Справа № 991/10182/25
Провадження №11-сс/991/680/25
22 жовтня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження: ОСОБА_5 ,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Історія провадження
1.15.09.2025 ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення службовими особами Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) та Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - ГУ ПФУ) кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) (далі - заява).
2.01.10.2025 ОСОБА_5 подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення (далі - скарга).
3.06.10.2025 слідчий суддя відмовив у задоволенні цієї скарги.
4.17.10.2025 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення.
6.Ухвала мотивована таким: (1) реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви (повідомлення), а лише ті з них, які містять достатні дані, що об'єктивно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення; (2) заява про злочин має загальний характер, у ній не наведені об'єктивні та конкретні відомості щодо обставин вчинення злочину та причетність до таких протиправних дій посадових осіб ПФУ, відсутні відомості щодо конкретних дій таких осіб, які були б достатніми для висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК; (3) фактично зміст заяви ОСОБА_5 зводиться до незгоди із тлумаченням посадовими особами ПФУ рішень Київського окружного адміністративного суду та заявник зазначив, що він звернувся до адміністративного суду з позовом щодо одержання від ПФУ відповіді стосовно неоднакового застосуванням одних і тих же норм закону; (4) за наведених обставин відсутні підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 висловив прохання: (1) скасувати ухвалу слідчого судді та (2) постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
8.В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що: (1) стаття 214 КПК передбачає обов'язок слідчого, прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у відповідній заяві, проте уповноваженими особами НАБУ вказана вимога не виконана; (2) стаття 214 КПК не передбачає підстав для відмови у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а слідчий суддя не є законодавчим органом та не наділений правом здійснювати тлумачення закону, що є повноваженням Конституційного Суду України; (3) в заяві від 15.09.2025 наведені достатні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, а висновок слідчого судді про те, що зміст заяви зводиться до простої незгоди заявника із нездійсненням йому доплати до пенсії, є помилковим; (4) службові особи ПФУ та ГУ ПФУ порушують положення статті 19 Конституції України та статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, допускаючи вибірковість застосування правових норм; (5) враховуючи вищенаведене, на переконання апелянта наявні підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР.
9.В окремому клопотанні апелянт порушив питання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку послався на те, що: (1) він неодноразово зв'язувався із працівниками суду щодо отримання копії повного тексту ухвали слідчого судді та (2) одержав копію оскаржуваної ухвали засобами поштового зв'язку 16.10.2025.
Позиції учасників провадження
10.У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
12.Для вирішення апеляційної скарги по суті Суд має розглянути такі питання: (1) чи дотримано апелянтом строк апеляційного оскарження ухвали від 06.10.2025. Якщо так, то (2) чи є підстави для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_5 .?
13.На перше питання Суд надає ствердну відповідь, на друге - негативну.
(1) Щодо дотримання апелянтом строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді
14.Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
15.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
16.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).
17.З матеріалів провадження вбачається, що: (1) розгляд слідчим суддею скарги відбувся 06.10.2025 за участю ОСОБА_5 ; (2) 06.10.2025 була проголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали слідчого судді; (3) 10.10.2025 був проголошений повний текст цієї ухвали без участі скаржника; (4) копія оскаржуваної ухвали слідчого судді направлена на поштову адресу ОСОБА_5 13.10.2025 (том 1 а. с. 32-33); (5) відповідно до даних трекінгу Укрпошти та маркування конверту скаржник отримав копію ухвали слідчого судді засобами поштового зв'язку 16.10.2025; (6) 17.10.2025 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на судове рішення. Тобто встановлений законом строк апеляційного оскарження є пропущеним, при цьому апелянт порушує питання про поновлення цього строку.
18.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
19.Враховуючи те, що: (1) до моменту отримання копії оскаржуваної ухвали апелянт не був обізнаний з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення та (2) незначний час, протягом якого скаржник подав апеляційну скаргу після одержання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, Суд визнає причину пропуску процесуального строку поважною та вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 06.10.2025.
(2) Щодо відсутності підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_5 .
20.Суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_5 достатніх об'єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
21.КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
22.Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21, від 08.12.2021 у справі № 991/7952/21, від 08.12.2022 у справі № 991/7817/21, від 24.01.2022 у справі № 991/8390/21, від 13.04.2022 у справі № 991/653/22, від 15.04.2022 у справі № 991/8339/21, від 18.11.2022 у справі № 991/5403/22, від 17.07.2023 у справі № 991/5920/23, від 31.07.2023 у справі № 991/6490/23, від 24.08.2023 у справі № 991/6043/23, від 04.09.2023 у справі № 991/7251/23, від 20.09.2023 у справі № 991/7699/23, від 16.10.2023 у справі № 991/8488/23, від 06.11.2023 у справі № 991/7780/23, від 15.11.2023 у справі № 991/9556/23, від 20.11.2023 у справі № 991/9612/23, від 22.11.2023 у справі № 991/9563/23, від 30.11.2023 у справі № 991/9313/23, від 04.12.2023 у справі № 991/10137/23, від 25.12.2023 у справі № 991/10708/23, від 08.01.2024 у справі № 991/10402/23, від 01.02.2024 у справі № 991/519/24, від 10.04.2024 у справі № 991/1942/24, від 24.04.2024 у справі № 991/2962/24, від 25.04.2024 у справі № 991/2927/24, від 05.08.2024 у справі № 991/5724/24, від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24, від 02.09.2024 у справі № 991/7066/24, від 09.09.2024 у справі № 991/7874/24, від 26.09.2024 у справі № 991/8766/24, від 24.10.2024 у справі № 991/11790/24, від 02.09.2025 у справі № 991/8374/25 тощо).
23.З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 направив до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій йдеться про те, що: (1) рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі № 320/23683/23 зобов'язано ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн; (2) листом ГУ ПФУ від 21.05.2024 в порушення положень законодавства повідомлено, що цим судовим рішенням не зобов'язано ПФУ проводити перерахунок пенсії ОСОБА_5 без обмеження максимального розміру. При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 у справі № 320/10680/23 ОСОБА_5 знято обмеження максимального розміру пенсії; (3) рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 320/42860/24 повторно зобов'язано ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну доплату до пенсії; (4) проте станом на 05.09.2025 судове рішення невиконане; (5) службові особи ПФУ протиправно не дотримуються положень законодавства та за аналогічних обставин іншим особам здійснюють доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн, що свідчить про зловживання такими особами своїм службовим становищем; (6) скаржник неодноразово направляв листи до ПФУ та ГУ ПФУ щодо неоднакового застосування одних і тих же правових норм, проте надані відповіді не містили необхідної інформації, тому з метою одержання такої інформації ОСОБА_5 звернувся із позовом до Київського окружного адміністративного суду (справа № 320/27506/25); (7) заявник стверджує, що наведені вище обставини, а саме відмінне застосування однакових норм права та зміст адресованих йому відповідей, свідчать про наявність у діях службових осіб ПФУ та ГУ ПФУ ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК.
24.Суд звертає увагу, що:
(1) викладена в заяві інформація не може свідчити про ймовірне вчинення службовими особами ПФУ та ГУ ПФУ корупційного чи іншого кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ;
(2) заявник не навів об'єктивних даних щодо обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, не зазначив конкретних відомостей, що можуть свідчити про зловживання службовими особами службовим становищем (зокрема, відсутні конкретні об'єктивні дані щодо того, в чому саме полягав злочин, які конкретно особи причетні до його скоєння тощо), які були б достатніми для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ. Крім того, зміст заяви та її прохальна частина стосуються необмеженого кола посадових осіб ПФУ та ГУ ПФУ. Зазначене позбавляє уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення;
(3) з огляду на те, що заявник стверджує про вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, Суд вважає за необхідне перевірити чи містить заява від 15.09.2025 відомості про наявність ознак зазначеного складу кримінального правопорушення. Так, диспозиція частини 1 статті 364 КК передбачає наявність трьох обов'язкових ознак об'єктивної сторони: 1) діяння, яке полягає у використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; 2) завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками. Проте заява ОСОБА_6 не містить жодних фактичних даних про використання службовими особами ПФУ та ГУ ПФУ службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди та відомостей про спричинення внаслідок вчинення цих діянь істотної шкоди, що у сукупності могло б вказувати на мінімальні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК;
(4) отже, заявник не зазначив конкретні та вагомі обставини, що свідчать про наявність у діях службових осіб ПФУ та ГУ ПФУ ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, тому колегія суддів дійшла висновку, що твердження про вчинення злочину є суб'єктивною думкою заявника щодо протиправності вчинення окремих дій зазначеними в заяві особами, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущень про можливе існування певних обставин;
(5) зміст заяви по суті зводиться до незгоди заявника із: 1) тлумаченням службовими особами ГУ ПФУ рішень Київського окружного адміністративного суду та невиконанням зобов'язань щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 щомісячної доплати до пенсії; 2) змістом відповідей ПФУ та ГУ ПФУ на запити щодо неоднакового застосування одних і тих же норм права, що оскарженню у такий спосіб не підлягає. Так, особа, на користь якої ухвалено рішення суду, має право, зокрема, на ініціювання провадження щодо примусового виконання цього рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», звернення до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка порушує права позивача, підтверджені рішенням суду. Крім того, ОСОБА_5 в заяві вказав, що він звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ щодо надання неповної інформації за запитом [відкрито провадження за позовом], та під час апеляційного розгляду зазначив про те, що за його заявою про невиконання судового рішення внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування;
(6) враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що викладені у заяві ОСОБА_5 обставини не зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ.
25.При цьому Суд звертає увагу, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
26.Отже, зазначені у заяві обставини не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення корупційного чи іншого кримінального правопорушення, за ознаками якого скарга підсудна слідчому судді ВАКС, і що описані фактичні дані потребують перевірки засобами кримінального процесу.
27.Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та апелянтом не наведено вагомих доводів на спростування мотивів оскаржуваної ухвали, які дозволили би Суду дійти висновку, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та потребує судового контролю.
28.З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
29.Керуючись статтями 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2025.
2.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3