печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18489/24-ц
06 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва, у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.
за участю секретаря судового засідання - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василюк Анатолія Павловича про визнання дій протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича від 22.03.2024 та зобов'язати вчинити дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 від 21.03.2024,-
У квітні 2024 року у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. надійшла скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Василюк Анатолія Павловича про визнання дій противправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича від 22.03.2024 та зобов'язати вчинити дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 від 21.03.2024.
Скарга мотивована тим, що ухвалою суду Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі № 757/10046/24-ц, якою було забезпечено позов до подання позовної заяви, та подано на виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича.
Відтак, на підставі зазначеного, було відкрито виконавче провадження та постановою від 22.03.2024 було здійснено опис та арешт коштів боржника щодо належної ОСОБА_1 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить останньому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. від 28.11.2023 року та зареєстровано в реєстрі за № 7731.
Окрім цього, приватним виконавцем було призначено зберігача даної квартири.
Відтак, заявник вказує, що приватним виконавцем, при здійснення дій у виконавчому провадженні, допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження», що стало підставою для звернення скаржника до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Василюка А.П., просить суд:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова В.В. у виконавчому провадженні НОМЕР_5, що полягають у неналежному повідомленні боржника про відкриття виконавчого провадження, переданні майна, на яке накладено арешт іншій особі, а не боржнику, перевищенні повноважень та про проведення конкретних виконавчих дій - неправомірними;
- визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця н хонавчого округу м. Києва Шабанова В.П. у виконавчому провадженні НОМЕР_5 від 21.03.2024 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.03.2024 в частині передання і зберігання майна (квартири), на яке накладено арешт, третій особі ОСОБА_2 ;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова В.П у виконавчому провадженні НОМЕР_5 від 21.03.2024 прийняти постанову про передання на зберігання майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), на яке накладено арешт, власнику майна - ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати виклик Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича у виконавчому провадженні НОМЕР_5 від 25.03.2024.;
- зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича у виконавчому провадженні НОМЕР_5 не порушувати права та законні інтереси ОСОБА_1 , повідомляти боржника у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» про здійснення виконавчих дій.
02.06.2025 представником ОСОБА_3 - адвокатом Крижовим Д.В. було подано заперечення на дану скаргу, в яких зазначено, що 01.03.2024 року ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову.
06.03.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц заяву про забезпечення позову до подання позову було задоволено.
18.03.2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду на ухвалу від 06.03.2024 року Печерського районного суду м. Києва по справі №757/10046/24-ц.
18.06.2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василюка Анатолія Павловича було задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року в частині задоволення заяви ОСОБА_4 апро забезпечення позову до подання позовної заяви про накладення арешту на квартиру, було залишено без змін.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2024 року в частині вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, було скасовано.
23.09.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц клопотання про скасування заходів забезпечення позову до подання позову було задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, забезпечені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2024 року у справі № 757/10046/24-ц, якою було накладено арешт на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, представник вказує, що дії приватного виконавця щодо накладення арешту на квартиру ОСОБА_3 є правомірними, оскільки були вчинені на підставі ухвали від 06.03.2024 року Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц, що свідчить про необґрунтованість поданої скарги ОСОБА_1 .
Більше того, постановою від 18.06.2024 року Київського апеляційного суду в частині накладення арешту на квартиру оскаржувана ухвала від 06.03.2024 року Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц була залишена без змін, що також свідчить про законність вчинення приватним виконавцем дій щодо виконання ухвали суду, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи що приватним виконавцем виконувалась саме ухвала від 06.03.2024 року Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц, як виконавчий документ.
Отже, доводи, викладені у скарзі ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Шабанова В.В. є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Разом з цим, представник ОСОБА_1 - адвокат Василюк А.П. подав заяву, в якій просив задовольнити скаргу.
Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення скарги з наступних підстав.
Так, згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судовим розглядом встановлено, що 01.03.2024 ОСОБА_4 подав до Печерського районного суду м. Києва заяву, в порядку ст.ст.151-152 ЦПК України, до подання позовної заяви, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 04.03.2024, згідно вимог якої останній просить вжити заходів про забезпечення позову до його пред'явлення.
06.03.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до подання позовної заяви було задоволено, накладено арешт на квартиру загальною площею 119.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1606681780382); заборонено ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які правочини щодо користування, розпорядження та володіння об'єктом нерухомого майна - квартири загальною площею 119.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1606681780382); заборонено ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та будь-яким іншим особам у позасудовому порядку вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_2 та його членів сім'ї, а також Орендаря ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 з квартири загальною площею 119.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1606681780382) та щодо вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків або вхідних дверей у вказаній квартирі;заборонено ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та будь-яким іншим особам у позасудовому порядку вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_2 та його членів сім'ї, а також Орендаря ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 з квартири загальною площею 119.8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1606681780382) та щодо вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків або вхідних дверей у вказаній квартирі; Заборонено ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як Іпотекодержателю за Договір іпотеки від 12.07.2019 року, посвідченого ПНКМНО Войтовським В.С., зареєстровано у реєстрі за №1893 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відступлення прав за договором іпотеки; внесення змін та доповнень до договору іпотеки чи будь-якого іншого розпорядження правами Іпотекодержателя; розривати Договір купівлі продажу Договір купівлі-продажу від 28.11.2023 року посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігун А.І., зареєстрованого у реєстрі за №7731; вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: квартира, загальна площа 119.8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1606681780382; заборонено ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як Іпотекодержателю за Договір іпотеки від 12.07.2019 року, посвідченого ПНКМНО Войтовським В.С., зареєстровано у реєстрі за №1893 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відступлення прав за договором іпотеки; внесення змін та доповнень до договору іпотеки чи будь-якого іншого розпорядження правами Іпотекодержателя; розривати Договір купівлі продажу Договір купівлі-продажу від 28.11.2023 року посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігун А.І., зареєстрованого у реєстрі за №7731; вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: квартира, загальна площа 119.8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1606681780382; заборонено усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії (правочини) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відступлення прав за договором іпотеки, внесення до договору іпотеки змін та доповнень, відчуження, передачі у володіння, користування, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, змін площі, частки, власника, тощо) відносно квартири загальна площа 119.8 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 1606681780382.
Після постановлення даної ухвали, її було подано на виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича та було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 від 21.03.2024.
Під час здійснення даного виконавчого провадження, 22.03.2024 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шабанов В.В. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника щодо належної ОСОБА_1 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1606681780382), яка належить останньому, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Лігуном А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 28.11.2023 року зареєстровано в реєстрі за № 7731.
Окрім цього, з тверджень заявника приватним виконавцем було призначено відповідальним зберігачем квартири ОСОБА_2 та передано квартиру останньому на зберігання.
Разом з цим, заявник вказує, що приватним виконавцем в ході вчинення виконавчих дій було порушено Закон України «Про виконавче провадження».
Зазначено, що ОСОБА_1 жодних постанов про відкриття виконавчого провадження, про опис та арешт майна від приватного виконавця не отримував, що, на його думку, є істотним порушенням його прав, як сторони виконавчого провадження.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якгцо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Всупереч наведеній нормі та всупереч резолютивній частині ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року по справі № 757/10046/24-ц, приватний виконавець передав на зберігання майно (квартиру), на яке накладено арешт на виконання рішення про забезпечення позову - не Боржнику ОСОБА_1 або його представнику, а - третій особі ОСОБА_2.
Також, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шабанов Віталій Валерійович. зловживаючи своїми спеціальними повноваженнями, вимагав від ОСОБА_1 інформацію, яка не має жодного відношення до виконавчого провадження ВП НОМЕР_5, та є конфіденційною інформацією про належне йому майно та доходи, і на яке в рамках вказаного виконавчого провадження жодним чином не може бути звернено жодне стягнення.
Так, ухвалою про забезпечення позову та виконавчим провадженням НОМЕР_5 фактично зобов'язано ОСОБА_1 утримуватися від певних чітко визначених дій та правочинів.
Відтак, на думку останнього, дії приватного виконавця та неспівмірність заходів примусового виконання рішень, що застосовуються приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шабановим Віталієм Валерійовичем, свідчить про його намагання створити додаткові труднощі в житті ОСОБА_1 , чинити на нього психологічний тиск, як на особу, яка не виконує рішення суду (що не виповідає дійсності), витребувати (зібрати) у нього чим більше інформації, яка не має жодного значення саме для виконавчого провадження.
З врахуванням зазначеного, ОСОБА_1 вважає, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шабанов Віталій Валерійович, при здійсненні своїх повноважень в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5, порушує принципи виконавчого провадження, що має наслідком перевищення ним своїх службових повноважень, та порушення прав та інтересів ОСОБА_1 .
З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до наступного висновку.
Так, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 2 цього ж Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення . Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За приписами ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Окрім цього, суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зі змісту п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року, вбачається, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення майнового характеру до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.
У статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частинами 1 та 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частини 1 та 2 статті 56 Закону передбачають, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Такий арешт накладається шляхом винесення виконавцем постанови про арешт або про опис і арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з частиною 1 статті 42 Закону, звернення стягнення на майно боржника включає його арешт, вилучення (списання коштів з рахунків) і примусову реалізацію (у тому числі пред'явлення електронних грошей до погашення з перерахуванням коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця).
Так, статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.
Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.
Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
За приписами пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Таким чином, ОСОБА_1 , оскаржуючи постанову про опис та арешт майна, якою було передано майно на зберігання, не долучає її до скарги, а тому посилання на протиправні дії приватного виконавця є необґрунтованими, оскільки заявник не надає суду доказів, на які ж сам посилається.
Відтак, суд позбавлений належним чином надати оцінку діям приватного виконавця, оскільки сторонами не надано суду належних доказів, а доводи скаржника зводяться до непогодження зі здійсненням виконавчого провадження та не вказують на протиправність дій приватного виконавця, оскільки останній діяв в межах діючої ухвали про забезпечення позову, а іншого суду не надано.
Щодо вимоги про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова В.П у виконавчому провадженні НОМЕР_5 від 21.03.2024 прийняти постанову про передання на зберігання майна (квартири за адресою: АДРЕСА_1 ), на яке накладено арешт, власнику майна - ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про необґрунтованість даної вимоги в силу зазначених вище обставин, та, у зв'язку з тим, що 23.09.2024 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10046/24-ц було скасовано заходи забезпечення позову до подання позову.
Відтак, зазначене свідчить про неактуальність виконавчого провадження станом на день розгляду скарги та відповідно доводів заявника.
Щодо інших доводів про неналежне повідомлення, не погодження з викликом приватного виконавця та надання інформації, суд прийшов до висновку про необгрунтованість обставин на які посилається скаржник.
Так, у відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги та доводи заявника, суд прийшов до висновку, що вони є необґрунтованими, узагальненими та недоведеними належними доказами.
Відтак, в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11-13, 89, 95, 223, 247, 258, 260-261, 351-354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Василюк Анатолія Павловича про визнання дій протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шабанова Віталія Валерійовича від 22.03.2024 та зобов'язати вчинити дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 від 21.03.2024 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА