Справа № 552/7354/25 Номер провадження 11-сс/814/803/25Головуючий у 1-й інстанції с. ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на повідомлення про підозру в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2025 року за №72025171000000023.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що в підозрюваного ОСОБА_8 станом на час звернення до слідчого судді не виникло права на оскарження повідомлення про підозру від 08 вересня 2025 року, оскільки воно не набуло характеру (ознак) рішення, що підлягає оскарженню в порядку ст.303 КПК України, а тому на момент звернення зі скаргою не належить до таких рішень, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на досудовому розслідуванні.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2025 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру, не врахувавши те, що:правовий статус підозрюваного виникає саме з моменту повідомлення про підозру та з цього моменту: особі можуть бути застосовані запобіжні заходи, виникає комплекс процесуальних прав і обов'язків підозрюваного, в тому числі право на оскарження повідомлення про підозру, починає обчислюватися строк досудового розслідування; 08 вересня 2025 року не здійснено повідомлення ОСОБА_8 про окрему нову підозру, а відбулася зміна вже врученої підозри від 14 липня 2025 року, первинна підозра від 14 липня 2025 року залишалася чинною, інкриміновані стороною обвинувачення фактичні обставини події та особа, яка підозрюється, не змінилися, натомість мала місце лише юридична модифікація підозри в частині інкримінованих дій; внесення додаткової правової кваліфікації у вересні 2025 року не створило нового процесуального статусу підозрюваного, а лише уточнило обсяг інкримінованих обставин; зміна раніше повідомленої підозри належить до дискреційних повноважень слідчого, детектива, може здійснюватися необмежену кількість разів залежно від перебігу слідства, уточнення обставин та правової кваліфікації діяння, але ця процесуальна можливість органу досудового розслідування не повинна впливати на порядок обчислення строків для оскарження повідомлення про підозру, визначених у ст.303 КПК України. З огляду на зазначене вище, апелянт вважає, що строк, передбачений п.10 ч.1 ст.303 КПК України, необхідно обчислювати з моменту первинного повідомлення ОСОБА_8 про підозру, а внесення подальших змін до повідомлення про підозру не анулює вказаний строк, оскільки це створювало би перешкоду для реалізації права підозрюваного на ефективний захист.
Колегія суддів Судової палатиз розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, позицію прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевірила матеріали провадження і долучені прокурором у судовому засіданні апеляційної інстанції дані, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог слідчим суддею не дотримано та доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру є обґрунтованими.
На підставі п.2 ч.3 ст.407, п.3 ч.1 ст.409 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді та постановляє нову ухвалу з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст.412 КПК України унормовано, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією Українита законами України (ч.2 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.7, ч.6 ст.9, ст.24 КПК України)
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст.276 КПК України регламентовано, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).
За змістом ст.279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст.278 КПК України.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Саме з моменту набуття особою статусу підозрюваного щодо неї можуть бути застосовані обмежувальні заходи як до особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Пунктом 14 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що притягнення до кримінальної відповідальності - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відлік такого строку слід здійснювати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п.14 ч.1 ст.3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Про необхідність застосування саме такого порядку обчислення процесуального строку, початковою точкою якого законодавець визначив момент повідомлення особі про підозру (а саме вжито формулювання «після повідомлення особі про підозру»), зазначено в правових позиціях Касаційного кримінального суду Верховного Суду, які містяться, зокрема, в постановах від 13 грудня 2023 року у справі №169/867/21, від 17 серпня 2022 року у справі №175/1370/21.
Кримінальний процесуальний закон пов'язує право учасника провадження подати скаргу в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України з моментом саме повідомлення особі про підозру (первинного), тоді як редакція повідомлення про підозру може необмежену кількість разів змінюватись протягом досудового розслідування в порядку ст.279 КПК України шляхом повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри.
Протилежне тлумачення явно би не відповідало засадам і завданням кримінального провадження, а також меті запровадження п.10 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки, за умови динамічної зміни змісту повідомлення про підозру та застосування положень ст.279 КПК України в кримінальному провадженні, таке тлумачення могло би призвести до ситуації, коли особа, яка набула статусу підозрюваного та до якої було застосовано відповідні обмеження, після спливу 2 місяців так і не отримала би можливості реалізації свого права на оскарження повідомлення про підозру протягом усього строку досудового розслідування.
Однак слідчий суддя не врахував наведене вище, внаслідок чого постановив помилкове судове рішення.
Із матеріалів провадження вбачається, що 14 липня 2025 року детективом Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №42024170000000105 повідомлено ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (а.п.222-227).
За постановою прокурора від 21 липня 2025 року з кримінального провадження №42024170000000105 виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження під №72025171000000023, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_11
08 вересня 2025 року детективом Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_12 , в кримінальному провадженні №72025171000000023, повідомлено ОСОБА_8 про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (а.п.202-221).
23 вересня 2025 року захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , у порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України поштою подав до слідчого судді Київського районного суду м. Полтава скарга на повідомлення ОСОБА_8 про підозру в зазначеному вище кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , що підтверджується вхідним штампом АТ «Укрпошта» про отримання відправлення (а.п.1-194).
Зазначені вище дати не оспорюються ніким із учасників провадження.
Таким чином, захисник звернувся із указаною вище скаргою з дотриманням строку, передбаченого п.10 ч.1 ст.303 КПК України, відлік якого слід здійснювати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження згідно з п.14 ч.1 ст.3 КПК України, а саме подав скаргу після спливу 2 місяців з дня повідомлення ОСОБА_8 у вказаному вище кримінальному провадженні про підозру у вчиненні злочину, яке було здійснено 14 липня 2025 року.
Тому висновок слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника є неправильним.
Допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для його скасування.
Ураховуючи викладені вище обставини й те, що слідчим суддею розгляд скарги по суті не здійснювався, оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати зазначене вище, перевірити доводи скарги на повідомлення про підозру та постановити законне й обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
При цьому, що стосується посилань прокурора в судовому засіданні апеляційної інстанції на направлення в цьому кримінальному провадженні обвинувального акта до суду, то вони не впливають на те, що скарга захисника підлягає розгляду в передбаченому КПК України порядку під час нового розгляду в першій судовій інстанції, оскільки зі скаргою на повідомлення про підозру захисник звернувся з дотриманням строку, передбаченого п.10 ч.1 ст.303 КПК України, й під час досудового провадження, до направлення обвинувального акта до суду.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 26 вересня 2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4