Справа № 547/893/18 Номер провадження 11-кп/814/1796/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12018170320000252 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.02.2023,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне Семенівського району Полтавської області, із неповною середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні 3 неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 09.03.2019 вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 152, ч. 3 ст. 186, із застосуванням ст. 70 КК країни, на 7 років позбавлення волі,
визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 09.03.2019, остаточно призначено 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання вирішено рахувати з 14.10.2018.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
17.04.2018 близько 02 год., ОСОБА_7 прибувши до господарства за адресою: АДРЕСА_2 , де за допомогою принесеної з собою металевої скоби, зірвав навісний замок на воротах гаража, і проник всередину, де із автомобіля марки ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився всередині, таємно викрав автомобільну магнітолу марки PIONEER модель 3611, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 462 грн. 40 коп.
Крім цього, в період часу з 27.06.2018 по 30.06.2018, у нічний час доби (точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 прибув до господарства за адресою: буд. АДРЕСА_3 , де шляхом пошкодження врізного замка на вхідних дверях, проник всередину житлового будинку, звідки таємно викрав електричний водяний насос марки «Ручеек-Техноприбор-1», тример бензиновий марки «Зенит» модель ЗТБ-52/2300 та 3 пляшки олії «Деївська» об'ємом по 6 літрів кожна, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 2075 грн. 21 коп.
Крім цього, 02.08.2018 близько 02 год, ОСОБА_7 прибув до господарства за адресою: буд. АДРЕСА_4 , де шляхом виставлення віконного скла, проник до приміщення житлового будинку, звідки викрав грошові кошти у сумі 5 500 грн., мобільний телефон марки «Nokia 1800», одну пачку прального порошку «Макс Універсал», одну пачку прального порошку «Макс Практик» та засіб для прання «Perfect Clean color», чим завдав потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 5 873 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить змінити вирок суду та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Просить при призначенні покарання врахувати, що у нього є дружина та 5 неповнолітніх дітей.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив перекваліфікувати його діяння за епізодом крадіжки від 17.04.2018 року з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК України у зв?язку з декриміналізацією та закрити кримінальне провадження за вказаним епізодом у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, захисника в підтримку поданої апеляційної скарги обвинуваченого та прокурора, який зазначив, що не вбачає підстав для пом?якшення покарання та вважала за можливе перекваліфікувати діяння обвинуваченого за епізодом крадіжки від 17.04.2018 року з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 162 КК України у зв?язку з декриміналізацією та закрити кримінальне провадження у цій частині у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Матеріально-правовими підставами ч. 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 КУпАП, відповідно до яких збільшено розмір суми збитків для настання кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України, оскільки розмір завданої майнової шкоди, має перевищувати 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Враховуючи підпункт 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», відповідно до якої прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2018 становив 1 762 грн., розмір збитків необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2018 році, має перевищувати 1 762 грн.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 інкримінованим кримінальним правопорушенням, яке вчинив 17.04.2018, спричинив майнову шкоду потерпілому на суму 462 грн. 40 коп.
Тобто розмір збитків, необхідних для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку вчинену у 2018 році, перевищує завдану ОСОБА_7 потерпілому зазначеним кримінальним правопорушенням суму майнової шкоди, тобто зазначене діяння підлягає декриміналізації.
Разом з тим, враховуючи висновок Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 у справі №278/1566/21, відповідно до якого вбачається, що у разі закриття кримінального провадження у зв?язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння за ч. 3 ст. 185 КК України, дії обвинуваченого, вчинені з проникненням у приміщення, підлягають перекваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України.
Враховуючи викладене вище, та те що ОСОБА_7 вчинив крадіжку 17.04.2018 з проникненням у приміщення, а саме у гараж потерпілого, колегія суддів дійшла висновку, що вирок в частині засудження ОСОБА_7 за цим епізодом необхідно скасувати та перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
Крім того, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 вчинив один із епізодів крадіжок у цьому кримінальному провадженні 17.04.2018, апеляційним судом дії обвинуваченого перекваліфіковані з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
У відповідності до положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.
Санкція ч. 1 ст. 162 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Оскільки із дня вчинення зазначеного кримінального проступку минуло понад 3 роки, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у цій частині.
Вирішуючи питання щодо пом?якшення покарання обвинуваченому за іншими епізодами, колегія суддів зазначає таке.
При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст. ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до ст. 12 КК України; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за кримінальні правопорушення проти власності, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває; обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та обставину, що його обтяжує - рецидив злочину.
Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення до ухвалення вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 09.03.2019, місцевий суд з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України правильно призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.
Наведені обвинуваченим у апеляційній скарзі доводи та обставини, у тому числі і ті, які визнані такими, що пом'якшують покарання і були враховані судом, на думку колегії суддів у цьому випадку не впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому, підстави для пом'якшення покарання відсутні.
Таким чином, призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, розмір якого визначено в мінімальному розмірі санкції інкримінованого кримінального правопорушення, із урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України. відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Тому, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, а вирок суду в іншій частині необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 284, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.02.2023, щодо ОСОБА_7 скасувати в частині засудження за епізодом крадіжки від 17.04.2018.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 за цим епізодом з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, а кримінальне правопорушення в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_12