Іменем України
15 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 390/599/25
провадження № 22-ц/4809/1267/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач - керівник окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;
відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерське господарство «АТРІСС».
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2025 року, у складі головуючого судді Петрікеєвої О.І. у справі за позовом керівника окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «АТРІСС» про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок, -
У березні 2025 року керівник окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «АТРІСС» про визнання недійсними договорів оренди землі та витребування земельних ділянок.
Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2025 року зазначений позов залишено без розгляду.
Скасовано заходи забезпечення позову у цій справі, вжиті відповідно до ухвали від 07 квітня 2025 року.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду справ до суду першої інстанції.
Керівник окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області вказує, що позовну заяву у цій справі було подано 25.03.2025 та було відкрито провадження у справі.
Проте, після відкриття провадження у справі суд залишив позовну заяву без руху на підставі ч.ч. 11,13 ст.187 ЦПК України, пославшись на те, що після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог у ст.ст.175,177 ЦПК України.
Вважає, що подана позовна заява відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України у редакції, чинній на день звернення прокурора до суду, а тому відсутні були підстави, для залишення без руху.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки у даній справі рішення суду першої інстанції ще не ухвалено, то Закон України № 4292-ІХ від 12.03.2025 «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни, зокрема, до статей 388, 390 ЦК України, статей 177, 185, 265 ЦПК України, який 09.04.2025 набрав чинності, має зворотну дію часі щодо застосування положень частини п'ятої статті 390 ЦК України, зокрема, стосовно виникнення у прокурора або позивача обов'язку внести на депозитний рахунок суду вартість витребуваних земельних ділянок, яка визначена на підставі експертно-грошової оцінки земельної ділянки.
Крім того вважає, що ч. 5 ст. 390 ЦК України не поширюється на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача, а питання добросовісності чи недобросовісності набувача судом може бути вирішено лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення у справі.
Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо залишення без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, а тому, в силу положень ст.ст. 390, 391 ЦК України, п. 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 4292-ІХ, ч. 4 ст. 177 ЦПК України прокурор мав усунути недоліки позовної заяви, шляхом внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок), здійсненої в порядку, визначеному Законом України «Про оцінку земель».
Прокурор вказані вимоги суду не виконав, а тому суд визнав за доцільне позовну заяву залишити без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосувавши положення ч. 4ст. 177, ч. 11 ст.187, ч. 14 ст.265 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку землі» експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Таким чином, сторона на виконання вимог закону повинна надати оцінку спірної земельної ділянки у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року.
Обґрунтування, що норми ч. 4ст. 177 ЦПК України не мають зворотної дії в часі та відповідно не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, не заслуговують на увагу суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, який набрав чинності 09 квітня 2025 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Положення зазначеного Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
У ст. 390 ЦК України, яка у відповідності до Закону № 4292-ІХ доповнена ч. 5 визначено, що суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади,органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Тлумачення вказаної статті свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
При цьому, в разі незастосування даних норм ЦПК України буде неможливо застосувати та виконати при вирішенні даного спору вимоги ст. 390 ЦК Українив частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Обов'язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.
Доводи прокурора щодо «добросовісності» набувача землі, на стадії залишення позовної заяви без руху не відповідають принципам судочинства, так як суд не надає оцінку такій обставині як «добросовісність/недобросовісність», а з'ясовується судом при вирішенні спору по суті.
За правилами ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність презюмується, тобто особа вважається добросовісною, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, та зводяться до власного тлумачення норм права позивачем.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області - без задоволення.
Ухвалу Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Л.Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.А. Письменний