Справа № 339/356/24
Провадження № 22-ц/4808/1312/25
Головуючий у 1 інстанції Скригун В. В.
Суддя-доповідач Томин
05 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Бойчука І.В., Луганської В.М.,
за участю секретаря Кузнєцова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду від 17 червня 2025 року, ухвалене в складі судді Скригун В.В. у м. Болехові, у справі за позовом виконувача обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури Форовича Андрія Михайловича в інтересах держави в особі Болехівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,
У серпні 2024 року виконувач обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури Форович Андрій Михайлович звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Болехівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 11 квітня 2013 року набув право власності на об'єкт нерухомого майна (майновий комплекс), розміщений на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Болехівської міської ради №09-42/14 від 12 листопада 2014 року йому передано в оренду земельну ділянку площею 0,45 га (з них 0,2975 га - під проїздами, проходами та площадками, 0,1525 га - під спорудами) та зобов'язано у двомісячний строк укласти з Болехівською міською радою договір оренди і зареєструвати право оренди на вказану земельну ділянку.
16 лютого 2015 року між Болехівською міською радою та відповідачем підписано договір оренди землі на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076 для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех з переробки деревини за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 не здійснив державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку. Отже, фактично використовує її без правовстановлюючих документів, унаслідок чого відбувається безпідставне збереження коштів за користування землею.
Болехівською міською радою неодноразово направлялися ОСОБА_1 претензії щодо відшкодування безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю. Однак, такі залишалися без задоволення.
14 травня 2024 року комісією, утвореною Болехівською міською радою, у присутності ОСОБА_1 проведено обстеження зазначеної земельної ділянки та встановлено, що вона використовується за цільовим призначенням: здійснюється деревообробна промисловість, наявні пиломатеріали, колоті дрова у піддонах, а також присутня вантажна техніка. Сплата коштів за використання землі не проводиться.
З моменту реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідач не виконує обов'язку щодо укладення та реєстрації договору оренди на земельну ділянку, не сплачує кошти за оренду, тому без законних підстав зберігає у себе майно - кошти, які мали б бути сплачені за оренду землі. Сума безпідставно збережених коштів за користування зазначеною земельною ділянкою за період з 01 серпня 2021 року по 01 серпня 2024 року з урахуванням грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням міської ради ставки орендної плати за користування землями промисловості становить 239980,26 грн.
Непоступлення вказаних коштів до місцевого бюджету призводить до суттєвого укладення подальшого розвитку соціально-економічної сфери міста, перешкоджає виконанню покладених на орган місцевого самоврядування завдань.
29.04.2024, 26.07.2024 прокурором Калуської окружної прокуратури направлявся до Болехівської міської ради запити щодо здійснення захисту інтересів держави з цих підстав. Болехівською міською радою підготовлено відповіді 23.04.2024, 14.05.2024, 24.07.2024. Однак, позов нею не заявлявся. Тобто, прокурором виявлено факт неналежного здійснення своїх повноважень посадовими особами Болехівської міської ради, що виражається у бездіяльності та незверненні до суду для відновлення порушених інтересів держави. З огляду на що Калуська окружна прокуратура вбачала підстави для звернення до суду на захист інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Посилаючись на викладені обставини та норми чинного законодавства, прокурор просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Болехівської міської ради вказані кошти.
Рішенням Болехівського міського суду від 17 червня 2025 року, з урахуванням ухвали Болехівського міського суду про виправлення описки від 23 червня 2025 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Болехівської міської ради безпідставно збережені кошти у виді орендної плати за землю в розмірі 239980 грн. 26 коп. та на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 2879 грн. 76 коп. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що на час звернення до суду з позовом, як і на даний час, між ним як фізичною особою та позивачем жодних договорів оренди будь-якої земельної ділянки ніколи не укладалося.
17 лютого 2015 року між ним як фізичною особою-підприємцем і позивачем було укладено договір оренди землі, на підставі чого й стягуються орендні платежі, але не як із ФОП, а як із фізичної особи, що є неправомірним і незаконним.
Також зазначає, що вказаний договір оренди укладався строком на 5 років, тобто до 2020 року. Інший чи новий договір не укладався, пролонгація цього договору після закінчення його строку дії також не здійснювалася. Що підтверджує відсутність будь-яких діючих договірних відносин щодо оренди земельної ділянки між позивачем та апелянтом.
Зауважує, що протягом тривалого часу ним як ФОП на вказаній земельній ділянці не проводиться жодна підприємницька діяльність, така ділянка не орендується і не використовується для особистих потреб. Наголошує, що є пенсіонером з 2023 року, не має постійного місця роботи, отримує соціальну пенсійну допомогу і живе за ці кошти. Розмір отримуваних ним доходів є мінливим і мізерним, чого недостатньо для забезпечення нормальних умов життя та харчування. Будь-якої іншої допомоги не має. А тому нарахований судом розмір сплати неіснуючих орендних платежів поставить його у скрутне матеріальне становище.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Виконувач обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури Форович А.М. подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає доводи апелянта безпідставними, необґрунтованими й такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що ОСОБА_1 після укладення договору оренди землі із Болехівською міською радою у 2015 році не здійснив державну реєстрацію такого права, однак фактично продовжує використовувати земельну ділянку, у зв'язку з чим безпідставно зберігає кошти за користування нею, які територіальна громада могла б отримувати як орендну плату.
Звертає увагу, що за результатами обстеження, проведеного 14 травня 2024 року комісією Болехівської міської ради у присутності апелянта, підтверджено використання останнім зазначеної земельної ділянки для деревообробної промисловості.
Правовою підставою для заявленого стягнення коштів позивач вказує ст. 1212 ЦК України, що регулює інститут безпідставного збагачення, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник Болехівської міської ради також подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає її безпідставною та необґрунтованою. Вказує, що 16 лютого 2015 року між Болехівською міською радою та апелянтом було підписано договір оренди землі на користування зазначеною земельною ділянкою для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех з переробки деревини. Проте з моменту набуття об'єктів нерухомості у власність відповідачем так і не було здійснено державну реєстрацію права оренди.
Наголошує, що ОСОБА_1 використовує таку земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівель, розташованих на ній, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, а отже - без законних підстав зберігає у себе майно - кошти, які могла б отримати територіальна громада як орендну плату за використання зазначеної землі.
Просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор - Гоголь В.В. щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апелянт та представник Болехівської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про дату, час та місце слухання справи належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 з 11.04.2013 є власником об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27, 33).
Рішенням Болехівської міської ради від 12.11.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4500 га для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех по переробці деревини в АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, площею 0,4500 га, в оренду терміном на 5 років. Зобов'язано ОСОБА_1 протягом двох місяців укласти з Болехівською міською радою договір оренди земельної ділянки та звернутися до Державної реєстраційної служби для реєстрації права оренди на земельну ділянку (а.с. 48).
16.02.2015 між Болехівською міською радою та ОСОБА_1 підписано договір оренди землі на строкове платне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076 для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех по переробці деревини. Згідно п. Договору такий укладено на 5 років. Відповідно до п.п. 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех по переробці деревини. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Згідно п. 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 днів після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі (а.с. 38-40).
Однак, ОСОБА_1 не здійснив державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.04.2023 власником земельної ділянки площею 0,45 га, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, є територіальна громада Болехівської міської ради (а.с. 43).
Листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.02.2024 повідомлено Болехівську міську раду, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076 сформовано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме: у 2022 році сформовано витяг №13155 від 23.09.2022, згідно якого грошова оцінка земельної ділянки становить 824546,99 грн.; у 2023 році сформовано витяг №3574 від 19.04.2023, згідно якого грошова оцінка земельної ділянки становить 948229,04 грн. У 2021 році витяг на запитувану земельну ділянку не сформувався, однак з врахуванням коефіцієнта індексації за 2021 рік (Кі=1,1) нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 749588,17 грн. (а.с. 19-22).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1.15; 2023 рік - 1,15; 2024 рік -1,051.
Відповідно до затверджених рішенням Болехівської міської ради від 30.05.2018 №07-30/18 ставок ставка орендної плати за землі промисловості становить 9,0 (а.с. 28, 42).
Згідно наданого виконавчим комітетом Болехівської міської ради розрахунку, сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 станом на липень 2024 становить 239980,26 грн. (а.с. 23).
Болехівська міська рада неодноразово (04.07.2022, 16.12.2022, 11.03.2024) направляла ОСОБА_1 претензії щодо відшкодування безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, добровільного відшкодування завданих збитків, звернення до виконавчого комітету Болехівської міської ради для надання в оренду земельної ділянки (а.с. 16-18, 34, 46).
Однак, такі виконано не було.
23.04.2024 Болехівська міська рада повідомила керівнику Калуської окружної прокуратури, що у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» просить прокуратуру здійснювати представництво інтересів у суді для захисту порушеного права міської ради щодо стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю з ОСОБА_1 (а.с. 15).
За змістом актів обстеження земельної ділянки від 08.06.2023 і 14.05.2024 комісією Болехівської міської ради в присутності ОСОБА_1 встановлено, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням 11.02 (код КВЦПЗ), здійснюється деревообробна промисловість, наявні пиломатеріали, колоті дрова у піддонах, а також присутня вантажна техніка. Земельна ділянка використовується вказаним громадянином без правовстановлюючих документів (хоча неодноразово даному громадянину надсилались листи, щодо заключення договору оренди, надсилались претензії щодо відшкодування орендної плати). Сплата коштів за використання землі не проводиться (а.с. 25-26).
26.07.2024 Калуська окружна прокуратура повідомила Болехівську міську раду про наступне заявлення позову до суду в інтересах держави про стягнення безпідставно збережених коштів (а.с. 36).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту набуття об'єктів нерухомості у власність відповідачем використовується вказана земельна ділянка без правовстановлюючих документів, що призводить до безпідставного збереження коштів, які територіальна громада могла б отримати у вигляді орендної плати за землю. Відтак, відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. При цьому, з огляду на предмет та підстави позову, суд погоджується, що прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
За положенням статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Предметом судового розгляду є поданий прокурором позов в інтересах держави в особі Болехівської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Частиною 4 статті 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Системне тлумачення положень статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №199/8392/16-ц (провадження №61-21521св19).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом прокурор зазначив, що непоступлення вказаних коштів до місцевого бюджету призводить до суттєвого укладення подальшого розвитку соціально-економічної сфери міста, перешкоджає виконанню покладених на Болехівську міську раду завдань. Прокурором направлявся до Болехівської міської ради запити щодо здійснення захисту інтересів держави з цих підстав. Однак, вказаною радою підготовлено відповіді, проте позов не заявлявся, зазначено, що рада просить прокуратуру здійснювати представництво інтересів у суді для захисту порушеного права міської ради щодо стягнення безпідставно збережених коштів з ОСОБА_1 .
Отже, прокурор довів наявність передбачених законом підстав для звернення до суду з цим позовом.
За змістом статті 120 ЗК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З огляду на викладене, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об'єкта нерухомості або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості розташованого на ній.
У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20 зазначено, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкта, такі кошти є безпідставно збереженими.
Тобто, після набуття відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, належній Болехівській міській раді, він став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування такою земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.
Рішенням Болехівської міської ради від 12.11.2014 було надано ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, площею 0,4500 га, в оренду терміном на 5 років та зобов'язано його протягом двох місяців укласти з Болехівською міською радою договір оренди земельної ділянки та звернутися до Державної реєстраційної служби для реєстрації права оренди на земельну ділянку (а.с. 48).
На підставі цього рішення 16.02.2015 між Болехівською міською радою та ОСОБА_1 було підписано договір оренди землі на строкове платне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076 для обслуговування викупленого майнового комплексу під цех по переробці деревини строком на 5 років. Однак, всупереч вимогам ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідач не здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Статтями 125 та 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Тобто, з моменту набуття об'єкту нерухомості у власність відповідачем використовується вказана земельна ділянка без правовстановлюючих документів, що призводить до безпідставного збереження коштів, які територіальна громада могла б отримати у вигляді орендної плати за землю.
Судом встановлено, що 08.06.2023 та 14.05.2024 комісією Болехівської міської ради в присутності ОСОБА_1 проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами яких складено акти обстеження. Встановлено, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням 11.02 (код КВЦПЗ), здійснюється деревообробна промисловість, наявні пиломатеріали, колоті дрова у піддонах, а також присутня вантажна техніка. Земельна ділянка використовується вказаним громадянином без правовстановлюючих документів (хоча неодноразово даному громадянину надсилались листи, щодо заключення договору оренди, надсилались претензії щодо відшкодування орендної плати). Сплата коштів за використання землі не проводиться (а.с. 25-26).
Таким чином, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 2610200000:01:001:0076, площею 0,4500 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
І наведене спростовує доводи апелянта про те, що протягом тривалого часу ним як ФОП на вказаній земельній ділянці не проводиться жодна підприємницька діяльність, така ділянка не використовується ним.
Болехівська міська рада неодноразово (04.07.2022, 16.12.2022, 11.03.2024) направляла ОСОБА_1 претензії щодо відшкодування безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, добровільного відшкодування завданих збитків, звернення до виконавчого комітету Болехівської міської ради для надання в оренду земельної ділянки (а.с. 16-18, 34, 46). Однак, докази виконання відповідачем вказаних вимог в матеріалах справи відсутні.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов'язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності. Набувач має обов'язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.
Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених статтями 1212-1214 ЦК України, та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави зберіг в себе кошти, які повинен був сплатити за користування відповідною земельною ділянкою її власнику. Такими діями порушив право позивача як власника земельної ділянки на отримання вказаних коштів, а тому таке право підлягає захисту в судовому порядку на підставі статті 1212 ЦК України.
Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній повинен був сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.
Схожі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі №464/6766/23 (провадження №61-16761св24).
Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка площею 0,4500 га з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076, за адресою: АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді Болехівської міської ради (а.с. 43)
Встановлено також, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без правових підстав. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт укладення між позивачем та відповідачем правочинів, що надають йому право на користування спірною земельною ділянкою, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно.
Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з серпня 2021 року по липень 2024 року, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 цього Закону).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Судом враховано, що на земельну ділянку з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076 було сформовано витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме: у 2022 році сформовано витяг №13155 від 23.09.2022, згідно якого грошова оцінка земельної ділянки становить 824546,99 грн.; у 2023 році сформовано витяг №3574 від 19.04.2023, згідно якого грошова оцінка земельної ділянки становить 948229,04 грн. У 2021 році витяг на запитувану земельну ділянку не сформувався, однак з врахуванням коефіцієнта індексації за 2021 рік (Кі=1,1) нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила 749588,17 грн. (а.с. 19-22).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становив: 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1.15; 2023 рік - 1,15; 2024 рік -1,051.
Відповідно до затверджених рішенням Болехівської міської ради від 30.05.2018 №07-30/18 ставок ставка орендної плати за землі промисловості становить 9,0 (а.с. 28, 42).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що згідно з розрахунком суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, розмір недоотриманих коштів власником землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,4500 га з кадастровим номером 2610200000:01:001:0076, за адресою: АДРЕСА_1 за період з серпня 2021 року по липень 2024 року становить 239980 грн. 26 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказані кошти безпідставно стягнуті з відповідача, оскільки на час звернення до суду з позовом, як і на даний час, між ним як фізичною особою та позивачем жодних договорів оренди будь-якої земельної ділянки ніколи не укладалося, також відсутні будь-які діючі договірні відносини щодо оренди земельної ділянки між позивачем та апелянтом як ФОП, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Зазначений позов виник щодо стягнення саме безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без документів; коштів, які територіальна громада могла б отримати у вигляді орендної плати за землю.
Зважаючи на встановлені судом обставини, надану оцінку доказам, з урахуванням балансу прав та інтересів сторін спору, колегією суддів не встановлено підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, а фактично зводяться до незгоди з таким, ґрунтуються на власному тлумаченні апелянтом вказаних обставин і норм права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Болехівського міського суду від 17 червня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Болехівського міського суду від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
В.М. Луганська
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.