадою не вживались і не плануються, що підтверджує бездіяльність органу місцевого самоврядування.
Крім того, у межах кримінального провадження № 42022100000000159 від 28.04.2022 здійснювалось неодноразове повідомлення Київської міської ради (листи від 30.01.2024, 19.02.2024, 06.03.2024), Київської міської державної адміністрації (лист від 30.01.2024), Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (лист від 16.02.2024), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (лист від 06.03.2024), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (від 05.02.2024) про порушення природоохоронного законодавства на вказаній земельній ділянці, зокрема, нявність на такій земельній ділянці несанкціонованого сміттєзвалища.
Таким чином, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо порушення порядку використання земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених інтересів держави.
Водночас, позивачем не вжито заходів щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, що підтверджує бездіяльність органу місцевого самоврядування та наявність підстав для представництва інтересів Київської міської ради при поданні даного позову.
Стосовно позовних вимог колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що, як визначено ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з ч. 6 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з ч. 2 ст. 293 Цивільного кодексу України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до знищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються також, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про управління відходами», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Статтею 1 Закону України «Про охорону земель» визначено, що охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про охорону земель» об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачена відповідальність за порушення земельного законодавства, зокрема, за псування земель їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами».
Відповідно до ст. 1 вказаного закону відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління відходами» основними цілями державної політики у сфері запобігання утворенню та управління відходами є, зокрема, захист здоров'я людей та навколишнього природного середовища від негативного впливу відходів.
Захоронення відходів - це розміщення відходів на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі у спосіб, що не становить загрози здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу і не передбачає подальше оброблення відходів (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління відходами»).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про управління відходами» передбачено, що утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів; обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб'єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл; у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів; не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені; вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності, та подавати відповідну звітність; розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку; забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані місць утворення та зберігання відходів, а також забезпечувати дотримання встановлених правил техніки безпеки та пожежної безпеки у таких місцях; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність; призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.
Статтею 17 ЗУ «Про управління відходами» визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Згідно ст. 33 Закону України «Про управління відходами» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Відповідно ст. 40 Закону України «Про управління відходами» захоронення відходів здійснюється на полігонах, що відповідають вимогам законодавства та технологічне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря, забруднення ґрунтів і підземних вод. Суб'єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, а в разі захоронення небезпечних відходів - ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про управління відходами» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шлакосховищ, золовідвалів тощо).
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Колегія суддів апеляційного господарського суду критично ставиться до тверджень апелянта про відсутність вини відповідача у забрудненні земельної ділянки, оскільки доступ до спірної земельної ділянки можливий лише через пропускний пункт останнього, через наявність єдиної дороги та єдиного під'їзду з огляду на особливості ландшафту території (наявність висот, яру тощо) інші шляхи відсутні, що підтверджується долученими до матеріалів справи фототаблицями до протоколів оглядів та супутниковими знімками.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідачем підтверджено факт використання ним частини земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017, зокрема, для складування будівельних, притрушуючих матеріалів, піскозмету, а в осінньо-зимовий період снігу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що належним та ефективним способом захисту інтересів держави у природоохоронній сфері, який буде спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Конституції України та природоохоронного законодавства, є звернення до суду саме з позовом зобов'язального характеру для приведення у належний стан засміченої та забрудненої частини земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 по вул. Кадетський Гай у Солом'янському районі м. Києва.
Разом з цим місцевим господарським судом правильно відхилено посилання відповідача на неможливість виконання позовної вимоги про ліквідацію сміттєзвалища на території за кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 за координатами 50.2428, 30.2754, оскільки останній не має ні змоги, ні законних прав проводити будь-які роботи поза межами своєї балансової території, як за бюджетні кошти, так і за власні, оскільки, як вказано вище, виконання вимог природоохоронного законодавства щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище є не правом, а обов'язком.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора у даній справі.
Щодо посилання апелянта на прийняття рішення у даній справі здійснено на підставі неналежних, недопустимих та недостовірних доказів, які жодним чином не доводять обставин, що мають значення для справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов'язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79, 86 ГПК України (пункт 64 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19).
Докази, здобуті в рамках кримінального провадження, можуть бути допустимими доказами у іншому (цивільному/господарському) провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду господарської справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у господарській справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду 05.02.2020 по справі №461/3675/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 по справі №477/2330/18.
Вирішення питання про наявність чи відсутність складу господарського правопорушення не знаходиться в прямій залежності від факту наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення.
Господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства. Вони можуть збігатися, а можуть і не збігатися з елементами адміністративного або кримінального правопорушення. Крім того, відсутність доказів притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, що має місце станом на момент розгляду господарської справи, не виключає, що такі докази не можуть виникнути в майбутньому.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення доказів, які надаються учасниками справи. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про автоматичну недопустимість та недостовірність доказів через отримання їх в порядку, передбаченому КПК України. Крім того, докази, подані з позовною заявою, не містять жодних припущень, а констатують факти.
При цьому слід зазначити, що доказів у спростування обставин справи відповідачем ні місцевому господарському суду ні апеляційному господарському суду не було надано.
Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки місцевого господарського суду про задоволення позову у даній справі є правомірними.
Зважаючи на викладене, надаючи оцінку встановленим обставинам у сукупності відповідно до вимог статті 86 ГПК України, доводи скаржника в апеляційній скарзі з приводу того, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/7638/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/7638/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/7638/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.11.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді В.В. Шапран
Г.П. Коробенко