ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1138/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Богатиря К.В., Діброви Г.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" - не з'явився;
від Малого приватного підприємства "Співдружність" - не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019" - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 про залишення позову без розгляду (повний текст складено та підписано 08.08.2025)
по справі №915/1138/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс"
до Малого приватного підприємства "Співдружність"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019"
про стягнення інфляційних втрат та 15 % річних у розмірі 19 388, 77 грн,
(суддя місцевого господарського суду: Олейняш Е.М., Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв),
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" до Малого приватного підприємства "Співдружність" про стягнення інфляційних втрат та 15 % річних у розмірі 19 388, 77 грн залишено без розгляду. Роз'яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Не погоджуючись такою ухвалою, 19.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу безпідставною, неаргументованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування своєї позиції, Апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1138/24, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2024, ухвалено, що розгляд справи №915/1138/24 буде здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання з розгляду справи №915/1138/24 по суті призначено на 21.01.2025 року о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2025 відкладено розгляд справи № 915/1138/24 по суті на 18.02.2025 року о 12:10 год.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2025 здійснено перехід до розгляду справи №915/1138/24 за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи №915/1138/24 зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження), призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2025 року о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 915/1138/24 на 15.04.2025 року об 11:40 год.
15.04.2025 судове засідання не відбулось, оскільки, як зазначає Апелянт, фактично суд не підключив Позивача та представника Позивача в системі відеоконференцзв'язку, програмному забезпеченні за веб-посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2025 прийнято справу №915/1138/24 до провадження судді Олейняш Е. М., розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче засідання на 21.05.2025 року об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2025 залучено до участі у справі Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, встановлено Позивачу строк у 2 дні з дня оголошення скороченої ухвали для направлення на адресу Третьої особи копії позовної заяви з додатками, а також розрахунку позовних вимог відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Як зазначає Апелянт, враховуючи вказані обставини представники Позивача Корнієнко Марина Миколаївна та Бурбела Андрій Сергійович завчасно приєднались до системи відеоконференцзв'язку о 10:50 год., в програмному забезпеченні за веб-посиланням: https://vkz.court.gov.ua/ та очікували початку судового засідання, яке так і не розпочалось.
Апелянт стверджує, що 18.07.2025 року о 11:42 год. представнику Позивача Бурбелі Андрію Сергійовичу, з мобільного номеру НОМЕР_1 поступив дзвінок, який було пропущено. Згодом, в той же день о 13:00 год. представник Позивача Бурбела Андрій Сергійович здійснив зворотній дзвінок на номер телефону НОМЕР_1 , де помічник судді Оленяш Е. М. повідомив про те, що у суді проводився розгляд справи №915/1138/24, на що представник Позивача повідомив, що обидва представника Позивача очікували початку розгляду справи з 10:50 год. приблизно до 11:30 год., однак картки справи створено в системі відеоконференцзв'язку не було, а міський номер суду не відповідав, в зв'язку з чим, представники Позивача дійшли висновку, що судове засідання не відбудеться, через можливі перешкоди на стороні суду.
Як зазначає Апелянт, помічник судді Оленяш Е. М. повідомив, що суд дійсно спізнюється, через «накладку справ», а також про те, чи не заперечують представники Позивача, що судом закрито підготовче судове засідання, а справу буде призначено до розгляду, про що надійде ухвала про дату і час розгляду справи по суті, в свою чергу представник Позивача проти означеного не заперечував.
Разом з тим, 07.08.2025 в кабінеті Електронний суд Позивачем отримано повідомлення про надходження ухвали від 18.07.2025, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" залишено без розгляду.
Апелянт вважає, що вказані дії Господарського суду Миколаївської області порушують право Позивача на справлений суд та розгляд його справи, оскільки Позивачем виконано усі необхідні дії передбачені ухвалами господарського суду, подано необхідні документи, крім того, направлено до суду оригінали документів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 по справі №915/1138/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1138/24.
01.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1138/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху.
16.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого апелянт надає докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також докази надсилання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 по справі №915/1138/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено розгляд справи №915/1138/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 на 10.11.2025 року о 14-30 год.
В судове засідання 10.11.2025 представники учасників справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників учасників справи, за наявними в ній матеріалами.
Відповідач та Третя особа своїм правом на подання відзиву не скористались, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Малого приватного підприємства "Співдружність" інфляційні втрати за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, що становить 19 338, 77 грн, з яких інфляційне збільшення - 13 964, 21 грн; 15 % річних - 5 374, 56 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 для розгляду справи №915/1138/24 призначено суддю ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2024, вирішено здійснювати розгляд справи №915/1138/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання з розгляду справи № 915/1138/24 по суті призначено на 21.01.2025 року о 12:00 год.
13.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкладення розгляду справи, а також подало клопотання про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" просило суд надати можливість Позивачу приймати участь у судовому засіданні призначеному на 21.01.2025 року о 12:00 год. у справі №915/1138/24 та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів Позивача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2025 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено провести судове засідання призначене на 21.01.2025 року о 12:00 год. за участю представника Позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судове засідання 21.01.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явився представник Позивача Бурбела А.С.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2025 відкладено розгляд справи № 915/1138/24 по суті на 18.02.2025 року о 12:10 год.
17.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій Позивач просив судове засідання у справі №915/1138/24 призначене на 18.02.2025 року об 12:10 год. та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представника Позивача (клопотання подано представником Корнієнко М.М.).
17.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" також звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому Позивач просив судове засідання у справі №915/1138/24 призначене на 18.02.2025 року об 12:10 год. та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представника Позивача (клопотання подано представником Бурбела А.С.).
18.02.2025 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явився представник Позивача Бурбела А.С., який просив суд розглянути заяви керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференії поза межами приміщення суду. Суд протокольною ухвалою задовольнив заяви представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2025 здійснено перехід до розгляду справи №915/1138/24 за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи №915/1138/24 зі стадії відкриття провадження у справі (підготовчого провадження), призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2025 року о 12:00 год.; вирішено проводити засідання у справі №915/1138/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
У судове засідання 18.03.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явились представники Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М., які, знову таки, просили взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції та суд задовольнив такі клопотання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 915/1138/24 на 15.04.2025 року об 11:40 год.; вирішено проводити засідання у справі №915/1138/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
07.04.2025 розпорядженням керівника Господарського суду Миколаївської області №31 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1138/24 у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 .
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 для розгляду справи №915/1138/24 визначено суддю Олейняш Е.М.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2025 судове засідання з розгляду справи №915/1138/24 не проводилось.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2025 прийнято справу №915/1138/24 до провадження судді Олейняш Е. М., розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче засідання на 21.05.2025 року об 11:00 год.; визначено осіб, які будуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі представників Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
У судове засідання 21.05.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явились представники Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2025 залучено до участі у справі Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, встановлено Позивачу строк у 2 дні з дня оголошення скороченої ухвали для направлення на адресу Третьої особи копії позовної заяви з додатками, а також розрахунку позовних вимог відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог; відкладено підготовче засідання по справі на 18.07.2025 об 11:30 год.; вирішено проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференцію за участю представників Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
З наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання, створеного за допомогою КП ДСС від 18.07.2025 вбачається, що судове засідання почалось об 11:45 год та тривало до 11:55 год. В протоколі зазначено, що представники учасників справи в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи повідомлялися належним чином в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, з матеріалів наявних в Електронному суді вбачається, що судом було також створено 18.07.2025 протокол судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua. Означений протокол у роздрукованому вигляді до матеріалів справи судом не долучено.
Зі змісту означеного протоколу вбачається, що об 11:44 год. суд повідомив про неявку представників сторін, а на запрошення доєднатися до відеоконференціх представники справи не доєдналися.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" до Малого приватного підприємства "Співдружність" про стягнення інфляційних втрат та 15 % річних у розмірі 19 388, 77 грн залишено без розгляду.
У своїй ухвалі суд зазначив, що Позивач явку повноважних представників в підготовче засідання 18.07.2025 не забезпечив. При цьому, Позивач (представники Позивача) не повідомив (-ли) суд про причини неявки представників в суд, а також не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.
Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Надаючи правову оцінку діям суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 та від 17.10.2023 у справі № 910/25456/15.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 суд, проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2025 залучено до участі у справі Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача, встановлено Позивачу строк у 2 дні з дня оголошення скороченої ухвали для направлення на адресу Третьої особи копії позовної заяви з додатками, а також розрахунку позовних вимог відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог; відкладено підготовче засідання по справі на 18.07.2025 об 11:30 год.; вирішено проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференцію за участю представників Позивача Бурбела А.С. та Корнієнко М.М.
З наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання, створеного за допомогою КП ДСС від 18.07.2025 вбачається, що судове засідання почалось об 11:45 год та тривало до 11:55 год. В протоколі зазначено, що представники учасників справи в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи повідомлялися належним чином порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, з матеріалів наявних в Електронному суді вбачається, що судом було також створено 18.07.2025 протокол судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua. Означений протокол у роздрукованому вигляді до матеріалів справи судом не долучено.
Зі змісту означено протоколу вбачається, що об 11:44 год. суд повідомив про неявку представників сторін, а на запрошення доєднатися до відеоконференціх представники справи не доєдналися.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у підсистемі відеоконференцзв'язку (vkz.court.gov.ua) автоматично фіксуються всі дії здійснені секретарем судового засідання.
Так, зі змісту протоколу судового засідання створеного за допомогою підсистемою відеоконференцзв'язку (vkz.court.gov.ua) від 18.07.2025 вбачається, що об 11:35 год. розпочато конференцію після чого судом з 11:36 по 11:44 вмикалась та вимикалась камера та вмикалась та вимикався мікрофон, при цьому жодних дій із запрошення представників сторін до відеоконференції здійснено не було.
Судова колегія звертає увагу, що якщо б судом було запрошено представників до відеоконференції, означена дія була би відображена автоматично у протоколі відеоконференцзв'язку. Крім того у разі знаходження представника офлайн при запрошенні учасника, у протоколі автоматично було би відображено про знаходження такого учасника офлайн.
Разом з тим, з протоколу судового засідання створеного за допомогою підсистемою відеоконференцзв'язку (vkz.court.gov.ua) від 18.07.2025 вбачається, що судом не було запрошено представників сторін до відеоконференції після чого об 11:44 год. суд повідомив про неявку представників сторін і про те, що представники сторін на запрошення доєднатись до відеоконференції не відповіли та закрив підготовче засідання.
Після цього 18.07.2025 судом першої інстанції було створено протокол судового засідання за допомогою КП ДСС у якому судом було повторно зазначено про неявку представників сторін, а після перерви оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позову без розгляду.
Судова колегія звертає увагу, що заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 17.02.2025, містили формулювання «всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представника Позивача», що, на переконання суду, підтверджує намір представників Позивача брати участь у розгляді справи.
Цитата «всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представника Позивача» відображає загальне волевиявлення Позивача щодо його участі в судовому процесі у віддаленому форматі, що узгоджується із загальними принципами процесуального права, згідно з якими кожна сторона має право бути вислуханою та реалізувати свої процесуальні права належним чином. Разом з тим, на переконання судової колегії, судом першої інстанції було обмежено доступ представників Сторін до судового засідання, оскільки останніх не було запрошено до судового засідання в режимі відеоконференції, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, суд звертає увагу, що суд першої інстанції не розглянув заяву Позивача у її повному обсязі, адже вона (заява) містила узагальнене формулювання щодо участі у подальших судових засіданнях, що має бути розцінене як активне волевиявлення щодо участі у процесі, що заперечує припущення суду про те, що Позивач ухилявся від участі у засіданні чи не бажав брати участь у розгляді справи.
Відмова суду врахувати цей факт і формальне застосування процесуальних норм щодо залишення позову без розгляду, суперечить принципу рівності сторін у судовому процесі та порушує право Позивача на ефективний судовий захист, гарантоване як нормами національного законодавства, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому формулювання заяви Позивача свідчить про його намір брати участь у судовому процесі.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що суди першої інстанції не повинні формально підходити до застосування норм Господарського процесуального кодексу України, що передбачають залишення позову без розгляду, а зобов'язані перевіряти, чи дійсно така міра є виправданою і чи не порушує вона право позивача на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неправомірно залишив позов без розгляду, оскільки його рішення було ухвалене без належної оцінки всіх обставин справи, що призвело до порушення процесуальних прав Позивача та принципу рівності сторін. Судом було обмежено фізичну присутність учасників у судовому засіданні через незапрошення до судового засідання в режимі відеоконференції.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, зазначає, що вказані обставини в сукупності не можуть свідчити про втрату інтересу Позивачем до розгляду даної справи судом.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 23.08.2019 у справі № 910/13094/17 та у постанові 17.05.2023 у справі №910/23821/15 виклав правову позицію, відповідно до якої перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що ніхто не може бути протиправно обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або протиправно позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану.
Право на судовий захист передбачено статтею 55 Конституції України, яка встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України", §47).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
З змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України і без належного обґрунтування дійшов висновку про наявність процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
За приписами частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вищенаведених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 по справі №915/1138/24 як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права, задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" та направлення справи №915/1138/24 до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.
Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, мають бути вирішені судом першої інстанції, за результатом розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 253-254, 269, 270-271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 по справі №915/1138/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 по справі №915/1138/24 скасувати.
3. Справу №915/1138/24 направити до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.11.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: К.І. Богатир
Г.І. Діброва