вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. Справа № 910/11940/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову
у справі № 910/11940/25 (суддя Джарти В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Каштанів"
про забезпечення позову до подання позовної заяви,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Каштанів" (далі - заявник; позивач; ТОВ "Місто Каштанів") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просив господарський суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25195022) чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Місто Каштанів" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45581094) перешкоди у користуванні частиною торгівельно-офісного комплексу з об'єктами розважального призначення, рестораном, кінотеатром, паркінгом, загальною площею 2 755,6 кв.м, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Городецького Архітектора, будинок 5, що складається з частини підвального поверху торгівельно-офісного комплексу загальною площею 250,00 кв.м. та першого поверху торгівельно-офісного комплексу загальною площею 515,45 кв.м., у тому числі, але не виключно, у доступі до неї.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 заяву ТОВ "Місто Каштанів" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено ТОВ "Кінопрем'єр" чинити перешкоди ТОВ "Місто Каштанів" у користуванні об'єктом оренди (зокрема, але не виключно, у доступі до нього) - частиною торгівельно-офісного комплексу з об'єктами розважального призначення, рестораном, кінотеатром, паркінгом, загальною площею 2 755,6 кв.м, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Городецького Архітектора, будинок 5, що складається з частини підвального поверху торгівельно-офісного комплексу загальною площею 250,00 кв.м. та першого поверху торгівельно-офісного комплексу загальною площею 515,45 кв.м. до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
За висновками місцевого господарського суду, заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Кінопрем'єр" (надалі - відповідач; ТОВ "Кінопрем'єр"; апелянт; скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви. Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Місто Каштанів" про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки господарським судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що вимоги ТОВ «Місто Каштанів» до ТОВ «Кінопрем'єр», у тому числі й заява про забезпечення позову до пред'явлення позову, є нічим іншим як зловживанням ТОВ «Місто каштанів» своїми процесуальними правами, яке спрямоване на грубе та безпідставне заволодіння майном ТОВ «Кінопрем'єр».
Скаржником вказується, що станом на день укладення договору суборенди - 07 квітня 2025 року, ТОВ «Місто Каштанів», як орендарю Будівлі, уже достеменно та очевидно було відомо про неготовність Об'єкта в відповідності до умов п. 7.1.14 (сім місяців - 20.01.2025) договору найму (оренди), тому укладення такого штучного договору суборенди з «своїм» суборендатором, на умовах які не відповідають дійсності, було ні чим іншим як штучною підставою для обґрунтування вигаданих позовів, заяв про забезпечення вигаданих позовів до ТОВ «Кінопрем'єр», з єдиною очевидною метою - рейдерським захопленням майна.
Тому, як вважає відповідач, у ТОВ «Місто Каштанів» були відсутні підстави та всі необхідні умови, щодо стану Об'єкта оренди, для укладення Договору суборенди, як передбачено п. 2.2. Договору найму (оренди): «…для розміщення в Об'єкті оренди закладу громадського харчування (Ресторану)», та передачу його в суборенду. Будь-яке розміщення в Об'єкті оренди закладу громадського харчування, для чого ТОВ «Місто Каштанів» буцім-то мали завезти меблі та відповідне обладнання, не відповідає дійсності, оскільки не можливо розмістити заклад громадського харчування в Об'єкті стан якого передбачений пунктом 1.1. Договору суборенди: стан Об'єкта оренди - приміщення Об'єкту оренди знаходяться в стані «після забудовників, під ремонт» (Shell & Core): є зовнішні та внутрішні несучі стіни, бетонні підлога і стеля, підведені комунікації та встановлені вікна. Стан Об'єкту оренди, Ремонтно-будівельні та Оздоблювальні роботи, які має здійснити Орендар в Об'єкті оренди, на дату укладення Договору суборенди не проведені.
Окремо апелянт зазначив, що ТОВ «Місто Каштанів» не надавало господарському суду, а останній не дослідив жодного документа на право розміщення в Об'єкті оренди закладу громадського харчування.
Скаржник акцентує, що умови договору суборенди від 07 квітня 2025 року між ТОВ «Місто Каштанів» та ТОВ «ПІПЛЗ ЛАЙФ», є взаємовиключаючими, оскільки Об'єкт оренди передається суборендарю до 01.05.2025 (п. 3.2.), Орендар повинен завершити Оздоблювальні роботи до 01 травня 2025 року (п. 4.4.), в той же час, без виконання власником вказаних робіт в Будівлі та Об'єкті оренди, проведення Орендарем Оздоблювальних робіт неможливе з огляду на небезпечні умови знаходження працівників в Будівлі та в Об'єкті оренди, а також, з огляду на технологічний цикл Ремонтних та Оздоблювальних робіт, що враховує порядок проведення їх етапів (п. 4.3.). Але суборендар сплачує орендарю орендну плату за користування Об'єктом оренди (орендна плата), а також здійснює інші платежі, передбачені цим Договором, не пізніше від 01.05.2025 (п.п. 5.1.1).
Додатково відповідачем вказується, що з дня укладення договору найму (оренди) 19.06.2024 до 22.09.2025 орендар ТОВ «Місто Каштанів» ніколи не завозив ніякого обладнання, іншого майна до Об'єкта оренди. Лише після направлення ТОВ «Кінопрем'єр» на адресу ТОВ «Місто каштанів» повідомлення № 09-09-2025/1 від 09.09.2025 про припинення (розірвання) договору найму (оренди) на підставах, передбачених пунктом 12.6.6 та пунктом 12.7.2, відповідно до яких договір є розірваним на 10 день після отримання товариством такого повідомлення, ТОВ «Місто Каштанів» почало активну рейдерську кампанію по продовженню договору найму (оренди) за будь-яку ціну, з метою захоплення майна ТОВ «Кінопрем'єр».
Підсумовуючи відповідні обставини, апелянт вважає, що задоволення заяви ТОВ «Місто Каштанів» про забезпечення позову до пред'явлення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» є безпідставним та необґрунтованим способом захоплення майна ТОВ «Кінопрем'єр» (рейдерство), шляхом зобов'язання ТОВ «Кінопрем'єр» продовжити договір найму (оренди).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025, апеляційна скарга у справі № 910/11940/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову у справі № 910/11940/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/11940/25 призначено на 08.10.2025.
06.10.2025 до апеляційного господарського суду від заявника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Згідно тверджень заявника, не може вважатись злочином (рейдерством) виконання стороною - орендарем (позивачем) своїх зобов'язань за діючим та чинним договором оренди. Позивач підкреслює, що всі аргументи апеляційної скарги зводяться лише до викладення обставин справи та заперечень відповідача по суті спору. Вважає оскаржувану ухвалу обґрунтованою та такою, що винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У судове засідання 08.10.2025 з'явився представник ТОВ "Місто Каштанів". Представник ТОВ "Кінопрем'єр" не з'явився. Відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, станом на 08.10.2025 від Господарського суду міста Києва не надійшли витребувані ухвалою Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/11940/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/11940/25 відкладено на 27.10.2025.
Представники апелянта в судовому засіданні 27.10.2025 подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник заявника в судове засідання 27.10.2025 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 13.10.2025 про доставку електронного документа в електронний кабінет останнього.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представника заявника судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності заявника, якого належним чином повідомлено про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Поряд із цим, колегія суддів зазначає, що 27.10.2025 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "Місто Каштанів" - адвоката Ларіонової О.О. надійшло клопотання від 26.10.2025 про відкладення розгляду справи з причин погіршення самопочуття.
Дослідивши клопотання, з урахуванням того, що до нього не долучено доказів звернення Ларіонової О.О. до медичних закладів з приводу встановлення причин захворювання, колегією суддів відхилено таке клопотання, як необґрунтоване.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників ТОВ "Кінопрем'єр", перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову до подачі позову заявник зазначав, що 19.06.2024 ТОВ "Кінопрем'єр", як власник та орендодавець, та ТОВ "Місто Каштанів", як орендар, уклали договір найму (оренди) (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування Об'єкт оренди - частину Будівлі, що складається з частини підвального поверху Будівлі загальною площею 250,00 кв.м. та першого поверху Будівлі загальною площею 515,45 кв.м., що визначена на Схематичному плані Об'єкта оренди (Додаток № 1).
На виконання своїх зобов'язань з передачі Об'єкта оренди 19.06.2024 сторонами був підписаний акт прийому-передачі Об'єкта оренди за договором найму (оренди) від 19.06.2024.
Для досягнення Мети оренди, визначеної в пункті 2.2 договору найму (оренди), 07.04.2025 ТОВ "Місто Каштанів", як орендар, та ТОВ "ПІПЛЗ ЛАЙФ", (який має основний КВЕД 56.10), як суборендар, уклали договір суборенди (надалі - договір суборенди), відповідно до умов якого Об'єкт оренди був переданий у строкове платне користування (суборенду) ТОВ "ПІПЛЗ ЛАЙФ". Пізніше в цей договір були внесені зміни.
На виконання своїх зобов'язань, передбачених п. 7.3.8 Договору ТОВ "Місто Каштанів" листом від 04.09.2025 повідомило ТОВ "Кінопрем'єр" про намір викласти договір суборенди з ТОВ "ПІПЛЗ Лайф" в новій редакції.
Як стверджував заявник, після отримання ТОВ "Кінопрем'єр" такого повідомлення, останнє надіслало на адресу товариства повідомлення № 09-09-2025/1 від 09.09.2025 про припинення (розірвання) договору найму (оренди) на підставах, передбачених пунктом 12.6.6 та пунктом 12.7.3, в якому повідомив, що договір є розірваним на 10 день після отримання товариством такого повідомлення. Вказане повідомлення 16.09.2025 було отримане ТОВ "Місто Каштанів".
З огляду на зазначене, у заявника виник намір подати до господарського суду позов про визнання недійсною односторонньої відмови від договору оренди найму (оренди) від 19.06.2024, посвідченого Гоменюк О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр № 600.
Разом з тим, 19.09.2025 о 16:40 год. представники ТОВ "Місто Каштанів" намагались потрапити до Об'єкта оренди, в частині якого мали відкрити заклад громадського харчування, однак, охоронець, який знаходився на вході в Об'єкт оренди, повідомив, що власник заборонив допускати орендаря до Об'єкта оренди, доступу до нього не дав.
22.09.2025 ТОВ "Місто Каштанів" листом - вимогою повідомило відповідача про інцидент, який стався та вимагав усунути перешкоди у доступі позивача, як орендаря до Об'єкта оренди, оскільки вважає це грубим порушенням його прав, що випливають з Договору.
Також, 22.09.2025 представники ТОВ "Місто Каштанів" повторно намагались зайти до Об'єкта оренди, в частині якого мали відкрити заклад громадського харчування, для чого мали завезти меблі та відповідне обладнання, однак, охоронець знову не допустив представників позивача, не задля розміщення меблів та обладнання.
Представники Товариства були змушені викликати правоохоронні органи та написали заяву про порушення з боку ТОВ "Кінопрем'єр".
За твердженнями заявника таке перешкоджання в реалізації прав, які ТОВ "Місто Каштанів" має відповідно до договору оренди, є грубим порушенням відповідачем умов такого договору, який на переконання товариства є діючим.
З огляду на наведені фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За положеннями ст.ст. 136, 137 ГПК України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
При цьому у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої не вимагатиметься примусового виконання судового рішення, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У цьому висновку колегія суддів враховує правову позицію, сформульовану Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення. У свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20).
У справі, що розглядається, ТОВ "Місто Каштанів" мало намір звернутись до господарського суду з позовом про визнання недійсною односторонньої відмови від договору. Такий предмет спору відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (визнання правочину недійсним).
Тобто процесуальна заборона у вчиненні дій (заборони перешкоджати користуватися майном) за своїм змістом не є тотожною задоволенню позовної вимоги про визнання недійсною односторонньої відмови від договору, адже заборона перешкоджати користуватися майном до вирішення спору по суті не свідчить про чинність договору після ухвалення рішення у справі (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 910/11021/22).
Про дане, за висновками колегії суддів, обґрунтовано зазначив й суд першої інстанції.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначила правові висновки про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (п. 23).
Доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається (постанова Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24).
Колегія суддів звертає увагу, що в силу ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
За п. 12.8 Договору у разі відмови орендодавця від договору він вважається розірваним на 10 (десятий) день після отримання орендарем повідомлення орендодавця.
Як вже зазначалось, 16.09.2025 ТОВ "Місто Каштанів" було отримано повідомлення № 09-09-2025/1 від 09.09.2025 ТОВ "Кінопрем'єр" про припинення (розірвання) договору найму (оренди), у якому вказувалось про його розірвання на 10 день після отримання товариством такого повідомлення, тобто 27.09.2025.
Судова колегія враховує, що в межах 10-ти денного строку після повідомлення орендодавця заявник намагався реалізовувати своє право оренди.
В межах відповідного строку заявник звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, з підстав обмеження останньому в доступі до Об'єкта оренди.
Судова колегія звертає увагу, що у разі задоволення вимоги позивача про визнання недійсною односторонньої відмови ТОВ "Кінопрем'єр" від Договору, такий діятиме й надалі, строк якого, зважаючи на п. 12.2 Договору становить 10 років.
Водночас, вирішуючи питання щодо наявності / відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд досліджує наявність обґрунтованих підстав саме для забезпечення позову та не здійснює розгляд справи по суті.
Тобто під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог охоплюватиметься предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, а тим самим не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Наведеним спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги ТОВ "Кінопрем'єр".
Крім цього, в межах зазначеного, судова колегія акцентує, що доводи скаржника про помилковість висновку суду першої інстанції про задоволення заяви позивача фактично зводяться до оцінки обставин договірних відносин між сторонами та наявності підстав для припинення строку дії договору найму з 27.09.2025 з боку ТОВ «Кінопрем'єр».
З огляду на вказане колегія суддів зазначає, що зважаючи на існування з 2024 року між сторонами договірних відносин, зважаючи на правову невизначеність в питанні наявності/відсутності підстав для розірвання договору найму (оренди) від 19.06.2024 з ініціативи ТОВ «Кінопрем'єр», судовою колегією критично оцінюються твердження апелянта про те, що звернення ТОВ «Місто Каштанів» до господарського суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову вчинено з метою захоплення майна ТОВ «Кінопрем'єр», а крім того вказує на зловживання ТОВ «Місто Каштанів» своїми процесуальними правами.
За наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кінопрем'єр» чинити перешкоди в користуванні Об'єктом оренди є адекватними та обґрунтованими заходами забезпечення позову, які відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв'язку з предметом позову, а також є співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Додатково колегія суддів зазначає, що за частинами 1 та 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування.
Статтею 141 ГПК України передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відповідно до статті 146 Господарського процесуального кодексу України.
Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22.
Як зазначено судом попередньої інстанції, до господарського суду не було надано інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідних доказів не подано й до апеляційної скарги.
Відтак, на переконання судової колегії вмотивованими є викладені в оскаржуваній ухвалі висновки суду 1-ої інстанції в частині відсутності правових підстав для зустрічного забезпечення.
Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за приписами частини 3 статті 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Колегія суддів враховує, що 29.09.2025 заявник звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Кінопрем'єр». 30.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" ТОВ "Місто Каштанів" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінопрем'єр» безпідставно вчинило дії на односторонню відмову від договору найму (оренди) від 19.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/11940/25 (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/130643046). Судом постановлено про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач подав позовну заяву до суду в межах встановленого статтею 138 ГПК України строку, чим у встановленому порядку реалізував процесуальне право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у рамках правовідносин, що склалися між сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 ГПК України).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки господарським судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Отже, підсумовуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта (відповідача у справі).
Окремо колегія суддів зазначає, що 27.10.2025, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ «Кінопрем'єр» - Тарасюка В.А. (адвокат) надійшло повідомлення про розірвання договору між останнім та ТОВ «Кінопрем'єр» з 23.10.2025.
Поряд із цим, у судовому засіданні 27.10.2025 представництво інтересів ТОВ «Кінопрем'єр» здійснювали інші особи, а саме адвокати: Луценко В.А. та Щербак І.І., повноваження яких підтверджується ордерами від 22.10.2025 та 27.10.2025 відповідно.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 про забезпечення позову в справі № 910/11940/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі № 910/11940/25 про забезпечення позову - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопрем'єр".
4. Справу № 910/11940/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 10.11.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
В.А. Корсак