Справа № 344/12809/25
Провадження № 33/4808/745/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.
Суддя-доповідач Повзло
11 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Савчин Т.М.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Савчин Тетяни Михайлівни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 22 липня 2025 року, о 17 год. 19 хв., в м. Івано-Франківську по вул. Дністровська, 55, керував транспортним засобом марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest Drаger», результат огляду позитивний 0,5‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Савчин Т.М. в апеляційній скарзі просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням матеріального та процесуального права, без з'ясування фактичних обставин справи та без належного дослідження доказів.
Зазначає, що підпис ОСОБА_1 свідчить лише про те, що він ознайомлений з його змістом, а не про те що він згідний з результатом огляду.
Вказує, що суд неправильно взяв до уваги показники вимірювального приладу, оскільки самі працівники поліції вказували, що прилад є новим і погано працює. Крім того у даному випадку має місце хибно позитивний результат приладу через похибку.
Наголошує, що суд першої інстанції не врахував те, що за наявності алкогольного сп'яніння обов'язковою ознакою такого сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота. Що беззаперечно підтверджує доводи про не вживання алкогольних напоїв, а ополіскування ротової порожнини медичними препаратами, то містять значну кількість етанолу спиртового у своєму складі. Оскільки саме пероральне вживання алкогольних напоїв дає запах алкоголю з порожнини рота, а вищезазначене ополіскування ні. Як встановлено на відеозаписі, працівники патрульної поліції спілкувалися з водієм ОСОБА_2 у незначній відстані при якій наявність запаху алкоголю з порожнини рота можна достеменно встановити. Відсутність такої ознаки сп'яніння підтверджується і відеозаписами, що містяться в матеріалах справи.
Звертає увагу, що водій ОСОБА_1 здійснював зупинку на вул. Дністровська саме з метою придбання медичного ополіскувача, яким безпосередньо перед початком руху ополіскував ротову порожнину.
Вказує, що працівники поліції перед початком проведення огляду не продемонстрували справність алкотестера шляхом проведення пробного тестування.
Адвокат Савчин Т.М. з'явилась в судове засідання апеляційного суду. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 липня 2025 року серії ЕПР1 № 399517 (а.с. 1) ОСОБА_1 22 липня 2025 року, о 17 год. 19 хв., в м. Івано-Франківську по вул. Дністровська, 55, керував транспортним засобом марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest Drаger», результат огляду позитивний 0,5‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським В1Р1Б1 УПП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції Благою Г.В. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний нею.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст, а тому твердження апелянта про те, що підпис ОСОБА_1 свідчить лише про те, що він ознайомлений з його змістом, а не про те що він згідний з результатом огляду не є слушним.
Крім того суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності, згода ОСОБА_1 з результатом огляду підтверджена і в інших процесуальних документах, якими доведено що ОСОБА_1 є водієм та керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2), щодо ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» - 0,50 ‰ проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). ОСОБА_1 підписав роздруківку.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підписав акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» (а.с. 4), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, оскільки такий огляд було проведено на місці зупинки, з яким він погодився.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 10), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 у зв'язку з порушенням ПДР. Після зупинки працівник поліції повідомила водія про порушення і перевірила документи у ОСОБА_1 . Далі, в ході розмови, працівник поліції виявила ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 та запропонувала останньому пройти огляд на місці. ОСОБА_1 від такого відмовився. Працівники поліції роз'яснила йому наслідки відмови та процедуру, після чого ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. Також працівник поліції роз'яснила ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Далі зафіксовано процедуру проходження огляду на місці. З результатом 0,50 ‰ проміле ОСОБА_1 погодився та відмовився від пропозиції працівника поліції, пройти повторний огляд у медичному закладі. Після цього працівник поліції повідомила про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Далі зафіксовано процедуру складання процесуальних документів, оголошення їх змісту ОСОБА_1 , який підписав складені документи та отримав їх копії.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував те, що за наявності алкогольного сп'яніння обов'язковою ознакою такого сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота не є слушним, оскільки відповідно до ч. 1 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. В той час ч. 3 Розділу I Інструкції закріплює перелік ознак сп'яніння, проте жодна з перелічених ознак не має заздалегідь визначеної сили чи обов'язковості.
Крім того поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані сп'яніння.
Також не є слушним твердження апелянта про те, що водій ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, а здійснював зупинку на вул. Дністровська саме з метою придбання медичного препарату, що містить значну кількість етанолу спиртового у своєму складі, яким безпосередньо перед початком руху ополіскував ротову порожнину, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на його підтвердження. Також під час зупинки ОСОБА_1 не повідомляв працівників поліції про такий факт та не бажав пройти повторний огляд у медичному закладі для спростування встановленого факту сп'яніння у нього.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції перед початком проведення огляду не продемонстрували справність алкотестера шляхом проведення пробного тестування не є слушним, оскільки відповідно до ч. 5 Розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. На відеозаписах зафіксовано процедуру проведення огляду, вона відповідає вимогам закону, тому відсутні підстави вважати, що огляд було проведено з суттєвими порушенням законодавства, які вплинули на результати огляду ОСОБА_1 .
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, з результатами якого - ОСОБА_1 погодився.
Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Твердження апелянта про те, що вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 є в межах похибки не є слушним, оскільки відповідно частини 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 % проміле алкоголю в крові.
Крім того інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якою визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів та оформлення результатів такого огляду, не передбачено обов'язку поліцейських проводити повторний тест у випадку, якщо за результатами проведення першого тесту цифровий показник незначно перевищує 0,2 проміле алкоголю в крові.
ОСОБА_1 були відомі наслідки згоди з результатом огляду, він не бажав пройти повторний огляд у медичному закладі і погодився з результатом 0,5 ‰ проміле, що стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Також слід зазначити, що результат 0,5 ‰ проміле не підпадає під граничні показники в межах похибки, оскільки відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 9) в діапазоні вимірювання від 0,00 ‰ до 0,80 ‰ застосовують похибку +/- 0,06 ‰, тобто результат 0,5 ‰ з похибкою + 0,06 ‰ = 0,56 ‰ та з похибкою - 0,06 ‰ = 0,44 ‰, що значно перевищує гранично допустимий рівень алкоголю в крові - 0,2 ‰ проміле.
Подальша незгода з результатом, а саме під час розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з ймовірною похибкою приладу, за умови що особа погодилась з результатом та не проходила огляд в лікарні, неможливо визнати обставиною, яка доводить невинуватість особи.
Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Савчин Тетяни Михайлівни, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло